Постановление суда № 105751839, 15.08.2022, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9818/20

Категорія 65

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2022 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Наливайко В.В., розглянувши цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Швейне підприємство «Юність» до ОСОБА_1 , третя особа: Подільська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Подільського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за позовом приватного акціонерного товариства «Швейне підприємство «Юність» до ОСОБА_1 , третя особа: Подільська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа: Подільська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Ухвалою суду від 27.10.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 07.05.2021 року було закрите підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.

У судові засідання, призначені на 06.2.2021 року та 15.08.2022 року сторона позивача двічі поспіль не з`явилася, явку в судове засідання свого представника не забезпечила, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Позивачем 12.08.2022 року було подано клопотання про відкладення розгляду справи, при цьому, не обґрунтовано та не підтверджено доказами поважність причин для повторного відкладення розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звернувшись до суду з вищевказаним позовом, в судові засідання на призначений день, час та місце розгляду справи не з`являвся, явку свого представника не забезпечив.

З огляду на повторну неявку сторони позивача, належним чином повідомленого про день, час та місце судового засідання, вищевказаний позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов приватного акціонерного товариства «Швейне підприємство «Юність» до ОСОБА_1 , третя особа: Подільська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без розгляду;

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали;

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Володимир ГРЕБЕНЮК