Решение № 105544656, 25.07.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/108/22

провадження № 2/753/3289/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Шаповалової К.В.

за участі секретаря судового засідання Омелянчук О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Києва вул. О. Кошиця, 5а в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору,

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2022 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ "МІЛОАН" про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору.

В обґрунтування позовної заяви позивач ОСОБА_1 вказав, що між ним та відповідачем ТОВ «Мілоан» 19 березня 2021 року було укладено Кредитний договір № 101704316, відповідно до якого відповідач (кредитодавець) мав надати позивачу (позичальнику) кошти у сумі 5000,00 грн., які останній зобов`язується повернути до 18 квітня 2021 року. Враховуючи, що при укладанні договору працівниками ТОВ «Мілоан» не було надано повної інформації щодо умов кредитування, позивач вважає, що його права, як споживача послуг, було порушено, а тому звертається до суду для захисту своїх прав та визнання вищезгаданого договору недійсним.

21 січня 2022 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання позивача.

Ухвалою суду від 21 січня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17 березня 2022 року на 12:00 год.

Підготовче засідання 17 березня 2022 року не відбулось оскільки, відповідно до до розпорядження голови Дарницького районного суду м. Києва від 24 лютого 2022 року № 2-вс у зв`язку з введенням на території України 24 лютого 2022 року воєнного стану відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, з метою збереження життя та здоров`я працівників суду та відвідувачів оголошено здійснення розгляду лише кримінальних проваджень, у яких особи тримаються під вартою та у разі наявності клопотань, що потребують невідкладного розгляду, а також припинено пропуск до приміщення суду усіх відвідувачів, окрім учасників судового процесу за заявами та клопотаннями, що потребують невідкладного розгляду. Згодом розгляд справи було призначено на 14 червня 2022 року.

05 травня 2022 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив (вх. №16203).

Ухвалою суду від 14 червня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 25 червня 2022 року.

У судове засідання 25 липня 2022 року учасники справи не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи. Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності. В прохальній частині відзиву, який підписаний Генеральним директором ТОВ «Мілоан», було зазначено, що він просить проводити розгляд справи без участі представника відповідача.

Враховуючи те, що учасники справи про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надіслали суду заяви про можливість розгляду справи у їх відсутність, суд ухвалив провести розгляд справи по суті без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи позовної заяви, відзиву на позов, проаналізувавши надані у справі докази, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи таке.

Звертаючись із позовом до суду, ОСОБА_1 вказує, що 19 березня 2021 року між ним та ТОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір № 101704316, відповідно до п. 1.1 кредитного договору позикодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальникові грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та процента за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Згідно з п. 1.2 кредитного договору сума кредиту становить 5 000 грн. Відповідно до п. 1.3 кредитного договору кредит надається строком на 30 днів з 19 березня 2021 року (до 18 квітня 2021 року, відповідно до пункту 1.4 договору). Згідно з п. 1.5 кредитного договору сукупна вартість кредиту складає 6500 грн. в грошовому виразі та 365% річних у процентному значенні і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 - 1.5.2 кредитного договору.

Позивач вважає, що при укладенні вказаного кредитного договору порушені його права як споживача. Зокрема відповідач при видачі кредитних коштів не ознайомив позивача з умовами кредитування не надав інформації, яка стосується суті наданих фінансових послуг та ризиками, чим порушив вимоги статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Зауважив, що відсутність у договорі відомостей щодо припинення дії договору та відповідальності відповідача є підставою для визнання договору недійсним. Також відповідач не повідомив позивача про умови та строки обробки її персональних даних. З аналізу умов кредитного договору вбачається, що надана позивачем згода на обробку персональних даних є безстроковою та безвідкличною, що суперечить вимогам абз. 5,11 пункту 2 статті 8 Закону України «Про захист персональних даних». За таких підстав, позивач просить визнати недійсним кредитний договір від 19 березня 2021 року № 101704316.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених позовних вимог та подаючи до суду відзив на позовну заяву просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, вказав, що як при укладенні договору, так і при наданні пропозиції про укладення договору, було дотримано вимог Законів України «Про захист прав споживача», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про захист персональних даних». Відповідач зауважив, що позивач вчинив певну сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту від товариства, тобто останній самостійно для себе визначив необхідний для нього обсяг часу для ознайомлення з умовами договору, після чого проявив намір вступити з товариством в договірні відносини на умовах, визначених правилами. Інформація надана товариством з дотриманням всіх вимог законодавства шляхом викладення їх в чіткій, зрозумілій та доступній формі. При оформленні позивачем заявки на укладення кредитного договору 19 березня 2021 року він самостійно надав персональну інформацію, без якої укладення договору було б не можливим (зокрема паспортні дані, номер банківської картки, строк дії банківської карти тощо). Доводи позивача про те, що відповідач здійснював нечесну підприємницьку практику внаслідок надання недостовірної інформації спростовуються матеріалами справи. Разом з тим відповідач зазначив, що між ним та ТОВ "Діджи Фінанс" було укладено договір відступлення прав вимоги №04Т від 08 липня 2021 року, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "Діджи Фінанс" право вимоги за договором 9 березня 2021 року № 101704316, а отже ТОВ "Мілоан" є неналежним відповідачем у даній справі.

