Решение № 105378191, 22.07.2022, Днепропетровский окружной административный суд

Дата принятия
22.07.2022
Номер дела
160/6356/22
Номер документа
105378191
Форма судопроизводства
Административное
Государственный герб Украины Єдиний державний реєстр судових рішень

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2022 року Справа № 160/6356/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАГОДА-ВВ" про визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАГОДА-ВВ", в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби від 20.04.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-11-23-015930-а «Реставрація фасаду будівлі комунального закладу Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури Дніпропетровської обласної ради Будинок міської управи (об`єкту культурної спадщини національного значення охор. № 1067) за адресою: м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 47 (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт та реставрація)» (ID моніторингу: UА-М-2022-04-12-000017).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що у висновку про наявність порушення у вигляді ненадання переможцем ТОВ "ПАГОДА-ВВ" документів, які підтверджують відсутність підстав установлених ст. 17 Закону, орган моніторингу не прийняв до уваги, що вищенаведена інформація перебуває у вільному доступі і міститься у відкритих державних реєстрах, а отже не звернув уваги на вимоги Закону та листи уповноваженого органу, а саме Мінеконом. Після розгляду пропозиції, яка була найбільш економічно вигіднішою, замовником було визначено переможця торгів - ТОВ «ПАГОДА-ВВ», розглянуті надані переможцем документи, та правомірно укладено договір про закупівлю. Отже, дії замовника відповідали вимогам Закону, та відсутні будь-які порушення вимог частини сьомої статті 33 Закону щодо невідхилення тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі через ненадання останнім документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону. Позивач стверджує, що на виконання умов тендерної документації, вимог Закону, учасник торгів ТОВ «ІІАГОДА-ВВ» надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону. У свою чергу відповідальною особою Департаменту під час визначення переможця відкритих торгів було здійснено перевірку відповідності тендерної пропозиції учасника до вимог статті 17 Закону, у тому числі і шляхом перевірки інформації пунктів 2,3,8 у відкритих реєстрах, та не встановлено підстав для відхилення. Після розгляду пропозиції замовником було визначено переможця торгів - ТОВ «ПАГОДА-ВВ», тендерна пропозиція відповідала тендерним умовам та була найбільш економічно вигіднішою. Тим паче, ані вимогами Закону, ані іншими положеннями законодавства у сфері публічних закупівель не передбачено обов`язку замовника, щодо зберігання відповідної інформації з державних реєстрів (за п.п. 2, 3 та 8 частини першої) до проведення можливого моніторингу закупівлі для надання її на відповідний запит. Вимога відповідача про зобов`язання позивача припинити зобов`язання по укладеному за результатами проведеного тендеру договору, який належним чином фактично виконується його сторонами з суто формальних причин не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки, по-перше, суть «виявлених порушень» жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси; по-друге, задоволення вказаної вимоги органу Західним офісом Держаудитслужби призведе до настання несприятливих наслідків як для позивача так і для третьої особи, спричинить зупинення будівельних робіт і ймовірне стягнення штрафних санкцій з позивача. Щодо спонукання позивача до припинення зобов`язань за договором, то це може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства, адже відповідач у висновку не зазначає конкретних положень Цивільного та Господарського кодексів які необхідно «врахувати» позивачу під час припинення зобов`язань за договором на виконання вимог висновку. Зазначене є порушенням вимог Закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Відтак позивач вважає, що висновок з викладеною у ньому інформацією щодо встановлених порушень законодавства у сфері закупівель є безпідставним, необґрунтованим, протиправним, таким, що не відповідає фактичним обставинам і підлягає скасуванню судом як протиправний. З огляду на наявність порушення прав та інтересів позивача, є підстави для подання до суду даної позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.05.2022 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАГОДА-ВВ". Зобов`язано позивача надати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали: належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи інших документів та доказів, які мають значення для вирішення справи та не були надані разом з адміністративним позовом, якщо такі є. Витребувано від Західного офісу Держаудитслужби: документів, на підставі яких було проведено моніторинг закупівлі;всіх документів, які були предметом аналізу та досліджувалися відповідачем під час моніторингу закупівлі послуг UА-2021-11-23-015930-а «Реставрація фасаду будівлі комунального закладу Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури Дніпропетровської обласної ради -Будинок міської управи (об`єкту культурної спадщини національного значення охор. № 1067) за адресою: м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 47 (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт та реставрація)» (ID моніторингу: UА-М-2022-04-12000017); належним чином засвідчену копію висновку Західного офісу Держаудитслужби від 20.04.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-11-23-015930-а «Реставрація фасаду будівлі комунального закладу Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури Дніпропетровської обласної ради -Будинок міської управи (об`єкту культурної спадщини національного значення охор. № 1067) за адресою: м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 47 (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт та реставрація)» (ID моніторингу: UА-М-2022-04-12-000017). Зазначені документи слід було надати суду разом із відзивом. Судом попереджено про застосування заходів процесуального примусу у випадку невиконання вимог суду в частині надання витребуваних документів.

20.06.2022 року від Західного офісу Держаудитслужби до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає позовні вимоги такими, що суперечать чинному законодавству України з огляду на наступне. Частиною сьомою статті 33 Закону про закупівлі безальтернативно передбачено дії, які має та повинен вчинити Замовник у випадку ненадання відповідних документів (передбачених ст. 17 Закону) переможцем - відхилити тендерну пропозицію та визначити іншого переможця. Однак, позивачем, дії - відхилення тендерної пропозиції ТОВ «ПАГОДА-ВВ» вчинено не було, натомість укладено з вказаним переможцем договір від 28.12.2021 № 500/12-21 на суму 19 444 192,03 грн з ПДВ. Оскільки Західний офіс Держаудитслужби аналізує дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно наведене порушення було зафіксовано у констатуючій частині висновку. Щодо роз`яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Щодо застосування ст. 17 Закону» від 03.06.2020 № 3304-04/34835- 06, на яке посилається позивач, воно стосується виключно зазначення Замовником вимог у тендерній документації, але жодним чином не скасовує обов`язки переможця торгів, визначені частиною шостої статті 17 Закону про закупівлі, та обов`язки Замовника, визначені, частиною сьомою ст. 33 Закону про закупівлі. Більше того, роз`яснення Міністерства не може скасовувати чи зменшувати обсяг обов`язків, що імперативно визначені нормами Закону. Отже, у висновку не зафіксовано порушень щодо невідповідності тендерної документації вимогам Закону в цій частині. Однак наявність норми у Законі щодо заборони замовником вимагати документальне підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних, а також можливість замовника самостійно перевірити відповідну публічну інформацію жодним чином не звільняє переможця від обов`язку відповідно до цього ж Закону надати замовнику документи (що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону) шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель. Даний обов`язок безпосередньо випливає із норми частини шостої ст. 17 Закону та не передбачає прив`язки до встановлення замовником способу документального підтвердження, а є обов`язком переможця незалежно від дій замовника, тому у випадку ненадання переможцем відповідних документів (стосовно пунктів 2, 3 та 8 частини першої ст. 17 Закону про закупівлі) виникає підстава для відхилення його тендерної пропозиції згідно з частиною сьомою статті 33 Закону про закупівлі. Відповідач стверджує, що у висновку не висловлюється припущення, а констатується факт невідхилення Замовником тендерної пропозиції переможця торгів, що підлягала відхиленню у зв`язку з ненаданням ним документів, обов`язкове надання яких вимагається Законом про закупівлі. Частина шоста ст. 17 Закону про закупівлі встановлює вимогу надання переможцем торгів саме документів шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Дана норма не містить винятку щодо можливості встановлення відсутності підстав для відхилення тендерної пропозиції без надання переможцем торгів документів, що підтверджують їх відсутність, незалежно від того, чи наявні відповідні відомості у відкритих реєстрах, чи ні. До того ж, у випадку ненадання переможцем торгів документів, що підтверджують відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, Замовник повинен відхилити відповідну тендерну пропозицію, незалежно від того, чи наявні самі підстави, визначені ст. 17 Закону про закупівлі, адже ненадання відповідних документів саме по собі є підставою для відхилення тендерної пропозиції. Відповідачем враховано те, що механізм усунення даного порушення на даному етапі проведення процедури закупівлі відсутній. Зважаючи на це, позивача зобов`язано не усунути дане порушення, а здійснити заходи щодо недопущення його у подальшому (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо). Правомірність і пропорційність даного зобов`язання позивачем не заперечується. Щодо зобов`язання, яке стосується припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договору, воно спрямоване на усунення іншого порушення, а саме порушення Замовником вимог частини сьомої статті 33 Закону про закупівлі. Відповідач також наголосив на тому, що висновок зобов`язує не розірвати договір в односторонньому порядку, а вжити заходи шляхом припинення зобов`язань за ним на усунення порушення вимоги імперативної норми Закону про закупівлі. Відтак, висновок Західного офісу Держаудитслужби є обґрунтованим та вмотивованим, у висновку наведено конкретні підстави його прийняття.

24.06.2022 року Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до суду було надано відповідь на відзив, у якій він просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, зазначаючи, що доводи відзиву є такими, що не заслуговують на увагу.

01.07.2022 року від відповідача надійшли заперечення, в яких останній просить не брати до уваги доводи позивача, викладені у відповіді на відзив, оскільки такі є безпідставними.

Від третьої особи надійшли пояснення, в яких зазначено, що відповідач в оскаржуваному висновку зазначає, що в недотримання вимог частини шостої статті 17 Закону переможцем тендеру ТОВ «ПАГОДА-ВВ» у визначений Законом термін не надано Замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3 та 8 частини першої статті 17 Закону «Про публічні закупівлі». З цього приводу Верховний Суд у постанові від 04.11.2021 № 620/6134/20 зазначає «Замовник самостійно перевіряє таку інформацію, що міститься у відкритому реєстрі, а також роздруковує її. Враховуючи роз`яснення Мінекономрозвитку України від 17 січня 2019 року N 3304-04/1983-06 "Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним", інформацію, зокрема, згідно зі статтею 17 Закону № 922-VIII замовник перевіряє самостійно. Слід зауважити, що наведене кореспондується з положеннями частини п`ятої статті 17 цього ж Закону, в якій визначено, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. Наведене свідчить, що замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що є у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Відповідно до листа Мінекономрозвитку України від 17 січня 2019 року № 3304- 04/1983-06 "Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним" Державна фіскальна служба України та Міністерство юстиції України надали інформацію щодо відкритих державних реєстрів листами від 03 грудня 2018 року №22575/5/99-99-09-07-01-16 та 19 грудня 2018 року № 50858/23886-26-18/8.4.4. Отже, замовник має можливість у вільному доступі дізнатися про учасників інформацію щодо: заборгованості у нього зі сплати податків; його кінцевого бенефіціарного власника; банкрутства, чи його судимості; корупційного правопорушення у сфері публічних закупівель.». Таким чином, у ТОВ «Пагода-ВВ» був відсутній обов`язок надавати документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3 та 8 частини першої статті 17 Закону, а значить і відсутні підстави для відхилення Замовником його тендерної пропозиції. Верховний Суд у справі N 160/8403/19 (постанова від 30.11.2021), зазначає, що Східний офіс Держаудитслужби, як територіальний орган Державної аудиторської служби України, був вправі спостерігати за кожним етапом закупівлі шляхом аналізу інформації про неї за допомогою електронної системи закупівель. У цьому випадку, Східний офіс Держаудитслужби не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі (у тому числі щодо внесення змін до тендерної документації), а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі. Тобто, Управління Західного офісу Держаудитслужби, як територіальний орган Державної аудиторської служби України, був вправі спостерігати за кожним етапом закупівлі шляхом аналізу інформації про неї за допомогою електронної системи закупівель. Однак, Управління Західного офісу Держаудитслужби не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі, а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення. Але відповідач не конкретизував які саме заходи має вжити позивач, не визначив, на підставі яких саме норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України позивач має припинити зобов`язання за договором №500/12-21 від 28.12.2021 року. Верховний Суд, зокрема, у постановах від 02.12.2021 р. № 320/4611/19, від 11 червня 2020 року в справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справа №160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19, від 28 січня 2021 року у справі №160/12925/19, де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював правову позицію, що спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Відповідно до ст. 202 ГК України - господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управленої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. Підстави для зміни або розірвання договору вказані в ст. 651 ЦК України. Зокрема, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору; коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. У правовідносинах сторін по договору №500/12-21 від 28.12.2021 р. відсутнє істотне порушення договору в розумінні приписів частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, адже позивач не був позбавлений того, на що розраховував при укладанні договору №500/12-21 від 28.12.2021 р. Також відповідач не навів доказів того, що внаслідок начебто допущених третьою особою порушень, позивачу було спричинено шкоду у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, не вказано розміру такої шкоди та інших її складових. Окрім того, зобов`язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційним. Оскаржуваний висновок не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога припинити зобов`язання за договором із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності з переможцем публічної закупівлі, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору. Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме, шляхом припинення зобов`язань, що сумлінно виконується сторонами, призведе до порушення майнових прав та інтересів Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної держаної адміністрації та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками. Отже, зобов`язавши позивача вжити заходів щодо припинення зобов`язань за договором, укладеним за результатами проведених торгів, відповідач порушив принцип пропорційності та діяв без легітимної мети. Факт відсутності легітимної мети підтверджується також тим, що відповідач здійснив проведення моніторингу лише через п`ять місяці після укладення договору (договір укладено 17.08.2021 року, а моніторинг розпочато 26.01.2022 року). Відповідач не навів в оскаржуваному висновку належних і допустимих доказів, які би свідчили про правомірність прийнятого ним рішення про зобов`язання позивача вжити заходів щодо припинення зобов`язань по договору публічної закупівлі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 23.11.2021 року Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації в системі електронних закупівель оприлюднено інформацію про проведення відкритих торгів (Ідентифікатор закупівлі: UA-2021-11-23-015930-а) «Реставрація фасаду будівлі комунального закладу Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури Дніпропетровської обласної ради - Будинок міської управи (об`єкту культурної спадщини національного значення охор. № 1067) за адресою: м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 47 (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт та реставрація). Така інформація наявна також на сайті https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-23-015930-a.

Західним офісом Держаудитслужби згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» (виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель), ст.2 та ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», п.9 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 року № 23, та наказу Західного офісу Держаудитслужби від 12.04.2022 року №148 було проведено моніторинг відкритих торгів за предметом закупівлі: (Ідентифікатор закупівлі: UA-2021-11-23-015930-а) «Реставрація фасаду будівлі комунального закладу Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури Дніпропетровської обласної ради - Будинок міської управи (об`єкту культурної спадщини національного значення охор. № 1067) за адресою: м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 47 (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт та реставрація).

