№ 10608205, 14.07.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2010 р. Справа № 2-а-2348/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Драчук Тетяни Олександрівни,

при секретарі судового засідання: Димчишина Тетяна Вікторівна

за участю представника позивача : Любина В.В.

у відсутності прокурора та представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора Тульчинського району Вінницької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Тульчинському районі

до: відкритого акціонерного товариства "Тульчинський хлібокомбінат"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Тульчинського району Вінницької області в інтересах Державної податкової інспекції (далі-ДПІ) у м. Вінниці звернувся в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) “Тульчинський хлібокомбінат” про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що станом на 17.05.2010 року за ВАТ «Тульчинський хлібокомбінат» рахується заборгованість по сплаті податку з власників транспортних засобів в розмірі 9022,94 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач, в строки визначені законом для добровільної сплати борг не сплатив, позивач змушений звернутись до суду з позовом про стягнення вказаного податкового боргу.

Представник ДПІ у Тульчинському району в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник прокуратури в судове засідання не з'явився.

Відповідач завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, також не з'явився в судове засідання з невідомих суду причин.

Представник позивача висловив думку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, посилаючись на його повторну неявку.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом.

Суд, прийнявши до уваги думку представника позивача, вважає, що неявка відповідача у судове засідання, без повідомлення причин, свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків розгляду справи, а тому вирішив за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, враховуючи наступні підстави.

Судом встановлено, що ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" (код ЄДРПОУ 00375668), зареєстроване як юридична особа Тульчинською районною державною адміністрацією 10.04.1996 року та перебуває на обліку платників податків у ДПІ у Тульчинському районі.

З матеріалів справи, зокрема з облікової картки платника, за ВАТ "Тульчинський хлібо комбінат" вбачається заборгованість суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів по платежах до бюджету в сумі 9022,94 грн.

Згідно поданого ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2009 рік № 110 від 19.01.2009 року, підприємство самостійно визначило розмір податку який підлягає сплаті, що склав 12032 грн. Після часткової сплати зазначеного податку, станом на 17.05.2010 року борг ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів складає 9022,94 грн., який, на час розгляду справи в суді не погашений.

Податковим органом було вжито заходи щодо погашення відповідачем боргу по вищезазначеним податкам, проте відповідачем борг так і не був сплачений, суми податкових зобов'язань із зазначених податків відповідач не оскаржив.

Статтею 20 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ”(далі - Закон № 2181-ІІІ).

Згідно визначенню даному у пункті 1.3 статті 1 Закону №2181-ІІІ, “податковий борг” - це податкове зобовязання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

За правилами встановленими пунктом 5.1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 2181-ІІІ, активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності), що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання, можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішення суду.

На момент розгляду справи в суді, податкова заборгованість ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" становить 9022,94 грн. в добровільному порядку не сплачена, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави.

Частиною 2 статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 цього Кодексу).

Враховуючи те, що на час вирішення справи, доказів про сплату податкової заборгованості ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" немає, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому позов підлягає задоволенню в повному обємі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Тульчинський хлібокомбінат" на користь місцевого бюджету Тульчинського району заборгованість з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі 9022,94 грн. (дев'ять тисяч двадцять дві гривні 94 копійки) за рахунок активів.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 19.07.10

СуддяДрачук Тетяна Олександрівна

Згідно оригіналу

Суддя

Секретар

14.07.2010