Судом встановлено, що 19 березня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 101704316.

Згідно з п. 1.1. кредитного договору позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальникові грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2 Договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору сума кредиту становить 5000,00 грн. у валюті: українські гривні.

Кредит надається строком на 30 днів з 19 березня 2021 року (п. 1.3 договору).

Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом визначена до 18 квітня 2021 року (п. 1.4 договору).

Згідно із п. 1.5 договору сукупна вартість кредиту складає 6500 грн. в грошовому виразі та 365% річних у процентному значенні і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 - 1.5.2 кредитного договору. Сукупна вартість кредиту розрахована, виходячи із припущення, що кредитний договір залишається чинним протягом погодженого строку та що позикодавець і позичальник виконують свої обов`язки на умовах та у строки, визначені у цьому договорі. Комісія за надання кредиту - а 0 грн., проценти за користування кредитом 1500 грн., які нараховуються за ставкою 1,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Як вбачається зі змісту кредитного договору кредит був наданий позичальнику (позивачу) виключно за допомогою веб-сайту кредитодавця (відповідача), за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування відсотків, неустойка та інші платежі відповідно до договору, у разі наявності.

В додатку 1 до кредитного договору міститься графік розрахунків заборгованості (в тому числі суми кредиту, комісії за надання кредиту і процентів за користування кредитом) із зазначенням дати платежу (повернення кредиту та сплати комісії та процентів)

На виконання умов договору від 19 березня 2021 року № 101704316 від платника ТОВ «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 було перераховано кошти в сумі 5000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19 березня 2021 року № 26094467.

Зі змісту п. п. 6.1, 6.2 кредитного договору вбачається, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно - телекомунікаційній системі Товариства. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (sms) на мобільний телефонний номер позичальника або передається іншим чином засобами зв`язку вказаними позичальником під час реєстрації особистого кабінету, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно - цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником товариству через Веб-сайт або у СМС повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер НОМЕР_1 . Після укладення цей договір розміщується в особистому кабінеті позичальника.

Приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами та Графіком розрахунків) та підтверджує, зокрема, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього договору (п. 6.3 кредитного договору).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частинами першою, другою статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Частинами третьою-шостою статті 11 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно з п. 2 частини першої статті 12 Закону «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 статті 3 Закону «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно- цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Укладаючи кредитний договір позивач та відповідач вчинили дії визначені статті 11 Закону «Про електронну комерцію"» хронологія (перелік) таких дій із точним часом їх вчинення наведений у додатку до відзиву відповідача. Позивач підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором (у відповідності до статті 12 Закону), що підтверджується роздруківкою з електронного файлу з інформаційно телекомунікаційної системи позивача. Після чого, укладений кредитний договір розміщено в особистому кабінеті позивача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов пункту 1.2. кредитного договору на його картку, що підтверджується доданими до відзиву документами.

Суд зазначає, що відповідно до умов п. 4. 1 договору сторони визначили, що у разі прострочення позичальником зобов`язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та /або інших платежів згідно з умовами цього договору позичальник, починаючи з дня наступного за днем спливу терміну (дати) вказаної у пункті 1.4 договору зобов`язаний сплатити на користь товариства пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 15% від суми простроченого платежу. Як вбачається із відзиву на позовну заяву та долучених до нього розрахунків, ТОВ «Мілоан», укладаючи із ТОВ «Діджи-Фінанс» 07 липня 2021 року договір про відступлення прав вимоги № 04Т, у додатку до договору (реєстр боржників) вказав, що борг ОСОБА_1 за кредитним договором № 101704316 від 19 березня 2021 року становить 21500,00 грн., з яких 5000,00 грн. - залишок по тілу кредиту, 16500,00 грн - залишок за відсотками;

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою статті 215 ЦК України установлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди). Різновидом договору є кредитний договір, який укладається в письмові формі (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із частиною другою статті 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Як вбачається із наданої роздруківки з електронного файлу з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан», позивач ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Після підписання кредитного договору одноразовим ідентифікатором, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті позивача та перераховані кошти, відповідно до умов договору на його картку.

Нормою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Спірний кредитний договір підписаний сторонами в електронній формі, електронним підписом одноразовим ідентифікатором, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору; умови кредитного договору містять повну інформацію щодо умов кредитування, а тому відсутні підстави для визнання кредитного договору недійсним.

Статтею 205 ЦК України щодо форм правочину, способу волевиявлення встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що кредитний договір від 19 березня 2021 року № 3200804, був укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та не порушують вимог Закону України «Про захист персональних даних.

За таких обставин, повно та всебічно дослідивши і оцінивши обставини справи, належність, допустимість, достовірність кожного наданого сторонами доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами фактів на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі статті 141 ЦПК України, оскільки позивач при подачі позовної заяви був звільнений від сплати судового збору, а в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, судовий збір компенсується за рахунок держави.

Керуючись статтями 7, 12, 76-79, 81, 89, 141, 263-264, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.205, 207, 639 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів» суд, -

У Х В А Л И В :

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», т про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.В. Шаповалова