Постановление суда № 10588298, 06.07.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 липня 2010 р. № 9/20 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді:

суддів:Гоголь Т.Г.,

Олійника В.Ф.,

Швеця В.О.

розглянувши матеріали касаційної скаргиСубєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4

на рішеннягосподарського суду від Львівської області від 30.03.10

у справі№9/20 господарського суду Львівської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок-95"

доПриватного підприємця ОСОБА_4

прозвільнення субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 належного позивачу приміщення, яке знаходиться за адресою:м.Миколаїв, вул.Базарна, 24, Львівської області; стягнення з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 10920 грн. та судових витрат ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХП1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначені статтею 111 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частини 4 цієї статті до скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Державне мито повинне бути сплачене відповідно до вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України. Розмір державного мита, порядок його сплати встановлений Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 №7-93 "Про державне мито".

Стаття 1113 Господарського процесуального кодексу України містить перелік підстав повернення касаційної скарги. Пунктом 4 частини 1 цієї статті передбачено, що касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом касаційної інстанції, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Державне мито сплачується до Державного бюджету за визначеними відділенням Державного казначейства України реквізитами.

Додана до матеріалів касаційної скарги квитанція від 11.05.10 за № 326 не є таким доказом, оскільки перерахування державного мита не відповідає вимогам, викладеним в повідомленні Головного управління Державного казначейства України в м.Києві про реквізити за якими повинно перераховуватись державне мито за розгляд Вищим господарським судом України касаційних скарг, а саме, державне мито перераховане скаржником неналежному одержувачу.

Так, згідно листа повідомлення відділення Головного управління Державного казначейства м. Києва банківські реквізити для зарахування коштів до Державного бюджету є такими:

- Одержувач: УДК у Печерському р-ні м. Києва;

- Банк одержувача: ГУДКУ у м. Києві;

- Р/р: 31113095700007;

- Код: ЗКПО: 26077922;

- МФО: 820019;

- Код платежу: 22090200;

- Символ звітності банку: 095.

Однак, згідно доданої до касаційної скарги квитанції від 11.05.10 за № 326 державне мито в сумі 380,00 грн. сплачено, де банком одержувача зазначено ОПЕРв ЛОУ Ощадбанку. Крім того, у вказаній квитанції зазначено, що державне мито сплачено у справі за №4/2015-27/278.

Недотримання скаржником вимог вищезазначених норм процесуального законодавства є підставою відповідно до статті 1113 Господарського процесуального кодексу України для повернення касаційної скарги скаржнику без розгляду.

Відповідно до приписів частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку, тобто враховуючи вимоги статей 53, 110 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 на рішення господарського суду Львівської області від 30.03.10 у справі № 9/20 - повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий, суддя Т.Гоголь

СуддіВ.Олійник В.Швець