Постановление суда № 105060863, 04.07.2022, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4420/22

Провадження № 1-кс/204/1105/22

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 липня 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Єфімової А.О.

за участю прокурора Бєлянського В.

за участю адвоката Черкавського Ю.С.

за участю підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

4 липня 2022 року до суду надійшло клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Дніпропетровській області Лук`янова Т.А., погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Бєлянським В. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділом Управління здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022040000000017 від 27.02.2022 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється відділом Дніпропетровської обласної прокуратури. Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно в 05 год. 00 хв. 24 лютого 2022 року підрозділами збройних сил та інших формувань Російської Федерації нанесені інтенсивні обстріли по території України, а також ракетно-бомбові удари по аеродромах в Борисполі, Озерному, Кульбакіному, Чугуєві, Краматорську, Чорнобаївнці, Дніпрі та інших військових об`єктах Збройних Сил України, зокрема військових частин Дніпропетровської області, а саме: смт. Черкаське, смт. Гвардійське Новомосковського р-ну, м. Кривого Рогу та м. Нікополя. Таким чином, підрозділи збройних сил та інших формувань Російської Федерації розпочали та продовжують агресивну війну проти України та повномасштабне вторгнення з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Крім цього, невстановлені особи на території Дніпропетровської області, систематично отримують та виконують завдання від представників збройних сил та спецслужб Російської Федерації щодо отримання та передачі даних про пересування підрозділів Збройних сил України, організації територіальної оборони, ситуації в містах, нанесення відміток для десантування підрозділів противника, нанесення ракетних та авіаударів. В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 приблизно на початку 2014 року, точний час та обставини в ході досудового розслідування встановлено не було, маючи досвід журналістської діяльності, цілеспрямовано завдавав шкоду інформаційній безпеці України, розміщуючи на підконтрольних йому ресурсах у соціальних мережах: «Facebook» - «ОСОБА_1» ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), «Instagram» - «ІНФОРМАЦІЯ_3» ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), «Youtube» - «ІНФОРМАЦІЯ_8» (ІНФОРМАЦІЯ_5), а також у мессенджері «Telegram» - « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (ІНФОРМАЦІЯ_6) та на загальнодоступному ресурсі мережі Інтернет «ІНФОРМАЦІЯ_9» (ІНФОРМАЦІЯ_10), інформацію, в т.ч. фотозображення, статті, посилання на відкриту інформацію тощо, що містить критику української влади, антиукраїнську пропаганду та виправдання збройної агресії Російської Федерації. Після чого, у періоди часу: 30 серпня 2017 року, 12 лютого 2019 року, 26 лютого 2022 року, 28 лютого 2022 року, з використанням власного мобільного телефону «Samsung» НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 та сім-картки оператора стільникового зв`язку «Vodafon» за номером: НОМЕР_4 , у мессенджері «Skype», ОСОБА_1 , діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 1, 2, 65, 68, 132-134 Конституції України, Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990, вимоги ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларації Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), з метою порушення територіальної цілісності та суверенітету України, під час вторгнення збройних сил Російської Федерації до території України, за невстановлених в ході досудового розслідування місці та обставин, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на сприяння вчиненню планування, підготовки та розв`язування агресивної війни та воєнного конфлікту, шляхом надання порад вказівок і засобів, не відмовляючись від нього, бажаючи довести його до кінця, за грошову винагороду здійснював спілкування та передав інформацію щодо обороноздатності України, місць розташування блок постів, переміщення техніки Збройних сил України, місць розташування підрозділів Збройних сил України, місць розташування систем протиповітряної оборони Збройних сил України з відповідними підтверджувальними фотоматеріалами та координатами (геолокацією) особі, яка записана у телефонній книзі мобільного телефону ОСОБА_1 , як «NewsFront», та яка здійснює планування, підготовку та розв`язування агресивної війни та воєнного конфлікту. Зазначеними вище діями, вчиненими ОСОБА_1 , останній повністю підтримував вторгнення РФ на територію України, розв`язання ними війни, знищення мирного населення України та військовослужбовців ЗСУ, а також сприяння встановлення влади окупаційних військ. Крім того у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу виник злочинний умисел, спрямований на носіння, придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу до 18.03.2022 та за невстановлених в ході досудового розслідування обставин придбав без передбаченого законом дозволу бойові припаси, а саме: корпус ручної гранати з маркуванням «РГО 80-13-88» та запал до вказаної гранати з маркуванням «УДЗ С-81-87». Після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу до 18.03.2022 та за невстановлених в ході досудового розслідування обставин ОСОБА_1 без передбаченого законом дозволу переніс до місця свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вказані корпус ручної гранати з маркуванням «РГО 80-13-88» та запал до вказаної гранати з маркуванням «УДЗ С-81-87», де став їх зберігати без передбаченого законом дозволу. Під час проведення обшуку 18.03.2022 у період часу з 17 год. 05 хв. по 19 год. 55 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серед іншого було виявлено та вилучено бойові припаси, а саме: корпус ручної гранати з маркуванням «РГО 80-13-88» та запал до вказаної гранати з маркуванням «УДЗ С-81-87». 18.03.2022 громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України. 19.03.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 437, ч. 1 ст. 263 КК України. 27.04.2022, встановивши наявність достатніх доказів та підстав для зміни раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 437, ч. 1 ст. 263 КК України, на підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 111 КК України. 