Решение № 105503632, 01.08.2022, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2022 Справа № 917/364/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А.В., розглянувши справу № 917/364/22

за позовною заявою керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області, вул. Ляхова, 1, м. Полтава, 36020

в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

1) Міністерство юстиції України, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001,

2) Північно - Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції, вул. Нетіченська, 14, м. Харків, 61010

3) Державна установа "Полтавська установа виконання покарань (№23)", вул. Пушкіна, 91, м. Полтава, 36014

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП", вул. Швабська,53, м. Ужгород, Закарпатська область,88018

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Північно - Східний офіс Державної аудиторської служби України, майдан Свободи, 5, Держпром, 4 під`їзд, м. Харків, 61022

про: стягнення безпідставно сплачених коштів у розмірі 91 813 грн 92 коп.,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Полтавської області 19.04.2022 року надійшла позовна заява керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: 1) Міністерства юстиції України, 2) Північно - Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції, 3) Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Північно - Східний офіс Державної аудиторської служби України, Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" про стягнення безпідставно сплачених коштів у розмірі 91 813 грн 92 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі нікчемних додаткових угод №1, №2, №3, №4 до договору постачання природного газу №19-474/К-4 від 16.02.2019 року (який був укладений за результатами публічних закупівель природного газу) відбулось збільшення ціни договору та зменшення обсягу переданого газу у зв`язку з чим відповідачем безпідставно отримано бюджетні кошти за поставку природного газу у більшому розмірі, ніж це передбачено умовами договору постачання природного газу №19-474/К-4 від 06.02.2019 року. Прокурор вважає, що спірні додаткові угоди були укладені без належних на те підстав та обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни природного газу, чим порушено норми Закону України Про публічні закупівлі та положення Договору. Оскільки позивач сплачував кошти за поставлений природний газ відповідно до цін, вказаних у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеними цінами, прокурор просить стягнути з відповідача 91 813,92 грн. безпідставно сплачених позивачем 3 коштів.

Ухвалою від 21.04.2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/364/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Залучив до участі у справі Північно - Східний офіс Державної аудиторської служби України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України - протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від прокурора відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.ст. 167,184 ГПК України. Встановив прокурору та позивачам строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов. Попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України). Встановив третій особі строк для подання пояснень щодо позову з урахуванням вимог ст. 168 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали.

Направлення сторонам в паперовому вигляді ухвали суду від 21.04.2022 року у строк, передбачений ст. 242 ГПК України, не відбулось у зв`язку з відсутністю окремих номіналів поштових марок та тимчасовим припиненням господарським судом Полтавської області відправлення поштової кореспонденції у паперовому вигляді, про що відповідальними працівниками суду складено відповідний акт від 25.04.2022 року.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа (програма "Діловодство спеціалізованого суду") копії ухвали суду від 21.04.2022 року в електронному вигляді були направлена на офіційні електронні адреси та доставлена до електронних кабінетів прокуратури, позивачів та третьої особи - 21.04.2022 року.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.04.2022 року, яка направлялася відповідачу на адресу місцезнаходження, що вказана у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Швабська, 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) повернулася до суду без вручення з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 2 а. с. 36 - 39).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 21.04.2022 року є 24.06.2022 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

05.05.2022 року на адресу суду від третьої особи надійшли пояснення щодо позову з додатками (вх. № 2920, а. с. 225 - 235), в яких підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити. Третя особа звертає увагу на те, що коливання ціни на природний газ на ринку в період між датою укладання договору (06.02.2019 року) та датою укладання додаткової годи №1 (19.02.2019 року) не підтверджується експертним висновком Черкаської торгово - промислової палати від 31.01.2019 року №О-87 та довідкою Харківської торгово - промислової палати від 12.02.2019 року № 140/19, оскільки останні містять інформацію про вартість природного газу станом на 29.01.2019 року та 01.02.2019 року, тобто до дати укладення договору (06.02.2019 року). Також, посилаючись на лист-відповідь Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.05.2021 р. № 6431/16.2.2/7-21 на запит Полтавської окружної прокуратури, стверджує, що додаткову угоду №1 на підвищення ціни за одиницю товару (природного газу) укладено в умовах тенденції до зниження ціни природного газу на ринку. Тобто, додаткова угода № 1 до договору укладена з порушенням п. 2 ч.4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" в частині не підтвердження коливання ціни на природний газ на ринку. А отже всі додаткові угоди , які були укладені після додаткової угоди №1, є похідними від неї та, відповідно, розрахунки ціни кожної з наступних додаткових угод є неправомірними та здійснені з урахуванням ціни товару, визначеною додатковою угодою №1. Документи, які обґрунтовували б та документально підтверджували підвищення ціни на газ на ринку у період укладання додаткових угод №1 та №2 відсутні. Крім того, третя особа стверджує, що додаткові угоди № 3 та № 4 були укладені з порушенням вимог п. 2.5 договору та норм ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 629 ЦК України, а також ціна за одиницю товару за даними угодами є більшою за ціну за одиницю товару, встановлену в договорі постачання природного газу №19-474/К-4 від 06.02.2019 року. Укладення даних додаткових угод спотворює результат торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору №19-474/К-4 від 06.02.2019 року.

18.05.2022 року від позивача 1 на електронну адресу суду надійшли пояснення на позовну заяву з додатками (з ЕЦП) (вх. № 3140), відповідно до яких зазначено, що оскільки Міністерство юстиції України не є стороною вищезазначених договірних правовідносин та не є особою, якій завдано збитків кримінальним правопорушенням у кримінальному провадженні № 42021172060000052 від 12.05.2021 року, підстав для звернення Міністерства юстиції з позовом не вбачається.

Від позивача 2 та позивач 3 жодних повідомлень відносно того, чи підтримуються ними вимоги прокурора, заявлені у цьому позові, не надійшли.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався. Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

06.02.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" (далі - відповідач, постачальник) та Державною установою "Полтавська установа виконання покарань (№23)" (далі - позивач 3, споживач) укладено договір постачання природного газу №19-474/К-4 від 16.02.2019 року (далі - договір, том. 1 а. с. 74 - 81).

Вказаний договір укладався в межах процедури публічних закупівель, що регулюється Законом України "Про публічні закупівлі". Це підтверджується даними з сайту електронної системи публічних закупівель Prozorro, де Державною установою "Полтавська установа виконання покарань (№23)" оприлюднено оголошення №UA-2019-01-04-001419-с про проведення відкритих торгів щодо закупівлі природного газу - товару за кодом ДК 021:2015:09120000-6 - газове паливо, в обсягах 215 000 м3 з очікуваною вартістю 1 908 770,00 грн.

За результатам проведеної процедури закупівлі переможцем визнано Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП".

В даному договорі сторони погодили наступне:

- постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2019 році товар: природний газ (код за ДК 021:2015:09120000-6) в обсягу і в порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його ватість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним договором ( п.1.1 договору);

- постачальник передає споживачу газ в обсягах 215 000 куб. м., у тому числі по місяцях: січень -, лютий 39, березень 37, квітень 17, травень 6, червень 6, липень 6, серпень 6, вересень 6, жовтень 17, листопад 36, грудень 39.

обсяги є плановими та можуть зменшуватися або збільшуватися залежно від реального фінансування видатків та потреб споживача, постачання газу здійснюється для потужностей споживача за адресою: вул. Пушкіна, 91, м. Полтава, 36014 (п. 1.2 договору);

- обсяги постачання газу постачальником споживачу в кожному розрахунковому періоді (місяці) визначаються на підставі письмової заявки споживача постачальнику і можуть відрізнятися від обсягів, зазначених в п. 1.2 договору (п. 1.2.1 договору);

- зміна обсягів постачання/споживання газу визначається в додаткових угодах даного договору (п. 1.3 договору);

- зменшення/збільшення/анулювання обсягу газу здійснюється на підставі письмових заявок споживача, які подаються факсимільним зв`язком та/або електронною поштою не пізніше 15 числа місяця, що передує місяцю поставки. Дані заявки є невід`ємною частиною договору (п. 1.5 договору);

- у випадку неподання споживачем заявки у строк та у порядку, встановлених п. 1.2.1, п. 1.3, п. 1.5 даного договору, обсяг газу, що поставлений постачальником, підтверджується щомісячними актами приймання-передачі газу, оформлений згідно з розділом 4 даного договору, та підлягає оплаті споживачем в порядку, встановленому даним договором (п. 1.7 договору);

- ціна за 1000,0 кубічних метрів газу на момент укладання даного договору, без врахування вартості транспортування природного газу по території України та без ПДВ складає 7 398,33 грн, крім того ПДВ 20% - 1479,67 грн. Разом 8 878,00 грн (п. 2.1 договору);

- загальна вартість даного договору складає 1 908 770,00 грн, в тому числі ПДВ: 318 128,33 грн. Вартість договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 2.2 договору);

- місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу, що визначено у п. 2.1 договору, на кількість газу, реалізованого у відповідному місяці. Загальна вартість газу за цим договором визначається, як сума місячних вартостей газу (п. 2.3 договору ;

- зміна ціни природного газу визначається в додаткових угодах до даного договору, погоджується сторонами до 25-го числа місяця, що передує місяцю поставки та не може бути змінена після даного терміну, крім випадку, передбаченого п. 2.6 з обов`язком оформлення додаткової угоди (п. 2.5 договору);

- зміна ціни на газ, що відбувається у зв`язку з набранням чинності відповідних нормативно-правових актів органів державної влади України, регулятором, збільшенням ціни реалізації газу газовидобувними підприємствами України, які впливають на ціну, є обов`язковою для розрахунків між сторонами за даним договором. У випадку зміни ціни на газ, в тому числі протягом місяця поставки, споживач зобов`язаний перерахувати на рахунок постачальника грошові кошти, у розмірі, на який збільшилась вартість запланованого до поставки обсягу газу в термін згідно п. 3.1.1 (п. 2.6 договору);

- оплата вартості послуг з постачання здійснюється споживачем згідно фактичного споживання споживача до 20 числа наступного місяця постачання газу на підставі акта виконаних робіт, що надається постачальником споживачу не пізніше п`ятого числа наступного місяця постачання газу (п. 3.1.1 договору);

- розрахунки споживачем проводяться за фактично поставлений газ згідно накладних протягом 5 робочих днів. Розрахунки за газ здійснюються без попередньої оплати, з можливістю відстрочки платежу до 5 банківських днів з моменту підписання споживачем акту приймання-передачі газу (п. 3.2 договору);

- приймання - передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання - передачі, які є невід`ємними частинами цього договору, і які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 4.4 договору);

- споживач протягом 2 днів з дати одержання акту прийманн-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу (п. 4.5 договору);

- договір набирає чинності з моменту його підписання, разом з тим сторони домовилися, що відповідно до ст. 631 ЦК України умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами до його укладення, тобто з "01" лютого 2019 року і діє до "31" грудня 2019 року, а в частині не виконаних зобов`язань - до їх повного виконання (п. 10.1 договору);

- умови договору може бути змінено на підставі нормативних актів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, НКРЕКП або іншого органу , що регулюють відносини з поставок газу та правил роботи на ринку газу України, шляхом підписання відповідних додаткових угод (п. 10.2 договору);

- всі доповнення та додаткові угоди набирають чинності та мають перевагу над раніше укладеними та над положеннями даного договору в разі, коли вони укладені в письмовій формі, мають дату, номер, посилання на даний договір, підписи уповноважених представників та оригінальні печатки підприємств (п. 10.3 договору);

- істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разу коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 50 узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт, послуг) (п. 11.1 договору).

12.02.2019 року за вих. №996 відповідачем надано позивачу лист, в якому повідомлено про намір укласти додаткову угоду до договору на поставку природного газу № 19-474/К-4 від 06.02.2019 року щодо зміни ціни на постачання природного газу. Посилаючись експертний висновок Черкаської торгово - промислової палати №О-87 від 31.01.2019 року на та підвищення цінової кон`юнктури ринку природного газу, відповідач зазначив що змушений підвищити ціни на постачання природного газу на 9,99% згідно п. 2 ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі".

19.02.2022 року між позивачем 3 та відповідачем була укладена додаткова угода №1, відповідно до якої сторони домовилися внести зміни до договору постачання природного газу, а саме:

1. внести зміни до Розділу І п. 1.2, до Розділу ІV п. 4.1 договору №19-474/К-4 від 06.02.2019 року та викласти в наступній редакції:

1.1 "1.2 постачальник передає споживачу газ в обсягах 195 470,558 куб.м, в тому числі по місяцях: січень -, лютий 39, березень 37, квітень 17, травень 6, червень 6, липень 6, серпень 6, вересень 6, жовтень 17, листопад 36, грудень 39".

1.2 "4.1 обсяг газу, що має бути поставленим постачальником становить 215,000 тис.куб.м., і підтверджується в пункті 1.2 договору."

2. Внести зміни до Розділу ІІ п. 2.1 та п. 2.2 договору №19-474/К-4 від 06.02.2019 року, та викласти в наступній редакції:

2.1 "2.1 ціна за 1000,00 кубічних метрів газу на момент укладення даного договору, без врахування вартості транспортування природного газу по території України та без ПДВ складає 8 137,50 грн, крім того ПДВ 20% - 1 627,501 грн. Разом 9 765,00 грн."

2.2 "2.2 загальна вартість даного договору складає 1 908 770,00 грн, в т.ч. ПДВ: 318 128,33 грн."

3. дана додаткова угода набирає чинності з 01.02.2019 року і є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди №1, дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли на підставі п. 3 ст. 631 ЦК України, до її укладання, а саме з 01.02.2019 року.

13.02.2019 року за вих. №1094 відповідачем надано позивачу 3 лист, в якому повідомлено про намір укласти додаткову угоду до договору на поставку природного газу № 19-474/К-4 від 06.02.2019 року щодо зміни ціни на постачання природного газу. Посилаючись на довідку Харківської торгово - промислової палати №140/19 від 12.02.2019 року на та підвищення цінової кон`юнктури ринку природного газу, відповідач зазначив, що змушений підвищити ціни на постачання природного газу на 9,99% згідно п. 2 ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі".

21.02.2022 року між позивачем 3 та відповідачем була укладена додаткова угода №2, відповідно до якої сторони домовилися внести зміни до договору постачання природного газу, а саме:

1. внести зміни до Розділу І п. 1.2, до Розділу ІV п. 4.1 договору №19-474/К-4 від 06.02.2019 року та викласти в наступній редакції:

1.1 "1.2 постачальник передає споживачу газ в обсягах 177 725,326 куб.м, в тому числі по місяцях: січень -, лютий 39, березень 37, квітень 17, травень 6, червень 6, липень 6, серпень 6, вересень 6, жовтень 17, листопад 36, грудень 39".

1.2 "4.1 обсяг газу, що має бути поставленим постачальником становить 215,000 тис.куб.м., і підтверджується в пункті 1.2 договору."

2. Внести зміни до Розділу ІІ п. 2.1 та п. 2.2 договору №19-474/К-4 від 06.02.2019 року, та викласти в наступній редакції:

2.1 "2.1 ціна за 1000,00 кубічних метрів газу на момент укладення даного договору, без врахування вартості транспортування природного газу по території України та без ПДВ складає 8 950,00 грн, крім того ПДВ 20% - 1 790,00 грн. Разом 10 740,00 грн."

2.2 "2.2 загальна вартість даного договору складає 1 908 770,00 грн, в т.ч. ПДВ: 318 128,33 грн."

3. дана додаткова угода набирає чинності з 01.02.2019 року і є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди №2, дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли на підставі п. 3 ст. 631 ЦК України, до її укладання, а саме з 01.02.2019 року.

21.03.2019 року за вих. №1397/19 відповідачем надано позивачу 3 лист, в якому повідомлено про намір укласти додаткову угоду до договору на поставку природного газу № 19-474/К-4 від 06.02.2019 року щодо зміни ціни на постачання природного газу. Враховуючи зменшення цінової кон`юнктури ринку природного газу, відповідач зазначив, що прийшов до рішення зменшити ціну на постачання природного газу на 6,42% згідно п. 2 ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі".

26.03.2022 року між позивачем 3 та відповідачем була укладена додаткова угода №3, відповідно до якої сторони домовилися внести зміни до договору постачання природного газу, а саме:

1. внести зміни до Розділу І п. 1.2, до Розділу ІV п. 4.1 договору №19-474/К-4 від 06.02.2019 року та викласти в наступній редакції:

1.1. "1.2. постачальник передає споживачу газ в обсягах 177 725,326 куб.м., в т.ч. по місяцях: січень -, лютий 28,922".

1.2. "4.1 обсяг газу, що має бути поставленим постачальником становить 215,000 тис.куб.м., і підтверджується в пункті 1.2 договору."

2. Внести зміни до Розділу ІІ п. 2.1 та п. 2.2 договору №19-474/К-4 від 06.02.2019 року, та викласти в наступній редакції:

2.1 "2.1 ціна за 1000,00 кубічних метрів газу на момент укладення даного договору, без врахування вартості транспортування природного газу по території України та без ПДВ складає 8 950,00 грн, крім того ПДВ 20% - 1 790,00 грн. Разом 10 050,00 грн."

2.2 "2.2 загальна вартість даного договору зменшена на 102 674,29 та складає 1 806 095,71 грн, в т.ч. ПДВ: 301 015,95 грн."

3. дана додаткова угода набирає чинності з "01" березня 2019 року і є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди №3, дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли на підставі п. 3 ст. 631 ЦК України, до її укладання, а саме з 01.03.2019 року.

15.04.2019 року позивачем 3 направлено на адресу відповідача лист (вих. № 15/11-1_/2704/ДМ), відповідно до якого просив зменшити ціну на постачання природного газу у квітні місяці 2019 року відповідно до Прейскуранту на природний газ із ресурсів АТ "НАК "Нафтогаз України" з 01.04.2019 року, постачання компанією якого не підпадає під дію спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, покладених відповідно до ст. 11 ЗУ "Про ринок природного газу" (ціна за 1000 куб.м. становить 7479,602 грн (т. 1 а. с.143, 144).

22.04.2022 року між позивачем 3 та відповідачем була укладена додаткова угода №4, відповідно до якої сторони домовилися внести зміни до договору постачання природного газу, а саме:

1. внести зміни до Розділу І п. 1.2, до Розділу ІV п. 4.1 договору №19-474/К-4 від 06.02.2019 року та викласти в наступній редакції:

1.2. " 1.2 Постачальник передає споживачу газ в обсягах 177 725,326 куб.м., в тому числі по місяцях: січень -, лютий 28,922, березень 29,883, квітень 6, травень 6, червень 6, липень 6, серпень 6, вересень 6, жовтень 16, листопад 31, грудень 35,92".

1.2 "4.1 обсяг газу, що має бути поставленим постачальником становить 215,000 тис.куб.м., і підтверджується в пункті 1.2 договору."

2. Внести зміни до Розділу ІІ п. 2.1 та п. 2.2 договору №19-474/К-4 від 06.02.2019 року, та викласти в наступній редакції:

2.1 "2.1 ціна за 1000,00 кубічних метрів газу на момент укладення даного договору, без врахування вартості транспортування природного газу по території України та без ПДВ складає 7 541,67 грн, крім того ПДВ 20% - 1 508,33 грн. Разом 9 050,00 грн."

2.2 "2.2 загальна вартість даного договору зменшена на 118 920,32 та складає 1 687 175,39 грн, в т.ч. ПДВ: 281 195,90 грн."

3. дана додаткова угода набирає чинності з "01" квітня 2019 року і є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди №3, дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли на підставі п. 3 ст. 631 ЦК України, до її укладання, а саме з 01.03.2019 року.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до акту №605 від 04.03. 2019 року прийому - передачі природного газу обсяг спожитого природного газу позивачем 3 за лютий 2019 року склав 28 922 м3. Згідно рахунку на оплату №676 від 04.03.2019 року та платіжного доручення №102 від 04.03.2019 року за 28 922 м3 природного газу (за ціною 10 740 грн за 1000 м3) за лютий 2019 року перерахував на рахунок відповідача 310 622,28 грн ( в т.ч. ПДВ - 51 770,38 грн).

Відповідно до акту № 1121 від 01.04. 2019 року прийому - передачі природного газу обсяг спожитого природного газу позивачем 3 за березень 2019 року склав 29 883 м3. Згідно рахунку на оплату №1235 від 01.04.2019 року та платіжного доручення №208 від 03.04.2019 року за 29 883 м3 природного газу (за ціною 10 050 грн за 1000 м3) за березень 2019 року перерахував на рахунок відповідача 300 324,16 грн ( в т.ч. ПДВ - 50 054,03 грн).

Відповідно до акту № 1663 від 07.05.2019 року прийому - передачі природного газу обсяг спожитого природного газу позивачем 3 за квітень 2019 року склав 5 986 м3. Згідно рахунку на оплату №1794 від 07.05.2019 року та платіжного доручення № 314 від07.05.2019 року за 5 986 м3 природного газу (за ціною 9050 грн за 1000 м3) за квітень 2019 року перерахував на рахунок відповідача 54 173,33 грн ( в т.ч. ПДВ - 9 028 грн).

Відповідно до акту № 2072 від 06.06.2019 року прийому - передачі природного газу обсяг спожитого природного газу позивачем 3 за травень 2019 року склав 6 540 м3. Згідно рахунку на оплату №2208 від 06.06.2019 року та платіжного доручення № 418 від 07.06.2019 року за 6 540 м3 природного газу (за ціною 9050 грн за 1000 м3) за травень 2019 року перерахував на рахунок відповідача 59 187,02 грн ( в т.ч. ПДВ - 9 864,50 грн).

Відповідно до акту № 2479 від 03.07.2019 року прийому - передачі природного газу обсяг спожитого природного газу позивачем 3 за червень 2019 року склав 4 557 м3. Згідно рахунку на оплату №2608 від 03.07.2019 року та платіжного доручення № 532 від 03.07.2019 року за 4 557 м3 природного газу (за ціною 9050 грн за 1000 м3) за червень 2019 року перерахував на рахунок відповідача 41 240,87 грн ( в т.ч. ПДВ -6 873,48 грн).

При вивченні питання дотримання вимог ЗУ "Про публічні закупівлі" Полтавською окружною прокуратурою були опрацьовані дані, розміщені на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, та встановлено порушення допущені при укладенні між Державною установою "Полтавська установа виконання покарань (№23)" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" додаткових угод до договору постачання природного газу №19-474/К-4 від 06.02.2019 року. За результатами опрацювання даної інформації прокуратурою внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021172060000052 від 12.05.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

На виконання звернення Полтавської окружної прокуратури Полтавської області (вих. №55-120-7417вих-2116.08.2021 року) до Управління Північно - східного офісу Держаудитслужби у Полтавській області, начальником відділу взаємодії з правоохоронними органами Управління Північно - східного офісу Держаудитслужби у Полтавській області Нікітюк П. В. та головним державним фінансовим інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами Буняєвою Я. С. взято участь у якості спеціалістів у рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні від 12.05.2021 року № 42021172060000052 для надання відповідей та консультацій з питань щодо виконання службовими особами Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23) своїх службових обов`язків під час укладання та виконання договору від 06.02.2019 року № 19-474/К-4.

Як встановлено судом, у довідці (висновкові) від 16.12.2021 року Управління Північно - східного офісу Держаудитслужби у Полтавській області (т. 1 а. с. 163 - 175) зазначено, що додаткова угода №1 до договору постачання природного газу №19-474/К-4 від 06.02.2019 року укладена з порушенням п. 2 ч. 4 ст. 36 ЗУ №922 в частині не підтвердження коливання ціни на природний газ на ринку. Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не повинен суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Угоди, укладені всупереч п. 2 ч. 4 ст. 36 ЗУ №922 є нікчемними відповідно до ч. 1 ст. 37 ЗУ №922. Всі додаткові угоди, які були укладені після додаткової угоди № 1, є похідними від неї та, відповідно, розрахунки ціни кожної з наступних додаткових угод здійснені з урахуванням ціни товару, визначеної цією додатковою угодою, яка укладена із порушенням п. 2 ч. 4 ст. 36 ЗУ №922. Крім того, за умови відсутності документального підтвердження коливання цін на природний газ на ринку у період між датою укладання додаткової угоди №1 (19.02.2019 року) та датою укладання додаткової угоди № 2 (21.02.2019 року), додаткова угода №2 до договору укладена з порушенням п. 2 ч. 4 ст. 36 ЗУ №922 в частині непідтвердження коливання ціни на природний газ на ринку. Відносно додаткової угоди №3 від 26.03.2019 року було зазначено, що вона укладена з порушенням вимог п. 2.5. договору та норм ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 629 ЦК України (додаткова угода №3 укладена 26.03.2019 року, тоді як договором передбачено зміну ціни природного газу до 25-го числа місяця, що передує місяцю поставки та не може бути змінена після даного терміну). Аналогічні твердження зазначені і відносно додаткової угоди № 4 від 22.04.2019 року.

Отже, відповідно до вищезазначеної довідки сума зайво (надлишково) сплачених коштів за неправомірно укладеними додатковими угодами №1, №2, №3, №4 до договору від 06.02.2019 року №19-474/К-4 становить 91 813,92 грн.

Судом встановлено, що Полтавська окружна прокуратура листами від 30.12.2021 року за вихідним №55-120-13900 вих-21, від 30.12.2021 року за вих. №55-120-13898 вих-21 зверталася до Міністерства юстиції України, Північно - Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції та до Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)", якими повідомила про наявні порушення вимог законодавства та запропонувала вжити заходи спрямовані на усунення виявлених порушень (том 1, а. с. 178 - 185, 191-194).

10.01.2022 року від Північно - Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції до прокуратури надійшла відповідь (вих. № 22-72/11/1/57-22) (т. 1 а. с. 186-188), в якій зазначено, що відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за період 2019 року між ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" та ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" за результатами виконання договору станом на 31.12.2019 року заборгованість на користь ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" становила 332 583,88 грн. Дані кошти були перераховані відповідачем на рахунок позивача 3. В свою чергу ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" перерахувала вказану вище суму у дохід держави 01.07.2020 року. Отже, порушень вимог чинного законодавства про публічні закупівлі в діях ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" не виявлено.

28.01.2022 року від Міністерства юстиції України до прокуратури надійшла відповідь (вих. № 11262/690-7-22/9.2.3) (т. 1 а. с. 189,190), де було зазначено, що Мін`юст не є особою, якій завдано збитків кримінальним правопорушенням у кримінальному провадженні № 42021172060000052 від 12.05.2021 року, а тому підстав для звернення Міністерства юстиції України з позовом не вбачається.

08.02.2022 року від ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" до прокуратури надійшов лист (вих. № 15/11-/990/ДИ-22) (т. 1 а. с. 195, 196), відповідно до якого зазначено, що порушень вимог чинного законодавства про публічні закупівлі в діях працівників позивача 3 не вбачається.

Полтавською окружною прокуратурою Полтавської області 14.02.2022 року скеровано повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру до Міністерства юстиції України, Північно - Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції, Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)", яким повідомлено про здійснення представництва інтересів держави в господарському суді Полтавської області щодо повернення безпідставно сплачених коштів за нікчемними додатковими угодами (том 1, арк. с. 197-199).

У постанові від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, за матеріалами даної справи прокурор належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу позивачів.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 02.02.2021рок у у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20.

Враховуючи викладене, прокурор виконав вимоги ст. 53 ГПК України та належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом в межах даної справи.

Викладені в позовній заяві вимоги прокурор обґрунтовує тим, що внаслідок укладення спірних додаткових угод збільшилась ціна природного газу для позивача 3 за договором. Прокурор вважає, що спірні додаткові угоди були укладені без належних на те підстав та обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни природного газу, чим порушено норми Закону України Про публічні закупівлі та положення договору, а відтак вони підлягають визнанню недійсними. Оскільки позивач 3 сплачував кошти за поставлений природний газ відповідно до цін, вказаних у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеними цінами, прокурор просить стягнути з відповідача 91 813,92 грн безпідставно сплачених позивачем-3 коштів.

