Постановление суда № 106006192, 18.08.2022, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

___________________________

УХвала

"18" серпня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/537/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.

при секретарі судового засідання Райніш М.І.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Август Трейд, м. Київ б/н від 26.07.2022 року про забезпечення позову, долучену до матеріалів позовної заяви у справі № 907/537/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Август Трейд, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпаттяенергозбут, м. Ужгород Закарпатської області

про визнання недійсним пункту 16.6. Договору надання послуг № 01/06/22-1 від 01.06.2022 року щодо одностороннього розірвання договору та зобов`язання вчинити дії,

шляхом встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Закарпаттяенергозбут вчиняти дії щодо виконання зобов`язань згідно Договору надання послуг № 05/05/22-1 від 05.05.2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Закарпаттяенергозбут та Малим приватним підприємством Таля,

з участю представників сторін: від позивача не з`явився; від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Август Трейд, м. Київ заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпаттяенергозбут, м. Ужгород Закарпатської області про визнання недійсним пункту 16.6. Договору надання послуг № 01/06/22-1 від 01.06.2022 року щодо одностороннього розірвання договору та зобов`язання вчинити дії.

Разом із позовною заявою подана заява про забезпечення позову, якою позивач просить заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Закарпаттяенергозбут вчиняти дії щодо виконання зобов`язань згідно Договору надання послуг № 05/05/22-1 від 05.05.2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Закарпаттяенергозбут та Малим приватним підприємством Таля. Зокрема, обґрунтовуючи необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову, ТзОВ Август Трейд звертає увагу на те, що предметом вищезазначеної угоди є надання іншим учасником закупівлі аналогічних послуг у такому ж самому об`ємі, як передбачено Договором надання послуг № 01/06/22-1 від 01.06.2022 року. Позивач вказує на те, що за умови виконання відповідачем договірних зобов`язань перед МПП Таля, виконання судового рішення в даній справі (у випадку задоволення позову) буде неможливим і не призведе до поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких ТзОВ Август Трейд звернулося до суду.

Представник відповідача через канцелярію суду подала письмові заперечення проти заяви про забезпечення позову № 08-2022/2 від 04.08.2022 року (вх. № 02.3.1-02/3990/22 від 04.08.2022 року), якими зазначає про неможливість встановлення ТзОВ Закарпаттяенергозбут заборони щодо вчинення дій за правомірним правочином, яким є Договір надання послуг № 05/05/22-1 від 05.05.2022 року, укладений між ТзОВ Закарпаттяенергозбут та МПП Таля. Наголошує на тому, що вжиття заходів забезпечення позову в даній справі матиме наслідком припинення виконання ним своїх функцій постачальника універсальних послуг із електропостачання, що, у свою чергу, становитиме загрозу енергетичній безпеці держави. Крім того, ТзОВ Закарпаттяенергозбут вказує на неспівмірність обраного заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, оскільки такий порушує права та перешкоджає господарській діяльності іншої особи, не залученої до участі в даній справі Малого приватного підприємства Таля. З наведених підстав, відповідач просить суд відмовити в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони ТзОВ Закарпаттяенергозбут вчиняти дії щодо виконання зобов`язань згідно Договору надання послуг № 05/05/22-1 від 05.05.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05.08.2022 року у справі № 907/537/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Август Трейд про забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом уповноважених представників учасників процесу на 10.08.2022 року.

Представник відповідача через канцелярію суду подала додаткові заперечення проти заяви про забезпечення позову у справі № 907/537/22 за вих. № 08-2022/4 від 09.08.2022 року (вх. № 02.3.1-02/4081/22 від 10.08.2022 року), в яких зазначила про те, що позивачем не обґрунтовано факту наявності обставин, які б опосередковано чи безпосередньо свідчили про намагання відповідача уникнути виконання судового рішення в даній справі у випадку задоволення позову. Крім того, на переконання представника відповідача, заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить позивач, матимуть наслідком понесення відповідачем та МПП Таля збитків, що є неприпустимим із огляду на численну судову практику в подібних правовідносинах.

