Постановление суда № 105872222, 19.08.2022, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/2473/22

ун. № 759/9990/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2022 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва Новик В.П., за участю секретаря судових засідань Шапаренка О.С., прокурора Ткаченка В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників: Яценка Я.В., Дубіни Ю.І., розглянувши клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві Руденка П.К., погоджене з прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва Ткаченком В.В., у кримінальному провадженні № 42022102080000084 від 03.08.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миколаєва, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

19.08.2022 до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві Руденка П.К. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 строком на 60 діб.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що 24.02.2022 року згідно указу Президента України №64/2022, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на території України було введено воєнний стан. Вказаний закон набрав чинності 07.03.2022. 17.05.2022 згідно указу Президента України №341/2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на території України було продовжено воєнний стан з 05 год. 30 хв. строком на 90 діб.

Крім цього, відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Так, у громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням місці та час, виник злочинний умисел на отримання прибутку від чоловіків призивного віку, які підлягають мобілізації в умовах воєнного стану, шляхом організації незаконного їх переправлення через державний кордон України, за незаконно виготовленими за грошову винагороду документами, які є підставою для виїзду за межі України, а саме: оформлення документів щодо не придатності до військової служби (т.зв. «Білий білет»), тим самим, здійснити організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом усунення перешкод.

Так, в період воєнного стану, ОСОБА_1 на сайті «OLX» розмістив оголошення щодо надання послуг в отриманні групи інвалідності, висновку військово-лікарської комісії щодо не придатності до несення військової служби (т.зв.«Білого білету») чоловіків призовного віку.

В подальшому ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, попередньо домовившись про зустріч із громадянином призивного віку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та перебуваючи за адресою: м. Київ пр. Перемоги, 45 (кафе «Містер Кет») домовились про те, що ОСОБА_1 зробить документи щодо не придатності до військової служби (т.зв. «Білий білет»), що дасть змогу безперешкодно перетнути останньому державний кордон України за грошові кошти у сумі 3000 доларів США. В подальшому ОСОБА_1 домовився із ОСОБА_4 зустрітись у вказаному закладі 16.08.2022, з метою отримання грошових коштів за оформлення документів на підставі яких останній безперешкодно перетне кордон України.

16.08.2022 приблизно о 19 год. 10 хв. ОСОБА_1 , знаходячись у кафе «Містер Кет» за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 45, отримав від громадянина ОСОБА_3 грошову винагороду у сумі 3000 доларів США, за вчинені незаконні дії з виготовлення висновку військово-лікарської комісії щодо не придатності до несення військової служби (т.зв. «Білого білету») та подальшого їх використання ОСОБА_3 для перетину державного кордону України під час дії воєнного стану на території України, таким чином, організувавши незаконне переправлення останнього через державний кордон України, шляхом усунення перешкод вчинене з корисливих мотивів.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, шляхом усунення перешкод вчинене з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.

Сторона захисту в судовому засіданні заперечувала проти застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила застовувати інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Зокрема, захисники зазначили про відсутність ризиків, передбачених ст 177 КПК України, відсутність доказів причетності їх підзахисного до вчинення вказаного кримінального правопорушення та невірної його кваліфікації. Крім того, стороною захисту надано копії документів про наявність на утриманні ОСОБА_1 неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також матері пенсійного віку, яка має ряд медичних захворювань, а також про його офіційне працевлаштування до травня 2015 року.

Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував і підтримав позицію захисників.

Заслухавши пояснення прокурора, захисників, підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за яким передбачено покарання до дев`яти років позбавлення волі, що згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в сукупності, зокрема:

- протоколом затримання від 16.08.2022, відповідно до якого вилучено грошові кошти;

- протоколом огляду;

- протоколами допитів свідків;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якого свідок ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 , як особу, котра наданням засобів організувала незаконне переправлення осіб призивного віку через державний кордон України;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 затримано 16.08.2022 о 19 год. 10 хв. в порядку ст. 208 КПК України та 17.08.2022 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що є тяжким злочином.

Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слід зазначити наступне.

Згідно наданих стороною захисту копій документів вбачається, що ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також проживає з матір`ю пенсійного віку, яка має ряд медичних захворювань. Дані факти можуть свідчити про міцні соціальні зв`язки підозрюваного. Однак, згідно наданої копії трудової книжки вбачається, що підозрюваний з травня 2015 року офіційно не працевлаштований, тобто, на даний час суспільно-корисною працею не займається, джерела його доходів суду не відомі.

Більш того, ОСОБА_1 з 21.04.2021 перебуває у розшуку в межах іншого кримінального провадження № 42018070000000305 від 15.08.2018, досудове розслідування в якому проводиться СУ ГУ НП в Закарпатській області, у якому ОСОБА_1 30.04.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2,ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК КУкраїни

Крім того, ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення за ч. 3 ст. 289 КК України у кримінальному провадженні № 62020100000001896, яке з 21.07.2021 перебуває на розгляді Васильківського міськрайонного суду Київської області на стадії підготовчого судового провадження, що підтверджується ухвалою цього суду від 15.06.2022.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме - щодо можливості переховування підозрюваного від слідчого, прокурора та суду, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його вини, а також щодо можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення. Крім того, на даній стадії досудового розслідування існує ризик впливу на свідків, адже підозрюваному відомі місця проживання/перебування вказаних осіб.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не може на даному етапі запобігти доведеному ризику та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та належну поведінку, попередити вчинення нових кримінальних правопорушень.

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до сфери охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, в період дії військового стану, а також перебуває у розшуку в іншому кримінальному провадженні, слідчий суддя не вбачає правових підстав для визначення при цьому розміру застави підозрюваному ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Ухвала слідчого судді діє 60 днів до 14 жовтня 2022 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_1 підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Новик В.П.