В межах здійснення Західним офісом Держаудитслужби моніторингу закупівлі за ID: UA-2021-11-23-015930-а, яка проводилась Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, виникла необхідність в отриманні пояснень (запит замовнику на пояснення, дата: 2022-04-13 13:57:35) за процедурою відкритих торгів, виникла необхідність в отриманні пояснень, а саме:

1. Надати інформацію про те, яким чином та на підставі яких документів Замовником здійснено обґрунтування розміру бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість.

2. Надати посилання на сторінку власного веб-сайту або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі.

У відповідь позивач повідомив (відповідь замовника на пояснення, дата: 2022-05-02 14:29:27), що:

Відповідно по отриманих питань за предметом закупівлі: «Реставрація фасаду будівлі комунального закладу Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури Дніпропетровської обласної ради - Будинок міської управи (об`єкту культурної спадщини національного значення охор. № 1067) за адресою: м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 47 (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт та реставрація)» повідомляємо наступне: Видатки бюджетних коштів здійснюються за відповідним кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) Щодо обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, Замовник під час формування тендерної документації готує детальний перелік та обсяг робіт, зазначений у технічній специфікації (Додаток 7). Відповідний перелік робіт, технічні та якісні характеристики відповідають рішенням проектно-кошторисної документації. Учасник під час формування тендерної пропозиції може детально ознайомитись з проектом, звернувшись за адресою замовника: м.Дніпро, вул. Старокозацька, 34. При цьому, якщо у технічній специфікації до тендерної документації є посилання на конкретні торговельні марки чи фірми, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, то такі посилання слід читати з виразом «або еквівалент». Очікувана вартість закупівлі робіт з реконструкції визначена з урахуванням Постанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 відповідно до розробленої проектно-кошторисної документації на підставі вартісних даних зведеного кошторисного розрахунку за весь комплекс будівельно-монтажних робіт з ПДВ. Оголошення про закупівлю розміщено на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, а саме https://adm.dp.gov.ua.

В межах здійснення Західним офісом Держаудитслужби моніторингу закупівлі за ID: UA-2021-11-23-015930-а, яка проводилась Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, виникла необхідність в отриманні пояснень (запит замовнику на пояснення, дата: 2022-04-13 13:59:54) за процедурою відкритих торгів, виникла необхідність в отриманні пояснень, а саме:

1. Пояснити причини не відхилення тендерної пропозиції переможця ТОВ «ПАГОДА-ВВ», яким не надано Замовнику документи (шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель), що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3 та 8 частини першої статті 17 Закону?

2. Чи перевірялася самостійно Замовником інформація щодо відсутності підстав, визначених пунктами 2, 3 та 8 частини першої статті 17 Закону (міститься у формі відкритих даних) у встановленому Законом порядку (із обов`язковим документальним підтвердженням такої перевірки)?

Пояснення необхідно надати через інформаційнотелекомунікаційну систему закупівель «ProZorro» протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту. При цьому до пояснень необхідно долучити їх документальне підтвердження.

У відповідь позивач повідомив (відповідь замовника на пояснення, дата: 2022-04-18 13:28:39), що:

Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства (мінекономіки) надало вичерпну відповідь щодо застосування статті 17 «Закону про публічні закупівлі» у документі № 3304-04/34835-06 від 03.06.2020. 1. Щодо причин не відхилення учасника торгів зазначаємо, Підтвердження щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11 частини першої статті 17 Закону не вимагається від учасників процедури закупівлі та перевіряється замовником самостійно під час проведення процедур закупівель.

Поряд з цим згідно з частиною п`ятою статті 17 Закону замовник не вимагає від переможця процедури закупівлі документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 "Про затвердження положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних" затверджено Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Отже, оскільки Законом заборонено вимагати публічну інформацію, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, документальне підтвердження щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11 частини першої статті 17 Закону не вимагається від переможця процедури закупівлі та перевіряється замовником самостійно під час проведення процедур закупівель.

Також у розділі 3 пункту 5 тендерній документації замовника визначено «Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.» 2. Чи перевірялася самостійно Замовником інформація щодо відсутності підстав, визначених пунктами 2, 3 та 8 частини першої статті 17 Закону (міститься у формі відкритих даних) у встановленому Законом порядку (із обов`язковим документальним підтвердженням такої перевірки)?

Замовником у встановленому Законом порядку було перевірено самостійно під час проведення процедури інформацію, яка міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, але замовник не зберігає данні цієї перевірки, оскільки ця інформація є у відкритому доступні цілодобово.

За наслідками проведеного моніторингу Західний офіс Держаудитслужби 20.04.2022 року відповідно до ч.6 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» склав висновок UA-2021-11-23-015930-а про результати моніторингу процедури закупівлі, відповідно до якого за результатами аналізу питання розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог частини сьомої статті 33 відсутність порушення, (порушень) Закону. Крім того, встановлено порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону внаслідок ненадання інформації та документів у випадках, визначених Законом. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення документів, відповідності тендерної документації вимогам Закону, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору вимогам тендерної документації та умовам тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, внесення змін до договору порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення порушення вимог частини сьомої статті 33 Закону шляхом припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ «ПАГОДА-ВВ» щодо розірвання договору. Крім того, відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо недопущення у подальшому (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо) порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону при наданні інформації та документів у випадках, визначених Законом. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Не погоджуючись з прийнятим висновком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.

