Решение № 105754202, 16.08.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2022 року Справа № 480/4248/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2, і просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у видачі ОСОБА_2 , як члену сім`ї померлого під час проходження військової служби військовослужбовця ОСОБА_3 , посвідчення «Член сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби» на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», форма і порядок видачі якого встановлена постановою Кабінету Міністрів України «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби» від 28.05.1993 №379;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видати ОСОБА_2 , як члену сім`ї померлого під час проходження військової служби військовослужбовця ОСОБА_3 , посвідчення «Член сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби» на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», форма і порядок видачі якого встановлена постановою Кабінету Міністрів України «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби» від 28.05.1993 № 379, з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги мотивує тим, що позивачка є дружиною загиблого ОСОБА_3 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2. Згідно довідки бюро судово-медичної експертизи від 13.04.2020 №43 причиною смерті стала серцева недостатність, коронарний атеросклероз. Згідно лікарського свідоцтва про смерть від 14.04.2020 №43 смерть настала внаслідок захворювання. У пункті 11 свідоцтва зазначено, що на підставі розтину трупа визначена послідовність патологічних процесів (станів), які призвели до смерті, а саме - серцева недостатність, коронарний атеросклероз.

Позивачка подала до відповідача визначений законодавством пакет документів щодо видачі посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби.

Однак, комісією Сумського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів щодо видачі посвідчень на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження служби позивачу було відмовлено у наданні статусу «Члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) або пропав безвісти під час проходження військової служби».

Причиною відмови у видачі посвідчення зазначено той факт, що ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 172-20 КУпАП, через що на позивача згідно п. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не поширюється дія цього закону.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо відмови у видачі посвідчення порушують її права та законні інтереси, у зв`язку з чим звернулась до суду за захистом своїх прав.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що чоловік позивачки неодноразово звертався до медичного пункту зі скаргами на здоров`я, зокрема йому було поставлено діагноз гіпертонічна хвороба І стадії І ступеню ризик високий СН 0, тобто хвороба пов`язана з підвищеним артеріальним тиском. Вживання алкоголю прямо впливає на підвищення артеріального тиску. ОСОБА_3 свідомо сприяв погіршенню стану свого здоров`я. Згідно з висновком експерта ОСОБА_3 на час смерті перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння (концентрація алкоголю в крові 2.7 г/л.). Сильне алкогольне сп`яніння ОСОБА_3 сприяло настанню смерті і прискорило її. Відповідно до ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції, чинній на день смерті військовослужбовця) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням. Таким чином, враховуючи те, що на час смерті чоловік позивачки вживав алкогольні напої під час несення служби, перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, то останнім фактично було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-20 КУпАП, оскільки останні мають формальний склад правопорушення.

Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки - ОСОБА_3 помер (а.с. 10).

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №43, причиною смерті ОСОБА_3 стала серцева недостатність, коронарний атеросклероз (а.с. 12).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 17.06.2020 №172 (а.с. 13) прапорщика ОСОБА_3 , техніка 1 мінометної батареї, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у наслідок серцевої недостатності, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а також зазначено, що смерть не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно витягу з протоколу засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців протокол №461 від 27.08.2021 (а.с. 14) зазначено , що захворювання прапорщика ОСОБА_3 1965 р.н. - "Серцева недостатність. Коронарний атеросклероз", яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , "Так, пов`язане із захистом Батьківщини".

Позивачка звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою від 19.10.2021 (зареєстрована 19.10.2021 №131), у якій просила надіслати заяву та документи до неї у ІНФОРМАЦІЯ_2 метою визнання статусу члена сімї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, та отримання посвідчення (а.с. 35-36).

Протоколом №8 від 13.12.2021 позивачці відмовлено у наданні статусу "Члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) або пропав безвісті під час проходження служби" (а.с. 27-31), у зв`язку із тим, що прапорщик ОСОБА_3 здійснив адміністративне правопорушення, вимоги Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме статті 172-20. Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів. Враховуючи вимогу пункту 2 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей, громадянці ОСОБА_2 відмовлено у наданні статусу "Члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) або пропав безвісті під час проходження служби" .

Позивачка не погоджується з таким рішенням відповідача, у зв`язку із чим звернулась до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст. 2 цього Закону ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. Відповідно до ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону військовий обов`язок включає, зокрема, проходження військової служби. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Загиблий (померлий) військовослужбовець виключається із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) з наступного після загибелі (смерті) дня, військовослужбовець, визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошений померлим, - з дня набрання законної сили рішенням суду (ч. 3 ст. 24 Закону).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 13.06.2020 (а.с. 42-43) вважається смерть прапорщика ОСОБА_3 , техніка 1 мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 як така, що наступила внаслідок серцевої недостатності та не пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Відповідачем взагалі не обґрунтовано не взяття до уваги під час прийняття спірного рішення наявність висновку Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №461 від 27.08.2021, відповідно до якого комісією зазначено, що захворювання прапорщика ОСОБА_3 "Так, пов`язане із захистом Батьківщини".

Таким чином висновки відповідача, покладені в основу спірного рішення зроблені відповідачем передчасно та необґрунтовано, без врахування всіх обставин та наявних документів, що стосується дослідження питання поранень та причин смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до п. 13 ст. 14 Закону особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма та порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, в тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження служби, здійснюється відповідно до Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 року № 937 (далі - Інструкція № 937).

