Постановление суда № 105877899, 23.08.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 серпня 2022 рокум. Ужгород№ 260/2036/22

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської обласної прокуратури (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, код ЄДРПОУ 02909967) про визнання протиправної бездіяльності, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку -

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатської обласної прокуратури якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Закарпатської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку у сумі 61147,81 грн.; 2) стягнути із Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що складає 61147,81 грн.; 3) стягнути із Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 30.04.2020 року по день винесення судового рішення, виходячи з середньоденного заробітку позивача 2982,82 грн.

04 липня 2022 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі без повідомлення (без виклику) сторін.

15 липня 2022 оку відповідачем подано до суду заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

26 липня 2022 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять суд залишити позовну заяву без розгляду, оскільки перебіг строку звернення до суду почався 04 травня 2020 року, а позивач звернувся до суду 10 червня 2022 року, тобто через більше ніж два роки.

12 серпня 2022 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій щодо строків зазначає, що 27.05.2022 року звернувся з відповідним запитом до керівника Закарпатської обласної прокуратури з проханням повідомити чи виплачувалась йому при звільненні з органів прокуратури вихідна допомога у відповідності до вимог ст. 44 КЗпП України. На вказаний запит, 31.05.2022 року Закарпатською обласною прокуратурою відповіддю за № 27-340вих22 повідомлено, що при його звільненні з посади вихідна допомога відповідно до вимог ст.44 КЗпП не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки у разі звільнення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 ЗУ «Про прокуратуру» виплата вихідної допомоги не передбачена. Разом з тим, вказаною відповіддю роз`яснено, що в разі незгоди з такою він вправі оскаржити її до суду. Отже, початок перебігу позовної давності для звернення до суду з даним позовом слід рахувати не з часу його звільнення, а з часу отримання вищевказаної відповіді про відмову відповідача у нарахуванні та виплаті вихідної допомоги при звільненні, оскільки саме з цього часу він довідався про порушення своїх прав відповідачем.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, судом встановлено наступне.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з частиною 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266--1 цього Кодексу.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому, згідно з пунктом 2 частиною 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З урахуванням предмету спору та тієї обставини, що відповідно до вимог статті 47 КАС України сторони не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції, підстав для розгляду справи у порядку загального позовного провадження з проведенням судового засідання суд не вбачає.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, судом встановлено наступне.

Спірні правовідносини у справі склались щодо права прокурора після звільнення на виплату вихідної допомоги.

За змістом частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 статті 4 КАС України).

Предметом розгляду цієї справи є право позивача на виплату йому вихідної допомоги при звільненні.

Частиною другою статті 2 Закону України від 24 березня 1995 № 108/95-ВР Про оплату праці передбачено, що додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

У структуру заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина третя статті 2 цього ж Закону).

Суми вихідної допомоги при припинення трудового договору входять до інших виплат, які не належать до форм оплати праці.

Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

За частиною другою статті 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Оскільки предметом даного адміністративного спору є стягнення вихідної допомоги при звільнені (припиненні трудового договору), яка не входить до структури заробітної плати, підстави для застосування частини третьої статті 233 КЗпП відсутні.

При цьому суд виходить із того, що під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України як норми спеціального процесуального закону.

Отже, розглядуваний спір є спором щодо проходження публічної служби, тому строк звернення до суду з вказаним позовом становить один місяць, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, з метою встановлення факту дотримання чи порушення процесуального строку, відведеного на подання позовної заяви, необхідно встановити момент, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та моменту його звернення до суду з позовом.

Як встановлено судами, наказом Прокурори Закарпатської області від 28 квітня 2020 року №174к, ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область, та органів прокуратури Закарпатської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України Про прокуратуру з 30 квітня 2020 року.

Відділ фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури області зобов`язано провести остаточний розрахунок та здійснити усі належні ОСОБА_1 виплати при звільненні, (а.с. 15).

З цим наказом від 28 квітня 2020 року № 174к ОСОБА_1 ознайомлений 30 квітня 2020 року, що підтверджується відповідною відміткою та його особистим підписом.

Тобто з моменту ознайомлення з наказом про звільнення, позивач був повідомлений про проведення повного розрахунку та невиплату вихідної допомоги.

Водночас до суду з цим позовом звернулася 13 червня 2022 року, тобто, більше двох років з дати ознайомлення з наказом, а значить з дати, коли він повинен був дізнатись про можливе порушення своїх прав.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду у постанові від 01 серпня 2022 року по справі № 460/4239/21.

Таким чином, позивач, звернувшись до суду з даним позовом пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності підстав для поновлення строку звернення до суду.

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.

Відповідно до статті 171 частин 14 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Відповідно до статті 171 частини 15 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху після відкриття провадження в адміністративній та відмовити в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 12, 122, 123, 171, 229, 240, 256, 294 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

2. У задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

3. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури про визнання протиправної бездіяльності, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку - залишити без руху.

4. Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

5. Попередити позивача, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду, за приписами ч.15 статті 171 КАС України..

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя Т.В.Скраль