Постановление суда № 105601432, 05.08.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 серпня 2022 року Справа 160/11543/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м.Дніпрі матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів в адміністративній справі № 160/11543/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони «Схід» про скасування наказу, визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання нарахувати додаткову винагороду,-

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони «Схід», в якій позивач просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати наказ № 3А «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям в/ч НОМЕР_1 за період з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року в частині невиплати додаткової винагороди 30 тис. грн. головному сержанту розвідувального взводу ОСОБА_1 ;

- визнати неправомірною бездіяльністю командування в/ч НОМЕР_1 - відмову у реєстрації 20.05.2022 року рапорту головного сержанта розвідувального взводу ОСОБА_1 про роз`яснення йому причин невиплати додаткової винагороди в розмірі 30 тис. грн. за період з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року та подальше ухилення від його розгляду по суті;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 виплатити головному сержанту розвідувального взводу ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 тис. грн. за період з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/11543/22 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення доказів, в якій заявник просить забезпечити докази шляхом витребування від в/ч НОМЕР_1: копію наказу № 3А «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям в/ч НОМЕР_1 за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 року» в частині відносно головного сержанта розвідувального взводу ОСОБА_1 ; наказу від 01.06.2022 року про призначення командиром в/ч НОМЕР_1 м-ра ОСОБА_2 ; журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян (додаток 4 до Дисциплінарного статуту) сторінок з 30.04.2022 року по 20.05.2022 року включно.

В обґрунтування даної заяви зазначено, що позивач додати до позову копію оскаржуваного наказу № 3А «Про виплату додаткової винагороди посадових осіб в/ч НОМЕР_1» об`єктивно облишений можливості, оскільки його не отримував. Також не може надати копію наказу від 01.06.2022 року про призначення командиром в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , позак він віднесений до службової документації. Окрім іншого, командуванням відповідача була надана пряма вказівка військовослужбовцям канцелярії штабу в/ч НОМЕР_1 не приймати від позивача та не реєструвати будь-яких його заяв і рапортів. При цьому через перебування в/ч НОМЕР_1 у районі проведення бойових дій, на сьогодні існують обмеження у офіційному значенні місця знаходження і поштової адреси штабу в/ч НОМЕР_1. Зазначені обставини унеможливлюють звернення позивача до відповідача через засоби поштового зв`язку з метою отримання копій вказаних наказів і документів. Тобто вказані документи перебувають у розпорядженні відповідача і подання їх може стане згодом неможливим або утрудненим для витребування через загрозу знищення документації штабу під час ведення бойових дій.

Проаналізувавши подану заяву, суд вважає, що її слід залишити без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частин першої, другої статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Відповідно до статті 115 Кодексу адміністративного судочинства України, суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язанням вчинити певні дії щодо доказів.

Згідно з частинами першою, другою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, визначеному цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

При цьому, у відповідності до положень частини першої статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про забезпечення доказів зазначаються:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса за наявності;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса;

4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;

5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;

6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу (частина третя статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України).

Положення частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України вказують, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк достатній для усунення недоліків.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів, приєднаних до позовної заяви, ОСОБА_1 просить суд забезпечити докази шляхом витребування у Військової частини НОМЕР_1 копій: наказу про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям в частині відносно заявника, наказу про призначення командира військової частини, журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян за певний період.

Слід відмітити, що ч. 1 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач, а також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

При цьому, учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Проте, заявником до суду не надано доказів (звернення до військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони «Схід»), які б підтверджували відмову суб`єкта, який, на думку заявника, володіє вказаним доказом, надати на вимогу такий доказ.

В тому числі, позивачем не зазначено обґрунтованість забезпечення доказу шляхом витребування, наказу від 01.06.2022 року про призначення командиром в/ч НОМЕР_1 м-ра ОСОБА_2 , у співвідношенні до предмету позову та обґрунтування позовних вимог, а також обставин, для доказування яких він необхідний.

Згідно з ч. 1 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Однак, позивач не наводить доводів чому ним використовується саме інститут забезпечення доказів по справі, замість інституту витребування доказів шляхом надання відповідних належним чином засвідчених копій документів.

При цьому, в заяві про забезпечення доказів заявник вказує поштову адресу відповідача: АДРЕСА_1 , що станом на час розгляду даної заяви не входить до переліку міст, територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

За таких обставин, відповідно до вимог статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про забезпечення доказів слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення недоліків, встановлених цією ухвалою суду.

Керуючись ст. ст. 114, 116, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів в адміністративній справі № 160/11543/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони «Схід» про скасування наказу, визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання нарахувати додаткову винагороду - залишити без руху.

Запропонувати заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду:

- належних чином завірених доказів, що підтверджують звернення заявника до відповідача з заявою про надання копій: наказу про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям №3А «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям в/ч НОМЕР_1 в частині відносно ОСОБА_1 ; журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян за період з 30.04.2022 року по 20.05.2022 року) та відмову суб`єкта надати такі докази, в тому числі наказу про призначення командира військової частини від 01.06.2022 року та обґрунтування необхідності забезпечення даного доказу відповідно до предмету позову та його обґрунтування.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, заява повертається заявнику, якщо заявник не усунув недоліки заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із заявою про забезпечення доказів.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко