Решение № 105304367, 12.07.2022, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/433/22

2/301/291/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2022 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., з участю представників відповідачів Олексика В.В. та ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Іршавського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Державного підприємства «СЕТАМ» та ОСОБА_3 про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним та скасування акту державного виконавця про проведені електронні торги,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до Іршавського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), ДП «СЕТАМ» та ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу проведення електронних торгів, а також визнання недійсним та скасування акту державного виконавця про проведені електронні торги.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Мін`юсту від 29 вересня 2016 р. №2831/5, за поданням Відповідача 1 ДП «СЕТАМ» 24 березня 2021 року було проведено електронні торги щодо майна ОСОБА_2 (адміністративно-лабораторний комплекс та земельна ділянка, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ), номер лоту: 469574. При цьому, неправильно визначено вартість майна, оскільки продано вказане майно за 824942 грн., в той час як ринкова вартість такого майна значно вища.

Вважала, що жодних боргів на момент проведення електронних торгів у ОСОБА_2 не було, про що було повідомлено державного виконавця та надано підтверджуючі документи. Всупереч цьому державний виконавець безпідставно підготував документи на проведення електронних торгів арештованого майна ОСОБА_2 , а оцінка майна була виконана на завідомо занижену суму у 10 разів меншу від реальної ринкової вартості майна. З приводу вказаного порушення ОСОБА_2 було подано заяву до поліції, де на сьогоднішній момент розслідується справа за фактом шахрайства та ініційовано проведення оцінки проданого на електронних торгах майна ОСОБА_2 .

Причиною скасування електронних торгів ОСОБА_2 вважала їх безпідставне проведення, адже боргів перед кредитором на момент проведення торгів не було.

Вважала, що самі торги проведені з порушеннями: кількість учасників зазначених торгів лише один, що суперечить вимогам до порядку проведення таких торгів, оскільки семеро учасників були відхилені через несплату внеску. Вважала, що за таких обставин торги проводитись не мали взагалі, оскільки таке продано за безцінь.

Станом на сьогодні дане майно активно намагаються перепродати «нові» так звані власники пропозиція до голови сільської ради про викуп або оренду майна.

Саме виконавець здійснює підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а власне електронні торги з реалізації майна організовує і проводить їх організатор. Однак, перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором торгів не здійснюється. За інформацію, яка вноситься до «СЕТАМ» відповідають виконавці державні чи приватні. (Вказана позиція висловлена в Постанові ВСУ по справі №372/3161/18).

Згідно із ч.2 ст.16 ЦК України, ч.1 ст.215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч.1, ч.3, ч.5, ч.6 ст.203 цього Кодексу, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 року №2831/5 (Мін`юст від 30.09.2016 року №1301/29431) (далі у тексті Порядок 2831/5) визначено, що електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну а також: передбачено правила, що визначають процедуру підготовки, проведення торгів, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів, та правила щодо оформлення результатів торгів.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення протоколу та акту про проведення прилюдних торгів, що передбачено пунктом 1 розділу VII й пунктом 4 розділу X Порядку №2831/5 відповідно. Відповідно до пункту 8 розділу X Порядку 2831/5, Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством.

Відповідно до частини першої статті 61 ЗУ«Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5, визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну. Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі №465/650/16-ц, провадження №14-356цс18, та від 23 січня 2019 року у справі №522/10127/14-ц, провадження №14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Враховуючи, що відповідно до вимог ст. 650 та 656 ЦК України відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 ЦК України).

Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18 листопада 2015 року у справі №6-1884цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі №6-1981цс16, підставою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушень вимог закону при проведенні прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Просила визнати недійсними електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 24 березня 2021 року, номер лоту: 469574, щодо належного ОСОБА_2 майна адміністративно-лабораторного корпусу загальною площею 2099 кв.м. та земельної ділянки площею 0,3915 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , скасувати Протокол проведення електронних торгів від 24 березня 2021 року №531200, а також визнати недійсним та скасувати Акт державного виконавця про проведені електронні торги від 08 квітня 2021 року.

Ухвалою Іршавського районного суду від 07.02.2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу на підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.

23 лютого 2022 року до суду надійшов відзив відповідачки ОСОБА_3 на позовну заяву (том 1 а.с.114-117), згідно якого заявлені позовні вимоги вважала безпідставними та такими, що не полягають задоволенню.

Вважала, що для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду (ВС у справі № 372/3161/18).

ВС підкреслив, що державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Посилалася на висновки Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі №3-242гс16 та від 29 листопада 2017 року у справі №668/5633/14-ц, згідно яких при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи плинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів; головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином, в розумінні статей 203 та 215 ЦК України, необхідно встановити порушення саме норм Порядку. Натомість дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. (Постанова Верховного Суду України від 05.05.2020 року у справі № 658/122/18).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12 та постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 490/5475/15.

Посилалася також на висновки Верховного Суду України від 05.05.2020 року у справі № 658/122/18, відповідно до яких дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.

Вважала, що жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача такими порушеннями в позовній заяві не наведено.

Якщо позивач не згідний з оцінкою майна, він мав право оскаржити таку оцінку в порядку і строки визначені законом, що ним зроблено не було.

Так само, оскаржуються інші дії та постанови державного виконавця, якщо позивач вважає їх не правомірними, що теж ним зроблено не було.

Той факт, що лише один покупець вирішив брати участь в торгах, відсутність інших охочих (які сплатили гарантійний внесок) брати участь в торгах, свідчить якраз про те, що оцінка майна була ринковою, оскільки навіть за такою оцінкою лише один покупець із всіх бажаючих, які були зареєстровані, сплатив гарантійний внесок і запропоновував ту мінімальну вартість оцінки.

Вважала, що реєстрація учасників електронного аукціону та саме проведення електронного аукціону відповідало вимогам Порядку реалізації арештованого майна регулюється Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна» від 29.09.2016 року №2831/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за №1301/29431.

Відповідачка ОСОБА_3 , як і передбачено Порядком реалізації арештованого майна, зареєструвалася на Веб-сайті і сплатила гарантійний внесок. Крім неї зареєструвалися ще декілька покупців, але гарантійний внесок ними сплачено не було, тому до аукціону вона була допущена лише одна (як і передбачено Порядком реалізації арештованого майна). Жодних обмежень у кількості учасників аукціону, мінімальній чи максимальній, Порядок реалізації арештованого майна не містить.

Вважала, що позивачем не наведено жодних порушень Порядку реалізації арештованого майна, не зазначено жодної статті чи пункту Порядку реалізації арештованого майна, який на його думку було порушено при проведенні оскаржуваних електронних торгів. А наявні, на думку позивача, порушення, вчиненні державним виконавцем, не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними і підлягають оскарженню в окремому порядку.

Просила відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі. Стягнути з позивача понесені судові витрати на правничу допомогу.

12 травня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Іршавського ВДВС у Хустському районі Закарпатської області (том 1 а.с.181-185), згідно якого заявлені вимоги ОСОБА_2 вважали є необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення, з таких підстав.

Фактично позивач не зазначає жодного порушення порядку реалізації майна, передбаченого порядком реалізації арештованого майна, який затверджений наказом №2831/5 від 29.09.2016 року Міністерства юстиції України.

Позивач вважає, що електронні торги з реалізації є незаконними внаслідок порушення Іршавським відділом ДВС порядку реалізації арештованого майна, зокрема, оцінки майна, визначення його вартості, оскільки позивач переконаний, що реалізація майна відбулася за ціною, яка не відповідає дійсності, є істотно заниженою, чим порушено його майнові права та законні інтереси, за захистом яких він змушений звернутися до суду.

Тобто боржник в даному позові підставою скасування електронних торгів, скасування протоколу проведення електронних торгів та акту державного виконавця про проведення електронних торгів зазначає порушення щодо проведення оцінки майна.

Статтею 57 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців (постанова Великої Палати Верховного суду від 20.03.2019 року по справі №821/197/18/4440/16).

Відповідно до статті 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Отже в даному випадку позивач, як сторона виконавчого провадження, мав право оскаржити у спосіб передбачений статтею 74 ЗУ«Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби до відповідного суду протягом 10 робочих днів.

Жодних оскаржень оцінки майна з боку позивача на стадії здійснення виконавчого провадження не було. Виконавчі провадження державним виконавцем завершені у квітні 2021 року.

Твердження позивача про відсутність у нього боргів на момент проведення електронних торгів, про повідомлення про ці обставини державного виконавця та надання підтверджуючих документів, не відповідає дійсності.