Ухвалою суду від 10.08.2022 року розгляд заяви ТзОВ Август Трейд про забезпечення позову у справі № 907/537/22 відкладався з підстав, наведених в ухвалі суду.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання по розгляду заяви про забезпечення позову не забезпечив, разом з тим, на електронну адресу суду надіслав заяву № 256/08-22 від 17.08.2022 року (вх. № 02.3.1-02/4241/22 від 17.08.2022 року), якою просить суд розглянути заяву про забезпечення позову без його участі.

Представник відповідача через канцелярію суду подала клопотання б/н від 18.08.2022 року, яким просить заяву про забезпечення позову у даній справі розглянути без участі відповідача та його представника. Проти забезпечення позову заперечує у повному обсязі.

Оцінюючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Август Трейд, м. Київ б/н від 26.07.2022 року про забезпечення позову, долучену до матеріалів позовної заяви у справі № 907/537/22, суд зазначає наступне.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі № 753/22860/17).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 року у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 року № 921/40/20).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 916/1572/19).

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.12.2020 року у справі № 911/1111/20).

Статтею 1291 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Якщо позивач звертається до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Наведена правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у випадку, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 року у справі № 910/1200/20).

Суд зазначає, що судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деякими визначеними в ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, такими, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, таке судове рішення стає обов`язковим до виконання до його апеляційного перегляду.

Відповідно до статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, та має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За положеннями ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстав дійти висновку про те, що позивач, звертаюсь до суду із заявою про забезпечення позову, повинен підтвердити ті обставини, на які він посилається у заяві, певними доказами, на підставі яких суд має встановити обґрунтованість поданої заяви.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову шляхом встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Закарпаттяенергозбут вчиняти дії щодо виконання зобов`язань згідно Договору надання послуг № 05/05/22-1 від 05.05.2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Закарпаттяенергозбут та Малим приватним підприємством Таля, позивач вказує на те, що предметом вищезазначеної угоди є надання іншим учасником закупівлі аналогічних послуг у такому ж самому об`ємі, як передбачено Договором надання послуг № 01/06/22-1 від 01.06.2022 року, пункт 16.6. якого оскаржується ТзОВ Август Трейд у межах даної справи.

Разом з тим, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Натомість застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона відповідачу вчиняти будь-які дії на виконання укладеного ним договору, призводить до блокування господарської діяльності відповідача і за умови недоведеності наявності порушення прав заявника у зв`язку з укладенням спірного правочину свідчить про його неспівмірність та порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи (наведена правова позиція у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 року у справі № 910/13985/19).

Разом з тим, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2021 року № 8/568 (917/1135/20), від 16.07.2021 року № 916/939/15-г, від 21.10.2021 року у справі № 910/20070/20, від 09.02.2022 року у справі № 902/871/21).

У даному контексті суд звертає увагу на те, що позивач просить заборонити відповідачу вчиняти дії щодо виконання зобов`язань згідно Договору надання послуг № 05/05/22-1 від 05.05.2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Закарпаттяенергозбут та Малим приватним підприємством Таля.

Поряд з цим, предметом спору у межах даної справи є визнання недійсним п. 16.6. Договору надання послуг № 01/06/22-1 від 01.06.2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Август Трейд та Товариством з обмеженою відповідальністю Закарпаттяенергозбут щодо одностороннього розірвання договору та зобов`язання вчинити дії.

При цьому, МПП Таля з яким відповідачем укладено Договір № 05/05/22-1 від 05.05.2022 року та в межах якого позивач просить заборонити вчиняти певні дії, не є учасником даного спору та до нього не заявлено жодних позовних вимог, а обраний позивачем захід забезпечення позову не пов`язаний з предметом спору у справі № 907/537/22, а також порушує та обмежує права і охоронювані інтереси іншої особи, яка не є учасником даної справи, а саме, МПП Таля.

З огляду на вищевикладене, оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову, предметом позовних вимог та учасниками спору, зважаючи на забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Август Трейд, м. Київ б/н від 26.07.2022 року про забезпечення позову, долученої до матеріалів позовної заяви у справі № 907/537/22, що є підставою для відмови у їх застосуванні шляхом постановлення відповідної ухвали.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 79, 123, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Август Трейд, м. Київ б/н від 26.07.2022 року про забезпечення позову, долученої до матеріалів позовної заяви у справі № 907/537/22 відмовити.

2. Копію ухвали надіслати сторонам спору.

3. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду, постановлена в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 31.08.2022 року.

Суддя Пригара Л.І.