Постановление суда № 105307112, 14.07.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.07.2022 Справа №607/8740/22

Провадження № 1-кс/607/2709/2022

м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунцьо С.В., за участю секретаря судового засідання Дуркало Т.В., прокурора Барабан Ю.М., підозрюваної ОСОБА_1 та її захисника адвоката Подковського А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Харкавого Н.І., яке погоджено прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури Барабан Ю.М., під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020210010002207 від 02 листопада 2020 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Хмельницький, українки, громадянки України, непрацюючої, проживаючої за адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2022 року старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області Харкавий Н.І., за погодженням із прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури Барабан Ю.М. звернувся до слідчого судді із клопотанням у кримінальному провадженні №12020210010002207 від 02 листопада 2020 року про продовження строку тримання під вартою на 60 діб відносно ОСОБА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12020210010002207 від 02 листопада 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 306 КК України.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що з вересня 2019 року по 07.04.2022 р. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інші особи, діючи у складі організованої групи, окрім цього ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інші особи у складі злочинної групи за допомогою мережі Інтернет сайту «https://warrshop.net/», месенджера «Telegram», інтернет-магазину під назвою «Гільда Warriora - WARRIOR SHOP», незаконно отримували, зберігали, перевозили з метою збуту та шляхом так званих «закладок» збували наркотичні засоби, особливо небезпечні наркотичні засоби, психотропні речовини та особливо небезпечні психотропні речовини у Тернопільській, Хмельницькій, Львівській, Івано-Франківській областях особам, які схильні до вживання вказаних речовин.

Окрім цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кошти, одержані злочинним шляхом, а саме здобуті від незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, використовували, розпоряджалися та вчиняли дії щодо приховування та маскування таких грошових коштів, і в подальшому частину з яких використовували з метою продовження забезпечення функціонування незаконної діяльності злочинної групи та продовження незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, а саме оплачували винагороду учасникам злочинної групи за їх злочинну діяльність, купляли наркотичні засоби та психотропні речовини, забезпечували матеріально-технічну базу так званого інтернет-магазину з назвою «Гільда Warriora - WARRIOR SHOP».

Так, ОСОБА_1 повідомлено про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а саме: у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин у особливо великих розмірах, організованою групою.

Слідчий вказує на наявність підстав підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, якими є зібрані під час досудового розслідування докази, а саме:протоколи про проведення контролів за вчинення злочину у формі оперативної закупки; висновки експертів, згідно яких вилучені в ході проведення оперативних закупок речовини є особливо небезпечними наркотичними засобами, психотропними речовинами та особливо небезпечними психотропними речовинами; огляд інформації отриманої по електронних гаманцях «EasyPay» із інформацією про створення гаманців, вхід на них зарахування грошових коштів та виведення грошових коштів; протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) накладення арешту на кореспонденцію; висновки експертів, згідно яких вилучені в ході відібрання взірців речовини з посилок є особливо небезпечними наркотичними засобами, психотропними речовинами та особливо небезпечними психотропними речовинами; протоколи проведення негласної слідчої (розшукової дії) спостереження за особою, згідно яких учасники групи зустрічаються, забирають посилки із особливо небезпечними наркотичними засобами, психотропними речовинами та особливо небезпечними психотропними речовинами, які фасуюють за місцем свого проживання у так звані «закладки» та в подальшому розкладають у м. Тернополі; протокол проведення негласної слідчої (розшукової дії) негласне обстеження публічно недоступного місця, в якому зафіксовано докази злочинної діяльності учасників організованої злочинної групи, пов`язаної із незаконним отриманням доходів на постійній основі, шляхом придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збуту нароктичних засобів, особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин за допомогою Інтернет мережі, програми «Telegram» каналу під назвою «Гільда WARRIORS»; протоколи проведення негласної слідчої (розшукової дії) зняття інформації з транспортних телекомунікаціних мереж, згідно яких учасники злочинної групи спілкуються між собою про злочинну діяльность, яка пов`язана із незаконним отриманням доходів на постійній основі, шляхом придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин за допомогою Інтернет мережі, програми «Telegram» каналу під назвою «Гільда WARRIORS»; протокол проведення негласної слідчої (розшукової дії) зняття інформації з електронних інофрмаційних мереж, згідно яких учасники організованої злочинної групи спілкуються між собою про злочинну діяльность, яка пов`язана із незаконним отриманням доходів на постійній основі, шляхом придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин за допомогою Інтернет мережі, програми «Telegram» каналу під назвою «Гільда WARRIORS»; протоколами проведення обшуків за місцями проживання підозрюваних, в ході яких були вилучені наркотичні засоби та психотропні речовини, накладні ТОВ «Нова Пошта», за допомогою яких пересилались наркотичні засоби та психотропні речовини, сім карти операторів стільникового зв`язку та упакування відсім-картокоператорів стільниковогозв`язку, з яких створювалися електронні гаманці, банківські карти, на які перераховувалися грошові кошти із електронних гаманців та на які підозрювані отримували винагороду за свої злочинні дії,ваги длязважування наркотичнихзасобів тапсихотропних речовин,упакування увиді пакетів,липкі стрічки,магніти яківикористовувалися длявиготовлення такзваних «закладок»,блокноти,записники,записки із інформацією про злочинну діяльність, комп`ютерна техніка та мобільні телефони із перепискою між підозрюваними, згідно яких учасники організованої злочинної групи спілкуються між собою про злочинну діяльність, яка пов`язана із незаконним отриманням доходів на постійній основі, шляхом придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збуту наркотичних засобів, особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин за допомогою Інтернет мережі, програми «Telegram» каналу під назвою «Гільда WARRIORS»; інші матеріали досудового розслідування.

07 квітня 2022 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст.208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч.3 ст.307 КК України.

09 квітня 2022 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/4588/22 відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.59 год. 05.06.2022 р. без визначення розміру застави.

06 травня 2022 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/5486/22 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020210010002207 від 02 листопада 2020 року до шести місяців.

26 травня 2022 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/6333/22 продовжено строк тримання під вартою відносно ОСОБА_1 до 24.07.2022 р.

Обґрунтовуючи клопотання щодо необхідності продовження строку застосування запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, слідчий вказує на обґрунтованість підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, що відноситься до особливо тяжких злочинів, а також зазначає про те, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, ризики того, що підозрювана ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім цього слідчий вказав, що строк дії ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2022 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 завершується 24 липня 2022 року, при цьому закінчити досудове розслідування до вказаного часу не вбачається за можливе, зважаючи на значний обсяг запланованих у кримінальному провадженні слідчих та процесуальних дій, зокрема, необхідно встановити інших співучасників даної злочинної діяльності, встановити та допитати як свідків споживачів наркотичних засобів та психотропних речовин, встановити інших свідків злочинної діяльності, долучити висновки судових експертиз, отримати тимчасові доступи до речей та документів, долучити матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, дати остаточну правову оцінку діям підозрюваних, у зв`язку з чим строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було продовжено ухвалою слідчого судді від 06 травня 2022 року до шести місяців, а тому з урахуванням викладеного, обставин вчинення інкримінованих ОСОБА_1 злочинів та даних про особу підозрюваної, слідчий зазначає про необхідність у продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 діб.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 , посилаючись на тяжкість злочину, у вчиненні якого вона підозрюється та наявність ризиків, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою тапродовження йогостроку,які наданий часне пересталиіснувати.Окрім тогозазначив,що строкдосудового розслідуванняу даномукримінальному провадженніпродовжено нашість місяців,зважаючи на значний обсяг запланованих у кримінальному провадженні слідчих та процесуальних дій, а тому з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 та виконаннянею процесуальнихобов`язків зазначає про необхідність у продовженні строку тримання під вартою підозрюваної.

В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_1 та її захисник адвокат Подковський А.О. заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, зазначивши про його необґрунтованість та безпідставність, а також недоведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначено у клопотанні слідчого. При цьому захисник підозрюваної просить змінити застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід із тримання під вартою на тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі, визначеному п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, з таких підстав.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Тернопільській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210010002207 від 02 листопада 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 306 КК України.

07 квітня 2022 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст.208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч.3 ст.307 КК України.

09 квітня 2022 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/4588/22 відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.59 год. 05.06.2022 р. без визначення розміру застави.

06 травня 2022 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/5486/22 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020210010002207 від 02 листопада 2020 року до шести місяців.

26 травня 2022 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/6333/22 продовжено строк тримання під вартою відносно ОСОБА_1 до 23.59 год. 24.07.2022 р.

