Решение № 10600310, 19.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.07.10 р.                     Справа № 31/112пн                               

Господарський суд Донецької області, у складі судді: Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Лазебній Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Релігійної громади Християн Віри Євангельської «Церква Христа Спасителя» Куйбишевського району міста Донецька

до відповідача: Донецької міської ради, м. Донецьк

треті особи: 1. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області

           2. Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька»

про визнання права власності на адміністративно-господарську будівлю, розташовану за адресою: м. Донецьк, вул. Робесп’єра, 15 загальною площею 288,7м2 літ. Г-3, ганок – г, котельню – Д, огородження - №1-3

В присутності представників сторін:

Від позивача: Савченко Н.В. – довіреність

Від відповідача: не з’явився

Від третьої особи 1: не з’явився

Від третьої особи 2: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

          Релігійна громада Християн Віри Євангельської «Церква Христа Спасителя» Куйбишевського району міста Донецька звернулася з позовом до Донецької міської ради, м. Донецьк, треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про визнання права власності на адміністративно-господарську будівлю, розташовану за адресою: м. Донецьк, вул. Робесп’єра, 15 загальною площею 288,7м2 літ. Г-3, ганок – г, котельню – Д, огородження - №1-3.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 31.01.2001р. ним були придбані нежитлові приміщення – столова №1, сарай і підвал, розташовані за адресою: м. Донецьк, вул.. Робесп’єра, 15. Протягом 2006-2008р.р за рахунок добровільних пожертв силами членів релігійної громади на місті сараю і підвалу, розташованих за вищевказаною адресою, було самовільно збудовано адміністративно-господарську будівлю загальною площею 288,7м2. На підставі рішення Донецької міської ради від 24.04.2009р. №31/84 між відповідачем та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки б/н від 16.06.2009р. відповідно до якого позивачу було передано земельну ділянку площею 2262м2 терміном до 24.04.2014р. При звернені до відповідача та третіх осіб стосовно введення спірного об’єкту нерухомості до експлуатації та визнання права власності, позивачу було відмовлено з посиланням на те, що спірний об’єкт є самочинним будівництвом. Враховуючи те, що спірні об’єкти знаходяться на земельній ділянці, яка надана позивачу на умовах оренди та те, що спірні об’єкти відповідно до технічного висновку відповідають будівельним нормам та правилам, позивач просить визнати за ним право власності на адміністративно-господарську будівлю, розташовану за адресою: м. Донецьк, вул. Робесп’єра, 15 загальною площею 288,7м2, літ. Г-3, ганок – г, котельню – Д, огородження - №1-3. В обґрунтування правових підстав позову посилається на ст.ст. 328, 376 Цивільного кодексу України.

          Відповідач в судові засідання не з’являвся, про час та день судових засідання був повідомлений в установленому порядку. Через канцелярію суду надав письмові пояснення по суті заявлених вимог, в яких зазначає, що міська рада не вчиняла жодних дій та не приймала рішень, які свідчили про невизнання чи оспорювання прав будь-яких осіб щодо зазначеного майна. Натомість, рішенням міської ради від 24.04.2009р. №31/84 позивачу надана в оренду земельна ділянка для експлуатації існуючої самочинно збудованої адміністративно-господарської будівлі по вул.. Робесп’єра, 15. Розгляд справи відповідач просив здійснювати без участі їх представника з урахуванням наданих письмових пояснень.

Треті особи в судові засідання не з’являлися, про час та день судових засідань були повідомлені належним чином, через канцелярію господарського суду третіми особами надані письмові пояснення.

Третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області в письмових поясненнях зазначає, що позивач до Інспекції щодо отримання дозволу на будівництво спірного об’єкту не звертався і спірний об’єкт є самочинним будівництвом в розумінні ч.1, 3 ст. 376 Цивільного кодексу України. В наданих письмових поясненнях, третя особа просила подальший розгляд справи здійснювати без участі їх представника.

Третя особа - Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» в наданому клопотанні просила розгляд справи здійснювати без участі їх представника.

Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась за клопотанням представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив.

31 січня 2001р. між Фермерським господарством «Гея» (Продавець) та Помісною церквою «Християн віри євангельської» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу. Відповідно до умов зазначеного договору Продавець продав, а покупець купив столову №1, сарай, підвал, що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул.. Робесп’єра, 15, за вказаною адресою розташовані столова №1 літ. А-2 з цегли площею 432,0м2, Б - сарай, В – підвал.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04 вересня 2007 р. у справі №12/231пн за позовом Релігійної громади Християн Віри Євангельської «Церкви Христа Спасителя» Куйбишевського району міста Донецьку до Фермерського господарства «Гея» за участю третьої особи: Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про визнання права власності позовні вимоги позивача задоволенні в повному обсязі. Визнано право власності на нежитлове приміщення – столову №1, сарай і підвал, розташовані за адресою м. Донецьк, вул.. Робесп’єра, 15.

В період 2006-2009років за рахунок добровільних пожертв силами членів Релігійної громади Християн Віри Євангельської «Церква Христа Спасителя» Куйбишевського району міста Донецьку на місті сараю і підвалу, розташованих за вищевказаною адресою було самовільно збудовано адміністративно-господарську будівлю загальною площею 288,7м2. Ведення будівництва позивачем підтверджується актами приймання-передачі будівельних матеріалів та товарними чеками (а.с. 68-81).

При проведенні технічної інвентаризації в травні 2008р., Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” позивачу виданий технічний паспорт з відміткою про те, що адміністративно-господарська будівля літ. Г-3 площею 288,7м2 та котельня літ. Д площею 11,6м2 є самочинно побудованими.

Рішенням Донецької міської ради від 24 квітня 2009р. №31/84 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,2262га релігійній громаді Християн Віри Євангельської «Церква Христа Спасителя» Куйбишевського району міста Донецька для експлуатації існуючої самовільно збудованої адміністративно-господарської будівлі по вулиці Робесп’єра, 15 у Пролетарському районі.

На підставі зазначеного рішення, 16 червня 2009р. між Відповідачем (орендодавець) та Позивачем (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки. Відповідно до умов зазначеного договору Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410138300:00:004:0201) для експлуатації існуючої самовільно збудованої адміністративно-господарської будівлі, яка знаходиться на території Пролетарського району м. Донецька по вул.. Робесп’єра, 15.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2262м2, в тому числі: 122м2 – під капітальною одноповерховою забудовою, 12м2 – під капітальною трьохповерховою забудовою, 958м2 – під проїздами, проходами та площадками, 1170м2 – під зеленими насадженнями (пункт 2 договору). На земельній ділянці знаходяться об’єкти нерухомого майна, а саме: адміністративно-господарська будівля, літ. Г-3 (2006рік побудови, фундамент – кам’яний залізобетонний, стіни – цегла, покрівля – шифер, перекриття – залізобетонні монолітні, підлога - плитка, лінолеум), котельня, літ. Д (2006рік побудови, фундамент – бетон, стіни – шлакоблок, покрівля – шифер, перекриття – дерев’яні, підлога – бетон), а також інші об’єкти інфраструктури: мережа водопостачання та каналізування – існуючі мережі, тепло забезпечення та гаряче водопостачання – від індивідуального джерела, майданчик з асфальтовим покриттям та зелені насадження (п.3 договору). Відповідно до п.4 договору, строк дії договору до 24 квітня 2014року.

27 жовтня 2009р. між сторонами на виконання умов договору підписано акт приймання-передачі вищезазначеної земельної ділянки.

Листом від 12 червня 2010р. позивач звернувся до відповідача щодо введення в експлуатацію самовільно збудованої адміністративно-господарської будівлі, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул.. Робесп’єра, 15 та послідуючого оформлення за позивачем права власності на спірний об’єкт.

