Решение № 105651278, 09.08.2022, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/778/22

Провадження № 2-а/545/64/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2022 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Потетій А.Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про визнання неправомірною та скасування постанови, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 262010 від 17.02.2022 року посилаючись на те, що 17 лютого 2022 року о 00 годин 19 хвилин заступником командира роти № 2 УПП в Полтавській області ДПП майором поліції Романко Іваном Анатолійовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 262010, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн. за вчинення ним, за переконанням, співробітника поліції, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач керував транспортним засобом BMW 530 D, реєстраційний номер НОМЕР_1 16 лютого 2022 року о 23 год. 48 хвилин в місті Полтава по вулиці 23 вересня, 7 будучи позбавленим права керування транспортним засобом, чим порушив, за переконанням співробітника поліції, п. 2.1 «а» ПДР України та чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 126 КУпАП (за кваліфікацією, визначеною в оскаржуваній постанові).

Вказану постанову позивач вважає протиправною, оскільки вона винесена з порушенням Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», Правил дорожнього руху. Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 р. № 1395, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, 16 лютого 2022 року о 23 годині 48 хвилин транспортний засіб під керуванням позивача було зупинено співробітниками поліції. При цьому, ним не було порушено жодний із пунктів Правил дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 зазначеного Закону визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Водночас, пунктом 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про національну поліцію» встановлено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, дно підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у ст. 35 ЗУ «Про національну полінію». Зазначений перелік є. вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, п.п.1, 3 ч. 1 вказаної статті визначено, що поліцейський може зупинити транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху або якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки визначеної у цій статті.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, є неправомірними.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 по справі №161/7068/16-а,

Наголошує на тому, що у поліцейських до моменту зупинки та у момент зупинки транспортного засобу під керуванням позивача не було жодної інформації чи навіть припущень про те, що ним вчинено/вчиняється/присутній намір на вчинення правопорушення. Окрім того, факт дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу також місця не мав. Окрім іншого, орієнтування на причетність автомобіля до адміністративного чи кримінального правопорушення відсутнє.

На користь вказаних тверджень беззаперечно свідчить відсутність будь - яких процесуальних документів (постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України), окрім оскаржуваної постанови, складених відносно мене одночасно та /або до складення оскаржуваної постанови.

Таким чином, вимога посадової особи органу поліції про пред`явлення ним документів була неправомірною.

Також позивач вказує на те, що 05 грудня 2021 року о 03 год. 55 хв. відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 020614 за порушення вимог п 2.9 а Правил дорожнього руху.

Вказаний адміністративний матеріал був переданий на розгляд до місцевого районного суду. Наголошую на тому, мені не надходила жодна інформація із судових органів про рух розгляду справи відносно нього, як то судові повістки, так і про прийняте рішення за результатами розгляду зазначеного вище протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, до моменту перевірки його персональних даних співробітниками поліції після зупинки транспортного засобу під його керуванням 16 лютого 2022 року, позивачу не було відомо про винесення відносно нього постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 23.12.2021 року, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Все зазначене вище беззаперечно свідчить про відсутність з боку позивача винної поведінки під час керування транспортним засобом 16 лютого 2022 року, та виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 статті 126 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Також позивач вказує на неправильну кваліфікацію його дій за статтею КУпАП та невідповідність накладеного стягнення санкції відповідної статті КУпАП.

Так. вказані в описовій частині оскаржуваної постанови обставини містять інформацію про те, що позивач, будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами керував транспортним засобом. При цьому як нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення зазначено п. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В той же час, відповідно до положень ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Одночасно з вказаним, до позивача застосовано адміністративне покарання у вигляді штрафу в сумі 20 400 (двадцяти тисяч чотириста) гривень, що дорівнює розміру однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, зважаючи на викладені обставини, постанова серії БАВ № 262010 від 17.02.2022 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Позивач та його представник адвокат Литовченко Р.В. у судове засідання не з`явилися, представником позивача надано до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримав, прохав задовольнити.

Представник відповідача УПП в Полтавській області ДПП Грешнова А.Ю. у судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні з підстав викладених у відзиві.

Так,увідзиві на позов представник відповідача прохає відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що позивач допустив порушення вимог безпеки дорожнього руху, а саме: 16.02.2022 об 23 год. 48 хв. в м. Полтаві, по вул. 23 вересня, 7, керував транспортним засобом BMW 530 D номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою позбавленою права керування транспортними засобами (рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 23.12.2021, справа № 554/11911/21) та не мав при собі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. п 2.1 ґ ПДР України та ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 126, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Що стосується порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Пунктом 2.1. (а, б, г) ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно до п. 2.4 (а) ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитись із дотриманням вимог ПДР, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 ПДР.

Крім того ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух» передбачено, що водій зобов`язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідальність за дане порушення передбачена ч. 1. ст. 126 КУпАП: керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Що стосується порушення ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобам тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 23.12.2022 у справі № 554/11911/21 гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та позбавлено права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік. Відповідно до відмітки, поставленої судом, постанова суду вступила в законну силу 05.01.2022.

На підставі даного рішення суду було внесено відповідну інформацію до баз даних МВС України. Так, відповідно до витягу із бази даних ІІПС (інтегрована інформаційна пошукова система) МВС України, гр. ОСОБА_1 має діючий статус особи, що позбавлена права керування. Строк позбавлення із 23.12.2021 по 23.12.2022.

Таким чином, на момент зупинки 16.02.2022 гр. ОСОБА_1 , мав статус особи позбавленої права керування всіма видами транспортних засобів рішенням суду, що вступило в законну силу.

Посилання позивача на той факт, що він не знав про рішення суду є недоречним, 05.12.2021 на позивача було складено протокол серії ААБ № 020614 за ч. 1 ст.130 КУпАП, з записів зроблених в протоколі, а саме в графі «Гр-ну роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст.268 КУпАП і повідомлено, що розгляд справи відбудеться» зазначено дату 23.12.2021 року, о 10 год. 00 хв. у приміщенні Октябрського районного суду м. Полтава.

В наступній графі «Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи» підпис позивача.

Також в графі «Тимчасово вилучені документи» зазначено посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 24.07.2019 р.

В наступній графі «Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом отримав» зазначено тимчасовий дозвіл серії НОМЕР_3 та підпис позивача за отримання даного дозволу.

Враховуючи вище зазначене, гр. ОСОБА_1 знав, що відносно нього складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, також знав про час та місце розгляду справи, а тому повинен був вжити заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи. Даної позиції притримується у своєму рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі « Пономарьова проти України » № 3236/03 в якому зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, позивач керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування всіма видами транспортних засобів, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Оскільки позивач допустив два порушення, з врахуванням положень ст. 36 КУпАП заступником командира роти № 2 накладено стягнення в межах статті за більш серйозне порушення у вигляді штрафу, у розмірі 20 400 грн.

Що стосується обставин по справі.

16.02.2022 о 23 год. 43 хв. екіпажем Алтей-152 на службовий планшет було отримано виклик «ПОРУШЕННЯ ПДР», під час відпрацювання даного виклику по вул. 23 вересня, 7, було зупинено транспортний засіб BMW 530 D номерний знак НОМЕР_4 , котрий підпадав під орієнтування. В подальшому під час спілкування з водієм та перевірки документів, згідно п. 2.1 ПДР України, водій надав реєстраційний документ на транспортний засіб та тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_3 вид. 05.12.2021 року.

Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності водій не надав, перевіривши за державним номерним знаком автомобіля згідно бази даних моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), встановили, що даний транспортний засіб на поточну дату не забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів {витяг додається).

В подальшому заступником командира роти №2 було перевірено гр. ОСОБА_1 по базі даних «НАІС ДДАІ» МВС УКРАЇНИ, згідно вище вказаної бази особа перебуває в статусі особи позбавленої права керування.

Відповідачем, на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, надано належні та допустимі докази для доведення наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

В свою чергу, позивач у своєму позові жодним чином не спростував факту вчинення ним адміністративного правопорушення, не додав жодних доказів, які б свідчили про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на те, що сторони висловили свою позицію, відповідач подав відзив на позов, а також сторони надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

На підставі викладеного суд вирішив провести розгляд справи у письмовому провадженні відповідно до вимог ст. 205 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено судом, згідно даних постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 262010 від 17.02.2022 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400,00 грн. за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 4 ст. 126 КУпАП (об`єднано згідно ст. 36 КУпАП). При цьому в наданій копії постанови не є чітко відображено чи притягнуто ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП чи ч.4 ст. 126 КУпАП, оригінал постанови до суду на спростування даних неточностей надано не було.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови серії БАВ № 262010 від 17.02.2022 року ОСОБА_1 16.02.2022 об 23 год. 48 хв. в м. Полтаві, по вул. 23 вересня, 7, керував транспортним засобом BMW 530 D номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою позбавленою права керування транспортними засобами (рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 23.12.2021, справа № 554/11911/21) та не мав при собі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. п 2.1 ґ ПДР України та ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 126, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Частина 1 ст. 126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, за що передбачена відповідальність у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 4 ст. 126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, за що передбачена відповідальність у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Стаття 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306 «Про правила дорожнього руху», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП - протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами 1 та 2 ст.258, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.

Частина 3 ст. 258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто - на місці зупинки транспортного засобу. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Частина 3 ст. 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).

Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи, тощо.

Відповідно до ст. 276 КУпАП - справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

У відповідності до ч. 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853: «Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка».

Вимоги до постанови по справі про адміністративне правопорушення визначені ст.283 КУпАП та Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року № 1376 (далі - Інструкція).

Згідно з ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

З досліджених судом доказів встановлено, що 16.02.2022 о 23 год. 43 хв. екіпажем патрульної поліції «Алтей-152» отримано виклик «ПОРУШЕННЯ ПДР», який отримано 16.02.2022 о 23:41 год. на лінію «102», під час відпрацювання даного виклику по вул. 23 вересня, 7 у м. Полтаві, було зупинено транспортний засіб BMW 530 D номерний знак НОМЕР_4 , котрий підпадав під орієнтування та яким керував гр. ОСОБА_1 .

Наведене свідчить про законність зупинки транспортного засобу BMW 530 D номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2.4 (а) ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитись із дотриманням вимог ПДР, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 ПДР.

Пунктом 2.1 ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);

ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення);

Статтею 16 ЗУ «Про дорожній рух» також передбачено, що водій зобов`язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 працівникам поліції не надав, перевіривши за державним номерним знаком автомобіля згідно бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), встановлено, що даний транспортний засіб BMW 530 D д.н.з. НОМЕР_4 , на дату перевірки - 16.02.2022 року не забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідальність за дане порушення передбачена ч. 1. ст. 126 КУпАП.

Крім того, під час перевірки працівниками поліції встановлено, що згідно бази даних «НАІС ДДАІ» МВС України, ОСОБА_1 станом на 16.02.2022 року перебуває в статусі особи позбавленої права керування транспортними засобами.

Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 про те, що йому не було відомо про винесення відносно нього постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 23.12.2021 року, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік є обґрунтованими, та свідчать про відсутність умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП у ОСОБА_1 .

Так постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 23.12.2021 по справі №554/11911/21 (провадження №3/554/2899/2021) ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Постанова Октябрського районного суду м. Полтава від 23.12.2021 по справі №554/11911/21 (провадження №3/554/2899/2021) набрала законної сили.

З досліджених судом матеріалів справи №554/11911/21 (провадження №3/554/2899/2021) встановлено, що згідно записів у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 020614 складеного 05.12.2021 року, ОСОБА_1 під підпис був ознайомлена з місцем та часом розгляду справи 23.12.2021 року у Октябрському районному суді м. Полтави, а графі «Тимчасово вилучені документи» зазначено посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 24.07.2019 р. ТСЦ 6341.

Також водій ОСОБА_1 під підпис отримав тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_3 , що свідчить про те, що позивач був достовірно обізнаний про розгляд стосовно нього справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, ОСОБА_1 не був повідомлений про наслідки розгляду справи щодо нього та прийняте судом рішення. Копія постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 23.12.2021 по справі №554/11911/21 (провадження №3/554/2899/2021) була надіслана ОСОБА_1 21.02.2022 року і в цей же день ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи згідно поданої заяви від 17.02.2022 року.

Копія постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 23.12.2021 по справі №554/11911/21 (провадження №3/554/2899/2021), на дату винесення оскаржуваної постанови, також була відсутня і в УПП в Полтавській області та отримана УПП лише 21.02.2022 року.

Згідно наданих пояснень представником відповідача, про прийняте рішення суду про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом інспектор поліції дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Слід врахувати, що ОСОБА_1 не є професійним юристом та може не мати навичок користування державними реєстрами, а тому позивач дійсно не був обізнаний про позбавлення його права керування транспортними засобами станом до часу зупинки автомобіля під його керуванням 16.02.2022 об 23 год. 48 хв. та повідомлення поліцейськими , що він позбавлений права керування транспортними засобами.

Таким чином в діях ОСОБА_1 відсутній умисел, як форма вини, на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Досліджені обставини є такими, що підтверджують необгрунотованість винесеної постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовано не в автоматичному режимі серії БАВ № 262010 від 17.02.2022 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП в частині- керування транспортним засобом особою позбавленою права керування транспортними засобами.

Тому з огляду на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно ст. 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню зі сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 77, 241-246 КАС України, ст. ст. 122 ч. 1, 126, 247, 259-263, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про Національну поліцію», Конституцією України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 262010 від 17.02.2022 року, в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400,00 гривень.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Пропорційно до задоволених позовних вимог, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень з Департаменту патрульної поліції (місце знаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд 3; код за ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 248,10 грн.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при проголошенні у той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.Г. Потетій