№ 105474417, 28.07.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/6840/22

пр. № 3/759/3667/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2022 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М., за участю ОСОБА_1 та його захисника - Марченка М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Батальйону патрульної поліції в с. Чайки УПП у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 065580 від 18.06.2022 р., 18.06.2022 р. о 10:40 у м. Києві по вул. Мельниченка, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 18.06.2022 р. близько 11 години стояв на узбіччі у м. Києві по вул. Мельниченка, 1, нікуди не їхав та чекав двоюрідного брата - ОСОБА_2 , щоб передати йому сантехнічні інструменти. В цей час, до нього під`їхали працівники поліції, які його не зупиняли та повідомили, що він має ознаки наркотичного сп`яніння, після чого запропонували поїхати до лікаря-нарколога для проходження огляду на виявлення стану сп`яніння, проте він відмовився, оскільки поспішав на роботу до ТЦ «Епіцентр», де працює продавцем.

Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Марченка М.М. надійшло клопотання від 22.07.2022 р., у якому він просить приєднати до матеріалів справи медичну документацію ОСОБА_1 , як доказ того, що останній має проблеми із зором, посилаючись на те, що саме вади зору ОСОБА_1 дали підстави вважати інспектору, що останній знаходиться під впливом наркотичних речовин.

Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Марченка М.М. надійшло клопотання від 22.07.2022 р., у якому він просить провадження у справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 065580 від 18.06.2022 р. вказано, що ОСОБА_1 порушив п. 2.51 ПДР, проте ПДР не містять такого пункту. У матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки письмові пояснення свідків засвідчують лише факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння, рапорт інспектора не може вважатися належним і допустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП. Відеозапис, який долучено працівниками поліції не містить доказів, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а лише констатує його перебування біля транспортного засобу. Також працівниками поліції порушено порядок огляду на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 не було запропоновано на місці пройти перевірку на предмет перебування в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів в присутності двох свідків. Лише у разі відмови водія транспортного засобу проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в закладі охорони здоров`я. Проте працівниками поліції огляд ОСОБА_1 , проведено з порушенням законодавства України, оскільки огляд не проводився поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу. Крім цього, включення відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, проте відеозапис, який долучено працівниками поліції не є безперервним.

В судовому засіданні захисник надав для долучення до матеріалів справи копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 065580 від 18.06.2022 р., оскільки у копії зазначено, що « ОСОБА_1 порушив п. 2.51 ПДР», тоді як в оригіналі вказано «порушив вимоги п. 2.5 ПДР».

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Марченка М.М., дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ч. 1 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положеннями ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Згідно п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

П. 2, п. 3 та п. 4 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735) визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

П. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103 (далі - Порядок № 1103) передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

П. 12 розділу II Інструкції № 1452/735 встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку №1103).

Судом проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 065580 від 18.06.2022 р., направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.06.2022 р., письмові пояснення від 18.06.2022 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , розписка від 18.06.2022 р. ОСОБА_2 та відеозапис, який міститься на компакт-диску.

З відеозапису, який міститься на компакт-диску вбачається, що працівники поліції рухаються на своєму службовому автомобілі та в розмові один поліцейський зазначає: «їде жовтий автомобіль Kangoo», після чого працівники поліції застосували звуковий сигнал для зупинки автомобіля. В подальшому, працівник поліції виходить із службового автомобіля та підходить до зупиненого ним автомобіля Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , жовтого кольору, на водійському сидінні якого перебуває - ОСОБА_1 . В ході спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції зазначає, що у останнього наявні ознаки наркотичного сп`яніння та пропонує поїхати до лікаря-нарколога для проходження огляду, на що ОСОБА_1 запитує: «навіщо?», працівник поліції відповів: «я не лікар-нарколог, щоб підтвердити або спростувати факт перебування в стані наркотичного сп`яніння». ОСОБА_1 повідомив, що він спізнюється на роботу, тоді працівник поліції запропонував зателефонувати на роботу та попередити роботодавця. В подальшому, працівники поліції повідомили наслідки за відмову від проходження огляду та порядок проходження огляду у лікаря-нарколога. Після чого, працівниками поліції було зупинено двох свідків, які засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння та відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 065580 від 18.06.2022 р. працівник поліції запропонував написати ОСОБА_1 письмові пояснення, на що ОСОБА_1 запитав: «пояснення, чому мене зупинили?», працівник поліції відповів: «ні, пояснення, чому ви вживали наркотичні речовини та на протязі якого періоду?».

