Постановление суда № 106048439, 18.08.2022, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1387/21

провадження № 2/136/304/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2022 р. м. Липовець

Суддя Липовецького районного суд Вінницької області Шпортун С.В., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Корнійчука С.А. про відвід головуючого судді у цивільній справі №136/1387/21, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2022 засобами електронного зв`язку представник позивача ОСОБА_1 направив до суду заяву про відвід головуючого судді Шпортун С.В. у цивільній справі №136/1387/21, мотивуючи тим, що у провадженні судді Кухарчук Тетяни Олексіївни до ОСОБА_2 , за участі третьої особи Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, про скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, визнання недійсним технічної документації на право приватної власності на землю та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості, встановлення безоплатного постійного земельного сервітуту, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу встановленої огорожі.

Під час судового засідання 15.08.2022 у позивача склалося враження, що головуючий суддя по справі Шпортун С.В. однобічно, упереджено проводить слухання справи на користь відповідача, що підтверджується відхилянням прийняти до уваги належні та допустимі докази, які мають істотне значення при вирішенні спору, відмова у задоволенні клопотання та відмова зупинити провадження у справі на час хвороби позивача.

Крім цього, 15.08.2022 представником позивача було заявлено клопотання про призначення по справі експертизи, за наслідками розгляду якої головуючим суддею по справі було винесено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про призначення земельно-технічної експертизи. Підставою для прийняття останньої ухвали, на обґрунтування своєї позиції суд зробив висновок, що позивач не може пояснити за якою адресою потрібно провести експертизу, тоді як процесуальний закон не наділяє повноваженнями суддю встановлювати обставини, отож фактично суддя перешкодила позивачу в отриманні доказу та доведення перед судом своєї позиції.

Представник позивача вважає, що під головуванням судді Шпортун С.В. вказана справа слухатись не може, оскільки вищевказані обставини можуть вплинути на об`єктивність та упереджений розгляд справи, чим будуть порушені законні права та інтереси сторони.

Суддя, дослідивши заяву представника позивача про відвід головуючого судді Шпортун С.В. у цивільній справі №136/1387/21, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" N 1402-VIII від 02.06.2016, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Завданням цивільного судочинства є цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі ст.2 ЦПК України (далі - ЦПК).

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Як визначено в ч.ч. 1-2 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України, а саме повторної його участі в розгляді справи.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст.ст. 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ст.39 ЦПК).

Судом встановлено, що заява про відвід головуючому у справі Шпортун С.В. подана представником позивача засобами електронного зв`язку 17.08.2022 після спливу строку визначеного абз.1 ч.3 ст.39 ЦПК України, як зазначив представник позивача про підстави відводу стало відомо у ході підготовчого судового засідання даної справи, яке проводилось 15.08.2022.

Водночас суд зазначає, що підставами для відводу, окрім іншого, представник позивача вказує незгоду із судовими рішеннями від 18.11.2021 про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі за заявою позивача та 15.08.2022 про відмову в задоволенні клопотання позивача та її представника про призначення у справі будівельно - технічної експертизи, а також встановлення в ході підготовчого судового засідання 15.08.2022 у позивача всіх повідомлених у позові обставин, зокрема щодо місцезнаходження земельної ділянки про порушення права користування та володіння якою зі сторони відповідача нею було пред`явлено даний позов до суду.

Оскільки деякі обставини стали відомі представнику позивача саме в ході підготовчого судового засідання, суд приймає до розгляду дану заяву про відвід головуючого у справі судді Шпортун С.В..

Суд зауважує, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: (і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; (іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

У висновку N 3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.

Отже, прийняття процесуальних актів, а також дії суду під час розгляду справи належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження дій чи актів, що стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Правову оцінку дій суду під час розгляду справи, перевірку законності та обґрунтованості прийнятих судових рішень має виключно відповідний суд згідно процесуальним законодавством в межах провадження відповідної справи.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Разом з тим, необхідно зауважити, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Враховуючи викладене, заявлений відвід має бути вмотивований, тобто містити відповідні аргументи та докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Перевіривши наведені представником позивача у заяві про відвід головуючої у справі судді Шпортун С.В. доводи, суд не вбачає аргументів та доказів, які б вказували на наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Так, суд звертає увагу, що в силу приписів ст.197 ЦПК України, під час підготовчого судового засідання суд з`ясування обставин наведених у позові та підкріплення їх доказами сторонами у наданих ними в заявах по суті, що підлягають вирішенню судом під час підготовчого судового засідання, оскільки це має істотне значення при вирішенні судового розгляду справи.

Суд звертає увагу, що наведені у заяві представником позивача мотиви зводяться лише до незгоди із ухвалою суду від 15.08.2022 про відмову в задоволенні клопотання про призначення будівельно - технічної експертизи, мотиви якого судом викладені в ухвалі та яка може бути предметом оскарженя особою у визначеному діючим ЦПК порядку, тоді як представник позивача вказує на відмову судом у призначенні земельно - технічної експертизи, питання про яку судом не вирішувалось, оскільки така експертиза є відмінною від будівельно - технічної експертизи, оскільки при мотиви її призначення, перелік питань та визначення експертної установи є відмінними та залежать саме від об`єктів чи це нерухоме майно у виді будівель чи земель.

Також варто зазначити, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 ЦПК України).

При цьому, суд звертає увагу, що не можуть бути підставами для відводу судді дії суду під час розгляду справи, заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами чи процесуальні рішення судді під час здійснення правосуддя.

Подання заяви про відвід судді, яка містить лише припущення, свідчить про неповагу до суду.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Згідно з ч. 4 ст. 40 ЦПК України, я кщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги те, що заява представника позивача про відвід судді є необґрунтованою, суд дійшов висновку про необхідність вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу та передати справу для вирішення питання про відвід в порядку, встановленому ст.33 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 36 - 37, ст. 39-41, ст. 260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шпортун С.В. у цивільній справі №136/1387/21, - визнати необґрунтованою.

Передати матеріали справи №136/1387/21 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді Шпортун С.В. у порядку ст.33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Світлана ШПОРТУН