Положеннями ч. 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На думкуслідчого судді,наведені вклопотанні обставинита доданідо ньогодокументи,якими слідчийобґрунтовує доводиклопотання,свідчать пронаявність обґрунтованоїпідозри ОСОБА_1 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.307КК України,що підтверджуєтьсядолученими доклопотання доказами,а саме:витягом зЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12020210010002207від 02.11.2020року;повідомленням пропідозру ОСОБА_1 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.307КК України,від 07.04.2022р.; висновком аналітичногодослідження №8/19-00-08-00-16/3571405388від 17.05.2022р.«Про результатидослідження фінансово-господарськоїдіяльності гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо наявностіознак правопорушень,пов`язаних злегалізацією (відмиванням)доходів,одержаних злочиннимшляхом,фінансуванням тероризмуабо фінансуваннямрозповсюдження зброїмасового знищеннята/абоінших правопорушеньза періодз 01.09.2019р.по 07.04.2022р.;протоколом обшукувід 07.04.2022р.;протоколом оглядумобільного телефонувід 04.05.2022р.;протоколом додатковогоогляду мобільноготелефону від15.04.2022р.;рапортом ст.о/уУБН вТернопільській областіДБН НПУкраїни СкороплясІ.від 02.11.2020р.;протоколом оглядувеб-ресурсув мережіІнтернет від11.10.2021року;протоколом проведеннянегласної слідчої(розшуковоїдії) негласнеобстеження публічнонедоступного місцявід 21.05.2021року;протоколами проведеннянегласної слідчої(розшуковоїдії) зняттяінформації зелектронних інформаційнихсистем від29.07.2021року; протоколами пропроведення контролюза вчиненнязлочину уформі оперативноїзакупки від21.01.2021року,23.09.2021року, 21.01.2022року;висновками експертів№ СЕ19/12021/1025МРВвід 10.02.2021року, № СЕ19/12021/10003НЗПРАПвід 08.12.2021року, № СЕ19/12021/10005НЗПРАПвід 24.11.2021року,№ СЕ19/12021/10007НЗПРАПвід 26.10.2021року, № СЕ19/12021/10001НЗПРАП від26.11.2021року, № СЕ19/12021/9998НЗПРАП від25.10.2021року, № СЕ19/12021/9997НЗПРАП від09.11.2021року, № СЕ19/12021/9996НЗПРАПвід 29.12.2021року,№ СЕ19/12021/9995НЗПРАПвід 22.10.2021року,№ СЕ19/12021/9994НЗПРАПвід 26.11.2021року,№ СЕ19/12021/9992НЗПРАПвід 08.11.2021року, № СЕ19/12021/9993НЗПРАПвід 29.12.2021року, № СЕ19/12021/9991НЗПРАПвід 26.11.2021року, № СЕ19/12021/9990НЗПРАПвід 29.11.2021року,№ СЕ19/12021/9989НЗПРАПвід 06.12.2021року, № СЕ19/12021/9987НЗПРАПвід 30.12.2021року, № СЕ19/12021/9986НЗПРАПвід 20.12.2021року;№ СЕ19/12321/9422-НЗПРАПвід 10.01.2022року,№ СЕ19/12022/1101НЗПРАПвід 15.02.2022року, № СЕ19/12022/1099НЗПРАПвід 16.02.2022року;протоколами зарезультатами проведеннянегласної слідчої(розшуковоїдії) накладенняарешту накореспонденцію,її огляді виїмкавід 22.11.2021року, 25.01.2022року; 24.01.2022року;протоколами зарезультатами проведеннянегласної слідчої(розшукової)дії візуальне спостереженняза особоювід 17.02.2022року;протоколом допитумалолітнього (неповнолітнього)свідка ОСОБА_16 від 13.01.2022року;протоколами проведеннянегласної слідчої(розшуковоїдії) зняттяінформації зтранспортних телекомунікаційнихмереж від29.07.2021року, 07.07.2021року;24.12.2021року, 21.02.2022року,24.12.2021року,19.01.2022року, 19.07.2021року,21.02.2022року; протоколами оглядувід 06.01.2022року; листом ТОВ «ГлобалМані» № 971 від 07.12.2021 року «щодо надання інформації»; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно зазначає, що вказане було встановлено слідчим суддею при ухваленні рішення про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу та продовженні його строку.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах, а також з того, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і хоча на даному етапі не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 р. «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 р., ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вказав на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, п. 2, п.3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя оцінює в сукупності з обставинами цього кримінального провадження, а також враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , який у відповідності до вимог ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, та за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Крім того ризик того, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зумовлений тим, що підозрювана, перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, насамперед не відшукані на даний час наркотичні засоби, психотропні речовини, комп`ютерну техніку, мобільні телефони, грошові кошти, одержані від їх реалізації, також оскільки злочинна діяльність тісно пов`язана із мережею інтернет (здійснювалася дистанційним методом із застосуванням конспірації з метою не викриття злочинної діяльності) та вся інформація, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення знаходиться в мережі інтернет, яку можливо видалити дистанційним методом, маючи доступ до інтернет мережі, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань визначених ст. 2 КПК України.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від таких осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом. При цьому слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_1 як особисто, так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. Окрім того ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, через мережу інтернет може повідомити інших невстановлених на даний час осіб своїх спільників, які приймають участь у вказаній злочинній діяльності, про розслідування даного кримінального провадження, вживати будь-яких заходів, спрямованих на унеможливлення встановлення їх органом досудового розслідування, впливати на них з метою ухилення ними від органу досудового розслідування та суду, ненадання нимипоказів чинадання показівв їїкористь тощо.

Крім того, ризик можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_1 іншого кримінальне правопорушення стверджується тим, що остання не працює, не має постійного законного заробітку, не має на утриманні осіб, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків підозрюваної в місцях її проживання, а тому з метою забезпечити себе матеріально може продовжити вчиняти подібні кримінальні правопорушення.

З огляду на доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , характеру та обставин справи, особи підозрюваної, дійшов висновку про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 .

Крім того, при вирішенні цього питання суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як зазначає Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечитьКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

На переконання слідчого судді, застосування щодо підозрюваної ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_1 , що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.

З урахуванням викладеного, а також беручи до уваги дані про особу підозрюваної, тяжкість інкримінованих їй злочинів та за наявності прямо передбачених ст. 177 КПК України ризиків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання слідчого слід задовольнити та необхідно продовжити строк застосованого щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та вважає, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним за вказаних умов, і навіть з урахуванням виключності такого заходу забезпечення кримінального провадження, він повністю відповідає як вимогам КПК України, так і обставинам даного кримінального провадження. При цьому застосований запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16.05.2013), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».

Таким чином слідчий суддя приходить до висновку, що продовження строку тримання підозрюваної ОСОБА_1 під вартою строком на 60 днів не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у даному провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Окрім того, вирішуючи клопотання захисника підозрюваної - адвоката Подковського А.О. про зміну запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_1 із тримання під вартою на тримання під вартою із можливістю внесення застави, слідчий суддя приходить до висновку про можливість його часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.

За змістом ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. При цьому згідно ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено у яких випадках слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, в тому числі щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

З викладеного вбачається, що законодавцем передбачено можливість, а не обов`язок слідчого судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а тому слідчий суддя з урахуванням встановлених в ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваної, її позитивної характеристики з місця навчання, проживання, а також місця попереднього ув`язнення, надані в судовому засіданні захисником відомості про стан здоров`я підозрюваної, а також щодо наявності інвалідності у її батьків, приходить до переконання про можливість визначити підозрюваній ОСОБА_1 розмір застави у відповідності до вимог ст. ст. 182, 183 КПК України, а також покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України. При цьому слідчий суддя приходить до переконання, що першочергово відносно підозрюваної ОСОБА_1 було обґрунтовано застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, що було необхідним для забезпечення процесуальної поведінки підозрюваної, проте з урахуванням значного проміжку часу із моменту обрання вказаного запобіжного заходу на даний час, на думку слідчого судді, можливим є визначення підозрюваній ОСОБА_1 розміру застави, яка зможе забезпечити виконання нею передбачених КПК України обов`язків.

Так, згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваної, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що застава у максимально можливому розмірі, визначеному законодавцем, відносно вчиненого кримінального правопорушення - триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на неї обов`язків.

Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине на підозрюваної ОСОБА_1 .

Крім того слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою за визначеною ними періодичністю; не відлучатись за межі Хмельницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст.176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотаннястаршого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Харкавого Н.І., яке погоджено прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури Барабан Ю.М., про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 год. 59 хв. 12 вересня 2022 року.

Клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_1 адвоката Подковського А.О. про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на тримання під вартою із можливістю внесення застави задовольнити частково.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_1 у справі №607/8740/22; провадження №1-кс/607/2709/2022 згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.07.2022 року.

Роз`яснити, що підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_1 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою за визначеною ними періодичністю;

- не відлучатись за межі Хмельницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії ухвали та обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 12.09.2022 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області С. В. Кунцьо