Решение № 105754286, 16.08.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2022 року Справа № 480/12006/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - ліквідаційна комісія Управління МВС України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач, МВС України, Міністерство внутрішніх справ України), третя особа - ліквідаційна комісія Управління МВС України в Сумській області (далі - третя особа, ліквідаційна комісія УМВС України в Сумській області), в якій просив:

1) визнати протиправною відмову відповідача у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням інвалідності II групи з 02.11.2018, внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ;

2) зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням інвалідності II групи з 02.11.2018, внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Свої вимоги мотивував тим, що звернувся до ліквідаційної комісії УМВС в Сумській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Однак, відповідачем було надано листа, в якому повідомлено, що права на виплату позивач одноразової грошової допомоги не має у зв`язку з тим, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років, що перевищує передбачений п.4 Порядку №850 дворічний термін. Разом з тим, позивач вважає, що відповідно до положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок №850), моментом виникнення права працівником міліції на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. До того ж, таке право виникає незалежно, ані від часу встановлення інвалідності, ані від черговості медичного огляду (вперше чи повторний). Відтак, пункт 4 вказаного Порядку № 850, на який посилається відповідач як на підставу для відмови у призначенні йому допомоги, не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження щодо визначення розміру такої допомоги в залежності від часу повторного медичного огляду, в результаті якого встановлена вища група чи іншу причина інвалідності або більший відсоток втрати працездатності.

Ухвалою суду від 22.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача подав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що пакет наданих позивачем документів не відповідав вимогам Порядку №850. Зокрема, вказав, що позивачем не додано документ, який свідчить про причинний зв`язок захворювання.

Також вказав, що відповідно до п.4 Порядку №850 виплату одноразової грошової допомоги при повторних оглядах МСЕК обмежено законодавцем терміном 2 роки. Однак, позивачу в 2001 році за результатами первинного обстеження МСЕК було встановлено 25% втрати професійної працездатності та Сумською обласною дирекцією HACK «ОРАНТА» проведено виплату страхового відшкодування з обов`язкового особистого страхування працівників органів внутрішніх справ у розмірі 1150 грн. При повторних оглядах МСЕК, які проводились 22.09.2003 ОСОБА_1 , було встановлено III групу інвалідності від захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та Сумською обласною дирекцією HACK «ОРАНТА» проведено виплату страхового відшкодування з обов`язкового особистого страхування працівників МВС України в розмірі 12224 грн., та 02.11.2018 було встановлено II групу інвалідності та 80% втрати професійної працездатності. Отже, оскільки після первинного огляду МСЕК (2001 рік) до повторного огляду МСЕК (2018 рік) пройшло більше 2 років, тому правових підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850 немає.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій наголосив, що у відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позову з інших підстав, аніж зазначені в листі № 60/33/01-2021 від 07.04.2021, тобто вказує підставу для відмови у позові, що не була вказана як підстава для відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги., оскільки Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України відмовляючи листом № 60/33/01-2021 від 07.04.2021 у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги вказав дві підстави для відмови, а саме: при проведенні МСЕК представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися, що є прямим порушенням вимог Положення про медико соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико соціальної експертизи»; між оглядами МСЕК пройшло понад два роки, про що відповідач повідомив Листом № 60/33/01-2021 від 07.04.2021.

Щодо пропуску дворічного строку подання заяви на отримання допомоги, відмітив, що пункт 4 Порядку № 850, на який посилається відповідач як на підставу для відмови у призначенні допомоги, не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження щодо визначення розміру такої допомоги в залежності від часу повторного медичного огляду, в результаті якого встановлена вища група чи іншу причина інвалідності або більший відсоток втрати працездатності.

Станом на сьогодні пояснення на позовну заяву від третьої особи до суду не надходило.

Ухвалою суду від 13.07.2022 у відповідача та третьої особи було витребувано додаткові докази у справі (а.с.42), на виконання якої такі докази були надані.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.8), посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_2 (а.с.5), посвідченням інваліда війни серії НОМЕР_3 (а.с.4).

