Постановление суда № 105060846, 04.07.2022, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4391/22

Провадження № 1-кс/204/1090/22

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 липня 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Єфімової А.О.

за участю прокурора Донченка А.

за участю підозрюваної ОСОБА_1

за участю захисника Ципліцького Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровськ, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, зі слів маючої на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимої, востаннє:

-04.05.2022 року вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання по вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2021 року, визначити Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області від. 10.01.2022 року повністю до відбуття 1 рік 1 місяць позбавлення волі,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1 липня 2022 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Плескачової В.С., погоджене прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра Донченком А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що Указом Президента України № 66/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому продовжений відповідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Указу Президента України №259/2022 від 18.04.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», (строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25квітня 2022 року строком на 30 діб), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, на всій території України введено військовий стан, та впроваджено визначені ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» заходи правового режиму воєнного стану. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Достовірно знаючи про те, що на всій території України введено воєнний стан, будучи раніше неодноразово судимою за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.05.2022 року, приблизно о 19 год. 30 хв., знаходячись у приміщенні магазину ПроСтор136 ТОВ «СтильД», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 77 маючи злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно, що належить магазину ПроСтор 136 ТОВ «СтильД», представником якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , побачила на полицях магазину товари, які визначила як об`єкти свого злочинного посягання. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , близько 19:45 год., знаходячись приміщенні магазину ПроСтор 136 ТОВ «СтильД», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 77, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, з метою наживи, впевнившись, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу, підійшла до полиць та поклала майно, а саме: BIOAQUA тонік для обличчя Алое 92%, 120 мл, штрихкод 6947790782 843 - 2 шт., вартістю згідно висновку експерта №1393 від 20.06.2022 на момент вчинення кримінального правопорушення 249,34 грн. (124,67 грн. за шт.); BODY PHILOSOPHY міст для тіла парфумований Rainbow Unicorn, 88 мл, штрихкод 6970392255 286 - 1 шт., вартістю згідно висновку експерта №1393 від 20.06.2022 на момент вчинення кримінального правопорушення 87,00 грн.; HEAD&SHOULDERS шампунь Об`єм від самих коренів, 400 мл, штрихкод 4084500610 668 - 1 шт., вартістю згідно висновку експерта №1393 від 20.06.2022 на момент вчинення кримінального правопорушення 112,30 грн.; BIOAQUA пінка д/обличчя з екстрактом персика, 100г, штрихкод 6941349372 653 - 2 шт. вартістю згідно висновку експерта №1393 від 20.06.2022 на момент вчинення кримінального правопорушення 125,84 грн. (62,82 грн. за шт.) до своєї сумки. Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , перебуваючи за вищевказаною адресою, тримаючи при собі зазначене майно, не розрахувавшись пройшла касову зону, та вийшла з приміщення магазину, тим самим довела свій злочинний умисел до кінця, чим спричинила магазину ПроСтор 136 ТОВ «СтильД» матеріальну шкоду, яка згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 1393 від 20.06.2022 року на момент вчинення злочину, а саме станом на 30.05.2022 року становить 574, 48 грн. (п`ятсот сімдесят чотири гривні 48 копійок). З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто злочині, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України. Таким чином, умисні дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України. 30.06.2022 року в порядку ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Дніпропетровськ, азербайджанці, громадянці України, яка має середню-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованій, незаміжній, на утриманні маючу неповнолітню дитину, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судиму. Підозра відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується та обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: заявою про вчинене кримінальне правопорушення; оглядом місця події від 08.06.2022 року; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_3 від 16.06.2022 року; протоколом зняття показань технічних засобів, що мають функції відеозапису; протоколом огляду відеофайлу; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 вд 17.06.2022 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_4 від 17.06.2022 року; висновком експерта судово-товарознавчої експертизи № 1393 від 20.06.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 28.06.2022 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_5 від 28.06.2022 року; протоколом огляду відео файлу зі свідком ОСОБА_4 від 29.06.2022 року; протоколом додаткового огляду місця події від 29.06.2022 року; іншими наявними в матеріалах доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування. Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваної ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, яке їй інкримінується, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України. Аналізуючи зібрані докази, орган досудового розслідування приходить до висновку про наявність фактів та відомостей, які вказують на те, що саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,причетна доскоєння вищевказаногокримінального правопорушення.Також,проаналізувавши матеріалиданого кримінальногопровадження,досудове розслідуванняприходить довисновку продоцільність обрання ОСОБА_1 ,запобіжного заходуу виглядітримання підвартою,так якматеріали кримінальногопровадження містятьвагомі доказипро вчиненняостаннім особливотяжкого кримінальногоправопорушення,за якепередбачено покаранняу виглядіпозбавлення волівід п`ятидо восьмироків.Відповідно довимог п.4ч.1ст.184КПК Українипід часдосудового слідствавстановлено наявністьризиків,передбачених уп.1,2,3,5ч.1ст.177КПКУкраїни тав п.1,2,4,5,6ст.178КПК України,і вобґрунтування застосуваннязапобіжного заходущодо ОСОБА_1 покладається необхідністьзапобігання спробампереховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду,незаконно впливатина потерпілогота свідківу цьомукримінальному провадженні,перешкоджати кримінальномуправопорушенню іншимчином.В ходідосудового розслідуванняпо вказаномукримінальному провадженнювиникла необхідністьу застосуваннізапобіжного заходувідносно підозрюваноїу виглядітримання підвартою,оскільки єдостатньо підставвважати,що існуютьризики,що підозрювана ОСОБА_1 може здійснитидії,передбачені п.п.1,2,3,5ч.1ст.177КПК України,а саме:В ходіпроведення досудовогорозслідування встановлено,що ОСОБА_1 підозрюється увчиненні тяжкогозлочину,санкція якогопередбачає виключнепокарання увигляді позбавленняволі відп`яти довосьми років.В органудосудового розслідуванняє достатніпідстави вважати,що,враховуючи тяжкістьвчиненого кримінальногоправопорушення,підозрювана ОСОБА_1 ,яка підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушенняна іспитовомустроку,усвідомлює невідворотністьпокарання завчинене неюкримінальне правопорушення,а томуз метоюуникнення відповідальності,може переховуватисьвід органудосудового розслідуваннята суду.Слід зазначити,що підозрювана ОСОБА_1 ,постійного офіційногомісця роботине має,раніше неодноразовосудима івідносно останньоїобвинувальні актиперебувають насудовому розгляді,що даєпідстави вважати,що останнявчинить дії,передбачені п.1ч.1ст.177КПК України.В ходідосудового розслідування,речей якіпо кримінальномупровадженню виступаютьпредметом кримінальногоправопорушення небуло виявленота вилучено,а томує всіпідстави вважати,що вонаможе їхзнищити,спотворити абосховати зметою уникненнявідповідальності завчинений тяжкийзлочин.Органом досудовогорозслідування ізврахуванням тогофакту,що підозрювана ОСОБА_1 ,знає депрацюють свідкикримінального правопорушення,крім цього,коло свідківта очевидцівв даномукримінальному провадженнівстановлюється,а томує всіпідстави вважати,що існуєобґрунтований ризикнезаконного впливуна потерпілогота свідківкримінального правопорушення,з метоюуникнення відповідальностіза вчиненийтяжкий злочиншляхом їхзалякування,умовляння,пропонування неправомірноївигоди.У ходідосудового розслідуваннявстановлено,що підозрювана ОСОБА_1 ,раніше неодноразовосудима завчинення аналогічнихкримінальних правопорушень,підозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення вчиненогов періодіспитового строку,а такожвідносно останньоїобвинувальні актислухаються усуді;крім того,підозрювана немає офіційногомісця роботи,що свідчитьпро відсутністьзаконного достатньогоджерела доходу,який здатнийзабезпечити достатнійрівень життяпідозрюваної,є всіпідстави вважати,що підозрювана ОСОБА_1 ,у разізастосування донього більшм`якого запобіжногозаходу ніжтримання підвартою,може вчинитиінші,в томучислі корисливі,кримінальні правопорушення.Враховуючи сукупністьвищевикладених обставин,суспільну небезпекудій підозрюваного,вчинених вумовах воєнногостану,досудове розслідуванняприходить довисновку,що вразі застосуваннябільш м`якихзапобіжних заходівщодо підозрюваної ОСОБА_1 таких як:особисте зобов`язання,особиста порука,застава,домашній арешт,існує реальназагроза переховуванняйого відорганів досудовогорозслідування тасуду;можливість знищити,сховати абоспотворити будьяку ізречей чидокументів;незаконного впливуна потерпілого,свідків таекспертів;можливість вчиненнянового кримінальногоправопорушення,не призведутьдо забезпеченнянормальної поведінкипідозрюваного тавиконання процесуальнихрішень укримінальному провадженні.Вказані ризики,передбачені ст.177КПК України,є обґрунтованими.Відповідно доч.3ст.183КПК Українислідчий суддяпри постановленніухвали прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюзобов`язаний визначитирозмір застави,достатньої длязабезпечення виконанняпідозрюваним обов`язків,передбачених кримінальнимпроцесуальним кодексомУкраїни.Визначити розмірзастави підозрюванійу розмірі40прожиткових мінімумів,тобто 100320грн.Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити, зазначивши що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам, оскільки ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2022 року відносно ОСОБА_1 вже було обрано цілодобовий домашній арешт, однак вона порушила обраний відносно неї запобіжний захід покинувши місце проживання без відома органу досудового розслідування та на даний чам підозрюється у вчинені нового злочину.

Підозрювана у судовому засіданні заперечувала проти застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила залишити їй домашній арешт, оскільки вона не має відношення до даного злочину.

Захисник підозрюваної у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, роботи.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження; незаконно впливати на свідків та потерпілих, а також вчинити нове кримінальне правопорушення. Однак, у судовому засіданні було встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а ризик впливу на свідків та потерпілих не був жодним чином доведений прокурором.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України,зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною)метою застосуваннязапобіжних заходіву кримінальномупровадженні єзабезпечення виконанняпідозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків.Застосування такихзаходів завждипов`язаноіз необхідністюзапобігання ризикам,передбаченим ст.177КПК.Слідчий суддя,суд маєзважати,що слідчий,прокурор немають праваініціювати застосуваннязапобіжного заходуза відсутностідля цьогопідстав,передбачених ст.177КПК.Тому,в разірозгляду відповідногоклопотання,не підкріпленоговизначеними уКПК метоюта підставами,останнє маєбути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, при розгляді даного клопотання суд враховує той факт, що на даний час в Україні введено військовий стан та тривають активні бойові дії, що в свою чергу збільшує ризик втечі (переховування) підозрюваного настільки, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти даному ризику.

У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, наявність яких встановлена у судовому засіданні.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення нею кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, враховуючи її вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, наявність на утриманні малолітньої доньки, відсутність постійного місця роботи, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрювана перебуваючи на домашньому арешті, порушила його вимоги покинувши визначене місце проживання без дозволу слідчого чи прокурора, та вчинила нове кримінальне правопорушення, може знищити чи приховати будь-яку із речей, що має значення для даного провадження, а також вчинити нове кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимою за аналогічні злочини та перебуваючи на іспитовому строці, втретє вчинила злочин проти власності, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваної, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням цього слідчий суддя вважає, що достатньою сумою застави необхідно визначити 100 000 гривень, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчогопро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 1 вересня 2022 року.

Визначити заставу у розмірі 100000(стотисяч) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ у м. Київ.

Покласти напідозрювану ОСОБА_1 у разівнесення заставинаступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади у разі наявності свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_1 важається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу направити до ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Т.О. Дубіжанська