Решение № 105784239, 16.08.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2022 року Справа № 280/8308/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 10, код ЄДРПОУ 03193057)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із позовною заявою до Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону №367-XIV від 25 грудня 1998 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

зобов`язати Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області здійснити перерахунок ОСОБА_2 , як учаснику бойових дій разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону №367-XIV від 25 грудня 1998 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (з урахуванням раніше виплаченої суми);

стягнути з Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, за рахунок коштів державного бюджету України, на користь ОСОБА_3 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2020 рік, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в редакції Закону №367-XIV від 25 грудня 1998 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 6800 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 05 травня, однак ця допомога виплачена у 2020 році у розмірі 1390,00 грн., що відповідає розміру, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112. Стверджує, що з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 чинною є норма частини п`ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за змістом якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Враховуючи положення статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", розмір разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2020 році становить 8190,00 грн. З огляду на зазначене, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач позовну заяву не визнав. У відзиві на позовну заяву вх. № 59634 від 08.12.2020 вказав, що станом на час виплати позивачу зазначеної соціальної виплати Кабінет Міністрів України мав право регулювати порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету Украй відповідно до Конституції та законів України. Вважає, що дії управління щодо проведення виплати щорічної разової грошової допомоги відповіді до постанови Кабінету Міністрів України № 112 від 19.02.2020 року слід вважати правомірними, оскільки вони відповідають діючому законодавству, регулюючому спір правовідносини. Вказує також, що пункт 26 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного Кодексу України у частині, яка передбачала, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та Закону України про статус застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів чи бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду № З-р/2020 від 27.02.2020, але управлінням було наголошено та зазначено, що висновки і правова позиція у рішеннях Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 2 рп/2011 та від 25.01.2012 № 3- рп/2012, які є також обов`язковими до виконання - території України, остаточними і не можуть бути оскаржені, спростовують та підтверджують правильність прийнятих рішень управлінням щодо застосуванням норм чинного законодавства. Посилається також на пропуск позивачем строку звернення до суду. З огляду на таке, зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 23.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/8308/20. Призначено судове засідання на 22 грудня 2020 року без виклику сторін.

Ухвалою суду від 28.12.2020 зупинено провадження в адміністративній справі №280/8308/20 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20 (провадження №Пз/9901/14/20).

Ухвалою суду від 16.08.2022 поновлено провадження в адміністративній справі №280/8308/20. Призначено її розгляд без проведення судового засідання та виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 03.08.2015.

30.09.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій.

Листом Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області від 06.10.2020 №К-199/01-12 повідомлено позивача, що грошову допомогу за 2020 рік у розмірі 1390 грн. позивачем отримано у повному обсязі, згідно Постанови КМУ від 19.02.2020 № 112.

Не погодившись із розміром отриманої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII). Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Пільги часникам бойових дій встановлені статтею 12 вказаного Закону №3551-XII, відповідно до частини 5 якої (в редакції Закону України від 25.12.1998 №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Як визначено статтею 17 цього Закону, фінансування витрат, пов`язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрав чинності 01.01.2008) частину п`яту статті 12 Закону №3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої разова грошова допомога учасникам бойових дій до 5 травня виплачується щорічно у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 вказані зміни визнані неконституційними.

Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону №3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

На реалізацію приписів цієї норми закону, Кабінетом Міністрів України кожного бюджетного року приймалися відповідні постанови. Зокрема, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", де передбачено, що учасникам бойових дій у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", проводиться у розмірі 1390 гривень.

Водночас, Конституційний Суд України рішенням від 27.02.2020 №3-р/2-2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 №10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 27.02.2020 норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 12 Закону №3551-XII в редакції Закону №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", частиною 5 якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

При цьому суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів Закону №3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.

При вирішенні даної справи, в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права (а саме Закону №3551-ХІІ у редакції Закону №367-ХІV та Постанови №112), викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі №440/2722/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У судових рішеннях Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 висловлена правова позиція про те, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги; відмова відповідача в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом №3551-ХІІ, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном; доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України", заява №63134/00).

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.

Таким чином, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня як учасник бойових дій у 2020 році у розмір 8190,00 грн. (1638,00 грн. х 5).

Органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача.

Тож, в даному випадку, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій за 2020 рік здійснило Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області в розмірі 1390,00 грн., що саме відповідачем не заперечено.

Однак виплата позивачу разової грошової допомоги не відповідає статті 12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Разова грошова допомога учасникам бойових дій є доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Стаття 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів №11 та №14 (04.11.1950), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Заяви №68385/10 та №71378/10) від 26.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі, меншому, ніж п`ять мінімальних пенсій за віком та стягнення з Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області на користь ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, а саме, 6800,00 грн.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача спірної суми разової грошової допомоги, то вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу разову грошову допомоги до 05 травня 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій задоволенню не підлягають, оскільки зазначені позовні вимоги є взаємовиключними.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" з відповідача судові витрати у відповідності до статті 139 КАС України не стягуються.

Керуючись статтями 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 10, код ЄДРПОУ 03193057) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі, меншому, ніж п`ять мінімальних пенсій за віком.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області на користь ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій у розмірі 6800,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 16.08.2022.

Суддя Л.Я. Максименко