Відповідно до статті 2 цього Закону, державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно зі ст. 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 р. № 43 затверджене Положення про Державну аудиторську службу України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п. 7 Положення).

Наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 затверджене Положення про Західний офіс Держаудитслужби.

Відповідно до пункту 4 вказаного Положення, Офіс відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель; здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).

Отже, Держаудитслужба та її територіальні органи є контролюючими органами за дотриманням законодавства про закупівлю та відповідно до покладених завдань здійснюють проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII), пунктом 11 частини 1 статті 1 якого визначено, що моніторингом закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини 1 статті 7-1 Закону № 922-VІІІ моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Підстави, за наявності яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, визначені пунктами 1 - 5 частини другої статті 7-1 Закону № 922-VIII, а саме:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків (критеріїв із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість автоматично здійснювати вибір процедур закупівель, що містять ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель);

2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Згідно з частиною 3 статті 7-1 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель (частина 4 статті 7-1 Закону № 922-VIII).

Відповідно до частини 6 статті 7-1 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відтак, щодо тверджень відповідача, що проведеним моніторингом встановлено недотримання вимог частини шостої статті 17 Закону № 922-VIII переможцем торгів ТОВ "ПАГОДА-ВВ", а саме у визначений Законом термін не надано Замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8 частини першої статті 17 Закону, суд зазначає про таке.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 17 Закону № 922-VIII у переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.

При цьому, Законом чітко регламентовано, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель (ч. 5 ст. 17 Закону).

Статтею 17 Закону № 922-VIII визначено підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі, а саме:

1. Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених упунктах 2,4,5частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбаченепунктом 4 частини другої статті 6,пунктом 1 статті 50Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів;

5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника;

8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбаченапунктом 9частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів);

10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом);

11) учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно ізЗаконом України"Про санкції";

12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми;

13) учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

2. Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.

Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених участині другійцієї статті, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків.

Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.

3. Учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбаченихпунктами 5,6,12і13 частини першоїтачастиною другоюцієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.

4. Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначенихпунктами 1і7частини першої цієї статті.

5. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно ізЗаконом України"Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

6. Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначенихпунктами 2,3,5,6,8,12і13частини першоїтачастиною другоюцієї статті.

7. У разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно дочастини третьоїстатті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб`єктів господарювання на відсутність підстав, визначених участині першійцієї статті.

В той же час, як було встановлено судом під час розгляду даної справи, тендерна документація замовника складена відповідно до вимог Закону, з урахуванням рекомендацій уповноваженого органу Мінекономіки, та містить, у тому числі, відповідний Додаток 4, що передбачає перелік документів, що має надати переможець торгів шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель у строк, що не перевищує 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю Документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених частинами першою і другою статті 17 Закону.

Отже, ні Законом № 922-VIII, ні Тендерної документацією замовника не передбачено надання переможцями документів які містяться у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Зазначаючи у висновку про наявність порушення у вигляді ненадання переможцем ТОВ «ПАГОДА-ВВ» документів, які підтверджують відсутність підстав установлених ст. 17 Закону, відповідач не прийняв до уваги, що вищенаведена інформація перебуває у вільному доступі і міститься у відкритих державних реєстрах, а отже не звернув уваги на вимоги Закону та листи уповноваженого органу, а саме Мінеконом.

Зокрема, відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (п. 2 ст. 17 Закону ), а також щодо службової (посадової) особи учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією (п. 3 ст. 17 Закону) є загальнодоступними у відритому державному реєстрі «Реєстрі корупціонерів» за посиланням https://corruptinfo.nazk.gov.ua/

Відомості щодо визнання учасником процедури закупівлі у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура містяться у відкритому реєстрі за посиланням https://kap.rn in і ust.gov.ua/login/index/.

Вказане підтверджується і листом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у від 16.01.2020 року вих. 3304-04/2361-06, згідно якого надано інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним.

Після розгляду пропозиції, яка була найбільш економічно вигіднішою, замовником було визначено переможця торгів - ТОВ «ПАГОДА-ВВ», розглянуті надані переможцем документи, та правомірно укладено договір про закупівлю.

Отже, дії замовника відповідали вимогам Закону, та відсутні будь-які порушення вимог частини сьомої статті 33 Закону щодо невідхилення тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі через ненадання останнім документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.

Слід зазначити, що на виконання умов тендерної документації, вимог Закону, учасник торгів ТОВ «ПАГОДА-ВВ» надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.

У свою чергу відповідальною особою Департаменту під час визначення переможця відкритих торгів було здійснено перевірку відповідності тендерної пропозиції учасника до вимог статті 17 Закону, у тому числі і шляхом перевірки інформації пунктів 2, 3, 8 у відкритих реєстрах, та не встановлено підстав для відхилення.

Після розгляду пропозиції замовником було визначено переможця торгів - ТОВ «ПАГОДА-ВВ», тендерна пропозиція відповідала тендерним умовам та була найбільш економічно вигіднішою.

Щодо порушення позивачем частини 5 статті 8 Закону № 922-VIII.

Так, як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві та як було встановлено судом під час розгляду даної справи, відповідальною особою Департаменту відповідно до вимог закону було надана відповідь протягом 3 робочих днів. Однак у зв`язку з технічними проблемами сайту PROZZORO відповідь була підгружена в той час та була надана. Навіть зараз на сайті PROZZORO відповідь не опублікована. Хоча на іншому сайті по публічним закупівлям ZAKUPK1.PROM.UA ця відповідь є. На даний час дата надання відповіді значиться як 02.05.2022 року. Однак відповідь була надана своєчасно, оскільки сама система сайту ZAKUPKI.PROM.UA після спливу терміну на надання відповіді на запитання блокує систему та надати відповідь після цього неможливо.

За результатами закупівлі між позивачем та ТОВ «ПАГОДА-ВВ у порядку встановленому законодавством укладено договір підряду, предметом якого є соціально-значущий об`єкт.

Оскаржуваний висновок відповідача оприлюднений в електронній системі закупівель лише 20.04.2022 року, тобто вже понад 4 місяці після підписання та початку виконання сторонами договору, укладеного за результатами закупівлі.

Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 КАС України).

В даному випадку в спірному висновку зазначено про зобов`язання позивача шляхом припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ «ПАГОДА-ВВ» щодо розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Суд не може погодитися з визначеним відповідачем заходом усунення виявлених частини 7 статті 33 Закону України та вимог частини 5 статті 8 Закону шляхом припинення зобов`язань за договором, оскільки наявність у спірному висновку порушення спростовуються доводами та доказами позивача, викладеними у даній позовній заяві, та визначення такого шляху вжиття заходів щодо усунення порушення як припинення зобов`язана (розірвання) договору є певним крайнім заходом та перевищенням компетенції відповідача, що безумовно призведе до порушення майнових прав господарюючих суб`єктів сторін договору.

Суд, окремо зауважує, що Західним офісом Держаудитслужби за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення форм документів, що оприлюднюються відповідно до Закону, відповідності тендерної документації вимогам Закону, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору - порушень не встановлено.

Так, суд, враховуючи приписи пунктів 2, 3, 8 частини першої статті 17 Закону, про які зазначає відповідач, зазначає що Переможець процедури закупівлі ТОВ «ПАГОДА-ВВ» у визначений Законом термін та у визначений тендерною документацією та вимогами Закону спосіб підтвердив відсутність підстав, визначеними пунктами 6, 12, 13 частини 1 статті 17 Закону, а підтвердження щодо відсутності підстав, визначених пунктами 2,3,8 частини першої статті 17 Закону Замовник перевірив самостійно в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення на сайті: https://corruptinfo.nazk.gov.ua/ та Єдиному реєстрі підприємств, щодо яких порушено провадження про банкрутство на сайті: https://kap.miniust.gov.ua/.

Частиною першою статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, в тому числі що стосується виду діяльності юридичної особи. Способи отримання відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі визначені частиною другою статті 11 цього Закону. Разом з тим, згідно з листом Міністерства юстиції України від 25.01.2017 №2880/1060-0- 26-17/8, відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є відкритими та загальнодоступними та надаються, зокрема, у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів до відомостей з ЄДР, які є актуальні на момент запиту.

Згідно з пунктом 14 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 року № 166, відкритою для безоплатного цілодобового доступу до відомостей з Реєстру через офіційний веб-сайт Національного агентства є така інформація: 1) про фізичну особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення: прізвище, ім`я, по батькові; місце роботи, посада на час вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення; склад корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення; вид покарання (стягнення); спосіб вчинення дисциплінарного корупційного проступку; вид дисциплінарного стягнення; 2) про юридичну особу, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру: найменування; юридична адреса, код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; склад корупційного правопорушення, у зв`язку з вчиненням якого застосовано заходи кримінально-правового характеру; вид застосованих заходів кримінально-правового характеру.

Тому, суд доходить висновку, що підтвердження інформації щодо відсутності підстав, визначених пунктами 2,3,8 частини першої статті 17 Закону міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, а тому може перевірятися Замовником самостійно.

Більш того, суд вказує, що Мінекономіки у листі за №3304-04/34835-06 від 03.06.2020 року роз`яснило застосування ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та зазначило, що підтвердження щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11 частини першої статті 17 Закону не вимагається від учасників процедури закупівлі та перевіряється замовником самостійно під час проведення процедур закупівель.

Враховуючи вказане, суд доходить висновку, що відомості визначені пунктами 2,3,8 частини першої статті 17 Закону були перевірені Замовником під час проведення процедури закупівлі, відтак, в даному випадку, зміна статусу учасника процедури закупівлі на переможця процедури закупівлі не може додатково свідчити про не подання ним таких відомостей.

