Решение № 105820488, 10.08.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/3548/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., за участю:

секретаря судового засідання Лисака С.В.,

представника позивача Скубака А.В.,

представника відповідача Сухомлин Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2022 року позивач Державне підприємство "Жовтневий спиртовий завод" (далі - ДП "Жовтневий спиртовий завод") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0053880904 від 6 серпня 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, на думку позивача, вийшов за межі своїх повноважень, адже під час проведення камеральної перевірки ДП "Жовтневий спиртовий завод" використовував не тільки дані податкових декларацій а й інші документи (дані Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий, матеріали листування з позивачем, пояснення посадових осіб Головного управління ДПС у Полтавській області). Також на думку позивача, ним було правомірно застосовано пільгу зі сплати акцизного податку у перевіряємому періоді з огляду на те, що п.п. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 Податкового кодексу України не передбачала обов`язкового включення платника податку до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини. Також позивачем, на його думку не було порушено і вимог статті 7-1 Закону України № 481/95-ВР, оскільки зазначена норма регулює правовідносини, в яких здійснюється відпуск спирту етилового та його отримання, тоді як ДП "Жовтневий спиртовий завод" передавало спирт на переробку в межах підприємства, внаслідок чого відпуску та отримання спирту не було. Крім того, позивач вважає, що ДПС несвоєчасно розглянуто скаргу на податкове повідомлення - рішення № 0053880904 від 6 серпня 2021 року.

20.04.2022 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позову, та зазначає, що посилання позивача на положення Наказу ДПА від 07.06.2011 № 333 щодо проведення перевірок є безпідставним, оскільки цим Наказом визначено, що до складу податкової звітності з акцизного податку та збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства включається декларація акцизного податку, затверджена Наказом № 1030, тоді як Наказ № 1030 втратив чинність 30.01.2015. У спірних правовідносинах перевірці підлягала декларація акцизного податку, форма якої затверджена Наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 14 "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку". Під час проведення камеральної перевірки ДП "Жовтневий спиртовий завод" виявлено помилку, обумовлену неправомірним застосуванням платником податків пільги зі сплати акцизного податку, чим порушено вимоги п.п. 213.1.2 п. 213.1 статті 213 та п. 214.4 статті 214 Податкового кодексу України, а саме: не включення до об`єкту оподаткування обсягів передачі в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції - спирту етилового денатурованого в обсязі 1194483,6 літрів 100 - відсоткового спирту, а також вимог статті 7-1 Закону України № 481/95-ВР. Невнесення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини, на думку контролюючого органу, позбавляє його права на отримання пільги, передбаченої абзацом "д" п.п. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 норм Податкового кодексу України.

27.04.2022 судом отримано заперечення на відзив, у яких позивач наполягає на тому, що досліджувані контролюючим органом питання могли бути предметом лише документальної перевірки. Також позивач зауважував, що у застосуванні правових норм у спірних правовідносинах слід виходити з презумпції правомірності рішень платника податків, а також пріоритету застосування Податкового кодексу України.

12.05.2022 судом отримано заперечення Головного управління ДПС у Полтавській області, у яких відповідач повторював свої аргументи, викладені у відзиві на позовну заяву та просив застосувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.04.2022 у справі № 816/687/16.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а представник відповідача наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка та дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

ДП "Жовтневий спиртовий завод" (податковий номер 00374829) зареєстровано 29.07.1994, взято на податковий облік 24.04.1997 у Головному управлінні ДПС у Полтавській, Карлівська ДПІ.

15.07.2021 завідувачем сектору контролю за обігом марки акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Полтавській області Падалкою О.П. проведено камеральну перевірку податкової декларації з акцизного податку за травень 2021 року ДП "Жовтневий спиртовий завод", за наслідками якої складено акт від 15.07.2021 № 5419/16-31-09-03/374829.

Під час проведення перевірки встановлено порушення ДП "Жовтневий спиртовий завод" вимог п.п. 213.1.2 п. 213.1 статті 213 та п. 214.4 статті 214 Податкового кодексу України в частині не включення до об`єкту оподаткування обсягів передачі в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції - спирту етилового денатурованого в обсязі 1194483,6 літрів 100 - відсоткового спирту, а також вимог статті 7-1 Закону України № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а саме: здійснення передачі (відпуску та отримання) спирту етилового для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України без дотримання умови внесення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини.

У зв`язку із неправомірним застосуванням пільги на сплату податкового зобов`язання з акцизного податку, сума заниження податкових зобов`язань відповідно обсягів спирту етилового денатурованого, переданого на переробку з порушенням умов оподаткування акцизним податком та чинної ставки акцизного податку в розмірі 126,96 грн за 1 літр 100 - відсоткового спирту, склала 151 651 637,86 грн.

Розцінюючи дії ДП "Жовтневий спиртовий завод" щодо безпідставного застосування пільги на сплату податкового зобов`язання з акцизного податку як умисні, контролюючий орган на підставі пункту 123.5 статті 123 Податкового кодексу України застосував до позивача штраф у подвійному розмірі, всього - 303303275,72 грн.

Загальна сума визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання податковим повідомленням - рішення від 06.08.2021 № 0053880904 склала 454 954 913,62 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 151 651 637,86 грн та за штрафними санкціями 303303275,72 грн.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням - рішенням та звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 ПК України/.

Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Суд враховує, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність:

подання податкових декларацій (розрахунків);

реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних;

виправлення помилок у податкових накладних;

сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Аналогічний висновок щодо правозастосування наведений у постанові Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №818/828/16.

У свою чергу, достовірність, повнота нарахування та сплати податків є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №804/6286/17, від 01.10.2018 у справі №821/1648/17, від 29.09.2019 у справі №808/818/15, від 24.06.2020 у справі №640/18801/18.

Водночас за висновками Верховного Суду у постановах від 23.06.2018 у справі № 803/552/17 та від 21.06.2018 у справі № 813/448/17, що підтримані і у постанові Верховного Суду від 19.04.2022 у справі № 816/687/16 у подібних правовідносинах метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування арифметичних та/або методологічних помилок, інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання, або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов`язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, перевірка правильності застосування ставок податків, податкових пільг, відображення у податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок. Застосовуючи норми підпункту 75.1.1 пункту 75.1.1 статті 75 та підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК, судова палата дійшла висновку, що встановлений нормою підпункту 78.1.4 спосіб реалізації контролюючим органом повноважень щодо здійснення позапланової перевірки не стосується камеральних перевірок. Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій. Виявлене за результатами камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) заниження платником податку суми податкового зобов`язання внаслідок застосування ставки податку іншої, ніж встановлено нормою ПК, є достатньою підставою для визначення контролюючим органом відповідно до пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК суми грошових зобов`язань.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що контролюючий орган під час прийняття оскарженого у цій справі податкового повідомлення - рішення № 0053880904 від 6 серпня 2021 року не порушив процедури його прийняття.

Щодо доводів платника податку про порушення ДПС України порядку розгляду його скарги на податкове повідомлення-рішення № 0053880904 від 6 серпня 2021 року, суд звертає увагу на такі обставини.

Згідно з пунктами 56.1, 56.2 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Відповідно до пунктів 56.8, 56.9 статті 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Водночас, як визначено пунктом 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених: статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Оскільки як на дату подання позивачем скарги до ДПС України, так і на дату розгляду цієї справи судом в Україні безперервно діяв карантин, строк розгляду скарги платника податку на податкове повідомлення-рішення був зупинений, підстави для висновку про порушення контролюючим органом такого строку відсутні.

Посилання представника позивача на прийняття ДПС рішення про результати розгляду скарги ДП "Жовтневий спиртовий завод" від 22.02.2022 без участі представника підприємства суд відхиляє з огляду на те, що рішення ДПС про результати розгляду скарги ДП "Жовтневий спиртовий завод" від 22.02.2022 не охоплюється предметом цієї адміністративної справи.

Надаючи оцінку суті виявленого порушення суд зважає на таке.

Як вже зазначалося судом, камеральною перевіркою податкової декларації з акцизного податку за травень 2021 ДП "Жовтневий спиртовий завод" встановлено порушення останнім вимог п.п. 213.1.2 п. 213.1 статті 213 та п. 214.4 статті 214 Податкового кодексу України в частині не включення до об`єкту оподаткування обсягів передачі в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції - спирту етилового денатурованого в обсязі 1194483,6 літрів 100 - відсоткового спирту, а також вимог статті 7-1 Закону України № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а саме: здійснення передачі (відпуску та отримання) спирту етилового для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України без дотримання умови внесення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини.

Невнесення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини на думку контролюючого органу позбавляє ДП "Жовтневий спиртовий завод" права на отримання пільги, передбаченої абзацом "д" п.п. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 Податкового кодексу України.

Суд не погоджується із зазначеним висновком контролюючого органу з таких підстав.

За приписами статті 1 Податкового кодексу України він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 5.1. статті 5 Податкового кодексу України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

Порядок справляння акцизного податку врегульовано Розділом VI Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 212.1.1. п. 212.1 статті 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є, зокрема, особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

Згідно п.п. 213.1.2. п. 213.1 статті 213 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу, Ця норма не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об`єктах електроенергетики.

Пунктом 215.1 статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів віднесено спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння).

Ставки податку та перелік товарів, з яких справляється податок визначено пунктом 215.2 статті 215 Податкового кодексу України.

Датою виникнення податкових зобов`язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України згідно пункту 216.1 статті 216 Податкового кодексу України є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 цього Кодексу.

Водночас, особливості оподаткування спирту етилового визначено пунктом 229.1 статті 229 Податкового кодексу України.

Так, за приписами абзацу "д" підпункту 229.1.1 цієї статті акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, зокрема, із спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Обов`язки суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції, визначеної у підпунктах "д"-"ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 цієї статті визначені у підпунктів 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України а) обладнати кожне місце отримання спирту етилового витратомірами-лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; б) обладнати кожне місце відпуску продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, витратомірами-лічильниками обсягу виробленої продукції, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; в) щоденно формувати та подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, дані про добовий фактичний обсяг отриманого спирту етилового та обсяг продукції, виробленої з його використанням.

Водночас, суд зауважує, що, як протягом перевіряємого періоду - травня 2021, так і під час прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 0053880904 від 6 серпня 2021 року положення Податкового кодексу України не містили такого обов`язку платника акцизного податку, як необхідність внесення його до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини, що зумвлювало виникнення у такого платника права на отримання пільги зі сплати акцизного податку, передбаченої абзацом "д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України.

В контексті наведеного суд зауважує, що згідно пункту 5.2. статті 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За приписами пунктів 7.3. та 7.4. статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

Податковий кодекс України в редакції, що діяла у перевіряємому періоді, не передбачав такого наслідку невиконання суб`єктом господарювання обов`язку внесення до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини, визначеного статтею 7-1 Закону України № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", як позбавлення права на застосування пільги, передбаченої абзацом "д" п.п. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 Податкового кодексу України.

Відповідне положення з`явилося у Податковому кодексі України лише із внесення до нього змін Законом № 2284- ІХ від 31.05.2022, яким п.п. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 Податкового кодексу України було доповнено абзацом 12 такого змісту: "Спирт етиловий за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту для виробництва продукції, зазначеної у підпунктах "д", "е", "є" цього підпункту, дозволяється отримувати лише суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), внесеним до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр), ведення якого здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику".

Враховуючи те, що абзацом 12 підпункт 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України було доповнено лише 31 травня 2022 року, його приписи не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Отже, висновок контролюючого органу про безпідставність застосування ДП "Жовтневий спиртовий завод" у перевіряємому періоді пільги, передбаченої абзацом "д" п.п. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 Податкового кодексу України внаслідок невнесення його до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини не відповідає положенням Податкового кодексу України в редакції, що діяла у перевіряємому періоді та під час прийняття оскарженого податкового повідомлення - рішення.

Оскільки ДП "Жовтневий спиртовий завод" у перевіряємому періоді здійснювало господарські операції, що відповідають змісту абзацу "д" п.п. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 Податкового кодексу України, що відповідачем не заперечується, воно мала право на застосування пільги, визначеної цією нормою.

Відтак, визначення контролюючим органом податкового зобов`язання ДП "Жовтневий спиртовий завод" у розмірі 151 651 637,86 грн та застосування до позивача штрафу на підставі пункту 123.5 статті 123 Податкового кодексу України у розмірі 303303275,72 грн є безпідставним.

Крім того, суд зауважує, що принцип верховенства права вимагає дотримання вимог «якості» закону, яким передбачається втручання у права особи та в основоположні свободи. Так, у рішенні від 10 грудня 2009 року у справі ЄСПЛ «Михайлюк та Петров проти України» (Mikhaylyuk and Petrov v. Ukraine, заява № 11932/02) зазначено: Суд нагадує, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (рішення у справі «Полторацький проти України» (Poltoratskiy v. Ukraine) від 29 квітня 2003 року, заява № 38812/97, п. 155).

У справі «Сєрков проти України» (Заява № 39766/05 від 7 липня 2011 року) ЄСПЛ дійшов висновку, що відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з такого важливого фіскального питання, яка призводила до його суперечливого тлумачення судом, порушує вимоги Конвенції щодо «якості закону». Вищезазначені міркування є достатніми, щоб надати Суду можливість дійти висновку, що втручання у майнові права заявника було незаконним у контексті статті 1 Першого протоколу.

Враховуючи вищенаведене податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 0053880904 від 6 серпня 2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Позовна заява містить і інші доводи на користь заявлених вимог, які взяті до уваги однак, не зазначені в даному рішенні, оскільки мають опосередковане відношення у питанні встановлення протиправності оскаржуваних рішень.

При цьому судом враховується пункт 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи усе вищевикладене позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 24 810,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" ( вул. Полтавська, 3, м. Карлівка, Полтавська область, ідентифікаційний код 00374829) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 44057192) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 0053880904 від 6 серпня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" витрати зі сплати судового збору у розмірі 24 810,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18 серпня 2022 року.

Суддя К.І. Клочко