Постановление суда № 105960951, 29.08.2022, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 серпня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/889/18 (927/627/22)

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали позовної заяви Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Комиш - Зорянського елеватора» до Приватного підприємства «Молокозавод - Олком» та Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання правочинів недійсними, поданої в межах справи за заявоюКРЕДИТОРА: Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Комиш - Зорянського елеватора» 71030, смт. Комиш - Зоря Більмацького району Запорізької області, вул. Поштова, 70 (ІНФОРМАЦІЯ_1)БОРЖНИК: Приватне підприємство «Молокозавод - Олком» 14037, м. Чернігів, вул. Борисенка, 47 - апро відкриття справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Командитним товариством «Желєв С.С. і компанія «Комиш - Зорянського елеватора» подана заява про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «Молокозавод - Олком» на підставі ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2018р. була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2018р., зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «Молокозавод - Олком»; визнано безспірні вимоги Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Комиш - Зорянського елеватора» в розмірі 53 492 070,55 грн. заборгованості та 17 620,00 грн. судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Седлецького О.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31.08.2021р., зокрема, визнано грошові вимоги Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Комиш - Зорянського елеватора» в розмірі 29 391 799,40 грн. заборгованості; визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» в розмірі 20 330 211,62 грн. заборгованості.

23 серпня 2022 року до Господарського суду Чернігівської області, в межах справи про банкрутство Приватного підприємства «Молокозавод - Олком», надійшла позовна заява від 22.08.2022р. Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Комиш - Зорянського елеватора» до Приватного підприємства «Молокозавод - Олком» та Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання правочинів недійсними, згідно якої позивач просить:

визнати недійсним Договір застави від 17.05.2018 № 170518-З, укладений між ПП «Молокозавод - Олком» та Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»;

визнати недійсним Договір застави від 17.05.2018 № 170518-ЗО, укладений між ПП «Молокозавод - Олком» та Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»;

визнати недійсною постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 10.12.2018 ВП № 56651428, видану головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою Іваном Миколайовичем (щодо рухомого майна, обладнання молокозаводу в кількості 230 позицій);

визнати недійсним акт від 10.12.2018 ВП № 56651428, виданий головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою Іваном Миколайовичем, про передачу стягувачу АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (щодо рухомого майна, обладнання молокозаводу в кількості 230 позицій);

визнати недійсною постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 10.12.2018 ВП № 56651428, видану головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою Іваном Миколайовичем (щодо транспортних засобів в кількостіі 63 одиниці);

визнати недійсним акт від 10.12.2018 № 2 ВП № 56651428, виданий головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою Іваном Миколайовичем, про передачу стягувачу АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» шістдесят трьох одиниць транспортних засобів;

визнати недійсною постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 10.12.2018 ВП № 56651428, видану головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою Іваном Миколайовичем (щодо рухомого майна, обладнання молокозаводу в кількості 354 позиції);

визнати недійсним акт від 10.12.2018 року ВП № 56651428, виданий головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою Іваном Миколайовичем, про передачу стягувачу АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» рухомого майна, обладнання молокозаводу в кількості 354 позиції.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що оскільки господарським судом були визнані його грошові вимоги до ПП «Молокозавод - Олком», він став учасником (стороною) у справі про банкрутство боржника та є заінтересованою особою, яка відповідно до статті 15, частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України та статтей 7, 42 Кодексу України з процедур банкрутсва має право подавати заяви (позови) про визнання недійсними правочинів укладених ПП «Молокозавод - Олком».

З моменту набуття статусу сторони (учасника) у справі про банкрутство кредитор/позивач набув додаткових процесуальних прав, повноважень та обов`язків. Відповідно до частини першої та частини другої статті 42 КУзПБ, кредитор/позивач набув процесуального права/повноваження на вчинення процесуальної дії, а саме подання до господарського суду заяви кредитора про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, кредитор/позивач має право подавати заяви та позови про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником із застосуванням загальних та спеціальних норм матеріального права, які визначають підстави недійсності цих правочинів/договорів та існували на момент укладення договору (вчинення правочину).

