Постановление суда № 105128937, 04.07.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку на усунення недоліків

позовної заяви

04 липня 2022 рокуСправа №160/8262/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши питання щодо продовження строку усунення недоліків у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , з урахуванням адміністративного позову, який подано до суду 30.06.2022 року на виконання вимог ухвали суду від 17.06.2022 року, 14.06.2022 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області від 15.04.2022 року щодо відмови ОСОБА_1 призначити пенсію за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових у мовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зарахувати до стажу, який дає право на отримання пільгової пенсії та Списком № 2 час роботи ОСОБА_1 газоелектрозварником комунального підприємства «Чернівціводоканал» в період з 17.08.1992 року по 06.09.2005 року (13 років 0 місяців 21 день);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області визначити загальний трудовий стаж ОСОБА_1 - 30 років 2 місяця 12 днів;

- призначити пенсію ОСОБА_1 за Списком № 2 виробників, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 04.08.2021 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено щодо протиправності дій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з приводу не зарахування до стажу, який дає право на отримання пільгової пенсії за Списком № 2 час роботи газоелектрозварником комунального підприємства «Чернівціводоканал» в період з 17.08.1992 року по 06.09.2005 року (13 років 0 місяців 21 день).

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2022 року зазначена вище справа розподілена та 15.06.2022 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 року означену позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду: позовної заяви та її копіями, відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України відносно кожного відповідача конкретизувати у прохальній частині позовної заяви в чому саме (зокрема, в якому документі) відображені протиправні дії відповідача у вигляді відмови останньому призначити пенсію за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; в разі пропуску строку звернення до суду із позовною заявою, позивачу слід подати до суду заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

30.06.2022 року на виконання вимог ухвали суду від 17.06.2022 року від ОСОБА_1 до суду надійшов адміністративний позов, в якому як і в попередньому зазначено у якості відповідача лише як Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, просить скасувати індивідуальний акт Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області від 15.04.2022 року щодо відмови останньому призначити пенсію за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових у мовах та просить призначити пенсію за Списком № 2 виробників, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 04.08.2021 року.

При цьому, якого слід зобов`язати відповідача призначити пенсію позивач у позові не зазначає.

Разом з цим, у визначений судом п`ятиденний строк вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 року залишаються не виконаними.

Так, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Крім того, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Як убачається із поданої до суду позовної заяви, позивач неодноразово звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Так, як зазначено позивачем у позові та як убачається із доданих до позову його копій документів, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.08.2021 року №045750014515 за результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.08.2021 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком за Списком №2. Так само, ще декількома рішеннями ПФУ позивачу було також відмовлено у призначенні пенсії, зокрема, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 02.11.2021 року №045750014515 на підставі заяви ОСОБА_1 від 27.10.2021 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.12.2021 року на підставі заяви ОСОБА_1 від 20.12.2021 року.

При цьому, позивач просить суд призначити пенсію за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 04.08.2021 року, тоді як уперше за його заявою від 17.08.2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.08.2021 року №045750014515 було відмовлено у призначенні пенсії, про що в вимогах не зазначено.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 44 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно п. 4.2 розділу IV постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2002 року №22-1 Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції постанови Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року № 25-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 року за № 339/35961), при прийманні документів працівник сервісного центру, зокрема, сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Так, позивач, ОСОБА_1 неодноразово звертався до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заяви від 17.08.2021 року, 27.10.2021 року та від 20.12.2021 року про призначення пенсії за віком позивачу відпрацьовувались по принципу єдина черга та автоматизованим шляхом потрапила на відпрацювання до спеціалістів Головного управління Пенсійного фонду України в іншій області а не Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Однак, у поданій до суду позивачем як заявлено у якості відповідача лише кк Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, та і позовні вимоги звернені лише як до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Таким чином, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону, а тому позивачу слід чітко сформулювати та уточнити позовні вимоги, визначитися із кількістю відповідачів (вірним найменуванням відповідачів) та з позовними вимогами відносно кожного.

Окрім того, відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині 2 цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження рішень відповідача, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Тож, з ч. 1, 3 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Слід зазначити, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Відтак, в разі пропуску строку звернення до суду із позовною заявою, позивачу слід подати до суду заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

За висновком ЄСПЛ, викладеним в його рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі МШ Голуб проти України, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).

Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2019 року по справі №9901/82/19.

Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1 суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Отже, у визначений судом п`ятиденний строк вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 року залишаються не виконаними.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.

При цьому, у рішенні від 04.12.1995 р. по справі "Беллет проти Франції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви, викладені в ухвалі суду від 17.06.2022 року на 5 (п`ять) робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 17.06.2022 року.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- позовної заяви та її копіями, відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України відносно кожного відповідача; якого саме відповідача повинен суд зобов`язати призначити пенсію ОСОБА_1 за Списком № 2 виробників, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 04.08.2021 року;

- в разі пропуску строку звернення до суду із позовною заявою, позивачу слід подати до суду заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник