Решение № 105930528, 26.08.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3359/22

2/212/2817/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Пустовіт О.Г., за участі секретаря судового засідання Голуб О.В., розглянувши у відсутності сторін в порядку спрощеного позовного провадження без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватне акціонерне товариство "Суха Балка" про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року представник позивача Меланчук І.В., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача грошове відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, у розмірі 234 500 грн.

В обґрунтування позову вказав, що позивач перебуваючи в трудових відносинах з Приватне акціонерне товариство "Суха Балка", знаходячись на робочому місці, виконуючи свої трудові обов`язки 05.01.2021 року, в ході нещасного випадку, що стався з вини відповідача, отримав тілесні ушкодження у виді «поєднаної травми: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійна рана голови, забійна рана лівого плеча, закритий перелом рівня середньої третини та нижньої третини лівого стегна, шифр за МКХ -10 Т 06.8».

Зазначив, що внаслідок вказаних травм 21.04.2021 року позивач вперше пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, за результатами якого йому встановлено ступінь втрати працездатності 65 % та призначено другу групу інвалідності, визначено потребу в медикаментозному лікуванні, ВМП, забезпеченні палицею. В подальшому позивач повторно пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією 27.04.2022 року, за результатами якого позивачу визначено втрату професійної працездатності в ступені 35%, визначено потребу в медикаментозному лікуванні, ВМП, забезпеченні палицею.

Вказав, що позивачу завдано моральну шкоду, оскільки у зв`язку з ушкодженням здоров`я позивач відчув сильний фізичний біль, неодноразово проходив курси лікування, внаслідок каліцтва тривалий час обмежений в можливості повною мірою реалізовувати свої наміри в професійній сфері, реалізовувати свої звички та бажання, позбавлений можливості забезпечувати матеріально себе та свою сім`ю на гідному рівні.

Зазначив, що вказані негативні явища істотно знизили якість його життя та зменшили блага, які позивач мав до моменту травмування та втрати працездатності. Позивач оцінив завдану йому моральну шкоду в сумі 234 500 грн., вважаючи, що дану шкоду слід відшкодувати за рахунок роботодавця, який не виконав покладений на нього законодавством обов`язок по створенню нешкідливих умов праці.

20 липня 2022 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі доказами.

Відповідач скористався правом надання відзиву. Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що основною причиною настання нещасного випадку являється особиста необережність Позивача. Вказав, що заявлений розмір моральної шкоди належним чином не обґрунтований та не доведений, не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права.

Відповідь на відзив позивачем та його представником не надавалась.

Суд, відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 станом на 05.01.2021 року працював прохідника в ПрАТ "Суха Балка". Того ж дня, позивач перебував на робочому місці в підземних умовах та здійснював буріння шпура в ряду анкерного кріплення з південної сторони виробки, в цей же час з південного боку буртового орта 30 осі гор. 1150 м., позаду позивача, з верхньої частини стінки гірничої виробки сталося раптове обвалення гірничої маси, шматком якої травмовано позивача.

Вказаний нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Компетентною комісією встановлено, що видом події, настання якої призвело до нещасного випадку являється обвалення та обрушення породи, ґрунту. Спеціальною комісією встановлено осіб, які порушили вимоги законодавства про охорону праці, а саме: гірничого майстра дільниці ПрАТ «Суха Балка», ОСОБА_2 , а також позивача.

Вказані обставини підтверджуються трудовою книжкою позивача, а також актом спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05.01.2021 року о 12 год. 00 хв. (форми Н-1/П).

У зв`язку з виробничою травмою позивач вперше 21.04.2021 року пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, за результатами даного огляду позивача визначено ступінь втрати професійної працездатності 65 %, призначено ІІ групу інвалідності, визначено потребу в медикаментозному лікуванні, ВМП, забезпеченні палицею, що підтверджується випискою з акта огляду «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги».

27.04.2022року позивач внаслідоктрудового каліцтваповторно пройшовмедико-соціальноюекспертною комісією,за результатами даногоогляду позивачувизначено втратупрофесійної працездатностів ступені 35%,визначено потребув медикаментозномулікуванні,ВМП,забезпеченні палицею,що підтверджується випискою з акта огляду «про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги».

Згідно медичної документації виданої на ім`я позивача, останній перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманими під час нещасного випадку тяжкими травмами, переніс больові відчуття.

Статтею 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Крім того, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці», на підприємство покладено обов`язок забезпечити безпечні умови праці.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 №20рп-08 по справі № 1-32/2008 встановлено, що громадяни, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, мають право на відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 1167 ЦК України та ст.237-1 КЗпП України за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У п.13 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII державна політика в області охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення незалежних, безпечних умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року "Кечко проти України" у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року з питання відшкодування моральної шкоди безпосередньо роботодавцем, у абзаці 9-му пункту 5-го встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до статті 153 КЗпП України з забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Суд прийшов до висновку, що виниклі правовідносини врегульовані статтею 237-1 КЗпП України, яка діяла на момент виникнення правовідносин та якою передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок трудового каліцтва, спричиненого під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством - відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, суд вважає, що спричинена моральна шкода підлягає компенсації.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 №1-рп/2004передбачено: «4.1. Відповідно до статей 23,1167 Цивільного кодексу України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я тощо.

Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання..».

Визначене спростовує твердження відповідача про відсутність доведення позивачем наявності моральних страждань. Оскільки, наявність фізичних страждань і викликає моральні страждання, адже фізичний біль неможливо переносити без душевного болю.

З урахуванням викладеного, доводи відповідача про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди у зв`язку з втратою працездатності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.

Суд відхиляє заперечення відповідача в частині доводів про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються вищенаведеними висновками суду.

Суд вважає, що в даному випадку саме відповідач повинен виплатити позивачеві компенсацію за моральну шкоду, так як відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, а статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує роз`яснення наведені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди» №4 від 31.03.1995 з подальшими змінами, й приймає до уваги конкретні обставини по справі, зокрема: ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань позивача, ступінь втрати професійної працездатності за професійним захворюванням, наявність третьої групи інвалідності, час протягом якого позивач працював у відповідача на посаді пов`язаної з виникненням професійного захворювання, глибину і ступінь його моральних страждань пов`язаних з фізичним станом здоров`я, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили.

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди суд враховує глибину фізичних та моральних страждань позивача, істотність вимушених негативних змін в його житті, ступінь втрати ним професійної працездатності за наслідками оглядів МСЕК, довготривалість даних негативних змін, виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 160 00 (сто шістдесят тисяч) грн., що буде домірним спричиненій позивачу шкоді та достатнім для її відшкодування.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 1600 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватне акціонерне товариство «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з Приватне акціонерне товариство «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві, 160000 гривень (сто шістдесят тис. грн.) 00 коп.

Стягнути з Приватне акціонерне товариство «Суха Балка» на користь держави судові витрати в розмірі 1600 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч.6ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 5ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Суха Балка", код ЄДРПОУ 00191329, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5.

Рішення складенота підписано26серпня 2022 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт