Постановление суда № 105513002, 27.07.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2022 Справа №607/17224/20 провадження № 1-кс/607/118/2022

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., при секретарі судового засідання Киренька Г.Я., за участі прокурора Ороновського С.І., захисника - адвоката Крічфалушій Л.І., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Тернопіль клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Степанціва Д. /тепер - слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області/, погоджене з прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Лушкіним І.В., в рамках кримінального провадження, відомості про яке 19 серпня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210010001814 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Тернопіль, громадянин України, місце проживання та реєстрації АДРЕСА_1 , одружений, утриманців не має, зі слів працює неофіційно, раніше судимий,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,

встановила:

27 липня 2022 року слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Чорноус О. подав слідчому судді повідомлення про те, що відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/17224/20, про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, останнього було затримано в м. Кам`янське Дніпропетровської області. У зв`язку з цим просить розглянути клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Згідно клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке міститься в матеріалах судової справи № 607/17224/20 від 09 жовтня 2020 року, слідчий за погодженням з прокурором, просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.

Перед розглядом по суті вказаного клопотання, сторона захисту стверджувала про те, що підозрюваному та захиснику слідчим надано копію клопотання, яке датоване 05 листопада 2021 року, тобто іншого клопотання, ніж те, яке є предметом даного судового розгляду.

Вивченням тексту клопотання, яке вручено підозрюваному, слідчим суддею встановлено, що за змістом воно є ідентичним клопотанню, яке розглядається, тобто яке надійшло слідчому судді 09 жовтня 2020 року. Відмінності носять формальний характер та не впливають на його зміст щодо звернення органу досудового розслідування до слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що слідчим виконано вимоги. 2 ст. 184 КПК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим слідчого відділу Тернопільського відділу поліції ГУ Наці поліції в Тернопільській області Вузеньким О.М., проводиться розслідування у кримінальному провадженні №12020210010001814 за ч.2 ст. 187 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 18 серпня 2020 року близько 22 год. 00 хв. у ОСОБА_1 , який перебував по АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, спрямований на вчинення розбою стосовно ОСОБА_2 , з метою заволодіння майном останнього.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 18 серпня 2020 року близько 22 год. 00 хв., перебуваючи по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , з метою заволодіння майном підбіг до ОСОБА_2 , який щойно зайшов в тамбір під`їзду №1 по АДРЕСА_2 , та наніс йому рукою один удар в потилицю голови, після чого ОСОБА_2 обернувся та побачив ОСОБА_1 , який наніс ОСОБА_2 , кулаком правої руки удар в область носа. Одразу після цього, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_2 , який після ударів впав на поверхню землі, ОСОБА_1 почав стягувати сумку з нього, яка була одіта через плече ОСОБА_2 , який до втрати свідомості її притримувати рукою. Після втрати свідомості ОСОБА_1 шляхом самостійного стягнення з ОСОБА_2 , сумки, викрав сумку темного коричневого кольору вартістю 600 грн., мобільний телефон торговельної марки «Samsung» моделі «J6+» вартістю 2902,58 грн., грошові кошти в сумі 300 грн. та флеш накопичувач 32 GB вартістю 230 грн.

Внаслідок нанесених ударів ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 , спричинено тілесні ушкодження.

Із викраденим майном ОСОБА_1 , з місця злочину втік, чим спричинив майнову шкоду потерпілому ОСОБА_2 в сумі 4032 грн. 58 коп.

10 вересня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Слідчий зазначив, що підставою для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність ґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, за яке передбачено покарання у виді бавлення волі на строк до десяти років, що узгоджується із вимогами п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 є забезпечення конання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Із урахуванням здобутих в ході досудового розслідування даних, особи підозрюваного, наявність перелічених ризиків в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної його поведінки та виконання ним процесуальних рішень.

Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав з підстав, наведених в клопотанні, та просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави.

У судовому засіданні захисник з приводу застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечила, мотивуючи наступним: клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 вручене від 05 листопада 2021 року, тобто відмінне від того, яке розглядається слідчим суддею; матеріали клопотання містять розбіжності щодо дати вручення підозри 10 чи 11 вересня 2020 року; сама підозра необґрунтована, зокрема в листі з лікувальної установи є дані про те, що потерпілий перебував в стані сп`яніння, тому тілесні ушкодження він міг отримати внаслідок падіння. Також прокурор не довів, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти наведеним слідчим ризикам. Просить врахувати дані про підозрюваного, зокрема він має в м. Тернополі зареєстроване місце проживання, на його утриманні перебуває матір, 1942 року народження. Відсутні докази на підтвердження існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема свідки не були очевидцями події, тому на них не може чинитись вплив. Крім того, відсутні докази неявки підозрюваного на виклики слідчого після повідомлення про підозру, тобто ухилення останнім від органу досудового розслідування немає. З цих підстав просить відмовити у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувати до ОСОБА_1 домашній арешт в нічний час.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні захисника підтримав. На запитання повідомив, що сьогодні о 14 год. йому було вручено клопотання з додатками від 05 листопада 2021 року. Також, підтвердив, що отримав письмове повідомлення про підозру саме 10 вересня 2020 року. Через кілька днів після повідомлення йому про підозру, у вересні 2020 року, він поїхав в м. Кам`янське, де проживає його матір. Пояснив, що середньомісячний його дохід приблизно 8 тис. грн.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку:

відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В провадженні Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210010001814 від 19 серпня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

В рамках цього кримінального провадження 10 вересня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), особою, яка раніше вчиняла розбій.

Згідно протоколу затримання від 26 липня 2022 року ОСОБА_1 затримано в м. Кам`янське Дніпропетровської області о 13 год. 03 хв. 26 липня 2020 року на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2022 року у справі №607/17224/20 про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 .

На думку слідчого судді, вказана підозра є обґрунтованою, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме даними, які зафіксовані в: заяві ОСОБА_2 від 19 серпня 2020 року; протоколі огляду місця події від 19 серпня 2020 року, протоколі допиту потерпілого ОСОБА_2 від 20 серпня 2020 року; протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03 вересня 2020 року; протоколі допиту свідка ОСОБА_3 від 19 серпня 2020 року; протоколі допиту свідка ОСОБА_4 від 05 вересня 2020 року; висновку судово-медичної експертизи № 799 від 08 вересня 2020 року; висновку судової товарознавчої експертизи № 6/1-860/20 від 07 вересня 2020 року, протоколах огляду предмета від 07 та 08 вересня 2020 року.

Зробивши висновок про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».

При цьому, слідчий суддя, з огляду на доводи захисника про необґрунтованість підозри, звертає увагу на те, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх допустимості та достатності для визнання особи винуватою, чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу, що і зроблено у даній судовій справі.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, окрім наявної обґрунтованої підозри, за результатамирозгляду клопотанняслідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання та прокурором у судовому засіданні доведено наявність обставин, які дають достатні підстави стверджувати про наявність наступних ризиків, на які вказує в клопотанні слідчий та які передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 може:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду( п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Так, у випадкувизнання винуватимзгідно підозри,йому загрожуєпокарання виключноу видіпозбавлення воліна строквід семидо десятироківіз конфіскацією майна, що може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001 року), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та ОСОБА_1 , усвідомлюючи тяжкість злочину, у вчиненні якого його підозрюють, і вид та розмір покарання, з метою уникнення відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, на користь такого висновку свідчить те, що він ухилявся від слідства, через що був оголошений у розшук (постанова слідчого від 30 вересня 2020 року). Про те, що підозрюваний дійсно ухилявся від органу досудового розслідування, на переконання слідчого судді, незважаючи на доводи захисника про те, що доказів ухиляння підозрюваного від слідства немає, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів виклику його досудового розслідування, свідчить те, що ОСОБА_1 залишив місце проживання через кілька днів після вручення йому підозри та до затримання проживав в м. Кам`янське, знаючи про те, що щодо нього здійснюється досудове розслідування;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України). Про існування цього ризику вказує те, що, перебуваючи на волі ОСОБА_1 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно схиляти свідків до зміни наданих показань чи до відмови давати показання, оскільки досудове розслідування кримінального провадження перебуває ще триває, а судом показання сприймаються безпосередньо під час судового розгляду обвинувального акту. Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатись на них;

- вчинити інше кримінальне правопорушення ( п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), про наявність якого свідчать відомості про особу підозрюваного, зокрема те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за аналогічний злочин, не має постійного джерела доходу.

Вивченням особи підозрюваного встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 є мешканцем та зареєстрованим у м. Тернополі, працездатного віку, є одружений та на утриманні дітей чи осіб похилого віку не має (доказів перебування на його утриманні матері, про що ОСОБА_1 зазначав, не надано), раніше судимий, даних про неможливість за станом здоров`я перебувати в умовах тримання під вартою не надано.

Оцінюючи відповідно до ст. 178 КПК України наведені обставини, зокрема: вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопоорушення; тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні згідно повідомленої підозри; доведені ризики; зазначені вище дані про його особу, слідчий суддя вважає, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним ризикам.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підлягає визначенню розмір застави; не визначення розміру застави зокрема у кримінальних правопорушеннях щодо злочинів, у яких потерпілі зазнали насильства, є правом, а не обов`язком суду.

З урахуванням викладених підстав та обставин, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, зокрема обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, його майнового та сімейного стану, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне у цій судовій справі визначити підозрюваному розмір застави, який достатньою мірою гарантуватиме виконання ним покладених на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, однак не буде завідомо непомірним для нього.

З наведеного, клопотання слідчого підлягає до задоволення шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк двадцять днів, який обчислюється з моменту його затримання 26 липня 2022 року, та визначення розміру застави.

Рішення про застосування запобіжного заходу саме на двадцять днів прийняте із врахуванням того, що прокурор та слідчий не надали доказів щодо дати закінчення строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

З цих підстав у задоволенні клопотання захисника про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

постановила:

клопотання слідчого задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 20 днів.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави в сумі 74430 /сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять/ грн., тобто 30 /тридцять/ розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Тернопільській області /код отримувача/ код за ЄДРПОУ 26198838; Отримувач ТУ ДСА в Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку /IBAN/: UA358201720355219001000003454; призначення платежу «застава за ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12020210010001814 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 липня 2022 року»/.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватись від спілкування із свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання в орган ДМС України свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 те, що у випадку невиконання покладених на нього обов`язків, внесена сума застави буде звернута в дохід держави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Тернопільської окружної прокуратури Ороновського С.І.

Датою закінчення дії ухвали в частині тримання під вартою, а також в частині строку дії обов`язків, у випадку сплати застави, вважати 2359 год. 14 серпня 2022 року.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Н. П. Воробель