Станом на 02.03.2021 року, на момент підготовки заяви про реалізацію арештованого нерухомого майна та передачі його на реалізацію, на виконанні у відділі ДВС перебувало зведене виконавче провадження АСВП №55393733 з примусового виконання:

АСВП 33216663 з примусового виконання наказу №2/88/5022-1419, виданого 03.01.2012 року Господарським судом Тернопільської області про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ПП ОСОБА_4 суму 35254,09 грн. орендної плати та плати за комунальні послуги, 1381,26 грн. пені за неналежне виконання грошових зобов`язань, 366,35 грн. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу;

АСВП 51749954 з примусового виконання виконавчого листа №607/10333/14-ц, виданого 12.05.2016 року Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 21600,97 грн. боргу;

АСВП 57186844 з примусового виконання постанови №52325191, виданої 10.09.2018 року Іршавським РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про стягнення з ОСОБА_2 витрат виконавчого провадження у розмірі 204 грн.;

АСВП 57187076 з примусового виконання постанови №52325191, виданої 04.10.2016 року Тернопільським РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 261559,36 грн.;

12.01.2021 року державним виконавцем відповідно до ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про призначення виконання, згідно якої призначено примусове виконання на 22.01.2021 року.

22.01.2021 року державним виконавцем, відповідно до ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», з виїздом за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності понятих складено акт, що рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення, належного боржнику ОСОБА_2 , за вказаною адресою не виявлено.

22.01.2021 року державним виконавцем, відповідно до ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», складено постанову про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано нерухоме майно боржника, а саме: Адміністративно-лабораторний корпус загальною площею 2099 кв.м., місцезнаходження АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,3515 га, цільове призначення - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для комерційного використання, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

25.01.2021 року державним виконавцем, у відповідності до ст.20 ЗУ «Про виконавче провадження», винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до яких призначено експерта для визначення вартості майна, а саме: адміністративно-лабораторного корпусу загальною площею 2099 кв.м., місцезнаходження: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,3515 га, цільове призначення - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для комерційного використання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання Приватним підприємством «Алекс-Хуст», згідно постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 25.01.2021 року, виготовлено звіти про вартість майна. Згідно висновку про ринкову вартість земельної ділянки площею 0,3515 га, цільове призначення - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для комерційного використання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складає 165310 грн., згідно висновку про вартість майна вартість адміністративно-лабораторного корпусу загальною площею 2099 кв.м., місцезнаходження: АДРЕСА_1 складає 659 632 грн.

01.02.2021 року державним виконавцем відповідно до ч. 5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» надіслано копію звітів для ознайомлення сторонам виконавчого провадження.

02.03.2021 року державним виконавцем відповідно до ст. 18, 61 ЗУ «Про виконавче провадження» підготовлено заяву про реалізацію арештованого нерухомого майна та передано вказане майно на реалізацію.

24.03.2021 року проведено електронні торги через ДП «Сетам». Згідно протоколу №531200 майно реалізовано за суму 824 942 грн.

05.04.2021 року переможцем торгів сплачено на рахунок з обліку депозитних сум кошти за вищезазначений лот.

08.04.2021 року державним виконавцем відповідно до вимог ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат в розмірі 500 грн.

08.04.2021 року державним виконавцем складено акт про проведені електронні торги.

08.04.2021 року до відділу надійшла розписка від 01.03.2021 року ОСОБА_4 про те, що заборгованість ОСОБА_2 по виконавчому листу №607/10333/14-ц від 12.05.2016 року відсутня, а також розписка від 01.03.2021 року ОСОБА_4 про те, що заборгованість ОСОБА_2 по виконавчому листу (наказу) 2/88/5022-1419 від 13.01.2012 року відсутня.

08.04.2021 року державним виконавцем у відповідності до ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» здійснено розподіл коштів, отриманих від реалізації майна.

Згідно розпорядження №51749954 від 08.04.2021 року перераховано 2160,09 грн. виконавчого збору на користь державного бюджету по виконавчому провадженню АСВП №51749954.

Згідно розпорядження №33216663 від 08.04.2021 року перераховано 927,39 грн. виконавчого збору на користь державного бюджету по виконавчому провадженню АСВП №33216663.

Згідно розпорядження №57187076 від 08.04.2021 року перераховано 261559,36 грн. виконавчого збору на користь державного бюджету по виконавчому провадженню АСВП №57187076 грн., а також 69 грн. витрат виконавчого провадження та 186 грн. витрат виконавчого провадження.

Згідно розпорядження №57186844 від 08.04.2021 року перераховано 69 грн. витрат виконавчого провадження та 237 грн. витрат виконавчого провадження по виконавчому провадженню АСВП №57186844.

08.04.2021 року державним виконавцем у відповідності до ч. 6 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» на адресу боржника ОСОБА_2 надіслано листа за номером №19.4-30/10275 від 08.04.2021 року, відповідно до якого боржнику запропоновано надати державному виконавцю банківські реквізити для перерахування коштів, які залишились після задоволення вимог стягувачів по зведеному виконавчому провадженню.

