Решение № 106007403, 30.08.2022, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 року м. Черкаси Справа № 925/400/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомелення учасників справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут до ДЕРЖАВНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ІРКЛІЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ про стягнення 65735,40 грн

Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (ідентифікаційний код 42474208, адреса місцезнаходження: вул. Благовісна, 166, м. Черкаси, 18002) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до ДЕРЖАВНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ІРКЛІЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ (ідентифікаційний код 02548570, адреса місцезнаходження: вул. Родини Требінських, 50, с. Іркліїв, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19950).

Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення 65735,40 грн заборгованості за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії споживачу від 22.01.2021 № 71211000119. Також, у позові позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн та розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виконання договору та поставку електричної енергії відповідачу та неналежне виконання умов договору відповідачем, зокрема неповної та несвоєчасної оплати за спожиту електроенергію, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 65735,40 грн за період з 01.02.2022 по 28.02.2022.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що 22.01.2021 відповідач подав лист - повідомлення до договору про постачання електричної енергії споживачу, на підставі якого укладено договір від 22.01.2021 №7121100119 про постачання електричної енергії споживачу. У п.5.1 договору сторони передбачили, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №3 до цього договору. На виконання умов Договору та Комерційної пропозиції ТОВ Черкасиенергозбут надало ДНЗ ІРКЛІЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ рахунок остаточного розрахунку за лютий 2022 року (а. с. 23), який був отриманий 31 березня 2022 рок. Враховуючи положення пункту 3 Комерційної пропозиції та умови Договору, останнім днем по оплаті рахунку остаточного розрахунку за лютий 2022 року є 09 квітня 2022 року. Проте рахунок остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію не був оплачений відповідачем у повному обсязі. Внаслідок чого і утворилась заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 включно у розмірі 65735,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.05.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №925/400/22, ухвалив розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 11.05.2022 про відкриття провадження у справі надіслана учасникам справи в установленому законом порядку, зокрема позивачу - рекомендованим листом, відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який вручено відповідачу 13.05.2022, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а. с. 50).

12.05.2022 суд з метою забезпечення прав відповідача ДЕРЖАВНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ІРКЛІЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ бути поінформованим про розгляд справи №925/400/22 оприлюднив інформацію на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а. с. 49).

Відповідач у встановлений судом строк подав суду відзив на позовну заяву (а. с. 51-52), у якому визнав споживання електричної енергії в розмірі 21467 кВт/год протягом січня-лютого 2022 року за договором про постачання електричної енергії споживачу від 22.01.2021 № 71211000119, зокрема в січні 2022 року на суму 12183,71 грн, в лютому - 85737,49 грн. Враховуючи положення погодженої між Сторонами Комерційної пропозиції «Вільна ціна + передача» та факт отримання рахунку за лютий 2022р. поштовим засобом зв`язку 31.03.2022р., Відповідач повинен був виконати свій обов`язок щодо повного розрахунку до 10 квітня 2022 року включно. Проте, відповідач не зміг розрахуватися з позивачем через відсутність відповідного бюджетного фінансування, запровадження на всій території України воєнного стану та спрямування коштів на забезпечення проживання в ліцеї внутрішньо переміщених осіб. В результаті укладення додаткової угоди № 18 від 07.02.2022р. до договору про постачання електричної енергії споживачу від 22.01.2021 року № 71211000119, сторони дійшли взаємної згоди про розірвання договору від 01.03.2022р. В подальшому, правовою підставою для постачання електричної енергії споживачу-ДНЗ «Іркліївський професійний аграрний ліцей» слугував укладений 14.03,2022р. договір № 71211000119. Відповідач 08.04.2022 листом № 46 додатково повідомив позивача, що в квітні місяці 2022р. планує погасити заборгованість в сумі 46620,00 грн, що не заперечує проти заборгованості, однак враховуючи, що відповідач є державним закладом та надає прихисток внутрішньо переміщеним особам з Гостомелю, Чернігова, Тростянця та Сум, надання компенсації за проживання яких регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 261 від 11.03.2022р., та після надходження відповідної компенсації з державного бюджету заборгованість за спожиту електричну енергію буде погашена в повному обсязі. Управління освіти і науки Черкаської обласної військової адміністрації листом № 544/02/11-01-31 від 20.05.2022р. повідомило Чорнобаївський центр обслуговування споживачів ТОВ «Черкасиенергозбут», що 25.02.2022 розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації утворено координаційний штаб з тимчасового розміщення громадян, яким координується робота з тимчасового розміщення осіб, які рухаються з районів проведення військових дій на безпечні підконтрольні території. Відповідно до пункту 2 Плану заходів, пов`язаних із соціальним забезпеченням громадян України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів бойових дій, який затверджено розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації 25.02.2022 № 77. ДНЗ «Іркліївський професійний аграрний ліцей» внесено до переліку об`єктів державної та комунальної власності у розрізі адміністративно - територіальних одиниць у яких можливе розміщення переселенців. У гуртожитку Відповідача з 07.03.2022 проживають 20 внутрішньо перемішених осіб, 145 особам було надано послуги з тимчасового розміщенням. Всі внутрішньо переміщенні особи були забезпеченні харчуванням в їдальні ліцею, гарячою водою, та користувалися електроприладами (пральна машина, праска, електричний чайник, електрична плитка). Частиною 1 статті 191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження v справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідач у відзиві проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не заперечив, клопотання про розгляд справи з повідомлення сторін не подав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (а. с. 50).

Дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

1.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

Предметом позову позивача до є майнова вимога про стягнення з відповідача 65735,40 грн заборгованості за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії споживачу від 22.01.2021 № 71211000119.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виконання договору та постачання відповідачу електричної енергії як споживачу та неналежне виконання умов договору відповідачем, зокрема неповної та несвоєчасної оплати за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії споживачу від 22.01.2021 № 71211000119 за період з 01.02.2022 по 28.02.2022, в результаті чого утворилася заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 65735,40 грн.

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання; невиконання відповідачем зобов`язання зі сплати коштів за спожиту електричну енергію; порушення суб`єктивного прав позивача за захистом якого позивач звернувся до суду.

2.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

На підтвердження обставин, які є предметом доказування позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:

22 січня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (постачальник) та ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ІРКЛІЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ (споживач) уклали договір про постачання електричної енергії споживачу №71211000119 (а. с. 12-15).

Відповідно до умов договору постачання електричної енергії споживачу сторони домовилися про таке:

п. 2.1. за цим договором постачальник продає електричну енергію код ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник -09310000-5 електрична енергія (Електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору;

п. 2.2. - обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу/передачі, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії;

п.3.1- постачання електричної енергії споживачу здійснюється у строк з 01.01.2021 ло 31.12.2021 включно;

п.3.3 - постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору;

п.5.1. - споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору;

п. 5.2.- спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника;

п. 5.3. - ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни;

п. 5.6. - оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк не більше ніж 10 календарних днів з моменту отримання рахунку та акту приймання передачі електричної енергії споживачем, що надсилаються споживачу після завершення розрахункового періоду. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки;

п.5.8. - якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ;

п.п. 1 п.6.2. споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору;

п.п. 7 п.6.2. споживач зобов`язується відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором;

п.п.1 п. 7.1- постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію;

п. 9.1. - за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством;

п.9.5 порядок документального підтвердження порушень умов цього договору, а також відшкодування збитків встановлюється ПРРЕЕ;

п.13.1. - цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з дати, вказаної у цьому договорі, та в цілому по 31 грудня 2021 року, а в частині взятих на себе зобов`язань сторонами до повного їх виконання.

Цього ж дня - 22.01.2021 ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ІРКЛІЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ подав лист - повідомлення до договору про постачання електричної енергії, який є додатком №1 (а. с. 16).

У пункту 3 Комерційної пропозиції "Вільна ціна +передача", що є Додатком 3 та є невід`ємною частиною до договору сторони визначити спосіб оплати та термін (строк) оплати, зокрема остаточний розрахунок за фактично поставлену (спожиту) електричну енергію споживач зобов`язаний провести (здійснити) в термін не пізніше 10 календарних днів від дня отримання рахунка.

28.12.2021 сторони уклали додаткову угоду №16 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії споживачу №71211000119 від 22 січня 2021р. (а. с. 19), відповідно до якої дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, а обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному у попередньому році, сторони дійшли згоди продовжити дію договору на строк достатній проведення процедури закупівлі електроенергії на початку наступного року, а саме: до 28.02.2022 включно в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі.

Сторони у додатковій угоді від 28.12.2021 дійшли згоди та внесли зміни до:

п.2 - в п. 5.1 договору, виклавши його у наступній редакції: Загальна сума цього договору з 22 січня 2021 року по 31.12.2021 становить 160943,27 грн з ПДВ. Сума цього договору з 01.01.2022 по 28.02.2022 включно становить 32188,65 грн з ПДВ, що не перевищує 20% загальної суми договору за 2021 рік. Загальна сума договору становить 193131,92 грн з ПДВ;

п. 3 до Комерційної пропозиції (додаток №3 до договору), додавши п.12 та виклавши його у наступній редакції: Цей договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем листа- повідомлення, яка є додатком 1 до цього договору і діє до 28.12.2022 включно, але у будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання п. 5.3 договору та п.3 Комерційної пропозиції позивач надіслав відповідачу рахунок остаточного розрахунку за лютий 2022 року на суму 85737,49 грн з ПДВ (а. с. 23) та акт прийняття передавання товарної продукції за лютий 2022 року на суму 85737,49 грн (а. с. 22), які були отриманий відповідачем 31.03.2022, що підтверджується відстеження із сайту АТ «Укрпошта» (а. с. 28). Відповідач повинен був здійснити оплату по рахункам остаточного розрахунку за лютий 2022 року - 09.04.2022. Проте відповідач оплатив рахунок остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію частково, в результаті утворилася заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 у розмірі 65735,40 грн.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Тому подані позивачем докази суд визнає належними.