Згідно експертного висновку Обласної експертної ради при ВЛК ГУМВС України в Сумській області №12 від 23.06.2000 визначено, що захворювання пенсіонера ОСОБА_1 пов`язане з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та пов`язане з виконанням службових обов`язків (а.с.12).

07.05.2001 позивачу була проведена виплата страхової суми по державному обов`язковому особистому страхуванню, у зв`язку із встановленнням ступеня втрати працездатності 25% (а.с.65).

Відповідно до витягу з акта огляду МСЕК від 22.09.2003 ОСОБА_1 при первинному огляді 22.09.2003 було встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з виконанням службових обов`язків на ЧАЕС (а.с.62).

Згідно довідкою та випискою з акта огляду МСЕК від 13.11 2018 та довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності ОСОБА_1 при повторному огляді 02.11.2018 було встановлено ІІ групу інвалідності, відсоток втрати працездатності становить 80% у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з виконанням службових обов`язків на ЧАЕС (а.с.9-11).

26.05.2020 позивач звернувся до Ліквідаційної комісії УМВС в Сумській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності. Однак листом від 10.06.2020 № 33/О-12лк відповідач повідомив позивача, що підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги немає, з чим позивач не погодився та звернувся до Сумського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав, рішенням якого від 29.07.2021 у справі №480/4117/20, що набрало законної сили (а.с.16-21), його позовні вимоги було задоволено, зокрема:

1) визнано протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії УМВС України в Сумській області щодо неподання Міністерству внутрішніх справ України документів про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ;

2) зобов`язано ліквідаційну комісію УМВС України в Сумській області подати до Міністерства внутрішніх справ України документи про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Ліквідаційною комісією УМВС України в Сумській області, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 у справі №480/4117/20, за заявою позивача від 05.04.2021 (а.с.57) було подано до МВС України документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням інвалідності 2 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Департаментом фінансово-облікової політики МВС України було опрацьовано матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги та прийнято рішення про відмову у її призначенні, оскільки при проведенні МСЕК представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися, що є прямим порушенням вимог Положення про медико соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико соціальної експертизи», а також між оглядами МСЕК пройшло понад два роки. У зв`язку з цим прийнято висновок, на якому міститься відмітка про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги та нідаслано лист МВС України від 60/33/01- 2021 від 07.04.2021 року (а.с.49-52, 56) із зазначенням підстав відмови у затвердженні вказаного висновку, у з чим позивач не погодився та звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались в даному випадку між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Cтаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

На час звернення позивача за отриманням одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України Про міліцію та Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі Порядок №850) (набрав чинності з 31 жовтня 2015 року) пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Національну поліцію визнано таким, що втратив чинність Закон України Про міліцію.

Однак за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Національну поліцію право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України Про міліцію зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України Про Національну поліцію.

До набрання чинності Законом України Про Національну поліцію, тобто до 07 листопада 2015 року, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону України Про міліцію та Порядком № 850, відповідно.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про міліцію у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На реалізацію вимог ст. 23 Закону України Про міліцію Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 21 жовтня 2015 року № 850 Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, якою затвердив Порядок № 850, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку №850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, визначений у пункті 7 вказаного Порядку.

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (пункту 8 Порядку № 850).

Згідно із пунктом 9 Порядку № 850 МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

За правилами п. 10 Порядку № 850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС України рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України.

МВС України на виконання вимог ухвали суду від 13.07.2022 надало висновок, на якому міститься відмітка про відмову у наданні позивачу грошової допомоги та лист МВС України від 07.04.2021 із зазначенням підстав відмови у затвердженні вказаного висновку.

Так, з листа від 07.04.2021 вбачається, що підставою відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, є зокрема сплив дворічного терміну між первинним встановленням відсотка втрати працездатності та повторним оглядом, за наслідками якого, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності.

