Постановление суда № 106092785, 30.08.2022, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/665/20

номер провадження 2/695/301/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Варданян Л.А.

розглянувши у судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Степченка М.Ю. від розгляду цивільної справи №709/665/20 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк», третя особа - ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору про надання валютних коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання недійсним кредитного договору про надання валютних коштів.

У підготовчому засіданні було оголошено перерву до 30.08.2022 р.

30.08.2022 р. на адресу суду надійшла заява від позивача про відвід судді Степченка М.Ю. від розгляду справи, яка мотивована тим, що позивачем подано скаргу до Вищої Ради Правосуддя на суддю Степченка М.Ю., оскільки суддя, розглядаючи заяву про відвід судді Ватажок-Сташинської А.В. у кримінальному провадженні, не міг розібратися з додатками та в ухвалі від 22.08.2022 р. допустив грубі помилки, неправильно написавши, що розглядалася почеркознавча експертиза, а розгляд був судово-економічної експертизи. Така неуважність може дорого коштувати людині, яка звернулася до суду. Крім того, суддя не повідомив заявника (позивача по даній справі) про проведення судового засідання щодо розгляду заяви про відвід судді Ватажок-Сташинської А.В. Суддя показує кругову поруку, цим самим знущаючись, переконуючи заявника, що це чесний суд. Тому в позивача виникає сумнів у неупередженості судді і достатній компетенції, щоб не робити грубих помилок, так як справа дуже складна.

З метою недопущення виникнення сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, для гарантії неупередженого та об`єктивного здійснення правосуддя, з метою уникнення в майбутньому звинувачень зі сторони учасників процесу в упередженості при розгляді даної справи заявник вважає, що його заява про відвід повинна бути вирішена на його користь.

У судовому засіданні позивач підтримав заяву про відвід та наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача ПАТ АБ «Укргазбанк» - Крупний О.Г. заперечував проти задоволення заяви про відвід, зазначивши, що позивачем не вказано жодної підстави для відводу, яка б стосувалася розгляду даної справи. Позивач заявляє відводи всьому складу суду, його доводи є безпідставними.

Суд, вислухавши доводи учасників справи, встановив наступні обставини.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Абзацом 2 ч.3 ст. 40 ЦПК України визначено, що якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки заява про відвід судді надійшла до суду в день засідання, то відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. А тому, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини в п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі "Білуха проти України").

Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду при визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суд звертає увагу на той факт, що заявником в основу обґрунтування відводу покладено ухвали судді з розгляду заяви про відвід слідчого судді в кримінальній справі. Крім того, звернення до Вищої Ради Правосуддя зі скаргою на суддю не є підставою для відводу судді.

Судом не встановлено обставин, які б могли свідчити про необ`єктивність чи упередженість судді Степченка М.Ю. при розгляді саме цієї цивільної справи, в якій заявлено відвід або наявність будь-яких інших підстав для відводу, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 36 ЦПК України.

Заявником не надано доказів упередженості та необ`єктивності судді, доказів наявності інших підстав, передбачених законодавством для задоволення відводу судді.

Суд дійшов висновку, що обставини, викладені в заяві про відвід не можуть слугувати підставою для відводу судді від розгляду справи.

Суд звертає увагу учасників процесу, що подання необґрунтованих заяв про відвід судді може бути розцінене як зловживання процесуальними правами,

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені ЦПК України ( ч.ч.3,4 ст. 44 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 40, 259 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Степченка М.Ю. від розгляду цивільної справи №709/665/20 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк», третя особа - ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору про надання валютних коштів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ю. Степченко

Повний текст ухвали виготовлений 02 вересня 2022 року.