Решение № 105115813, 05.07.2022, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/33989/21

Провадження № 2/947/70/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2022 року

Київський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю

«ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» 03.11.2021 року звернулось до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за договором №94557069000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку від 26.06.2018 року, станом на 15.09.2021 року, у загальному розмірі 25049 гривень 80 копійок, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 19244,00 гривень, заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги 397,44 грн., заборгованості з комісії 2900,00 грн., трьох відсотків річних на суму заборгованості 708,60 грн., інфляційних втрат 1799,76 грн. та судових витрат, з посиланням на невиконання відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2021 року булоприйнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі, призначено дату, час і місце проведення судового засіданні.

Визначено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, уразі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У відповідності до відповіді адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області, відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .

За наслідком встановленого зареєстрованого місця проживання відповідача, уся судова кореспонденція суду, у тому числі копія ухвали про відкриття провадження по справі, копія позовної заяви з додатками до неї, судові повістки, скеровувались судом разом з рекомендованим поштовим повідомленням про відправлення поштової кореспонденції на ім`я ОСОБА_1 за вказаною адресою місця реєстрації, яка була повернута до суду без вручення.

Відповідно до ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За наслідком викладеного, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У судове засідання 05.07.2022 року сторони по справі не з`явились, про причини неявки відповідач суд не повідомив.

Позивач надав до суду заяву про підтримання заявлених вимог, розгляд справи за його відсутності, а також зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням викладеного, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні за відсутності сторін по справі, за відсутностівідзиву на позов тазаперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, на підставі наявних документів в матеріалах справи та у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «УкрСиббанк» з анкетою-заявою на надання споживчого кредиту в сумі 21000 грн.

На підставі зазначеної заяви, 26.06.2018 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір №94557069000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 20999,00 грн., строком до 25.06.2020 року, зі сплатою 0,00001% річних, та зі сплатою 7,00% річних понад встановлений договір термін, зі сплатою ануїтетного платежу в сумі 875,00 грн.

У відповідності до наданого до суду меморіального ордеру №0612733846 від 27.06.2018 року, АТ «УкрСиббанк» на виконання вказаного кредитного договору було здійснено виплату ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 20999,00 грн.

Зазначені обставини також підтверджуються поданою до суду випискою по кредитному договору від 25.09.2019 року.

На підставі вищевикладеного вбачається, що банком належним чином були виконані свої зобов`язання за вказаним кредитним договором №94557069000 від 26.06.2018 року.

У відповідності до довідки-розрахунку заборгованості за кредитом від 25.09.2019 року вбачається, що станом на 25.09.2019 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №94557069000 від 26.06.2018 року, становила в загальній сумі 22541,44 грн., яка складалась з: заборгованості за кредитним договором в сумі 19244,00 грн., заборгованості за відсотками 397,44 грн., заборгованості по комісії 2900,00 грн.

Зазначені обставини також підтверджуються поданою до суду випискою по кредитному договору від 25.09.2019 року.

Разом з тим, судом приймається, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75(в редакції, чинній на час вирішення справи), встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору)можуть бути належними доказами щодо заборгованостіпо тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правовоговисновку дійшов Верховний Суд у постанові від16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2021 року по справі №278/2177/15-ц.

Також судом встановлено, що 25.09.2019 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» був укладений договір факторингу №146, за умовами якого клієнт відступив фактору, а останній зобов`язався прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, та на умовах, визначених цим договором.

Виконання ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» умов вказаного договору факторингу підтверджується платіжним дорученням №1 від 25.09.2019 року.

У відповідності до реєстру боржників до договору факторингу №146 від 25.09.2019 року, відповідно до якого передавались за договором факторингу права вимоги, належать і права вимоги за кредитним договором №94557069000 від 26.06.2018 року.

25.09.2019 року між АТ«УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» складено акт приймання передачі права вимоги за вказаним договором, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» прийняло права вимоги в обсязі та на умовах визначених договором факторингу №146 від 25.09.2019 року.

26.09.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» був укладений договір факторингу №26-09/19/01, за умовами якого клієнт відступив фактору, а останній зобов`язався прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, та на умовах, визначених цим договором.

Виконання ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» умов вказаного договору факторингу підтверджується платіжним дорученням №2 від 07.10.2019 року.

У відповідності до реєстру боржників до договору факторингу №26-09/19/01 від 26.09.2019 року, відповідно до якого передавались за договором факторингу права вимоги, належать і права вимоги за кредитним договором №94557069000 від 26.06.2018 року.

26.09.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» складено акт приймання передачі права вимоги за вказаним договором, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» прийняло права вимоги в обсязі та на умовах визначених договором факторингу №26-09/19/01 від 26.09.2019 року.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги за кредитним договором №94557069000 від 26.06.2018 року, укладеним з ОСОБА_1 , заборгованість якого складала в сумі 22541,44 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором, зумовило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на звернення до суду з цим позовом.

Відповідно доч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. ст.1046,1047 ЦК України,за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умоввідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно доч. 1 ст. 530 ЦК України,якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1ст. 610 ЦК України,порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2ст. 612 ЦК України встановлено, щоборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст.1048ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України,у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойкигрошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 2ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 2ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного, наданих до суду документів, судом встановлено, що банком виконані умови кредитного договору №94557069000 від 26.06.2018 року з надання ОСОБА_1 кредитних коштів, право вимоги за яким набуло ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» в сумі 22541,44 грн.

Доказів на підтвердження погашення відповідачем зазначеної заборгованості до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підлягають задоволенню, стягненню з відповідача, у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору №94557069000 від 26.06.2018 року, підлягає на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 22541,44грн.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача в порядку ст. 625 ЦК України три відсотки річних та інфляційні втрати.

Відповідно дост. 625 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом якого грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Приймаючи невиконання відповідачем зобов`язання з повернення кредитних коштів, право вимоги за яким набув позивач 26.09.2019 року в межах визначеної суми, суд доходить до висновку про наявність підстав для застосування положень частини другої статті 625 ЦК України.

Позивач навів розрахунок сум 3% річних та інфляційних втрат, який відповідачем не оспорюється, у відповідності до якого три відсотки річних та інфляційні витрати нараховані на суму заборгованості по тілу кредиту в сумі 19244,00 грн., за період з 25.06.2020 року по 15.09.2021 року, та становлять: три відсотки в сумі 708,60 грн., інфляційні втрати в сумі 1799,76 грн., який приймається судом, як належний.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат на грошові кошти за неналежне виконання відповідачем зобов`язань з повернення кредитних коштів за період з 25.06.2020 року по 15.09.2021 року.

Відповідно достатті 89ЦПК України,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи задоволення позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача у відшкодування витрат зі сплати судового збору 2270,00 грн.

На підставі вищевикладена керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 6, 81, 141, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 )на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»(місцезнаходження:04053,м.Київ,вул.Кудрявський Узвіз,5-Б;код ЄДРПОУ36799749)заборгованість задоговором№94557069000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку від 26.06.2018 року, станом на 15.09.2021 року, у загальному розмірі 25049 (двадцять п`ять тисяч сорок дев`ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 19244 (дев`ятнадцять тисяч двісті сорок чотири) гривні 00 копійок, заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги 397 (триста дев`яносто сім) гривень 44 (сорок чотири) копійки, заборгованості з комісії 2900 (дві тисячі дев`ятсот) гривень 00 копійок, трьох відсотків річних на суму заборгованості 708 (сімсот вісім) гривень 60 (шістдесят) копійок, інфляційних втрат 1799 (одна тисяча сімсот дев`яносто дев`ять) гривень 76 (сімдесят шість) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б; код ЄДРПОУ 36799749) у відшкодування витрат зі сплати судового збору 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Калініченко Л. В.