12.04.2021 року державним виконавцем, керуючись ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», винесено постанову про зняття арешту з майна; 15.04.2021 року - винесено постанову про зняття арешту з коштів; 15.04.2021 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження АСВП 57186844; 15.04.2021 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження АСВП 57187076; 21.04.2021 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження АСВП 33216663; 21.04.2021 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження АСВП 51749954.

Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, який затверджений наказом №2831/5 від 29.09.2016 року Міністерства юстиції України, «переможцем електронного аукціону визнається учасник, від якого на момент завершення електронного аукціону надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу аукціону або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною».

Жодних обмежень у кількості учасників аукціону, порядок реалізації арештованого майна не містить.

Тому вважав безпідставним посилання позивача ОСОБА_2 на незаконність електронних торгів з реалізації майна, внаслідок порушення порядку реалізації арештованого майна, а саме: щодо кількості учасників, які приймали участь у торгах.

Посилався на те, що позивачем не було оскаржено жодного рішення, дії чи бездіяльності виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, не скасовано жодного документу, винесеного державним виконавцем при виконанні зведеного виконавчого провадження. Вважав, що у вказаному позові позивач не навів жодного факту порушення порядку реалізації майна, передбаченого порядком реалізації арештованого майна, який затверджений наказом №2831/5 від 29.09.2016 року Міністерства юстиції України, що є підставою для звернення до суду з позовом.

Просив відмовити у позові.

12 травня 2022 року представником позивача Назаренко Я. подано клопотання про призначення «судової оціночно-будівельної та судової оціночно-земельної експертизи». Ухвалою Іршавського райсуду від 12.05.2022 року у задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовлено.

07 червня 2022 року представником позивача Назаренко Я. подано клопотання про призначення «судової оціночно-будівельної та судової оціночно-земельної експертизи». Ухвалою Іршавського райсуду від 07.06.2022 року у задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовлено.

Ухвалою Іршавського райсуду від 07.06.2022 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 не з`явилися, про розгляд справи були належним чином повідомлені, подали до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили такі задовольнити та розглянути справу по суті без позивача та її представника (том 2 а.с.58, 62-63).

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про проведення засідання була належним чином повідомлена через представника ОСОБА_6 , причини неявки до суду не повідомила.

Представник ДП «СЕТАМ» у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений, причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позов не подав (том 2 а.с. 59-60).

Представник відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_7 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов, просив у задоволенні позову відмовити та стягнути з позивачки на користь відповідача ОСОБА_8 судові витрати за надання правничої допомоги у сумі 15000 грн. відповідно до договору про надання правової допомоги. Вважав, що позивачкою не зазначено жодного порушення порядку проведення електронних торгів, що могли вплинути на результати торгів і є підставою для визнання торгів недійсними. Порушення, на які посилається позивачка, щодо оцінки майна, не стосуються правил проведення електронних торгів, вони є окремими діями виконавця, що передують торгам і мають самостійний порядок та строк оскарження. Позивачка не оскаржувала дії виконавця щодо проведення оцінки майна у передбаченому законом порядку. Вважав, що позивачка не позбавлена права оскаржити такі, подавши відповідну скаргу і докази поважності причини пропуску визначеного строку. Вважав, що відповідачка ОСОБА_8 зареєструвалася учасником аукціону, сплатила авансовий внесок, стала переможцем електронних торгів, сплатила решту вартості придбаного майна, після чого набула право власності на майно, у порядку визначеному законом. Вважав, що підстав для визнання торгів недійсними немає.

Представник Іршавського відділу ДВС Король І.І. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов, просив у задоволенні позову відмовити. Пояснив, що виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_9 здійснювалося Тернопільським ДВС з 2012 року, про що позивачу було відомо. У 2018 року об`єднане виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_9 було передане на виконання до Іршавського ДВС, за місцем перебування майна. Оскільки з ТОВ «Кей-колект» ОСОБА_9 розрахувалася добровільно, виконавче провадження по вказаному стягувачу було закрито. Однак, в рамках об`єднаного виконавчого провадження залишалося ще чотири інші виконавчі провадження. Позивачу повідомлялося, що об`єднане виконавче провадження може бути закрито тільки у разі повного погашення боргу перед всіма стягувачами. Оскільки боржник ОСОБА_9 добровільно борги не погашала, 12 січня 2021 року винесено постанову про призначення виконання на 22.01.2021 року, про що було повідомлено боржника. 22.01.2021 року було описано майно ОСОБА_9 та накладено на нього арешт. 25.01.2021 року винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності, яким надано висновок про ринкову вартість земельної ділянки та будівлі адміністративно-лабораторного комплексу. 01.02.2021 року виконавцем було направлено сторонам виконавчого провадження копії звітів по оцінки майна. Оцінку майна сторони виконавчого провадження не оскаржували. 02.03.2021 року виконавцем було підготовлено заяву про реалізацію арештованого нерухомого майна та передано це майно на електронні торги ДП «Сетам». 24.03.2021 року ДП «Сетам» проведено електронні торги та електронною системою в автоматичному режимі визначено переможця ОСОБА_8 та сформовано Протокол проведення електронних торгів. 05.04.2021 року переможцем відповідачкою ОСОБА_8 сплачено кошти за майно, тому 08.04.2021 року виконавцем складно Акт про проведені торги. Тільки після складення вказаного Акту до Іршавського ДВС надійшла заява стягувача ОСОБА_10 про добровільне погашення ОСОБА_9 боргу по виконавчому листу №607/10333/14-ц від 12.05.2016 року та виконавчому листу №2/88/5022-1419 від 13.01.2012 року. Тобто, вказана заява надійшла вже після проведених електронних торгів. Крім даного виконавчого провадження по іншим провадженням борг погашений ОСОБА_9 не був. Ствердив, що за весь час здійснення виконавчого провадження боржником ОСОБА_9 у визначеному законом порядку не було оскаржено жодної виконавчої дії чи рішення державного виконавця, і такі не визнавалися незаконними та не скасовувалися. Вважав, що державним виконавцем правомірно передано майно боржника ОСОБА_9 на реалізацію. Порядок проведення електронних торгів порушений не був, тому підстав для задоволення позову не має.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає у задоволенні позовних вимог відмовити з таких підстав.

Позовні вимоги позивачкою мотивовано тим, що в порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, ДП «СЕТАМ» 24 березня 2021 року було проведено електронні торги щодо майна ОСОБА_2 . При цьому, державним виконавцем неправильно визначено вартість майна, оскільки ринкова вартість майна, на думку позивача, є значно вищою, ніж та, за яку майно продано.

Причиною скасування електронних торгів ОСОБА_2 також вважала їх безпідставне проведення. Стверджувала у позові, що боргів перед кредитором на момент проведення торгів не було, про що стягувачем за виконавчим провадженням було повідомлено державного виконавця та надано підтверджуючі документи, тому майно позивача незаконно передано на продаж.

Позивачка вважала, що самі торги проведені з порушеннями: кількість учасників зазначених торгів лише один, що суперечить вимогам Порядку проведення таких торгів, оскільки семеро учасників були відхилені через несплату внеску. Вважала, що за таких обставин торги проводитись не мали взагалі, оскільки таке продано за безцінь.

Щодо посилання позивача на неправильне визначення державним виконавцем вартості майна, як на підставу визнання електронних торгів недійсними, суд приходить до таких висновків.

Відповідно доЗУ "Про виконавче провадження"державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна).

Дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі, щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна, тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частина 7 статті 24, частина 4 статті 26, частина 3 статті 32, частина 3 статті 36, частина 2 статті 57, статті 55, 85 Закону).

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Дані висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду у постановах від 05.05.2020 року у справі N 658/122/18 та від 14 лютого 2018 року у справі № 490/5475/15-ц.

Відповідно до ст. 57 ч. 5 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

25.01.2021 року державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до яких призначено експерта для визначення вартості майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», 01.02.2021 року державним виконавцем надіслано копію звітів для ознайомлення сторонам виконавчого провадження (том 2 а.с.14,16,18).

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка ОСОБА_2 , як боржник у виконавчому провадженні, жодних рішень чи дій державного виконавця у визначеному законом порядку не оскаржувала.

Не оскаржила ОСОБА_2 у судовому порядку і результати визначення вартості майна.

Посилаючись на порушення свого права внаслідок проведення оспорюваних електронних торгів щодо майна за заниженою стартовою ціною, позивачка не подала суду доказів щодо можливої іншої (більшої) стартової ціни проданого з торгів майна. Відповідних розрахунків, експертних висновків, висновків спеціалістів з даного питання матеріали справи не містять.

Крім того, така підстава позову як незгода позивача з оцінкою майна, що проведена державним виконавцем, не є достатньою підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 490/5475/15-ц.

Отже, для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином, в розумінні статей203та215 ЦК України, необхідно встановити порушення саме норм Порядку реалізації арештованого майна. Натомість, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

До договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (ст. 656 ч . 4 ЦК України).

З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Статтею 48 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

ЗУ "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема, на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів (далі - Порядок).

Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для знесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.

Відповідно доЗУ "Про виконавче провадження"державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

ДП "СЕТАМ" розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі, наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.

ДП "СЕТАМ"відповідно донаказу Міністерства юстиції України від 02 жовтня 2015 року N 1885/5 "Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів"та Порядку реалізації арештованого майна є організатором електронних торгів та уповноважений відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Відповідно до пункту 3 Розділу III Порядку реалізації арештованого майна організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).

Після внесення лота до Системи автоматично визначається строк для підготовки до проведення торгів, реєстрації учасників, огляду майна.

Дата початку проведення електронних торгів призначається на наступний після закінчення зазначених строків день та відображається в інформаційному повідомленні, яке розміщується на Веб-сайті автоматично після внесення інформації про лот у Систему.

Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку реалізації арештованого майна взаємодія органів державної виконавчої служби та приватних виконавців з організатором щодо реалізації арештованого майна, у тому числі, надсилання документів та повідомлень, передбачених цим Порядком, здійснюється через особисті кабінети відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців в Системі. Надсилання документів та повідомлень, передбачених цим Порядком, електронною поштою, поштовими відправленнями, доставка нарочним або кур`єрською службою доставки дозволяються виключно у разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють роботу особистих кабінетів відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців більше ніж на 24 години, до відновлення їх працездатності.

Відомості про електронні торги, майно, яке виставляється на них, доступні всім особам та розміщені на веб-сайті електронних торгів; електронний ресурс, що є складовою частиною системи електронних торгів, на якому розміщуються організаційно-методичні матеріали, інформаційні повідомлення про електронні торги та результати їх проведення, здійснюється реєстрація учасників, подання заяв на участь в електронних торгах, забезпечується доступ спостерігачів електронних торгів та проводяться електронні торги. Веб-сайт функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет.

Аналіз змістувищезазначеного Порядкуреалізації арештованогомайна дає підстави для висновку про те, що на організатора торгів не покладається обов`язок письмово повідомляти боржника у виконавчому провадженні про призначення торгів і подальший перебіг торгів, а також пересвідчуватися в отриманні таких повідомлень боржником.

Відповідно до вимог пункту 2 розділу II Порядку реалізації арештованого майна організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Згідно з пунктом 4 розділу II Порядку реалізації арештованого майна перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор лише перевіряє повноту заповнення заявки.

Пунктом чотири розділу III Порядку реалізації арештованого майна визначено, що організатор проводить електронні торги (торги за фіксованою ціною), у тому числі повторні, відповідно до строків, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 1 розділу VIII Порядку реалізації арештованого майна після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом.

Відповідно до пункту 1 розділу X Порядку реалізації арештованого майна на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно.

Згідно з пунктом 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди Організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги, який є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, а у випадку придбання нерухомого майна документом, на підставі якого нотаріусом видається свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Отже, акт про проведення, який складений за результатами торгів, стосується оформлення правового результату торгів, наслідком яких є виникнення цивільних прав та обов`язків, у зв`язку з чим торги є правочином у розумінністатті 202 ЦК України.

З огляду на це, порушення встановлених Порядком правил проведення торгів є підставою недійсності прилюдних торгів.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22 лютого 2017 року у справі N 6-2677цс16.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Постанови Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 372/3161/18, від 23 грудня 2020 року у справі № 639/7253/18, від 05 травня 2020 року у справі N 658/122/18.

У судовому засіданні встановлено, що на момент підготовки заяви про реалізацію арештованого нерухомого майна та передачі його на реалізацію, тобто станом на 02.03.2021 року, на виконанні у відділі ДВС перебувало зведене виконавче провадження АСВП №55393733 з примусового виконання:

АСВП 33216663 з примусового виконання наказу №2/88/5022-1419, виданого 03.01.2012 року Господарським судом Тернопільської області про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ПП ОСОБА_4 суму 35254,09 грн. орендної плати та плати за комунальні послуги, 1381,26 грн. пені за неналежне виконання грошових зобов`язань, 366,35 грн. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу;

АСВП 51749954 з примусового виконання виконавчого листа №607/10333/14-ц, виданого 12.05.2016 року Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 21600,97 грн. боргу;

АСВП 57186844 з примусового виконання постанови №52325191, виданої 10.09.2018 року Іршавським РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про стягнення з ОСОБА_2 витрат виконавчого провадження у розмірі 204 грн.;

АСВП 57187076 з примусового виконання постанови №52325191, виданої 04.10.2016 року Тернопільським РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 261559,36 грн.

