Решение № 105214536, 13.07.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1514/22

2/212/2159/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:головуючого - судді Дехти Р.В., секретаря судового засідання Зюркевич В.В. в порядку ч.2 ст.247ЦПК України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Кривому Розі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2022 Акціонерне товариство «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2017 року по 30.11.2021 року в сумі 51261,23 грн.,з яких 42533,69 грн. за спожиту послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення), 7,01 грн. плата за абонентське обслуговування, 5802,22 грн. інфляційні витрати, 2925,32 грн. 3% річних, а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що АТ «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» здійснює постачання теплової енергії для опалення житла населенню, яке відповідно з вимогамиЖК України, зобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Так, позивачем на виконання своєї статутної мети здійснюється послуга з централізованого опалення у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач, виконуючи свої обов`язки, постійно надавав послуги з централізованого опалення, але боржник не здійснював у повному обсязі оплату за отримані послуги, у зв`язку з чим виникла вказана заборгованість.

Ухвалою судді 22 березня 2022 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання 13 липня 2022 року не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за його відсутності позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач та його представник в судове засідання 13 липня 2022 року не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені, представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження статусу відповідача у правовідносинах, не надано доказів, що позивач є постачальником комунальних послуг з центрального опалення/ постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, просив застосувати строк позовної давності, адже жодних дій щодо переривання такого строку не вчинялось.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначила, що на підтвердження того, що Відповідач є власником квартири, за якою виникла спірна заборгованість, є інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, яка перебуває в матеріалах справи. Позивач є постачальником послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно дост. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно зіст. 67 ЖК Україниплата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до положеньст. 68 ЖК Українинаймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідач ОСОБА_1 не зареєстрований за спірною адресою, проте є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 ., що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості сума боргу, яка рахується за спірною квартирою уперіод з 01.11.2017 року по 30.11.2021 рокуза послугу з постачання теплової енергії становить 51261,23 грн., з яких 42533,69 грн. за спожиту послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення), 7,01 грн. плата за абонентське обслуговування, 5802,22 грн. інфляційні витрати, 2925,32 грн. 3% річних.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (стаття 3 ЦК України), дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю й повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно ізстаттею 13 ЦК Українипри здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по централізованому опаленню та гарячому водопостачанню, які врегульованоЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII(далі - Закон № 2189-VIII),Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. № 2633-IV(далі - Закон № 2633-IV) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630(далі - Правила).

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону № 2189-VIII).

Пунктом 5 частини другоїстатті 7 Закону № 2189-VIIIвстановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третястатті 9 Закону № 2189-VIII).

Відповідно до частини шостоїстатті 19 Закону № 2633-IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630(із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Згідно пункту 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв.метр (куб.метр) опалювальної площі квартири та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення згідно із законодавством. Нарахування за опалення по житловим квартирам в будинках, в яких не встановлено будинковому засобу обліку теплової енергії, виконується виходячи з вартості опалення в поточному місяці та опалювальної площі квартири. Виходячи з тарифу за 1Гкал кожного місяця виконується розрахунок фактичних витрат теплової енергії (з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря за поточний місяць згідно довідки авіаційної метеорологічної станції м. Кривого Рогу) та вартість опалення 1 кв.м. опалювальної площі.

Законом № 2189-VIIIу статті 21 визначено, що одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначенихстаттею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Згідно зстаттею 22 цього ж Закону одиницявиміру обсягу спожитої споживачем гарячої води визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Тарифи на комунальну послугу з постачання гарячої води, що виробляється суб`єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та встановлюються органом, що регулює діяльність такого суб`єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням собівартості надання такої послуги, а також рентабельності суб`єкта господарювання, що провадить таку діяльність.

Крім того, відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16) визначено, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Відповідач є власником вказаної квартири, що підтверджено матеріалами справи, тому відповідно достатті 322 ЦК Українизобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами з надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги (частина першастатті 509 ЦК України).

Відповідно достатті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зіст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, предметом доказування у позові є доказування розміру заборгованості та обов`язку відповідача здійснити оплату наданих послуг з теплопостачання. У свою чергу, Відповідач не позбавлений обов`язку, у разі заперечень проти позову спростувати розмір заборгованості, та обов`язок зі сплати наданих послуг.

В силу частини 2статті 13 ЦПК України, частини 7статті 81 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з частиною 1статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 5статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За таких обставин, відповідно до вищевказаних прямих нормЦПК України, обов`язок доказування обґрунтованості позовних вимог та обставин, зазначених у позові, які є предметом доказування, покладаються виключно на сторону позивача, а обов`язок доказування безпідставності позовних вимог покладається на відповідача.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за період з 01.11.2017 року по 30.11.2021 року. Також надано акти подачі теплової енергії за спірний період.

З письмових матеріалів справи встановлено, що Відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , тобто користувався послугами позивача у даний період.

Вирішуючи питання про застосування до позовних вимог строку позовної давності, суд виходить з наступного.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четвертастатті 267 ЦК України). Для цілей застосування частини третьої та четвертоїстатті 267 ЦК Українипоняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у цивільному процесі»: сторонами в цивільному процесі є такі її учасники як позивач і відповідач (частина першастатті 30 ЦПК Україниу редакції, чинній на час розгляду справи); тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16(пункт 138)).

Згідно із ст.257, ст.260 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленимистаттями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюванийзакономінтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюванийзакономінтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80), від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61), № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 7 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51)).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та другастатті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).

Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц).

Судом встановлено, що з позовом до відповідача позивач звернувся до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 23 лютого 2022 року.

Спірні правовідносини виникли з приводу несплати відповідачем наданих позивачем житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання житлового приміщення.

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (пункт 5 частини 3 статті 20, частина першастатті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 рокуЗакон України "Про житлово-комунальні послуги"(в редакції, що діяла до 01 січня 2019 року).

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (пункт 5 частини другої статті 7, частина першастатті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у первинній редакції). Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 633, чинної з 30 серпня 2017 року).

Якщо договором не встановлений інший термін, то з 21 числа кожного місяця починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення.

Судом встановлено, що Відповідачем жодного разу не сплачувалися надані позивачем послуги. За розрахунком заборгованості позивач нараховував заборгованість за кожен календарний місяць надання послуг, починаючи з листопада 2017 року.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ятастатті 261 ЦК України).

Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то, перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.

Враховуючи, що позовна заява направлена до суду 23 лютого 2022 року, а також приписи статті257,260 ЦК Українипро те, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки позивач має право на задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за період з лютого 2019 по 30 листопада 2021 року.

Позивачем необґрунтовано зверненнядо судупоза межамистроку позовноїдавності,суд вважаєщо заявавідповідача прозастосування строкупозовної давностідо заявленихвимог АТ«КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ»підлягає задоволенню,а звідповідача слідстягнути заборгованістьза періодз лютого2019року по30.11.2021року включно,у розмірі31485,41грн.,яких 26083,41 грн. за спожиту послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення), 7,01 грн. плата за абонентське обслуговування, 3766,8 грн. інфляційні витрати, 1628,19 грн. 3% річних.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за теплоенергію за період з 01.11.2017 по лютий 2019 року слід відмовити у зв`язку зі спливом строку позовної давності на підставі ч.4ст. 267 ЦК України.

Здійснюючи розподіл судових витрат відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, суд виходить з наступного.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У лютому 2022 року Позивач звернувся до суду із позовною заявою, та відповідно до квитанції було сплачено судовий збір в розмірі 2481,00 грн.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги про заборгованість в сумі 31485,41 грн. Таким чином пропорційність задоволених вимог становить 61.42%.

Оскільки,вимоги позивачазадоволено частково,то сплаченийсудовий збірза пред`явленняпозовних вимогпідлягає стягненнюзгідно пропорційнозадоволених вимогв розмірі1523.83 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.79-82,141,265,280-282,354,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ,на користьАкціонерного товариства«КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ»заборгованість запослугу зцентралізованого опаленняза періодз лютого2019по 30листопада 2021року включно,що становить31485,41грн.,яких 26 083,41 грн. за спожиту послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення), 7,01 грн. плата за абонентське обслуговування, 3 766,8 грн. інфляційні витрати, 1 628,19 грн. 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 ,на користьАкціонерного товариства«КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ»сплачений судовийзбір запред`явленняпозовних вимогв розмірі1523,83 грн..

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення за період з листопада 2017 по лютого 2019 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:

Позивач: АТ «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, ЄДРПОУ 00130850);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП відсутній, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст складений 13 липня 2022 року.

Суддя: Р. В. Дехта