20.03.2022 на підставі ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 діб. 10.05.2022 на підставі ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 8 липня 2022 року. Таким чином, дії ОСОБА_1 , які виразились у вчиненні дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, а саме надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану, тобто у державній зраді, кваліфікуються за ч. 2 ст. 111 КК України та які виразились у незаконному придбанні, носінні, та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, кваліфікуються за ч. 1 ст. 263 КК України. Правова кваліфікація кримінального правопорушення: громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпро, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , який затриманий слідчим слідчого відділу УСБУ у Дніпропетровській області за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень 18.03.2022, якому 19.03.2022 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 437 та ч. 1 ст. 263 КК України та якому 27.04.2022 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри на підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 111 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 , у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та доводять, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, з посиланням на матеріали кримінального провадження, що підтверджують ці обставини. Наявність обґрунтованої підозри підтверджується: протоколом обшуку від 18.03.2022; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.03.2022; протоколом огляду від 18.03.2022; протоколом огляду від 19.03.2022; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 19.03.2022 та іншими доказами в сукупності. Разом з тим, з метою закінчення досудового розслідування необхідно: отримати висновок комп`ютерної судово-технічної експертизи; отримати висновок судової вибухо-технічної експертизи; встановити та допитати свідків вчинення вказаних кримінальних правопорушень; встановити та допитати як свідків понятих, присутніх під час обшуку 18.03.2022 за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_1 ; встановити інших осіб, причетних до вищевказаної протиправної діяльності; після отримання висновків комп`ютерної судово-технічної експертизи, судової вибухо-технічної експертизи, допиту як свідків понятих та проведення відповідних слідчих та процесуальних дій, вирішити питання про подальший рух кримінального провадження; виконати інші слідчі та процесуальній дії, необхідність в яких виникне в ході виконання вище перелічених слідчих дій. Так, на теперішній час у вказаному кримінальному провадженні проводяться комп`ютерна судово-технічна експертиза та судова вибухо-технічна експертиза, у зв`язку з чим, з урахуванням методик проведення, необхідно достатнього часу для їх завершення. Вказані висновки експертів надалі будуть використані як докази у судовому провадженні. Результати проведення зазначених слідчих (розшукових) дій, комп`ютерної судово-технічної експертизи, судової вибухо-технічної експертизи та заходів мають важливе значення для судового розгляду кримінального провадження. Обставинами, що перешкоджали здійсненню вищевказаних слідчих (розшукових) дій та заходів є особлива складність кримінального провадження, а саме: великий обсяг проведення необхідних слідчих (розшукових) дій та прийняття процесуальних рішень; великий обсяг інформації, отриманий під час здійснення досудового розслідування, котрий необхідно перевірити, проаналізувати та прийняти відповідні процесуальні рішення з метою об`єктивного та неупередженого досудового розслідування; проведення агресивної війни з боку Російської Федерації та введення воєнного стану в Україні. Необхідність продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також тим, що інший, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вищезазначеним ризикам. Наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, розуміючи про тяжкість та строки покарання, яке йому може бути призначено, в разі визнання його винним у скоєні інкримінованого злочину, та очевидно в разі обрання більш м`якого виду запобіжного заходу може виїхати до тимчасово окупованої території та переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується тим що у кримінальному провадженні ще не зібрано органом досудового розслідування всі речові докази злочину, інкримінованого підозрюваному, триває встановлення інших співучасників злочину, тому знаходячись на свободі він, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе знищити ці докази, зокрема дані, що містяться у мессенджері «Skype», у соціальній мережі «Facebook» - « ОСОБА_1 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), «Instagram» - « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), «Youtube» - «ІНФОРМАЦІЯ_8» ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), а також у мессенджері «Telegram» - « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та дані у спільнотах в яких останній є адміністратором у вказаній мережі, що унеможливить об`єктивне, повне та всебічне розслідування та ускладнить зібрання доказової бази вини підозрюваного. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На даний час по кримінальному провадженню встановлюються інші особи, які причетні до його злочинної діяльності, у зв`язку з чим ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що відносно нього здійснюється досудове розслідування за вказаний злочин, перебуваючи на волі, існує ризик, що останній може повідомити зазначених осіб про його переслідування правоохоронними органами, а вказані особи можуть знищити або сховати предмети злочинної діяльності, які мають доказове значення по справі. Крім цього, може передати відомості, які ще невстановлені в ході досудового розслідування щодо пересування військової техніки ЗСУ, розташування блокпостів представникам підрозділів ЗС РФ. Продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 відповідає суспільному інтересу, так як кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження щодо сприяння здійсненню військової агресії на території України. Оцінюючи в сукупності викладене, варто прийти до висновку, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку підозрюваного ОСОБА_1 та відповідно до ст.ст. 183, 194, 199 КПК України, йому необхідно продовжити строк запобіжного захід у вигляді тримання під вартою. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з раніше зазначених підстав. Також, зазначив, що ризики, передбачені п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати.

Підозрюваний у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати відносно нього інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, та зазначив, що інкримінований йому злочин - державна зрада, жодним чином його не стосується, підозра не доведена. Повідомлена йому підозра взагалі не обґрунтована та безпідставна.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки ризики жодним чином не обґрунтовані, доказів наявності ризиків суду не надано.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України, і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

19 березня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 437, ч. 1 ст. 263 КК України.

27 квітня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 437, ч. 1 ст. 263 КК України, на підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 111 КК України.

20 березня 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 діб.

1 квітня 2022 року ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду

м. Дніпропетровська строк досудового розслідування кримінального провадження № 22022040000000017 від 27.02.2022 продовжено до 27 серпня 2022 року.

10 травня 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 8 липня 2022 року.

Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Проте, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження лише один ризик, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У судовому засіданні прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти всановленому у судовому засіданні ризику.

Крім того, при розгляді даного клопотання суд враховує той факт, що на даний час в Україні введено військовий стан та тривають активні бойові дії, що в свою чергу збільшує ризик втечі (переховування) підозрюваного настільки, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти даному ризику.

Що стосується посилань підозрюваного на необґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, то варто зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи критерії обґрунтованості підозри викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18) для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою.

Метою затримання є подальше розслідування кримінального провадження шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Виходячи з наданих доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що додані до матеріалів клопотання докази у їх сукупності, дають всі підстави стверджувати про вірогідну причетність підозрюваного до вчинення названого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя зазначає, що на вказаному етапі досудового розслідування він не в праві вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Зважаючи на усталену практику Європейського суду з прав людини, де у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зазначено термін «Обгрунтована підозра», який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпьелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A? N182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У зв`язку з викладеним, доводи підозрюваного про необґрунтовану підозру є безпідставними.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним особливо тяжкого кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання та реєстрації, стійких сімейних зв`язків, а також враховуючи наявність ризику, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу у судовому засіданні не встановлено, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для продовження підозрюваному строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 серпня 2022 року.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 34, 81, 110, 131-132, 176-178, 183, 199, 219, 294, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , без визначення застави, в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 серпня 2022 року.

Ухвалу направити до СВ Управління СБ України в Дніпропетровській області для виконання.

Ухвала щодо продовження строку запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Т.О. Дубіжанська