На підтвердження обставин, яким позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Тому подані позивачем докази суд визнає допустимими.

Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Тому суд визнає докази, подані позивачем, достовірними.

3.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає встановленими обставини:

виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі господарського договору;

виникнення у відповідача обов`язку сплатити на користь позивача кошти за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії споживачу від 22.01.2021 № 71211000119;

невиконання відповідачем обов`язку у зобов`язанні.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечення.

За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

У даній справі, враховуючи наявність чітких та переконливих доказів, а також вірогідність поданих позивачем доказів суд дійшов висновку про доведеність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі господарського договору та невиконання відповідачем свого обов`язку у зобов`язанні.

Враховуючи зміст відзиву на позов, поданий відповідачем, вказані вище обставини визнаються відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Під час розгляду справи у суду не виникли обґрунтовані підстави вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

4.Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання відповідно до укладеного договору про постачання електричної енергії споживачу від 22.01.2021 № 71211000119

На виконання п.5.3 договору та п.3 Комерційної пропозиції позивач надіслав відповідачу рахунок остаточного розрахунку лютий 2022 року в обсязі на суму 85737,49 грн з ПДВ (а. с. 23) та акт звірки взаєморозрахунків, який відповідач отримав 31.03.2022 ( а.с. 28).

Згідно з пунктом 3 Комерційної пропозиції та п. 5.6 договору оплата рахунка позивача здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту отримання його відповідачем.

Відповідач повинен був здійснити оплату за спожиту електричну енергію на підставі рахунку остаточного розрахунку за лютий 2022 року - 09.04.2022.

Відповідач здійснив оплату за спожиту електроенергію згідно з рахунком остаточного розрахунку частково. Внаслідок часткової оплати за спожиту електроенергію у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 у розмірі 65735,40 грн, стягнення якої становить предмет позову позивача до відповідача.

25.03.2022 позивач надіслав відповідачу вимогу за вих. №171 про оплату заборгованості у сумі 65735,40 грн (а. с. 21), яку відповідач залишив без задоволення та не сплатив позивачу кошти на погашення заборгованості.

Отже, суд дійшов висновку про порушення відповідачем господарського зобов`язання внаслідок його неналежного виконання, зокрема неповної та несвоєчасної оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов укладеного між сторонами договору.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Невиконання відповідачем обов`язку у зобов`язанні порушує право позивача на належне виконання зобов`язання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем господарського зобов`язання внаслідок його неналежного виконання, зокрема неповної та несвоєчасної оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов укладеного між сторонами договору.

Отже, вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати вартості спожитої електричної енергії за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 у розмірі 65735,40 грн суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Висновки про застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, неодноразово наведені у постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується; окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Отже, дослідивши умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання відповідно до укладеного договору про постачання електричної енергії споживачу від 22.01.2021 № 71211000119

Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

6.Розподіл судових витрат.

За подання позовної заяви при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

У відзиві на позов відповідач визнав позовні вимоги повністю.

Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України Про судовий збір у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вимоги частини 3 статті 7 Закону України Про судовий збір, частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України позивачу з Державного бюджету України підлягає поверненню 50 відсотків сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1240,50 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 1240,50 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ДЕРЖАВНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ІРКЛІЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ (ідентифікаційний код 02548570, адреса місцезнаходження: вул. Родини Требінських, 50, с. Іркліїв, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (ідентифікаційний код 42474208, адреса місцезнаходження: вул. Благовісна, 166, м. Черкаси, 18002) 65735,40 грн (шістдесят п`ять тисяч сімсот тридцять п`ять гривень 40 копійок) боргу та 1240,50 грн. (тисячу двісті сорок гривень 50 копійок) витрат зі сплати судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (ідентифікаційний код 42474208, адреса місцезнаходження: вул.Благовісна, 166, м. Черкаси, 18002) з Державного бюджету України судовий збір сплачений на підставі платіжного доручення №119 від 10 травня 2022 року в сумі 1240,50 грн (тисячу двісті сорок гривень 50 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя А.І. Гладун