Із вказаних виконавчих проваджень, одно було відкрито ще у 2012 році Тернопільським ВДВС, два інші перебували на виконанні Тернопільського ВДВС з 2016 року, після чого у 2018 року були передані на виконання до Іршавського ВДВС, про що боржнику ОСОБА_9 було відомо (том а.с.186-189).

12.01.2021 року державним виконавцем було винесено постанову про призначення виконання, згідно якої призначено примусове виконання на 22.01.2021 року.

22.01.2021 року державним виконавцем, з виїздом за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності понятих складено акт, що рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення, належного боржнику ОСОБА_2 , за вказаною адресою не виявлено.

22.01.2021 року державним виконавцем складено постанову про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано нерухоме майно боржника, а саме: Адміністративно-лабораторний корпус загальною площею 2099 кв.м., місцезнаходження АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,3515 га, цільове призначення - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для комерційного використання, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

25.01.2021 року державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до яких призначено експерта для визначення вартості майна.

Суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання Приватним підприємством «Алекс-Хуст», виготовлено звіти про вартість майна.

Згідно висновку про ринкову вартість земельної ділянки площею 0,3515 га, цільове призначення - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для комерційного використання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складає 165310 грн. (том 2 а.с.15).

Згідно висновку про вартість майна - вартість адміністративно-лабораторного корпусу загальною площею 2099 кв.м., місцезнаходження: АДРЕСА_1 , складає 659 632 грн. (том 2 а.с.17).

Відповідно до ч. 5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», 01.02.2021 року державним виконавцем надіслано копію звітів для ознайомлення сторонам виконавчого провадження (том 2 а.с.14,16,18).

Отже, позивачка ОСОБА_9 , як боржник у виконавчому провадженні з 2012 року, володіла інформацією стосовно відкриття виконавчого провадження, про що в матеріалах виконавчого провадження містяться достатньо доказів. Вона знала про те, що в неї є борги, однак добровільно, до продажу на прилюдних торгах майна, не сплатила заборгованість.

Не оскаржувала ОСОБА_2 у визначеному законом порядку і дій державного виконавця щодо проведення оцінки майна. Не подала вона суду доказів, які б підтверджували, що проведена суб`єктом оціночної діяльності оцінка нерухомого майна проведена з порушенням закону або є недостовірною (заниженою).

02.03.2021 року державним виконавцем підготовлено заяву про реалізацію арештованого нерухомого майна та передано вказане майно на реалізацію, а 24.03.2021 року через ДП «Сетам» було проведено електронні торги. Згідно протоколу №531200 майно реалізовано за суму 824 942 грн.

ДП "Сетам"було дотримано вимоги пункту 3 розділу III Порядку та торги проведені на двадцятий день після внесення лоту (02.03.2021 року отримано заявку, 04.03.2021 року (не пізніше ніж на третій робочий день з дати отримання заявки) організатор вніс до системи відомості про майно та 24.03.2021 року (протягом двадцяти днів строку для підготовки проведення торгів) проведено торги.

05.04.2021 року переможцем торгів відповідачкою ОСОБА_3 - було сплачено грошові кошти за вищезазначений лот.

08.04.2021 року державним виконавцем складено Акт про проведені електронні торги.

У судовому засіданні встановлено, що 08.04.2021 року до Іршавського ВДВС від стягувача за виконавчим провадженням ОСОБА_4 надійшла розписка від 01.03.2021 року про те, що заборгованість ОСОБА_2 по виконавчому листу №607/10333/14-ц від 12.05.2016 року відсутня, а також розписка ОСОБА_4 від 01.03.2021 року про те, що заборгованість ОСОБА_2 по виконавчому листу (наказу) 2/88/5022-1419 від 13.01.2012 року відсутня (том 2 а.с.67,68).

Отже, вказані заяви від стягувача ОСОБА_4 надійшли до Іршавського ВДВС тільки 08.04.2021 року, тобто після проведення електронних торгів, сплати переможцем за майно та складення державним виконавцем Акту про проведені електронні торги.