Перелік доказів, якими прокурор обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: копія витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань; копії витягів з ЄДР щодо відповідача; копія Положення про ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)"; копія виписки з ЄДР відносно позивача 3; копія оголошення про проведення відкритих торгів UA-2019-01-04-001419-с; копія повідомлення про намір укласти договір; копія сторінки процедури закупівлі; копія листа-гарантії щодо дотримання учасником в своїй діяльності норм чинного законодавства України №74/21 від 15.01.2019 року; копія гарантійного листа щодо погодження "Проекту договору про закупівлю" до тендерної документації № 74/24 від 15.01.2019 року; копія гарантійного листа № 74/22 від 15.01.2019 року; копія звіту про виконання договору про закупівлю від 02.03.2020 року; копія договору № 19-474/К-4 від 06.02.2019 року; копія додаткової угоди №1 від 19.02.2019 року; копія додаткової угоди №2 від 21.02.2019 року; копія додаткової угоди №3 від 26.03.2019 року; копія додаткової угоди №4 від 22.04.2019 року; копія додаткової угоди №5 від 23.07.2019 року; копія додаткової угоди №6 від 31.07.2019 року; копія додаткової угоди №7 від 02.096.2019 року; копія додаткової угоди №8 від 13.11.2019 року; копія додаткової угоди №9 від 23.12.2019 року; копія додаткової угоди №10 від 24.01.2020 року; копія додаткової угоди №11 від 02.03.2020 року; копії рахунків на оплату: № 676 від 04.03.2019 року, № 1235 від 01.04.2019 року, 1794 від 07.05.2019 року, №2208 від 06.06.2019 року, № 2608 від 03.07.2019 року, № 2969 від 07.08.2019 року, № 3255 від 04.09.2019 року, № 3563 від 04.10.2019 року, №3921 від 04.11.2019 року, № 4806 від 04.12.2019 року, № 5847 від 10.12.2019 року, №856 від 17.02.2020 року; копії актів прийому - передачі природного газу: № 605 від 04.03.2019 року, № 1121 від 01.04.2019 року, № 1663 від 07.05.2019 року; № 2072 від 06.06.2019 року; № 2479 від 03.07.2019 року; № 2832 від 07.08.2019 року; № 3120 від 04.09.2019 року; № 3436 від 04.10.2019 року; № 3794 від 04.11.2019 року; № 4682 від 04.12.2019 року; № 5730 від 10.12.2019 року; № 5921 від 13.12.2019 року; № 162 від 17.02.2020 року; копії платіжних доручень: № 102 від 04.03.2019 року, №208 від 03.04.2019 року; № 314 від 07.05.2019 року; № 418 від 07.06.2019 року; № 532 від 03.07.2019 року; № 662 від 07.08.2019 року; № 780 від 05.09.2019 року; № 884 від 04.10.2019 року; № 999 від 04.11.2019 року; № 1079 від 04.12.2019 року; №1145 від 11.12.2019 року; №95 від 17.02.2020 року; № 619 від 01.07.2020 року; № 620 від 01.07.2020 року; № 621 від 01.07.2020 року; копія експертного висновку № О-87 від 31.01.2019 року; копія відповіді на запит від 12.02.2019 року; копія листа №996/19 від 12.02.2019 року; копія листа № 1094/19 від 13.02.2019 року; копія листа №1397/19 від 21.03.2019 року; копія експертного висновку №В-168 від 27.03.2019 року; копія листа №15/11-1_/2704/ДМ від 15.04.2019 року; копія листа № 15/11-1/3935/ДМ від 03.06.2019 року; копія листа №2272 від 25.06.2019 року; копія листа № 15/11-1/4763/ДМ від 04.07.2019 року; копія листа № 15/11-1/5348/ДМ від 25.07.2019 року; копія листа № 15/11-1/5681/ДМ від 06.08.2019 року; копія листа № 15/11-1/6206/ДМ від 29.08.2019 року; копія листа № 1931/19 від 17.09.2019 року; копія відповіді від 11.11.2019 року; копія листа від 11.11.2019 року; копія листа №6431/16.2.217-21 від 28.05.2021 року; копія цінової довідки № 1999/21 від 30.08.2021 року; відповідь на лист від 07.10.2019 року; відповідь на лист від 11.11.2019 року; акт звірки взаєморозрахунків за період 2019 року; копія виписки по рахунках 30.06.2020 року; копія супровідного про направлення довідки № 201615-17/5095-2021 від 17.12.2021 року; копія довідки від 16.12.2021 року; копія листа №55-120-13900 вих-21 від 30.12.2021 року; копія листа №55-120-1389 вих-21 від 30.12.2021 року; копія листа №22-72/11/1/57-22 від 10.01.2022 року; копія листа №1512/22 від 31.01.2022 року; копія листа № 15-121504 вих - 22 від 01.02.2022 року; копія листа №15/11-/990/ДМ-22 від 08.02.2022 року; копія листа №55-120-2181вих-22 від 14.02.2022 року; копія листа №55-120-2178 вих-22 від 14.02.2022 року; копія листа №55-120-2179вих-22 від 14.02.2022 року.

В обґрунтування своїх пояснень третьою особою до суду подано наступні докази: копію середньозважених цін на природний газ за результатами електронних біржових торгів на Українській енергетичній біржі станом на 06.02.2019 року; копію середньозважених цін на природний газ за результатами електронних біржових торгів на Українській енергетичній біржі станом на 19.02.2019 року; копію наказу № 494-о від 14.07.2021 року; копію наказу № 23 від 02.06.2016 року; копію положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби; копію наказу №35 від 10.02.2020 року: копію виписки з ЄДР щодо третьої особи.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

В частині першій ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

У цій справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання спірних додаткових угод).

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону).

Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за пунктом 2 частини 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 висловив правову позицію, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Відповідач повинен довести належними доказами наявність підстав для збільшення ціни товару та для застосування пункту 2 частини 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Суд зазначає, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п.8.10 постанови).

Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судому складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

При цьому судом враховується, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Суд встановив, що станом на момент підписання договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Необхідність укладення додаткових угод до договору обґрунтовано відповідачем підвищенням цінової кон`юнктури ринку природного газу.

Як зазначає прокурор, відповідно до додаткових угод №1, №2, №3, №4 сторонами було збільшено початкову ціну за договором на природний газ. Підставами збільшення ціни на природний газ згідно укладених додаткових угод були:

- Експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-87 від 31.01.2019 року, в якій вказано, що вартість природного газу на європейських хабах до кордону України станом на 29.01.2019 року становить ТТF - 9582,00 грн/тис.куб.м., NCG - 9908,00 грн/тис.куб.м., Gaspool - 9701,00 грн/тис.куб.м. ( т. 1 а. с. 138)

- Відповідь на запит Харківської торгово-промислової палати від 12.02.2019 року, в якій зазначено, що згідно прейскуранта НАК "Нафтогаз України" ціна природного газу як товару з урахуванням ПДВ (крім випадку попередньої оплати до періоду поставки газу, без урахування тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами) для споживачів, які не підпадають під дію Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу з 01.02.2019 року складає - 11 458,80 грн. за 1000 м3 (т. 1 а. с. 139)

Проаналізувавши вказані документи, суд встановив, що вони не підтверджують коливання ціни бензину та дизельного палива за 1 літр в сторону збільшення чи зменшення, а лише визначають ринкову на вказані товари на вказані дати. В них не зазначено ціни природного газу на попередні дати, з яких почалася зміна ціни на ринку, а лише зазначено вартість на конкретну дату. Крім того, у вказаних документах не зазначено, чи є вказана ціна середньою по Україні та якою є середня ціна на природний газ на території окремих регіонів України. Таким чином, вказані докази не відображають інформацію, яка надає можливість прослідкувати динаміку цін, а отже встановити її рух у бік збільшення чи зменшення та встановити факт наявності коливання ціни після укладання договору.

Крім того суд звертає увагу на те, що відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" (тут і надалі у редакції Закону, чинного на момент виникнення спірних правовідносин), торгово-промислові палати мають право: проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв`язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців; представляти і захищати законні інтереси торгово-промислової палати або за дорученням її членів їх інтереси; надавати за дорученням українських та іноземних юридичних і фізичних осіб послуги, пов`язані із захистом їх прав та інтересів, відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України; звертатися за дорученням осіб, права яких порушені, до Антимонопольного комітету України із заявами про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції; проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість; засвідчувати і видавати сертифікати про походження товарів, сертифікати визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями та інші документи, пов`язані із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності.

Торгово-промислова палата України та торгово-промислові палати України залучаються до надання експертних висновків про походження товарів в тих випадках, коли відповідно до міжнародних договорів України повноваження видачі сертифікатів походження товарів надані митному органу, якщо інше не визначено такими міжнародними договорами. Порядок надання експертних висновків встановлюється Кабінетом Міністрів України; здійснювати декларування зовнішньоторговельних вантажів у випадках, передбачених законом; організовувати міжнародні виставки, національні виставки іноземних держав і окремих іноземних фірм, забезпечувати підготовку і проведення виставок українських товарів в Україні та за її межами; організовувати семінари, конференції, ділові переговори з економічних питань за участю українських підприємців та іноземних фірм як в Україні, так і за її межами; укладати необхідні для виконання функцій палат зовнішньоекономічні та інші угоди з українськими та іноземними суб`єктами підприємницької діяльності, а також з окремими громадянами: видавати інформаційні, довідкові, рекламні та методичні матеріали з питань своєї діяльності, а також газети, журнали та інші друковані матеріали для забезпечення підприємницької діяльності; створювати, реорганізовувати і ліквідовувати підприємства та інші організації з метою виконання статутних завдань у порядку, встановленому законом; самостійно визначати методи здійснення своєї діяльності, встановлювати структуру, штатний розпис, чисельність працівників, форми і розміри оплати та матеріального стимулювання їхньої праці згідно з законодавством України; створювати за ініціативою учасників спору третейські суди відповідно до законодавства України, галузеві або територіальні комітети (ради) підприємців, цільові секції фахівців-консультантів; здійснювати інші повноваження, що не суперечать законодавству України.

Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Частиною 3 статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).

Отже, зазначений Закон не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувались під час укладення договорів.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.12.2020 у справі № 910/11888/19, від 03.09.2020 у справі № 910/15637/19, від 10.09.2020 у справі № 910/13459/18 та від 26.10.2021 у справі № 910/18402/20.

Крім цього, судом встановлено, що експертний висновок Черкаської ТПП №О-87 від 31.01.2019 не підтверджує коливання ціни товару на ринку в період з дати укладення договору (06.02.2019) до дати укладення додаткової угоди № 1 (19.02.2019), а відповідь на запит Харківської торгово-промислової палати від 12.02.2019 року в свою чергу не підтверджує коливання ціни товару на ринку в період з дати укладення додаткової угоди № 1 (19.02.2019) до дати укладення додаткової угоди № 2 (21.02.2019), оскільки зазначають ціну на природний газ відповідно станом на 31.01.2019 року та на 01.02.2019. та не містить інформації про коливання ціни такого товару на ринку.

Згідно інформації НАК «Нафтогаз України», оприлюдненої на офіційному сайті компанії (https://www.naftogaz.com), відповідно до прейскуранту на природній газ ціна природного газу в лютому 2019 року в порівнянні з січнем 2019 року не зросла, а навпаки зменшилась.

Також за результатами опрацювання інформації, оприлюдненої на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), щодо результатів моніторингу функціонування ринку природного газу за І квартал 2019 року, де наведено середньо знижені ціни на природній газ, встановлено, що протягом І кварталу 2019 (січень-березень) ціни на природній газ на нерегульованому сегменті роздрібного ринку для всіх категорій споживачів зменшувалися.

З урахуванням наведеного вище, необхідність внесення зазначених змін ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).

При цьому судом звертається увага на те, що відповідач не міг не розуміти особливості функціонування ринку природного газу, тому не був позбавлений можливості визначити в договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару.

Враховуючи діяльність відповідача, на момент підписання основного договору відповідач знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на пальне, постачання якого він мав намір здійснювати, та гарантував його поставку замовнику за цінами відповідно до специфікації за договором.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону "Про публічні закупівлі".

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що при укладенні позивачем 3 та ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС - ГРУП" додаткових угод №1, №2, №3, №4 не дотримано вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінено істотні умови Договору, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни природного в період виконання умов договору. Сторонами договору не підтверджено належними доказами коливання ціни природного газу під час розгляду цієї справи.

Отже, суд прийшов до висновку, що додаткові угоди № 1, 2, 3, 4 є нікчемними згідно зі ст. ст. 36, 37 Закону "Про публічні закупівлі".

Нікчемність додаткових угод (недійсність відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними; обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами глави 54 ЦК "Купівля-продаж". (Постанова ВС КГС від 04 серпня 2021 року по справі №912/994/20).

У ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч.1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Нікчемність додаткових угод №1, 2, 3, 4 до договору №19-474/К-4 від 06.02.2019 року свідчить про те, що зобов`язання сторін регулюються договором без урахування змін, внесених додатковими угодами.

Правові наслідки недійсності правочину врегульовано ст. 216 ЦК України, за змістом частини 1 якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Актами прийому - передачі природного газу підтверджується факт отримання позивачем 3 природного газу протягом лютого - червня 2019 року за вказаним договором в кількості 75,888 тис. м3, за цінами визначеними нікчемними додатковими угодами,:

1) За актом прийому-передачі природного газу №605 від 04.03.2019 року отримано природний газ обсязі 28,922 тис. м3 за ціною 10 740,00 гривень за 1000 м3 на загальну суму 310 622,28 грн (том 1 а. с. 99).

2) За актом прийому-передачі природного газу №1121 від 01.04.2019 року отримано природний газ обсязі 29,883 тис. м3 за ціною 10 050,00 гривень за 1000 м3 на загальну суму 300 324,16 грн (том 1 а. с. 102).

3) За актом прийому-передачі природного газу №1663 від 07.05.2019 року отримано природний газ обсязі 5,986 тис. м3 за ціною 9 050,00 гривень за 1000 м3 на загальну суму 54 173,33 грн (том 1 а. с. 106).

4) За актом прийому-передачі природного газу №2072 від 06.06.2019 року отримано природний газ обсязі 6,540 тис. м3 за ціною 9 050,00 гривень за 1000 м3 на загальну суму 59 187,02 грн (том 1 а. с. 108).

5) За актом прийому-передачі природного газу №2479 від 03.07.2019 року отримано природний газ обсязі 4,557 тис. м3 за ціною 9 050,00 гривень за 1000 м3 на загальну суму 41 240,87 грн (том 1 а. с. 112).

Позивачем 3 на виконання умов договору перераховано відповідачу грошові кошти за отриманий природний газ за вказаним договором, за цінами визначеними нікчемними додатковими угодами, у сумі 765 547,66 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

1) сплачено 310622,28 грн. за платіжним дорученням №102 від 04.03.2019 року (том 1 а. с. 99).

2) сплачено 300 324,16 грн. за платіжним дорученням №208 від 03.04.2019 року (том 1 а. с. 103).

3) сплачено 54 173,33 грн. за платіжним дорученням №314 від 07.05.2019 року (том 1 а. с. 105).

4) сплачено 59 187,02 грн. за платіжним дорученням №418 від 07.06.2019 року (том 1 а. с. 109).

5) сплачено 41240,87 грн. за платіжним дорученням № 532 від 03.07.2019 року (том 1 а. с. 111).

Суд перевірив розрахунок прокурора, наведений у позові, та встановив, що він є правильним.

Як встановлено судом, позивач 3 безпідставно сплатив відповідачу 91 813,92 грн.

З огляду на викладене вище, відповідач має повернути позивачу 3 - 91 813,92 грн.

Пояснення позивача 2 в листі вих. № 22-72/11/1/57-22 від 10.01.2022 року (том 1 а. с. 186-188) про відсутність в діях ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" порушень вимог чинного законодавства про публічні закупівлі, посилаючись на акт звірки взаєморозрахунків за період 2019 року (том. 1 а. с. 161), за яким заборгованість на користь позивача 3 становила 332 583,88 грн., яка в подальшому була перерахована відповідачем на рахунок ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)", а та в свою чергу перерахувала вказану вище суму у дохід держави, не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог та не спростовують факту нікчемності додаткових угод.

Суд зазначає, що акт звірки взаємних розрахунків по стану за період: 2019 рік між ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС - ГРУП" і ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" є зведеним за декількома договорами, що виходить за межі предмету спору (в даному акті наявна інформація відносно договорів №19-474/К-4 від 06.02.2019 року, № 19-682 та № 44-19/П/Г-143).

Таким чином, на підстав вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача 91 813,92 грн. правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем належними доказами, тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236, 237-238, 240, 252 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" (вул. Швабська,53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ 39869593) на користь Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)" (вул. Пушкіна, 91, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 08564297) безпідставно сплачені кошти в сумі 91 813,92 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" (вул. Швабська,53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ 39869593) на користь Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100- річчя Полтави, 7, м. Полтава, р/р UA118201720343130001000006160 ДКСУ м. Київ код ЄДРПОУ 02910060) 2 481,00 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.08.2022 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О. М. Тимощенко