Листом від 17 червня 2010р. відповідач рекомендував позивачу звернутися у встановленому порядку до Інспекції ДАБК в Донецькій області для вирішення питання щодо прийняття до експлуатації закінченої будівництвом об’єктів та в подальшому здійснити реєстрацію прав власності на нього в КП «БТІ м. Донецька».

Позивач в червні 2010р. звернувся до Інспекції ДАБК (лист від 12.06.2010р. №304) стосовно прийняття до експлуатації самовільно побудованої адміністративно-господарської будівлі літ. Г-3, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул.. Робесп’єра, 15 та оформлення права власності на зазначений об’єкт.

Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю позивачу було відмолено в прийнятті в експлуатацію збудованого майна, зважаючи на те, що воно є самочинно збудованим та рекомендовано звернутися до суду стосовно вирішення питання щодо оформлення права власності.

Господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.          

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ ( майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 ЦК України закріплює, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь – які дії, які не суперечать закону.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, незаборонених законом та вважаються набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власника на забудову здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про планування і забудову територій", фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

          Згідно ст. 29 зазначеного Закону, здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на місті сараю і підвалу, розташованих за адресою м. Донецьк, вул.. Робесп’єра, 15, які належали йому на праві власності без дозволу на виконання будівельних робіт Інспекції архітектурно – будівельного контролю побудував адміністративно-господарську будівлю, площею 288,7м2

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином спірне майно має ознаки самочинного будівництва.

Відповідно до ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна не набуває право власності на нього.

Отже суть самочинного будівництва обумовлює презумпцію неможливості виникнення права власності на неправомірно збудований та реконструйований об’єкт на загальних підставах.

Разом з тим за приписами ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнано за рішенням суду за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу на умовах оренди надана земельна ділянка площею 2262м2 для експлуатації існуючої самовільно збудованої адміністративно-господарської будівлі, яка знаходиться на території Пролетарського району м. Донецька по вул.. Робесп’єра, 15.

За приписами ст.321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Позивач надав технічний висновок про результати обстеження спірного об’єкту, виконаний АТЗТ ПРоектно-виробничим підприємством «Донбасреконструкці», згідно якого стан основних несучих конструкцій адміністративно-господарської будівлі літ. Г-3, котельної літ. Д по вул.. Робесп’єра, 15 в м. Донецьку нормальний та зазначені об’єкти придатні для подальшої експлуатації.

Доказів порушення прав інших осіб в результаті проведеної реконструкції не надано сторонами.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про визнання права власності на адміністративно-господарську будівлю, розташовану за адресою: м. Донецьк, вул. Робесп’єра, 15 площею 288,7м2 літ. Г-3, ганок – г, котельню – Д площею 11,6м2, огородження - №1-3 підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись, ст.ст. 316, 319, 321, 328, 376, Цивільного Кодексу України, ст.ст. 1, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарсько-процесуального кодексу України господарський суд

                                                            ВИРІШИВ:

Позов Релігійної громади Християн Віри Євангельської «Церква Христа Спасителя» Куйбишевського району міста Донецька до Донецької міської ради, м. Донецьк, треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про визнання права власності на адміністративно-господарську будівлю літ. Г-3, загальною площею 288,7м2, ганок – г, котельню – Д площею 11,6м2, огородження - №1-3, розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. Робесп’єра, 15 – задовольнити.

Визнати за Релігійною громадою Християн Віри Євангельської «Церква Христа Спасителя» Куйбишевського району міста Донецька (83096, м. Донецьк, вул.. Хірургічна, 24, ЄДРПОУ 19387987) право власності на адміністративно-господарську будівлю літ. Г-3, загальною площею 288,7м2, ганок – г, котельню – Д площею 11,6м2, огородження - №1-3, розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. Робесп’єра, 15

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя