Постановление суда № 105031837, 01.07.2022, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4330/22

Категорія 56

2/295/1543/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2022 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючогосудді Перекупка І.Г.

за участю секретаря Українця Р.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторінцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про захист порушених конституційних прав, -

В С Т А Н О В И В:

До Богунського районного суду м. Житомира звернулася ОСОБА_1 з позовом до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про захист порушених конституційних прав, в якому просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 51 000 ( п`ятдесят одну тисячу грн.) 00 коп.

В обґрунтування вимог ОСОБА_1 вказала, що Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради було незаконно розглянуто її клопотання від 08 травня 2020 р. у зв`язку з чим їй заподіяна моральна шкода у сумі 51 000 грн.

Ухвалою суду від 19.05.2022 р. по справі відкрито провадження; постановлено розгляд справи проводити в спрощеному позовну провадженні з повідомленням (виклику) сторін.

Позивач копію ухвали про відкриття провадження отримала 25.05.2022 р. (а. с. 41), про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Цей припис слід застосовувати з урахуванням частини четвертої статті 55 КАС України. Держава бере участь у справі через відповідний орган державної влади відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник. Отже, в адміністративному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді.

Згідно з ч. 5ст. 21 КАС Українивимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один із його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їхні права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Водночас, визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Позивач оскаржує дії суб`єкта владних повноважень та просить відшкодувати спричинену їй шкоду й звернулась до суду із позовом про захист свого інтересу в частині незаконної відмови надання документів для ознайомлення. З чого слідує, що між сторонами речові приватноправові відносини не виникли.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про захист порушених конституційних прав - закрити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, з дня її складення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Г.Перекупка