Крім того, суд зазначає, що логіко-граматичне тлумачення приписів статті 17 Закону, вказує, що кінцева мета вимог, встановлених цією статтею, свідчить саме про встановлення певних фактів та відомостей під час процедури закупівлі, а не формального виконання присів вказаної норми.

Відтак, враховуючи встановлені обставини справи, суд зазначає, що як Замовником так і Переможцем було дотримано процедуру закупівлі, зокрема в частині вимог частини шостої статті 17 Закону щодо надання замовнику документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8 частини першої статті 17 Закону.

Таким чином, суд зазначає, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог частини сьомої статті 33 Закону є необґрунтованими та безпідставними.

Також суд зазначає, що відповідно до п.29 ч.1 ст.1 Закону № 922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Згідно із п.п.2, 3 ч.2 ст.22 Закону № 922-VIII тендерна документація повинна містити, зокрема: один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому, технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі, якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент». Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.

Частиною 6статті 33 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

Отже, строки укладення договору про закупівлю з учасником, який визначений переможцем процедури закупівлі, встановлені самимЗаконом України «Про публічні закупівлі», тому відсутня необхідність їх дублювання у тендерній документації позивача, як правильно зазначив суд першої інстанції.

До того ж суд зазначає, що вказавши у висновку про необхідність «вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому порядку, зокрема, шляхом вжиття заходів щодо не допущення їх у подальшому», відповідач не визначив передбаченийзаконом спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про нечіткість та невизначеність висновку.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії, як правильно зазначив суд першої інстанції.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі №640/467/19, від 11 червня 2020 року у справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі №160/11304/19, від 26 листопада 2020 року у справі №160/11367/19 та від 26 травня 2022 року у справі №480/496/19.

Таким чином, суд вважає, що висновок відповідача щодо виявлених порушень з боку позивача є неправомірним.

Крім зазначеного вище, інших порушень висновком не встановлено.

Європейська Конвенція про захистправ людини та основоположнихсвобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВРвід 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції Україниє частиною національного законодавства.

Згідно ч.1ст.6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно статті 1 Першого протоколудо Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, вищевказана нормагарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону УкраїниПро виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людинивід 23.02.2006 року ,судпри вирішенні справи керується принципом верховенства права,відповідно до якого зокрема людина,її праватасвободи визнаютьсянайвищимицінностямитавизначаютьзмісті спрямованість діяльності держави. застосовує цей принципзурахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Європейський суд з прав людини у рішенні«Щокін проти України»(№ 23759/03 та № 37943/06) від 14 жовтня 2010 р. визначив концепцію якості закону. Закон повинен бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб,національні судові органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто, вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії»(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V тап.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Держава-відповідач нестиме відповідальність за Конвенцією за порушення прав людини, спричинені діями її представників при виконанні ними своїх службових обов`язків (див., наприклад, рішення у справіКрастанов проти Болгарії(Krastanov v. Bulgaria), заява № 50222/99, п. 53, від 30 вересня 2004 року). Проте держава також нестиме відповідальність, якщо її представники перевищують межі своїх повноважень або діють всупереч інструкціям (див. рішення у справахМолдован та інші проти Румунії (№ 2)(Moldovan and Others v. Romania (no. 2), заяви №№ 41138/98 і 64320/01, п. 94, ECHR 2005-VII (витяги), таІрландія проти Сполученого Королівства(Ireland v. the United Kingdom), від 18 січня 1978 року, п. 159, Series А № 25). Для того, щоб встановити, чи можна покласти на державу відповідальність за незаконні дії її представників, вчинені поза межами виконання ними службових обов`язків, Суду необхідно дослідити всю сукупність обставин і розглянути характер та контекст поводження, про яке йдеться (див. стосовностатті 2Конвенції рішення у справіСашо Горгієв проти Колишньої Югославської Республіки Македонії(<…>), заява № 49382/06, п. 48, ECHR 2012 (витяги)).

Словосполученнявідповідно до законувимагає, по-перше, аби оспорюваний захід мав юридичну основу у національному праві. По-друге, воно стосується якості закону, про який ідеться, і передбачає вимогу, що такий закон має бути доступний для відповідної особи, яка, крім того, повинна мати можливість передбачити його наслідки для себе, і такий закон повинен відповідати принципу верховенства права (див. з-поміж інших джерел п. 55 рішення Суду у справіпроти Швейцаріївід 25.03.1998 р.(Reports of Judgment sand Decisions1998-II)).

