Постановление суда № 105900035, 23.08.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/17892/22

Провадження № 1-кс/947/7764/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42022163010000034 від 13.07.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з поданого клопотання, слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке 13.07.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022163010000034, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

В ході виконання доручення, оперативними працівниками серед іншого встановлено, що особою яка фігурує у матеріалах кримінального провадження як Галина є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

09.08.2022 року слідчим за участі працівників УСР в Одеській області на перехресті вулиць Дмитра Донського та Чубаївської в місті Одесі у транспортному засобі автомобілі марки «Nissan» модель «Rogue», р.н.з. НОМЕР_1 , проведено огляд місця події, у ході якого вилучено: грошові кошти у сумі 200 доларів США; несправжні (імітаційні) засоби грошової банкноти 100 доларів США у кількості 30 одиниць; смартфон марки «Apple» модель «IPhone11ProMax», ser.№ НОМЕР_2 ; банківська платіжна картка емітована «А-банком» № НОМЕР_3 ; банківська платіжна картка емітована «Bank Hapoalim» № НОМЕР_4 ; банківська платіжна картка емітована «Universal Bank» № НОМЕР_5 ; реєстраційна картка за № НОМЕР_6 видана органом Республіки Білорусь; довідка для поповнення рахунку ОСОБА_5 у «А-Банку»; грошові кошти у сумі 200 доларів США та 750 гривень.

10серпня 2022року слідчимвинесено постановупро визнаннявищевказаних речейта документів речовими доказами та долучення їх до матеріалів кримінального провадження.

Таким чином, з метою збереження вилученого майна, яке визнано слідчим речовими доказами, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з вказаним клопотання про арешт майна.

В судовезасідання слідчийта прокурорне з`явилися,про датута чассудового засіданнябули повідомленіналежним чином.Причини неявкисуду неповідомили. Представниквласника майнаадвокат ОСОБА_6 заперечувала протизадоволення клопотання,надавши письмовізаперечення тазазначила,що в матеріалах провадження взагалі відсутні будь-які докази причетності ОСОБА_5 та ОСОБА_7 до вказаного кримінального провадження. Як убачаєтьсяз матеріалівсудового провадження,підозру укримінальному провадженні№42022163010000034від 13.07.2022не оголошеножодній особі. Клопотання поданенеуповноваженою особою.Згідноз ч.ч.1-3ст.64-2КПК Українитретьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом. Згідно клопотаннята викладенихв ньому обставин,володілець майна,на якеслідчим суддеюнакладено арешт,наданому етапідосудового розслідуванняу згаданомукримінальному провадженнібере участьу статусітретьої особи. Разом зтим,з клопотанняпро арештмайна дослідчого суддізвернувсяслідчий слідчоговідділення ОРУП№ 1ГУНП вОдеській області ОСОБА_3 ,що суперечитьвимогам ч.2ст.64-2КПК України,в якійчітко зазначено,що зданим клопотанняммає правозвертатися лишепрокурор. Крім того,слід зазначити,щовизнання стороноюобвинувачення арештованогомайна речовимдоказом уданому кримінальномупровадженні,не можебути єдиноюумовою дляарешту майна,оскільки неє визначеноюзаконом підставоюдля цього. Зокрема, згідно з нормами Глави 3, 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим та прокурором вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження. Натомість з поданого клопотання вбачається, що слідчим формально, викладені фактичні обставини ймовірного вчинення кримінально-протиправних дій, одним реченням зазначено відповідну мету та завдання арешту майна, яке, на його думку, являється в достатній мірі обґрунтованим для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Між тим, по суті, таке посилання являється нічим іншим, як формальним цитуванням положень КПК України в частині, яка регламентує вирішення питання накладення арешту майна. Просить відмовити в задоволені клопотання, , повернути вилучені речі, врахувати письмові заперечення захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, , слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Так, сторона обвинувачення у клопотанні зазначає, що 09.08.2022 року слідчим на перехресті вулиць Дмитра Донського та Чубаївської в місті Одесі у транспортному засобі автомобілі марки «Nissan» модель «Rogue», р.н.з. НОМЕР_1 , проведено невідкладний огляд, в ході якого вилучено майно, перелік якого міститься в клопотанні.

Між тим в клопотанні відсутня ухвала слідчого судді про проведення огляду, тобто відсутня правова підстава звернення з клопотанням про арешт майна.

Постановою слідчого вилучені речі визнані речовими доказами, у зв`язку з тим, що на думку слідчого вони відповідають ознакам ст. 98 КПК України.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що з моменту вилучення майна, арешт на яке просить накласти сторона обвинувачення, пройшло вже майже два тижні.

З клопотання, а також долучених в обґрунтування матеріалів, не вбачається яке відношення вказана особа має до кримінального провадження, в рамках якого звертаються з клопотанням про арешт майна.

Про підозру у вказаному кримінальному провадженні ні ОСОБА_5 , ні будь якої особі у вказаному проваджені не повідомлено.

Більше того, в матеріалах клопотання відсутні будь-які дані, що вилучені речі мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення не зазначено та необґрунтовано, що вилучене в ході проведення обшуку майно відповідає хоча б одному із вищевказаних критеріїв, відсутнє також обґрунтування необхідності накладення арешту на зазначене майно, що позбавляє можливості перевірити відповідність вилученого майна категорії речових доказів. Сторона обвинувачення в клопотанні лише формально посилається на норми кримінального процесуального законодавства.

Окрім того,відповідно доч.ч.1-3ст.64-2КПК України,третьою особою,щодо майнаякої вирішуєтьсяпитання проарешт,може бутибудь-якафізична абоюридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, діючим КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна третьою особи може звертатися лише прокурор. ОСОБА_8 в даному кримінальному провадженні про підозру не повідомлено. Таким чином, вона є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

За таких обставин, клопотання про арешт майна повинно бути подане прокурором.

На підставі викладеного, враховуючи необґрунтованість клопотання сторони обвинувачення, а також його подання не уповноваженим суб`єктом слідчий суддя приходить до переконання про необхідність відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42022163010000034 від 13.07.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України відмовити.

Повернути власнику ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вилучене 09.08.2022 року в автомобілі «NISSAN» модель «Rogue» НОМЕР_1 майно грошові кошти у сумі 200 доларів США і 750 гривень та банківську платіжну картку «Bank Hapoalim» № НОМЕР_4 .

Повернути власнику ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 смартфон марки «Apple» модель IPhone 11 Pro Max» № НОМЕР_2 ; банківську платіжну картку «А-банка» № НОМЕР_7 ; банківську платіжну картку «Universal Bank» № НОМЕР_5 ; реєстраційну картку № НОМЕР_6 ; довідку для поповнення рахунку ОСОБА_5 . Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1