Таким чином, ОСОБА_1 від проходження огляду в закладі охорони здоров`я на стан наркотичного сп`яніння відмовився.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 065580 від 18.06.2022 р., інспектором поліції у ОСОБА_1 були встановлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук.

З приводу доводів захисника в частині того, що у ОСОБА_1 проблеми із зором, суд зазначає, що працівник поліції, виявивши ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції № 1452/735, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 мав погодитись добровільно та беззаперечно без висунення будь-яких умов.

Доводи захисника в частині того, що у копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 065580 від 18.06.2022 р. вказано, що ОСОБА_1 порушив п. 2.51 ПДР суд зазначає, що в матеріалах справи міститься оригінал вказаного протоколу, у якому чітко та розбірливо вказано, що « ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР», оригінал протоколу жодних виправлень не містить, а відтак суд не приймає вказані доводи захисника до уваги.

Доводи захисника в частині того, що у матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом спростовуються відеозаписом, який міститься на компакт-диску, з якого вбачається, що працівники поліції їдуть на службовому автомобілі та в розмові один поліцейський зазначає: «їде жовтий автомобіль Kangoo», після чого працівники поліції застосували звуковий сигнал для зупинки автомобіля. В подальшому, працівник поліції виходить із службового автомобіля та підходить до зупиненого ним автомобіля Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , жовтого кольору, на водійському сидінні якого перебуває - ОСОБА_1 . Крім цього, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 065580 від 18.06.2022 р. працівник поліції запропонував написати ОСОБА_1 письмові пояснення, на що ОСОБА_1 запитав: «пояснення, чому мене зупинили?». Вказане свідчить, що працівниками поліції було зупинено водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 065580 від 18.06.2022 р.

Доводи захисника в частині того, що працівниками поліції порушено порядок огляду на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 не було запропоновано на місці пройти перевірку на предмет перебування в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів, а відразу запропоновано проїхати до лікаря-нарколога, суд зазначає, що у п. 12 розділу II Інструкції № 1452/735 вказано, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. В свою чергу, у п. 1 розділу Інструкції № 1452/735 встановлено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Таким чином, працівниками поліції у ОСОБА_1 були встановлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, та працівниками поліції було законно і обґрунтовано направлено ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров`я.

З приводу доводів захисника в частині того, що відеозапис, який міститься в матеріалах справи не є безперервним, суд зазначає, що відеозапис розпочинається з моменту початку виконання поліцейськими своїх службових обов`язків, на ньому зафіксовано, як поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в найближчому медичному закладі, на що останній не погоджується. Відеозапис складається з декількох фрагментів, які вцілому відображають послідовність дій поліцейських. Водночас суд зауважує, що окрім відеозапису, в матеріалах справи наявні письмові пояснення від 18.06.2022 р. свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проведення огляду в закладі охорони здоров`я.

Отже, аналізуючи послідовність дій працівників поліції, вбачається, що ними був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння та останній відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що зафіксовано в присутності двох свідків.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р., суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а такожстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі держави.

Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.

Згідно ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовує до нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000,00 грн.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст. ст. 7, 23, 24, 27, 40-1, 130, 221, 245, 251 - 252, 276, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA698999980313040149000026001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) -37993783, банк отримувача -Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) -899998, рахунок отримувача UA708999980313121206000026009, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Святошинський районний суд міста Києва ) судовий збір у розмірі 496,20 грн.

Згідно ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя В.М. Кравець