Зазначене словосполучення означає, зокрема, що норми національного права мають бути достатньо передбачуваними, аби вказати особам на обставини та умови, за яких органи влади мають право вдатися до заходів, які впливатимуть на конвенційні права цих осіб (див. п. 39 рішення Суду у справі.G. andпроти Болгаріївід 24.04.2008 р. (справа №1365/07)). Більше того, закон повинен надавати певний ступінь юридичного захисту від свавільного втручання з боку органів влади. Наявність спеціальних процесуальних гарантій є важливою у цьому контексті. Те, що вимагається через такі гарантії, буде залежати, принаймні до певної міри, від характеру та ступеня втручання, що розглядається (див. п. 46 рішення Суду у справі.G. and J.H. проти Сполученого Королівства(справа №44787/98, ECHR 2001-IX))та див.п.169-170 рішення ЄСПЛ у справіОлександр Волков проти України(заява № 21722/11),

ЄСПЛ у своїй практиці сформулювавосновні ознаки категоріїякість закону:

- поняттяякість закону(quality of law) охоплює собою такі характеристики відповідного акта законодавства як, зокрема, чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність та послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які в ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили.

- категоріяякість законує основою правового порядку, заснованого на принципах верховенство права (правовладдя; rule of law), оскільки однією з вимог цього принципу є вимога юридичної визначеності (legal certainty), яка є істотно важливою у питаннях довіри до судової системи, а також для гарантування ефективності підприємницької діяльності та привабливості інвестиційного клімату (передумов економічного розвитку).

- норми права, що не відповідають критеріюякості закону(зокрема, не відповідають принципу передбачуваності (principle of foreseeability); передбачають можливість різного тлумачення та правозастосування), суперечать і такому елементу принципу верховенства права як заборона свавілля, а застосування таких норм може призвести до порушення конституційних прав особи та неможливість адекватного захисту від необмеженого втручання суб`єктів владних повноважень у права такої особи.

- суб`єкт нормотворчості не повинен порушувати права особи внаслідок прийняттянеоднозначнихактів законодавства та повинен нести відповідальність за це (особливо, якщо акт передбачає можливість обмеження прав особи), а також мати обов`язком негайно виправити ситуація, яка зумовлена прийняттям акта, що містить норми права, які не відповідають критеріюякості закону.

- чіткість положень актів законодавства безпосередньо впливає на якість судового рішення, одним з критерії чого є формулювання у резолютивній частині рішення такого припису, який було б легко виконати та, відповідно, ефективно захистити порушене права особи.

- акт законодавства, який містить норму, що не сформульована з достатньою мірою якості, не дозволяє особі регулювати (впорядкувати) свою поведінку та передбачати (без зайвої складності або отримавши, при потребі, відповідну консультацію) наслідки такої поведінки, не володіє повною мірою такою ознакою як обов`язковість (не може розглядатись якправо).

- встановивши невідповідність акта законодавства критеріюякість законусуд, за загальним правилом, повинен тлумачити національне законодавство таким чином, щоб результат цього тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з принципом верховенства права з урахуванням всіх його складових.

Згідно ст.14 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчинену у частині політичних положень (преамбула, стаття 1, розділи I, II, VII) від 21 березня 2014 року в м. Брюсселі та у частині торговельно-економічних і галузевих положень (розділи III, IV, V, VI) 27 червня 2014 року в м. Брюсселі, ратифікованої Законом України, від 16.09.2014,№ 1678-VII "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони", в рамках співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки Сторони надають особливого значення утвердженню верховенства права та укріпленню інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. Співробітництво буде спрямоване, зокрема, на зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості та боротьбу з корупцією. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки буде відбуватися на основі принципу поваги до прав людини та основоположних свобод.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, висновки відповідача про порушення замовником вимог частини 5 статті 8 та частини 7ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі»спростовуються наявними у справі доказами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2481 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №336 від 25.04.2022 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2481 грн. підлягає стягненню Західного офісу Держуадитслужби за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 139, 159, 241, 243-246, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 34, код ЄДРПОУ 04011650) до Західного офісу Держаудитслужби (79000, м. Львів, Галицький район, вул. Костюшка, буд. 8, код ЄДРПОУ 40479801), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАГОДА-ВВ" (49089, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 77 А, офіс 71, код ЄДРПОУ 37143481) про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби від 20.04.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-11-23-015930-а «Реставрація фасаду будівлі комунального закладу Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури Дніпропетровської обласної ради Будинок міської управи (об`єкту культурної спадщини національного значення охор. № 1067) за адресою: м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 47 (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт та реставрація)» (ID моніторингу: UА-М-2022-04-12-000017).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби (79000, м. Львів, Галицький район, вул. Костюшка, буд. 8, код ЄДРПОУ 40479801) на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 34, код ЄДРПОУ 04011650) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2022 року.

Суддя О.М. Неклеса

Часті запитання

Який тип судового документу № 105378191 ?

Документ № 105378191 це Решение

Яка дата ухвалення судового документу № 105378191 ?

Дата ухвалення - 22.07.2022

Яка форма судочинства по судовому документу № 105378191 ?

Форма судочинства - Административное

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 105378191 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Данные о судебном решении № 105378191, Днепропетровский окружной административный суд

Судебное решение № 105378191, Днепропетровский окружной административный суд было принято 22.07.2022. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные данные.

Судебное решение № 105378191 относится к делу № 160/6356/22

то решение относится к делу № 160/6356/22. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша система позволяет поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска информации. Это позволяет продуктивно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 105378190
Следующий документ : 105378192