Крім того, позивач звертає увагу суду, що наявність окремих підстав для оскаржування правочинів (договорів) не позбавляють суд кваліфікувати відповідний правочин як недійсний чи нікчемний і з інших підстав. Відповідно за наявності декількох варіантів та підстав визнання правочину недійсним, суд має право та обов`язок на власний розсуд обрати найбільш оптимальний.

Позивач вказує, що 28.09.2010 між Публічним акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та Приватним підприємством «Молокозавод-Олком» був укладений кредитний договір № 280910-КЛТМ, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредити на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів.

У зв`язку з порушенням умов договору, 14.12.2015 Господарським судом Дніпропетровської області винесено рішення по справі № 904/5022/14 щодо стягнення солідарно з Приватного підприємства «Молокозавод-Олком» та Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро» 3 087 717,53 доларів США заборгованості за кредитом, 18 051,42 доларів США заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в доларах США, 471 153,85 євро заборгованості за кредитом, 5 330,42 євро заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в євро, 5 970,83 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в гривні.

29.12.2015 Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ на примусове виконання рішення від 14.12.2015 по справі № 904/5022/14.

17.05.2018 між ПП «Молокозавод - Олком» та АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» був укладений Договір застави № 170518-З згідно умов якого відповідач-1/боржник передав відповідачу-2 в заставу транспортні засоби в кількостіі 63 позиції.

Крім того, 17.05.2018 між ПП «Молокозавод - Олком» та АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» був укладений Договір застави № 170518-ЗО згідно умов якого відповідач-1/боржник передав відповідачу-2 в заставу рухоме майно, обладнання молокозаводу в кількості 230 позицій.

АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», звернувшись із позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області, змінив строк виконання кредитного договору № 280910-КЛТМ та зобов`язав ПП «Молокозавод - Олком» сплатити проценти та заборгованість за кредитом.

Отже, у ПП «Молокозавод - Олком» 14.12.2015 настали юридичні наслідки за кредитним договором № 280910-КЛТМ, тобто строк дії договору закінчився в момент набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/5022/14.

У зв`язку із тим, що договір застави № 170518-З та договір застави № 170518-ЗО є акцесорними правочинами до основного зобов`язання (кредитного договору № 280910-КЛТМ), вони не можуть укладатися поза межами строку дії основного зобов`язання.

Таким чином, на думку позивача, відповідачами укладені вищезазначені договори застави, які не відповідають їх природі, оскільки застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання. Відповідачем-2 не вчинено відповідних дій щодо передачі у власність майна чи активів на користь боржника/відповідача-1, які б потребували застосування такого способу забезпечення зобов`язання, як застава.

Також, позивач вказує, що на дату укладення оспорюваних договорів застави у боржника/відповідача-1 вже була значна сума заборгованості перед КТ «Желєв С.С. і компанія «Комиш - Зорянського елеватора», яка становила 54 277 604,07 грн., що підтверджується рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 по справі № 908/5508/14. На примусове виконання даного рішення 15.06.2018 судом був виданий наказ.

20.08.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогою О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57047914 про примусове виконання наказу № 908/5508/14 від 15.06.2018 року щодо стягнення з ПП «Молокозавод - Олком» на користь КТ «Желєв С.С. і компанія «Комиш - Зорянського елеватора» 54 277 604, 07 грн.

21.08.2018 приватним виконавцем Сколибогою О.С. винесено постанову про арешт майна боржника ВП № 57047914, якою накладено арешт на все майно боржника (ПП «Молокозавод - Олком») та оголошено заборону на його відчудження.

В той же час, 21.06.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою І.М. розглянуто заяву ПАТ «Банк Кредит Дніпро» про примусове виконання наказу № 904/5022/14, виданого 29.12.2015 Господарським судом Дніпропетровської області. За результатом розгляду винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.06.2018 № 56651428.