Приєднані до позовної заяви заява ОСОБА_4 від 22.03.2021 року про повернення виконавчого листа №607/10333/14-ц від 12.05.2016 року без виконання та розписка ОСОБА_4 від 01.03.2021 року про відсутність у ОСОБА_9 заборгованості за виконавчим листом №607/10333/14-ц від 12.05.2016 року, вказані обставини (отримання ДВС цих документів тільки 08.04.2021 року) не спростовують, оскільки не містять відміток ні про направлення в ДВС, ні про отримання таких.

За таких обставин, посилання позивача на те, що на день передачі майна на продаж у неї були відсутні будь-які борги за виконавчими провадженнями, про що було своєчасно та належно повідомлено державного виконавця, є безпідставними.

Приєднані до позовної заяви документи щодо погашення позивачкою ОСОБА_9 боргу перед ТОВ «Кей-колект» та, у зв`язку з цим, укладення сторонами Договору №11064379000/733392 від 23.04.2018 року про припинення зобов`язання переданням відступного, не є належними доказами по справі, оскільки виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_9 на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» боргу не входило до складу зведеного виконавчого провадження АСВП №55393733, по якому майно боржника ОСОБА_9 було передано на продаж через оспорювані електронні торги (том 1 а.с.13-36).

З пояснень державного виконавця Короля І.І. в судовому засіданні вбачається, що виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_9 на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» боргу було закрито ще у 2018 році через добровільне погашення боргу боржником. Що в свою чергу, не звільняє боржника від обов`язку сплатити витрати виконавчого провадження та виконавчий збір, тому відповідно до ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» борг про стягнення вказаних витрат було виділено в окреме виконавче провадження.

Щодо посилання позивача, як на підставу визнання торгів недійними, участь в торгах тільки одного учасника відповідача ОСОБА_3 , суд приходить до таких висновків.

Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, який затверджений наказом №2831/5 від 29.09.2016 року Міністерства юстиції України, «переможцем електронного аукціону визнається учасник, від якого на момент завершення електронного аукціону надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу аукціону або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною».

Отже, жодних обмежень у кількості учасників аукціону, Порядок реалізації арештованого майна не містить, тому участь в торгах тільки одного учасника не є порушенням Порядку та не є підставою для визнання торгів недійсними.

Тобто, жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача такими порушеннями у позовній заяві наведено не було.

Не надано позивачем суду і доказів, які б свідчили про наявність порушень, що могли вплинути саме на результати електронних торгів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених позивачем вимог, особа на власний розсуд розпоряджається своїми цивільними і процесуальними правами; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.ст. 12, 13, 77-81 ЦПК України); про задоволення позову рішення може бути прийняте за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог (ст. 263 ЦПК України).

Враховуючи наведене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним та скасування акту державного виконавця про проведені електронні торги, є безпідставними і таким, що не підлягають задоволенню.

В поданому представником відповідача ОСОБА_7 відзиві на позов зазначено, що судові витрати по даній справі складаються з витрат на професійну правничу допомогу, які просив стягнути з позивача.

У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_7 просив стягнути з позивача 15000 грн. витрат на правничу допомогу.

На підтвердження вказаних вимог до матеріалів справи приєднано Ордер на надання правничої допомоги №1055540 від 14.02.2022 року та копію Договору про надання правничої допомоги від 14.02.2022 року, згідно п.3.1 якого розмір винагороди адвокату складає 15000 грн. (том 1 а.с.118,120). Вказані докази на підтвердження розміру судових витрат відповідачкою було направлено, у тому числі, представнику позивача (том 1 а.с.124).

Яких-небудь заперечень щодо розміру судових витрат або клопотань про зменшення таких витрат від позивача не надходило.

Враховуючи наведене, відповідно до ст. 137 та 141 ч. 2 п. 2 ЦПК України, суд вважає стягнути з позивачки ОСОБА_2 на користь відповідачки ОСОБА_3 15000 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 15, 16, 203, 650 ЦК України, ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження», Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Мін`юсту від 29 вересня 2016 року N 2831/5, ст. 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України,

р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Іршавського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Державного підприємства «СЕТАМ» та ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів, проведених ДП «СЕТАМ» 24 березня 2021 року, номер лоту: 469574, щодо належного ОСОБА_2 майна адміністративно-лабораторного корпусу загальною площею 2099 кв.м. та земельної ділянки площею 0,3915 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , про скасування Протоколу проведення електронних торгів від 24 березня 2021 року №531200, про визнання недійсним та скасування Акту державного виконавця про проведені електронні торги від 08 квітня 2021 року - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 19 липня 2022 року.

Головуюча : М. О. Пітерських