Позивач вважає, що пункт 4 Порядку № 850, на який посилається відповідач як на підставу для відмови, не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги залежно від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності, при цьому моментом виникнення права на отримання допомоги є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. До того ж, таке право виникає незалежно, ані від часу встановлення інвалідності, ані від черговості медичного огляду (вперше чи повторний)

Втім суд відмічає, що на час виникнення спірних відносин за позивачем, як колишнім працівником органів внутрішніх справ, у зв`язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності, право на отримання одноразової грошової допомоги зберігалось згідно із пунктом 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Національну поліцію.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції щодо процедури, умов, розмірів, а також строків, визначає Порядок № 850.

Відповідно до п.4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 жовтня 2020 року (справа №711/1837/18) зазначила, що за своєю суттю одноразова грошова допомога є одноразовою виплатою, гарантованою державою у зв`язку із, зокрема, встановленням інвалідності працівникові міліції, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

При цьому право на отримання грошової допомоги та право отримання допомоги в більшому розмірі (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) у зв`язку із виникненням обставин, з якими законодавець пов`язує збільшення її розміру, є різними правовими поняттями.

Отже, процедура перегляду розміру вже призначеної та виплаченої одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною обставин, наданням нових документів, передбачає виплату лише різниці між виплаченою та нарахованою сумою у зв`язку із встановленням згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи чи іншої причини інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності під час повторного огляду. Визначення у такій процедурі строків є важливим для правового регулювання таких відносин, оскільки за загальним правилом суб`єктивні права та юридичні обов`язки їхніх учасників виникають, розвиваються та припиняються у певний час. Строки дисциплінують учасників правових зв`язків, забезпечують чіткість і визначеність у правах та обов`язках суб`єктів.

Положеннями ст. 23 Закону України Про міліцію, які втратили чинність із набранням чинності Законом України Про Національну поліцію не було передбачено права працівника органів внутрішніх справ на виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв`язку із підвищенням групи чи визначенням іншої причини інвалідності або збільшенням відсотку втрати працездатності під час повторного огляду МСЕК.

Такий механізм визначений лише Порядком №850, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.

Водночас вказані положення пункту 4 Порядку № 850 установлюють обмеження дворічним строком не лише д л я з м і н и г р у п и інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, у справі № 711/1837/18 відступила від висновку, викладеного вперше у постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16 та інших, у яких містися такий чи подібний висновок щодо застосування положень статті 23 Закону України Про міліцію та пункту 4 Порядку № 850 та дійшла такого висновку щодо застосування цих норм матеріального права у подібних правовідносинах:

(1) із втратою чинності з 07.11.2015 Законом України Про міліцію право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції зберіглось відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Національну поліцію і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком № 850;

(2) Закон № України Про міліцію, що діяв до набрання чинності Законом України Про Національну поліцію, так само як і Закон України Про Національну поліцію не містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми;

(3) положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду в и щ о ї групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку № 850;

(4) передбачені пунктом 4 Порядку № 850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31 жовтня 2015 року - з дня набрання чинності вказаним Порядком;

(5) зазначений дворічний строк о б ч и с л ю є т ь с я з д н я п е р в и н н о г о в с т а н о в л е н н я інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31 жовтня 2015 року чи після.

Застосовуючи цей висновок до обставин справи, суд звертає увагу на те, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, відбувся 13.11.2018, а первинно інвалідність ІІІ групи позивачу встановлено 22.09.2003. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

З огляду на вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що відмова МВС України у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності є правомірною. А отже, позовні вимоги є необґрунтованими.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14 квітня 2021 року у справі № 2340/3024/18, від 15 липня 2021 року у справі № 120/1222/19-а, від 04 серпня 2022 у справі №120/3220/19-а.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул.Богомольця,10,м.Київ,01601, код ЄДРПОУ 00032684), третя особа - ліквідаційна комісія Управління МВС України в Сумській області (40000, м.Суми, вул.Г.Кондратьєва, буд.23, код ЄДРПОУ 08592299) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 16.08.2022.

Суддя І.Г. Шевченко