10.12.2018 головним державним виконавцем Іванютою І.М. винесено постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні № 56651428, а саме:

рухомого майна, обладнання молокозаводу в кількості 230 позицій шляхом заліку його забезпечених вимог в рахунок ціни майна третіх торгів, яка складає 20 100 000,00 грн.;

рухомого майна, обладнання молокозаводу в кількості 345 позицій шляхом заліку його забезпечених вимог в рахунок ціни майна третіх торгів, яка складає 14 250 000.00 грн.;

транспортних засобів в кількостіі 63 одиниці шляхом заліку його забезпечених вимог в рахунок ціни майна третіх торгів, яка складає 6 153 350,00 грн.

Однак, на момент передачі майна АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» на підставі постанов та актів, винесених головним державним виконавцем Іванютою І.М., діяв арешт накладений приватним виконавцем Сколибогою О.С. в межах виконавчого провадження № 56651428.

Оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності вчиненого за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його вчинення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.

Таким чином, укладення між ПП «Молокозавод - Олком» та АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» договорів застави від 17.05.2018 за № 170518-З та за № 170518-ЗО надало можливість в межах статті 46 Закону України «Про виконавче провадження» віднести відповідача-2, як стягувача в рамках виконавчого провадження № 56651428 до першої черги задоволення вимог у зв`язку із існуванням вимог забезпечених заставою на відміну від стягувача КТ «Желєв С.С. і компанія «Комиш - Зорянського елеватора», яке згідно із Законом України «Про виконавче провадження» віднесено до стягувача п`ятої черги задоволення вимог в рамках виконавчого провадження № 57047914.

За таких обставин, відповідачі, уклавши договори застави, діяли з прямим умислом, який направлений на уникнення стягнення на майно боржника в рамках інших виконавчих проваджень в яких стягувачем може виступати інший кредитор, розуміли юридичне значення цих правочинів, які в подальшому надали перевагу відповідачу-2 над іншими кредиторами отримати майно або грошові кошти від продажу такого майна боржникав/відповідача-1 у порядку примусового виконання рішення суду.

Позивач зазначає, що способи захисту, які позивач просить суд визначити у рішенні, передбачені законом: п. 2 ч. 2 ст. 16, ч. 3 ст. 215, ст. 228 ЦК України, абз. 3 ч. 2 ст. 20 ГК України, ст. 42 КУзПБ, ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно п. 1, 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс введений в дію з 21.10.2019. З дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

За змістом ст. 161, 162 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявою по суті справи є, зокрема, позовна заява.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, правові підстави позову.

Як було вказано вище, позивач вказав, що з моменту набуття статусу сторони (учасника) у справі про банкрутство він набув додаткових процесуальних прав, повноважень та обов`язків, зокрема, право на подання до господарського суду заяви про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, на підставі статті 42 КУзПБ.

Втім, позивач в позовній заяві чітко не вказує яке саме положення ст. 42 КУзПБ (з посиланням на абзац та частину цієї статті) є підставою для визнання недійсними правочинів боржника.

Одночасно позивач зазначає, що способи захисту, які позивач просить суд визначити у рішенні, передбачені, зокрема, і ст. 42 КУзПБ, і ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Однак, критерієм для застосування норм ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у тому числі і до заяв, поданих після набрання чинності Кодексу України з процедур банкрутства, є дата відкриття провадження у справі про банкрутство.

За змістом ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи, що позовна заява Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Комиш - Зорянського елеватора» не відповідає вимогам, встановленим ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, вона залишається без руху.

Керуючись ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 162, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Комиш - Зорянського елеватора» до Приватного підприємства «Молокозавод - Олком» та Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання правочинів недійсними залишити без руху.

Зобов`язати Командитне товариство «Желєв С.С. і компанія «Комиш - Зорянського елеватора» протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до господарського суду позовну заяву яка відповідає вимогам, встановленим ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Роз`яснити Командитному товариству «Желєв С.С. і компанія «Комиш - Зорянського елеватора», що в разі неусунення всіх недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Дата набрання ухвалою законної сили - 29.08.2022.

Суддя А.С. Сидоренко