Решение № 106077813, 02.09.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2022Справа № 910/3832/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В. розглянувши заяву представника Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" про стягнення судових витрат у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" (93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 87) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (03065, місто Київ, пр. Гузара Любомира, будинок 44) про стягнення 2 739 028,58 грн.,

За участю представників:

від позивача (заявник) - Коваленко М.О.;

від відповідача - Кулик О.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.05.2022 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" про стягнення 2 739 028,58 грн та була передана 25.05.2022 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" інфляційні втрати у розмірі - 2 019 069,45 грн та 3% річних у розмірі 719 959,13 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що рішенням Господарського суду м. Києва від 01.07.2021 № 910/5402/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021, позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» до Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно набуті кошти в розмірі 15 800 000,00 грн.

У зв`язку з тим, що грошові кошти в розмірі 15 800 000,00 грн отримано відповідачем 25.05.2020 позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі - 2019069,45 грн та 3% річних у розмірі 719 959,13 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 відкрито провадження у справі №910/3832/22 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 позов задоволено повністю.

22.08.2022 через загальний відділ діловодства суду від представника позивача (засобами поштового зв`язку, направлено 16.08.2022) надійшла заява про стягнення судових витрат.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, остання містить посилання, що сума судових витрат зі сплати судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду м. Києва становить 100 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки рішення у справі № 910/3832/22 ухвалене в порядку загального позовного провадження ухвалою суду від 25.08.2022 розгляд заяви про розподіл судових витрат у справі № 910/3832/22 призначено на 02.09.2022. Явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась.

В судове засіданні 02.09.2022 представники сторін не прибули, повідомлялись належним чином.

В судовому засіданні 02.09.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши заяву представника Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.

Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України подаються разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження витрат у сумі 100 000,00 грн представник позивача надав копію договору про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2022 року; копію додаткової угоди від 02.05.2022 №1 до договору про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2022; копію акту приймання - передачі наданих послуг №1 від 12.08.2022.

Окрім того матеріали справи містять свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю серії КВ№5900 та копію довіреності виданої адвокату адвокатського об`єднання «Лекс-Груп» Руденко Андрію Олександровичу на представництво інтересів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз".

02.01.2022 між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «ЛУГАНСЬКГАЗ» (далі Замовник або Клієнт), з однієї сторони, та Адвокатським Об`єднанням «ЛЕКС ГРУП» (далі виконавець), укладено Договір про надання правової допомоги №1.

У відповідності до п. 1.1 Договору, Виконавець зобов`язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором (далі - правова допомога).

Розділом 3 договору, сторони встановили наступне.

Розмір оплати за надання правової допомоги, передбаченої п. 1.1 цього Договору, встановлюється у додаткових угодах до нього відповідно до виду правової допомоги та об`єму послуг у кожному окремому випадку (п. 3.1).

Клієнт зобов`язаний відшкодувати Виконавцю фактичні витрати, понесені при виконанні цього Договору (п. 3.2).

Виконавець після надання послуг зобов`язується надати Клієнту акт приймання-передачі наданих послуг. Клієнт приймає, розглядає та підписує акт (акти) протягом п`яти робочих днів після його отримання. При наявності заперечень до акту (актів) наданих послуг Клієнт повинен у вказаний п`ятиденний строк письмово повідомити про них Виконавець. Після закінчення вказаного строку заперечення Клієнта не приймаються і не розглядаються Адвокатським об`єднанням, а акт вважається прийнятим, розглянутим та підписаним (п. 3.5).

У п. 2 Додаткової угоди №1 від 02.05.2022 сторони передбачили, що види та вартість (гонорар) вказаних в п. 1 цієї додаткової угоди послуг становить підготовка позовної заяви, інших процесуальних документів, супроводження та представництво інтересів Клієнта в суді І інстанції -100 000,00 (сто тисяч) грн.,00 коп (без ПДВ).

Вартість послуг за надання правової допомоги, визначених у пункті 2 цієї додаткової угоди у вигляді фіксованої суми, сплачується Клієнтом незалежно від обсягу послуг та витраченого Виконавцем часу (п. 3 Додаткової угоди).

У відповідності до акту приймання - передачі наданих послуг № 1 виконавцем були надані наступні послуги клієнту:

- дослідження актуальної судової практики, пошук правових позицій Верховного суду щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат внаслідок порушення грошового зобов`язання з повернення безпідставно набутих коштів;

- вивчення документів, судових рішень по справам № 910/5402/21, № 910/5402/20 якими підтверджено безпідставність набуття 25.05.2020 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» за рахунок AT «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» грошових коштів в сумі 15 800 000,00 грн формування правової позиції на підставі аналізу норм права, що підлягають застосуванню у подібних правовідносинах, здійснення розрахунку 3% річних та інфляційних втрат;

- підготовка та подання до Господарського суду м. Києва позовної заяви про стягнення з ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на користь AT «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» грошових коштів в сумі 2 739 028,58 грн., з яких: 2 019 069,45 грн інфляційні втрати та 719 959,13 грн.-3% річних;

- аналіз позиції ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», викладеній у відзиві на позовну заяву від 16.06.2022 №ТОВВИХ-22-6377 та у запереченнях на відповідь на відзив від 01.07.2022 №ТОВВМХ-22-6964;

- підготовка та подання до суду відповіді на відзив AT «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» від 27.06.2022 у справі 910/3822/22;

- участь в судових засіданнях у справі № 910/3822/22 в Господарському суді м. Києва 08.07.2022,28.07.2022,11.08.2022.

- підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення суду у справі 910/3822/22.

За приписами ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 викладено правову позицію, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та [або] значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім [орієнтовним] розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 ГПК України. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Водночас суд вважає з урахуванням позиції викладеній у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 липня 2022 року у справі 910/7765/20 вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правову допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі та враховуючи складність відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Так, частина п`ята статті 129 ГПК України містить критерій обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд враховує, що предметом спору є інфляційні втрати у розмірі - 2 019 069,45 грн та 3% річних у розмірі 719 959,13 грн., які були нараховані на заборгованість, що була встановлена рішенням Господарського суду м. Києва від 01.07.2021 № 910/5402/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021, позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» до Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно набуті кошти в розмірі 15 800 000,00 грн.

Суд не вбачає значної складності у спірних правовідносинах, які виникли між позивачем та відповідачем, а саме щодо списання коштів за банківською гарантією за якою позивачем було нараховано інфляційні втрати у розмірі - 2 019 069,45 грн та 3% річних у розмірі 719 959,13 грн.

Оскільки безпідставність набутих коштів в розмірі 15 800 000,00 грн було встановлено рішенням Господарського суду м. Києва від 01.07.2021 № 910/5402/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Враховуючи вищевикладене, суд не може погодитись, що витрати на професійну правничу допомогу заявлені представником позивача у розмірі 100 000,00 грн є співрозмірні зі складністю справи.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Враховуючи, вищевикладене суд дійшов до висновку про неспіврозмірність витрат на професійну правничу допомогу заявлені представником позивача у розмірі 100 000,00 грн зі складністю справи, а відтак сума, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 30 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" про стягнення судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (03065, місто Київ, пр. Гузара Любомира, будинок 44, код ЄДРПОУ 42795490) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" (93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 87, код ЄДРПОУ 05451150) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.

3. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання додаткового рішення 06.09.2022.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