Згідно п. 2.2 Інструкції встановлено, що на районні військові комісаріати (ТЦКСП) покладаються:

- сприяння особам, звільненим з військової служби у Збройних Силах України, а також членам їх сімей в оформленні документів для призначення пільг і допомог;

- ведення обліку осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, крім військовослужбовців строкової служби (далі - особи, звільнені з військової служби), які проживають на відповідній території, з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних» для оформлення документів, що додаються до пенсійної справи відповідно до Закону;

- прийняття від осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей документів для призначення органами Пенсійного фонду України (далі - органи, що призначають пенсії) пенсій відповідно до Закону та надсилання їх в обласний військовий комісаріат (ТЦКСП);

- сприяння особам, звільненим з військової служби, у своєчасному огляді медико-соціальними експертними комісіями (далі - МСЕК), якщо їх право на пенсію або пільги пов`язане із встановленням інвалідності;

- роз`яснення законодавства з питань забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей;

- розгляд звернень, які надходять до військового комісаріату (ТЦКСП), з питань забезпечення соціальними виплатами колишніх військовослужбовців і членів їх сімей, видача пенсіонерам довідок та інших документів, передбачених чинним законодавством;

- сприяння особам, звільненим з військової служби у Збройних Силах України, Міністерстві оборони колишнього Союзу РСР, та членам їх сімей в оформленні документів, необхідних для призначення в належних випадках одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності (часткової втрати працездатності);

- визначення осіб, які мають право на призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України (особи, звільненої з військової служби, яка померла протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби), та прийняття від них документів, необхідних для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до чинного законодавства.

- визначення осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону та які потребують санаторного лікування, надання допомоги щодо виділення їм санаторних путівок через обласний військовий комісаріат (ТЦКСП);

- визначення дітей загиблих (померлих) військовослужбовців і дітей пенсіонерів, на яких виплачується пенсія в разі втрати годувальника, які потребують оздоровчих заходів за рахунок асигнувань, що виділяються на ці потреби в кошторисі Міністерства оборони України.

Пункт 4.16 розділу IV цієї Інструкції передбачає, що членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (у тому числі членам сімей військовослужбовців строкової служби), видається посвідчення члена сім`ї (батька, матері, дружини, чоловіка або дитини) військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, у порядку, установленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 року № 379 "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби".

Облік, видача та списання бланків посвідчень і листів талонів покладаються на посадових осіб обласного військового комісаріату (ТЦКСП).

Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 28.05.1993 року № 379 "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (далі - Постанова № 379).

Постановою № 379 установлено, що посвідчення видаються батькам, дружині або чоловіку та дітям указаних військовослужбовців за зразками згідно з додатками № 1 і 2. Підставою для видачі посвідчення є документ, який підтверджує факт загибелі (смерті) чи пропажі безвісти військовослужбовця, виданий військовим комісаріатом.

Крім того, вказаною постановою зазначено, що на Міністерство оборони України покладено обов`язок забезпечити виготовлення бланків посвідчень у необхідній кількості та видачу їх військовими комісаріатами членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі - Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Отже, підставою для отримання посвідчення відповідно до зазначеного Закону є причинний зв`язок смерті з пораненням, контузією чи каліцтвом, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків).

Як зазначено вище, згідно змісту витягу з протоколу засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців протокол №461 від 27.08.2021 (а.с. 14) захворювання прапорщика ОСОБА_3 1965 р.н. - "Серцева недостатність. Коронарний атеросклероз", яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 "Так, пов`язане із захистом Батьківщини", а отже, відповідно, встановлює причинний зв`язок смерті з пораненням, контузією чи каліцтвом, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків).

На час розгляду справи в суді жодних доказів скасування чи внесення змін до зазначеного рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців матеріали справи не містять, відповідачем не надано.

Позивачем при зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_3 надано заяву та необхідний пакет документів, які були направлені до ІНФОРМАЦІЯ_2, про що не заперечується відповідачем. Питання щодо надання позивачем повного пакету документів, не є спірним між сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що відповідач, при прийнятті рішення про відмову у встановленні статусу члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби та у видачі посвідчення на право користування пільгами члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, з підстав, зазначених у протоколі від 13.12.2021 №8, допустив порушення вимог чинного законодавства, таке рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, тому позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання відповідача видати ОСОБА_2 , як члену сім`ї померлого під час проходження військової служби військовослужбовця ОСОБА_3 , посвідчення «Член сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби» на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», форма і порядок видачі якого встановлена постановою Кабінету Міністрів України «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби» від 28.05.1993 № 379, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Враховуючи те, що в межах цієї справи відповідачем при вирішенні питання про встановлення статусу члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) під час військової служби та видачі посвідчення про пільги не було враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та як наслідок, відповідного рішення, з урахуванням цих обставин відповідачем не приймалося, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача в цій частині буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 19.10.2021 про встановлення статусу члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби та у видачі посвідчення на право користування пільгами члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби і прийняти відповідне рішення, що, у свою чергу, буде обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору, сплачену позивачем при зверненні до суду

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_2, яке оформлене п. 2 протоколу №8 від 13.12.2021 про відмову у встановленні статусу члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби та у видачі посвідчення на право користування пільгами члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_3) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ) від 19.10.2021 про встановлення статусу члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) під час проходження військової служби та видачі посвідчення про пільги та прийняти рішення по суті заяви.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_3) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 992,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета