Решение № 105878072, 18.08.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 року

справа №380/4555/22

провадження № П/380/4576/22

Львівський окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Суліковської У.І.,

представника позивача Ратич Т.М.,

представника відповідача Закорчемний І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ходорівської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ходорівської міської ради (81750, Львівська область, Стрийський район, м. Ходорів, вул. Грушевського, 38; код ЄДРПОУ 26269449), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними і скасувати рішення Ходорівської міської ради «Про відмову у погодженні та затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1 від 24.12.2021 №2134, «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 від 24.12.2021 №2136;

- зобов`язати Ходорівську міську раду у місячний строк після набрання судовим рішенням законної сили погодити/затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, місце розташування об`єкту: АДРЕСА_2 , землекористувач: ОСОБА_1 , затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, місце розташування об`єкту: с. Сугрів, Жидачівський район, Львівська область, землекористувач: ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є спадкоємцем майна ОСОБА_4 , зокрема житлового будинку з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 ( за даним будинковолодінням площа земельної ділянки 0,67 га). Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, місце розташування об`єкту: АДРЕСА_2 , землекористувач: ОСОБА_1 . Також фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 за адресою: с. Сугрів, Жидачівський район, Львівська область.

В подальшому позивач звернулась із заявою про погодження та затвердження технічної документації. Рішенням Ходорівської міської ради від 24.12.2021 № 2134 відмовлено у погодженні та затвердженні технічної документації «у зв`язку з невідповідністю вимогам Закону України «Про землеустрій» - межі земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 не відповідають затвердженому Генеральному плану с. Сугрів, Жидачівського району, Львівської області ( частина земельної ділянки згідно технічної документації із землеустрою накладається на землі загального користування комунальної власності, а саме на АДРЕСА_2 ). Рішенням відповідача від 24.12.2021 №2136 відмовлено у затвердженні проекту «у зв`язку з невідповідністю вимогам Закону України «Про землеустрій», так як вказана земельна ділянка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_3 , що підтверджується земельно-обліковими документами». Вказує, що із оскарженого рішення не можливо встановити яким саме вимогам технічна документація не відповідає. Саме по собі посилання відповідача на Закон України «Про землеустрій» не спростовує факту того, що рішення є невмотивованим належним чином, оскільки невідповідність має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.

Ухвалою суду від 25.02.2022 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 30.05.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, 10.06.2022 за вх. №40277 надіслав до суду відзив на позовну заяву. Зазначив, що відповідно до викопіювань з Генерального плану с. Сугрів та з карти Google с. Сугрів щодо розташування земель загального користування (вулички) до земельної ділянки ОСОБА_6 , а також копії абрису встановлення меж земельної ділянки даного громадянина, вказана спірна «вуличка» (відмічена жовтим кольором) відноситься до земель комунальної власності та не підлягає приватизації, тобто вона не може бути долучена до присадибної ділянки позивача. Також зазначив, що ФОП ОСОБА_5 розроблено технічну документацію на земельну ділянку площею 0,2477 га по АДРЕСА_2 . Згідно абрису вказана вулиця приєднана до присадибної ділянки ОСОБА_1 . Фактична ширина АДРЕСА_2 , згідно проведеного обміру складає від початку вул. Зелена (біля кладовища) 6,30 м, від встановленої брами ОСОБА_1 до громадянина ОСОБА_2 4 м та в кінці вулиці до присадибної ділянки ОСОБА_7 3,5 м. Обміри ж присадибної ділянки позивача ФОП ОСОБА_5 були проведені без попередження та участі представників Ходорівської міської ради. Також підтвердженням того, що між землекористувачами громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є вулиця, свідчить абрис встановлення меж земельної ділянки де замовник ОСОБА_2 , і вказано, що: А-Б землі міської ради. Тобто при виготовленні технічної документації на присадибну ділянку в АДРЕСА_2 ФОП ОСОБА_5 не було взято до уваги існуючий генеральний план с. Сугрів, Жидачівського району Львівської області. Згідно генерального плану с. Сугрів спірна земельна ділянка (вулиця) відноситься до земель загального користування та не може бути долучена до присадибної ділянки ОСОБА_1 .

Щодо рішення Ходорівської міської ради від 24.12.2021 №2136, зазначив, що причиною направлення позивачу на доопрацювання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства є встановлення Ходорівською міською радою, що сертифікований інженер-землевпорядник ФОП ОСОБА_5 при розроблені вказаної технічної документації, крім земельних ділянок площами 0,0543 та 0,0708 га та 0,1310 га по яких міською радою погоджено акти встановлення меж, на власний розсуд без врахування фактичного користування земельною ділянкою включив до її складу також і земельну ділянку площею 0,11 га, землекористувачем якої є ОСОБА_3 . При цьому, спадкоємцем громадянки ОСОБА_8 (матері ОСОБА_3 ) є син ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 29.02.2012. ОСОБА_9 отримав державні акти на право власності на земельні ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Крім цього, останній має право на отримання земельної ділянки загальною площею 0,30 га (рілля) для ведення особистого селянського господарства, в тому числі площею 0,11 га, які ФОП ОСОБА_5 включив у склад технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства для подальшої передачі у приватну власність громадянці ОСОБА_1 , хоча вказаною земельною ділянкою користується з 1988 року ОСОБА_3 та площа даної земельної ділянки знята із загального розміру частки (паю) ОСОБА_8 .

З огляду на наведене, вважає позовні вимоги безпідставними та надуманими, просить у задоволенні позову відмовити.

16.06.2022 за вх. №41535 від позивача надійшли письмові пояснення. Зазначила, що ст. 55 Закону України «Про землеустрій», в редакції станом на момент виготовлення технічної документації, визначено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється без надання дозволу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, у разі передачі у власність чи користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано. Така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку. Зазначила, що за відсутності технічного паспорта вулиці, доводи відповідача про наявність вулиці, її ширини, захоплення такої є необгрунтованим припущенням. Подані відповідачем документи не доводять відхилень від державних будівельних, санітарних норм та правил при виготовленні технічної документації, проекту землеустрою самовільно зайняття дороги, накладки земельної ділянки позивачки на дорогу, а тому не є належними та допустимими доказами. Вважає, що проект землеустрою виконані сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_10 за результатами кадастрових зйомок, є єдиним належним документом, який доводить площу, межі, розташування земельної ділянки. Просить позов задоволити.

Ухвалою суду від 20.06.2022 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи № 380/4555/22 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Залучено до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

06.07.2022 за вх. №45637 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів у справі. Зазначив, що оскаржувані рішення прийняті міською радою в межах та в порядку визначеному чинним законодавством України.

12.08.2022 за вх. №52853 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечила щодо задоволення позовних вимог, просила суд відмовити у задоволенні позову.

Треті особи явки в засідання суду не забезпечили, були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_4 , зокрема, житлового будинку з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с. 9).

Відомостями із земельно-кадастрової книги, обліковою карткою об`єкта по-господарської книги за даним будинковолодінням перебуває в користуванні земельна ділянка площею 0,67 га, в т.ч. 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, 0,42 га для ведення селянського господарства.

ФОП ОСОБА_5 розробив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 ; землекористувач: ОСОБА_1 .

Рішенням ХХХVII сесії VIII-го скликання Ходорівської міської ради №4048 від 27.08.2020 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 (с. Сугрів, Жидачівського району, Львівської області)» надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 0,42 га, категорія земель з яких відводиться земельна ділянка землі сільськогосподарського призначення (001.01 рілля) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: с. Сугрів, Жидачівського району, Львівської області.

ФОП ОСОБА_5 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 за адресою: с. Сугрів, Жидачівський район, Львівська область.

Рішенням VII сесії VIII скликання Ходорівської міської ради №2134 від 24.12.2021 «Про відмову у погодженні та затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1 (за адресою АДРЕСА_2 )» відмовлено ОСОБА_1 у погодженні та затвердженні технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2477 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у зв`язку з невідповідністю вимогам Закону України «Про землеустрій» - межі земельної ділянки яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 , не відповідають затвердженому Генеральному плану с. Сугрів, Жидачівського району, Львівської області (частина земельної ділянки згідно технічної документації із землеустрою накладається на землі загального користування комунальної власності, а саме на АДРЕСА_2 ).

Рекомендовано ОСОБА_1 привести у відповідність до норм чинного законодавства України, розроблену ФОП ОСОБА_5 технічну документацію, вказану у пункті 1 цього рішення та повторно подати її для погодження/підписання акту встановлення і узгодження меж земельної ділянки для подальшого її затвердження Ходорівською міською радою.

Рішенням VII сесії VIII скликання Ходорівської міської ради №2136 від 24.12.2021 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 (за адресою: с. Сугрів, Жидачівського району, Львівської області) відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Сугрів, Жидачівського району Львівської області, площею 0,11 га, що знаходиться за адресою: с. Сугрів, Стрийського району, Львівської області у зв`язку з невідповідністю вимогам Закону України «Про землеустрій», так як вказана земельна ділянка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_3 , що підтверджується земельно-обліковими документами.

Рекомендовано ОСОБА_1 привести у відповідність до норм чинного законодавства України, розроблений ФОП ОСОБА_5 проект відведення земельної ділянки вказаний у пункті 1 цього рішення та повторно подати його на затвердження Ходорівською міською радою.

Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, у тому числі перелік повноважень відповідних органів у галузі земельних відносин, врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено приписами ст. 118 ЗК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з частиною сьомою статті 186 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Відповідно до частини восьмої статті 186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Отже, відповідно до статті 186 ЗК України органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки у власність, надано повноваження на погодження та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. При цьому, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій» проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Відповідно до ст. 50 вказаного Закону проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Із наведеного слідує, що особи, які мають намір отримати на безоплатній основі у власність земельну ділянку із земель державної чи комунальної власності, здійснюють розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Розроблення такого проекту здійснюється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законодавством.

Такий проект має бути в обов`язковому порядку погоджений з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, а також структурними підрозділами районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, або виконавчим органом міської ради у сфері містобудування та архітектури (у разі якщо місто не входить до території певного району) або органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури, або структурним підрозділом обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури (у випадку, якщо такий орган не утворений).

Суд встановив, що ОСОБА_1 є спадкоємцем житлового будинку з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 .

За даним будинковолодінням рахується (перебуває в користуванні) земельна ділянка площею 0,67 га, в т.ч. 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, 0,42 га для ведення селянського господарства, що підтверджується відомостями зі земельно-кадастрової книги, господарської книги, наданими листом від 03.12.2029.

ФОП ОСОБА_5 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,2477 га.

При цьому, відповідно до висновку постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, екології та містобудування від 16.12.2021 розглянувши заяву громадянки ОСОБА_1 від 19.10.2021 (вх. №3313 від 25.10.2021) про погодження/затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, беручи до уваги Генеральний план с. Сугрів, Жидачівського району, Львівської області, рекомендовано заявнику привести у відповідність до норм чинного законодавства України, розроблену ФОП ОСОБА_5 технічну документацію та повторно подати її для погодження/підписання акту встановлення і узгодження меж земельної ділянки, акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання та подальшого її затвердження Ходорівською міською радою, оскільки межі земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 , не відповідають затвердженому Генеральному плану с. Сугрів, Жидачівського району, Львівської області (частина земельної ділянки згідно з технічною документацією із землеустрою накладається на землі загального користування комунальної власності, а саме на дорогу по АДРЕСА_2 ).

Так, відповідно до викопіювань з Генерального плану с. Сугрів щодо розташування земель загального користування (вулички) до земельної ділянки ОСОБА_1 , а також копії абрису встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 , вказана спірна дорога відноситься до земель комунальної власності загального користування та не підлягає приватизації, тобто вона не може бути долучена до присадибної ділянки позивача. Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Це не означає, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають.

Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів. Не надання позивачем своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.

Аналогічна правова позиція при оцінці погодження меж земельних ділянок між суміжними землекористувачами викладена в постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 581/1039/15-ц.

Тобто при виготовленні технічної документації на присадибну ділянку в АДРЕСА_2 , ФОП ОСОБА_5 не було взято до уваги Генеральний план с. Сугрів, Жидачівського району Львівської області, масштабом 1:2000, розробником якого є Львівський філіал Українського державного інституту проектування міст «Дніпромісто» та який затверджений у грудні 1974 року.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу у погодженні та затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з наведених у рішенні підстав. Позивачем і розробником технічної документації не вживалися й заходи щодо усунення виявлених накладок земельної ділянки на яку претендує позивач відповідності такої генеральному плану, так як встановлено в засіданні суду згідно плану там дорога (стежка).

З огляду на що, позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування рішення Ходорівської міської ради «Про відмову у погодженні та затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1 від 24.12.2021 №2134 задоволенню не підлягають.

Щодо рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 (за адресою: с. Сугрів, Жидачівського району, Львівської області)» від 24.12.2021 №2136, то суд зазначає таке.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому з вищенаведених норм Земельного кодексу України убачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Аналогічну правову позицію було висловлено у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 справа № 1640/2592/18 та від 22.10.2020 справа № 808/3083/17, від 16.02.2021 у справі № 821/146/17.

Таким чином, підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Судом встановлено, що рішенням XXXVII сесії VIII-го скликання Ходорівської міської ради від 27.08.2022 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 (с. Сугрів, Жидачівського району, Львівської області» надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтованою площею 0,42 га, категорія земель з яких відводиться земельна ділянка землі сільськогосподарського призначення (001.01 рілля) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою :с. Сугрів, Жидачівського району, Львівської області.

ФОП ОСОБА_5 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 за адресою: с. Сугрів, Жидачівський район, Львівська область.

Рішенням VII сесії VIII скликання Ходорівської міської ради №2136 від 24.12.2021 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 (за адресою: с. Сугрів, Жидачівського району, Львівської області) відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Сугрів, Жидачівського району Львівської області, площею 0,11 га, що знаходиться за адресою: с. Сугрів, Стрийського району, Львівської області у зв`язку з невідповідністю вимогам Закону України «Про землеустрій», так як вказана земельна ділянка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_3 , що підтверджується земельно-обліковими документами.

Як на підставу для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , відповідач зазначив, що така земельна ділянка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_3 , що підтверджується земельно-обліковими документами.

В спірному рішення відсутні посилання на законні підстави відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не зазначено в чому полягає його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Згідно із ч. 2 ст. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірне рішення відповідача не відповідає вказаним критеріям, оскільки прийняте не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) тощо, відтак є протиправним та підлягає скасуванню. Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправним та скасування рішення Ходорівської міської ради від 24.12.2021 №2136 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 (за адресою: с. Сугрів, Жидачівського району, Львівської області)».

Відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні третіх осіб, зокрема ОСОБА_3 , зокрема, доказів виникнення у третіх осіб права постійного користування чи права оренди на спірну земельну ділянку.

Таким чином, посилання в оскаржуваному рішенні відповідача як на підставу для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на той факт, що земельна ділянка перебуває у користуванні ОСОБА_3 є необґрунтованими.

Всупереч вимог законодавства, відповідач в оскаржуваному рішенні не навів вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію.

Про таки виключний перелік підстав для відмови у затвердженні документації із землеустрою зазначено в постановах Верховного суду України від 28.02.2019року у справі №818/1903/17, від 16.11.2020 року у справі №640/5615/19, від 26.10.2021року у справі №160/5982/19.

Відповідно до вимог ч.5ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує вказані висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд звертає увагу на особливу важливість принципу належного урядування, який виокремлює Європейський суд з прав людини. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», п. 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини, п. 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови, п. 72, від 08.04.2008, і «Москаль проти Польщі, п. 51, від 15.09.2009). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», п. 74, від 20.05.2010, і «Тошкуце та інші проти Румунії», п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень. Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

В Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, зазначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Вирішення питань щодо затвердження проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача та не належить до компетенції адміністративного суду, а відтак суд не повноважний перебирати на себе функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язувати його невідкладно приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу.

Суд звертає увагу на те, що вищезазначені положення норм Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надають відповідачу повноваження на вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов`язують прийняти рішення, а також визначають підстави, з яких може бути прийняте рішення про відмову. Згідно з п.34 ч.1 ст. 26 вищезгаданого Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Суд також зазначає, що вищезазначені положення норм до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надають відповідачу повноваження на вирішення питання регулювання земельних відносин (в даному випадку затвердження технічної документації по відведенню земельної ділянки) виключно на пленарних засіданнях сесії сільської ради та зобов`язують прийняти рішення.

Відповідно, суд не може собою підміняти колегіальних орган та приймати інше рішення в замін скасованого, тому на думку суду слід зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 18.11.2021 (вх. 3702 від 26.11.2021) з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Крім цього, суд зазначає, що 24 лютого 2022 року Президентом України прийнято Указ №64 2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Указ).

Відповідно до пункту 1 Указу введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 14 березня 2022 року №133 2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 18 квітня 2022 року №259 2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 17 травня 2022 року №341 2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 р. № 573/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України від 24.03.2022 року № 2145-ХІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Відповідно до підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Відповідно до підпункту 11 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях особливості регулювання земельних відносин, передбачені цим пунктом, діють відповідно в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан.

Таким чином, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Отже, Ходорівська міська рада повторно зобов`язана розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.11.2021 (вх. №3702 від 26.11.2021) про погодження/затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства з врахуванням Перехідних положень Земельного кодексу України та з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

З огляду на висновки суду про часткове задоволення позову та встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ходорівської міської ради (81750, Львівська область, Стрийський район, м. Ходорів, вул. Грушевського, 38; код ЄДРПОУ 26269449)за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними і скасувати рішення Ходорівської міської ради від 24.12.2021 №2136 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 (за адресою: с. Сугрів, Жидачівського району, Львівської області)».

Зобов`язати Ходорівську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.11.2021 (вх. №3702 від 26.11.2021) про погодження/затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Ходорівської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.08.2022.

Суддя Сподарик Н.І.