Приговор № 105028612, 01.07.2022, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3862/21

Провадження № 1-кп/307/388/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2022 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Гримут В.І.

за участі: секретаря Ком`яті Н.А.

прокурорки Думнич М.В.

захисника Панфілов П.Г

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, кримінальне провадження за № 12021071160000422, про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, розлученого, сезонного робітника, раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

25 липня 2021 року, приблизно о 22.20 год., ОСОБА_2 керуючи технічно-справним автомобілем марки «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 у нічний час доби, рухаючись автодорогою Н-09 Мукачево-Рогатин-Львів, по вулиці Борканюка, в с. Нижня Апша, в напрямку с. Грушово, напроти будинку № 199, діючи всупереч вимогам п.п. 2.3, 12.3., 12.4. та 12.9 «б» Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася, не забезпечив безпеки дорожнього руху, з моменту виникнення перешкоди для руху, яку він об`єктивно був спроможний виявити, пішохода, яка йшла проїзною частиною дороги у попутному напрямку по його смузі руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , яка отримала тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили її смерть.

Своїми діями ОСОБА_2 винив злочин передбачений ч. 2 ст. 286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Пояснив, що 25.07.2021, приблизно о 22-й год., на автомобілі «Ford» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вулиці Борканюка у с. Нижня Апша, в напрямку м. Тячів. По узбіччю, в попутному напрямку йшла ОСОБА_4 , яка вийшла на проїзну частину дороги і він не встиг загальмувати та здійснив наїзд на неї. Після цього одразу зупинився, вийшов з автомобіля, надав їй першу медичну допомогу та попросив у перехожого мобільний телефон, з якого викликав швидку. Коли приїхала швидка медична допомога дівчина вже померла. У вчиненому розкаюється, просить не позбавляти його волі.

Розглянувши матеріаликримінального провадженнясуд вважає,що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України доведена повністю. Крім його особистого визнання це стверджується наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що вночі їй зателефонували і сказали про дорожньо-транспортну пригоду, під час якої загинула її сестра. ОСОБА_2 відшкодував їй моральну та матеріальну шкоду, претензій до нього не має. Просила призначити обвинуваченому покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні ствердила, що їхала на автомобілі під керуванням ОСОБА_2 по вулиці Борканюка у селі Нижня Апша в напрямку с. Грушово. Сиділа позаду водія. В якийсь час відчула що автомобіль різко загальмував та почула звук удару. Вийшовши з автобуса на узбіччі дороги побачила дівчину. Після ДТП транспортний засіб не змінював свого розташування. На автомобілі було розбито лобове скло з боку пасажира.

Протоколом огляду, схеми та фототаблиць до нього від 25.07.2021 стверджено, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є ділянка дороги біля будинку № 199 по вулиці Борканюка у с. Нижня Апша. Дорожнє покриття загальною шириною 7.3 метрів. Проїзна частина дороги складається з двох смуг для руху. До проїзної частини дороги праворуч примикає узбіччя шириною 2.8 метрів, а ліворуч 1.8 метри. На транспортному засобі Форд Транзіт, д.н.з. НОМЕР_1 , наявні пошкодження в районі лобового скла по центру, деформована права фара та бампер з правого боку. Від переднього правого колеса сліди шин автомобіля довжиною 23.3 м, а від переднього лівого колеса 36.0 м. Прямолінійний безперервний слід. Наявний осип скла з автомобіля. Труп жіночої статі одягнений в топік червоного кольору та штани синього кольору. На шортах в області сідниць наявна коричнева пляма. В області волосяного покрову голови та обличчі наявна речовина темно бурого кольору (кров). На обличчі трупа наявні забійні рани.

Згідно протоколуогляду транспортногозасобу тафототаблиць донього від05.10.2021на автомобілімарки «Ford»,д.н.з. НОМЕР_1 ,наявні пошкодженняна капоті,розбита правафара,розбите вітровескло,з правогобоку деформованийномерний знак.В однійз шинвідсутній тискповітря.

Відповідно до висновку експерта № 145 від 23.08.2021 у результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, підшкірних крововиливів голови, субарахноїдальних крововиливів та набряку речовини головного мозку, відкритої черепно-лицевої травми у вигляді перелому Ле-Фор І, перелому кута нижньої щелепи зліва та травматичного зламу 12, 11, 21, 22, 23 зубів; закритої хребтової травми у вигляді зламу зубоподібного відростку ІІ шийного хребця; забійної рани чола, осадження лівої половини обличчя, синця верхньої повіки лівого ока, гематоми обох губ зліва, садна лівого плечового суглобу, чисельних саден грудної клітки, осадження обох здувних ділянок живота, чисельних саден обох передпліч та китиць рук, садна та рани правого колінного суглобу, садна рани лівого стегна, чисельних саден тильної поверхні обох стоп та пальців ніг. Вказані тілесні ушкодження у своїй сукупності сприяли розвитку травматичного шоку, що і став безпосередньою причиною смерті неповнолітньої ОСОБА_3 . Відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, оскільки є небезпечними для життя потерпілої в момент їх спричинення та призвели до настання смерті, і таким чином знаходяться в причинному зв`язку з фактом настання смерті.

Висновком експерта № СЕ-19/107-21/8332-ІТ від 12.10.2021 стверджено, що на момент ДТП та на момент експертного дослідження робоча гальмова система автомобіля «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходилася в працездатному стані та могла виконувати функції, передбачені конструкцією. На момент ДТП та на момент експертного дослідження рульове керування автомобіля знаходиться в працездатному стані, вимогам п. 31.4.2. (рульове керування) ПДР України відповідає та могло виконувати функції, передбачені конструкцією. На момент ДТП та на момент експертного дослідження система освітлення та світлової сигналізації досліджуваного автомобіля марки «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходилась частково в працездатному стані через пошкодження лампочки та розсіювача правої блокфари. На момент ДТП та момент експертного дослідження ходова частина автомобіля «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходилася в працездатному стані. На момент експертного огляду та, відповідно, на момент ДТП, система рульового керування, гальмова система та ходова частина досліджуваного автомобіля марки «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходилася в працездатному стані, пошкодження системи освітлення та світлової сигналізації отримані в результаті ДТП.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 176/10 від 13.10.2021 при заданих вихідних даних швидкість руху автомобіля «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , перед гальмуванням складала величину 70 км/год. У заданій дорожній ситуації водій автомобіля «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 у відповідності до вимог п.п. 2.3., 12.3, 12.4., 12.9 «б» та 1.10 (в частині визначення поняття «перешкода для руху») ПДР повинен був вести свій автомобіль зі швидкістю не більше 50 км/год., бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, а з моменту виявлення перешкоди для руху негайно застосувати гальмування для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або застосовувати маневр безпечного для інших учасників руху об`їзду. При заданих вихідних даних водій автомобіля «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 мав технічну можливість шляхом своєчасного негайного застосування екстреного гальмування уникнути наїзд на пішохода ОСОБА_4 як при вибраній швидкості Va=70 км/год., так і при допустимій Va=50 км/год. При заданому комплексі вихідних даних, з технічної точки зору, умовами настання даної ДТП є факт невідповідності дій водія автомобіля «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , вимогам п.п. 2.3., 12.3, 12.4., 12.9 «б» та 1.10 (в частині визначення поняття «перешкода для руху») ПДР, який маючи можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, несвоєчасно застосував гальмування, або безпечний маневр об`їзду перешкоди ліворуч.

Таким чином, оцінивши у сукупності всі зібрані по справі докази, які повністю узгоджуються між собою і не суперечать один одному, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

При розгляді даного кримінального провадження судом також було встановлено, що крім порушення правил дорожнього руху обвинуваченим, з боку загиблої ОСОБА_4 , у крові якої на момент смерті виявлено 6.56 проміле етилового спирту, також було допущено ряд порушень правил дорожнього руху, зокрема п.п. 4.4, 4.7, 4.8 та 4.14.

Так згідноп.4.4,4.7,4.8ПДР утемну порудоби тав умовахнедостатньої видимостіпішоходи,які рухаютьсяпроїзною частиноючи узбіччям,повинні виділитисебе,а заможливості матина зовнішньомуодязі світлоповертальніелементи,для своєчасногоїх виявленняіншими учасникамидорожнього руху.Пішоходи повинніпереходити проїзнучастину попішохідних переходах,у томучислі підземнихі надземних,а уразі їхвідсутності -на перехрестяхпо лініяхтротуарів абоузбіч. Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід упевниться у відсутності небезпеки.

Відповідно до п.п. 4.14. ПДР пішоходам забороняється виходити напроїзну частину,не впевнившисьу відсутностінебезпеки длясебе таінших учасниківруху, раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід.

Обираючи обвинуваченому покарання суд враховує обставини, які його пом`якшують: щиро розкаявся, вину визнав, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував потерпілій матеріальну та моральну шкоду, по місцю проживання характеризується позитивно, має двоє неповнолітніх дітей; обставини, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Відповідно дост. 50 КК Українипокарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Пунктом 1постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 р. з послідуючими змінами звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимогст. 65 ККстосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У п. 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1ст. 65 ККсуди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частиниКК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Згідно п. 5 цієї ж постанови судам треба мати на увазі, що наведений у ч. 1 ст. 66 ККперелік обставин, які пом`якшують покарання, не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати пом`якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч. 1 цієї статті (наприклад, вчинення злочину внаслідок збігу випадкових обставин чи неправильної поведінки потерпілого, відвернення підсудним шкідливих наслідків злочину, часткове відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди). Визнання обставини такою, що пом`якшує покарання, має бути вмотивоване у вироку.

Статтею 75 КК передбачено, що суд може звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням, якщо дійде висновку про можливість його виправлення без відбування покарання. У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Враховуючи наведені пом`якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого, його поведінку після вчинення злочину, (намагався надати постраждалій першу допомогу, викликав швидку медичну допомогу, добровільно відшкодував завдані злочином збитки), тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, досудову доповідь органу пробації з якої вбачається, що ризик повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюється як середній, а також ту обставину, що однією з підстав настання ДТП стало грубе порушення правил дорожнього руху і самою загиблою, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_2 основне і додаткове покарання у межах санкції передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України з іспитовим строком в частині основного покарання.

Відповідно дост. 118 КПК Українидо процесуальних витрат відносяться витрати пов`язані із залученням експерта, які згідно до вимог ч. 2 ст. 124КПК Україниу разі ухвалення обвинувального вироку стягуються з обвинуваченого на користь держави, тому суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2 витрат за проведення судової експертизи в сумі 1372.96 гривень в дохід держави.

За таких обставин, керуючись стст.368,374 КПК Українисуд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК Україниі призначити йому покарання у виді позбавлення волі на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі стст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного йому основного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Покласти наобвинуваченого ОСОБА_2 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, або роботи.

Речовий доказ автомобіль «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 залишити у ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати у сумі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) гривні 96 коп. за проведення експертизи.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 повторно не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий В.І. Гримут