Решение № 105503760, 01.08.2022, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/886/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" (61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд. 21/23, код ЄДРПОУ 40464528) до Пісочинської селищної Ради Пісочинська селищна рада (62416, Харківська обл., смт. Пісочин, пров. Транспортний, 2, код ЄДРПОУ: 04396727) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Пісочинської селищної Ради про стягнення заборгованості за договором № 24 від 01.02.2021 року за поставлену електроенергію у січні 2022 року у розмірі 386 362,20 грн., інфляційних витрат у розмірі 29902,50 грн. та 3 % річних у розмірі 3 048,56 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.06.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи було вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, наданими сторонами.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позову та строк для подання заперечень на відповідь на відзив.

Позивачу було встановлено строк для подачі відповіді на відзив відповідача.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Так, з метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено на юридичні адреси позивача та відповідача копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 26.06.2022 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 24.06.2022 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

01 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (постачальник, позивач) та Пісочинською селищною радою (споживач, відповідач) було укладено договір № 24 про закупівлю електричної енергії.

Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник постачає електричну енергію Споживачу (ЛОТ -1) за кодом ДК 021:2015 09310000-5 «Електрична енергія» за для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

П. 2.4 Договору встановлено загальний обсяг постачання електричної енергії 2800 000 кВт*год.

Відповідно до п. 3.1 вказаного Договору строк поставки товару: з 01 лютого 2021 року по 31 грудня 2021 року.

Згідно з п. 5.2. Договору загальна сума Договору складала 5152000,00 грн. разом з ПДВ.

Додатком № 1 до Договору № 24 про закупівлю електричної енергії від 01.02.2021 р. Сторонами була встановлена ціна за 1 кВт/год 1,84 грн. з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було укладено Додаткові угоди № 1 від 11.02.2021 р., № 2 від 29.04.2021 р., № 3 від 30.07.2021 р., № 4 від 09.08.2021 р., № 5 від 18.08.2021 р., № 6 від 17.09.2021 р., № 7 від 27.09.2021 р., № 8 від 12.10.2021 р., № 9 від 19.10.2021 р., № 10 від 11.11.2021 р., № 11 від 08.12.2021 р., № 12 від 17.12.2021 р., № 13 від 31.12.2021 р. та № 14 від 11.02.2021 р.

Зокрема, Додатковою угодою № 13 від 31.12.2021 р. Сторонами було продовжено дію Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі електричної енергії на початку 2022 року, але не пізніше ніж до 28.02.2022 р., в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому Договорі. Згодом, відповідно до Додаткової угоди № 14 від 11.02.2021 р. Постачальник та Споживач узгодили величину споживання електричної енергії на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2022 року, але не пізніше ніж до 31.03.2022 р. в обсязі 245333 кВт/год на суму 1030398,60 грн.

П. 5.7 Договору встановлено, що оплата електричної енергії має бути здійснена Споживачем у строк протягом 10 календарних днів з моменту підписання Сторонами відповідного акту приймання-передачі на підставі рахунку або іншого платіжного документу Постачальника.

Як свідчать матеріали справи, за результатами постачання електроенергії у січні 2022 року за Договором № 24 про закупівлю електричної енергії від 01.02.2021 р. ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» було оформлено акт приймання-передачі електроенергії №39.

Згідно з актом приймання-передачі № 39 від 21.02.2022 р. постачальник передав, а споживач прийняв електроенергію у обсязі 91991 кВт/год на суму 386362,20 грн., разом з ПДВ.

В свою чергу, як вказує позивач, за вказаним актом приймання-передачі Споживач за поставлену електроенергію станом на січень 2022 року у розмірі 386362,20 грн. не розрахувався.

Враховуючи те, що акт приймання-передачі № 39 було підписано Пісочинською селищною радою 21.02.2022 року, строк здійснення оплати є таким, що настав у відповідності до П. 5.7 Договору яким встановлено, що оплата електричної енергії має бути здійснена Споживачем у строк протягом 10 календарних днів з моменту підписання Сторонами відповідного акту приймання-передачі .

Проте відповідач оплати за поставлену електроенергію у відповідності до акту №39 в розмірі 386362,20 грн. не розрахувався, що стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, суд розглядає справу за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України..

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (ч. 6 ст. 276 ГК України).

Частиною 7 ст. 276 ГК України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже було зазначено вище, позивачем було поставлено відповідачу електричну енергію у обсязі 91991 кВт/год на суму 386362,20 грн., разом з ПДВ,що підтверджується актом приймання-передачі № 39 від 21.02.2022 р.

В свою чергу докази оплати вищезазначеного акту відповідачем, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 24 про закупівлю електричної енергії від 01.02.2021 року в розмірі 386362,20 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 29902,50 грн. та 3 % річних в розмірі 3 048,56 грн., суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимога про стягнення інфляційних витрат в розмірі 29 902,50 грн. та 3 % річних в розмірі 3 048,56 грн. заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Пісочинської селищної Ради (62416, Харківська обл., смт. Пісочин, пров. Транспортний, 2, код ЄДРПОУ: 04396727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" (61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд. 21/23, код ЄДРПОУ 40464528, р/р НОМЕР_1 в Філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 351823) заборгованість за поставлену електроенергію у січні 2022 року у розмірі 386 362,20 грн.

Стягнути з Пісочинської селищної Ради (62416, Харківська обл., смт. Пісочин, пров. Транспортний, 2, код ЄДРПОУ: 04396727 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40464528) (р/р IBAN: НОМЕР_2 в Філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 351823) інфляційні витрати у розмірі 29 902,50 грн., 3 % річних у розмірі 3 048,56 грн. та 6289,70грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "01" серпня 2022 р.

СуддяН.С. Добреля