Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
22 лютого 2022 року Справа № 360/5589/21
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді - Захарової О.В.,
за участю
секретаря судового засідання - Шляхтун М.М.,
та
представників сторін:
позивача Габсалямова Д.С.,
представника позивача Рибаса А.С.,
від відповідача Некрилової О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом адвоката Рибаса Андрія Сергійовича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
05 жовтня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі - відповідач) з такими вимогами:
1) визнати протиправним та скасувати припис від 25.08.2021 №СМУ1999/1109/АВ/П;
2) визнати протиправною та скасувати винесену заступником начальника Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Мартинюком М.М. постанову від 08.09.2021 № СМУ1999/1109/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в сумі 180000,00 грн за порушення законодавства про працю.
В обґрунтування позову зазначено, що на підставі направлення від 27.07.2021 №372/4.6 на здійснення інспекційного відвідування 28.07.2021 до місця здійснення позивачем господарської діяльності: АДРЕСА_1 , Закусочна The Huzo Pub прибули інспектори ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та не зазначений в направленні ОСОБА_4 . Інспектори надали направлення, пред`явили службові посвідчення ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , та повідомили ФОП ОСОБА_1 , що ними виявлено працю трьох невстановлених офіціанток. ФОП ОСОБА_1 проти порушень законодавства про працю заперечив, повідомив інспекторів, що він здійснює діяльність у приміщенні закусочної The Huzo Pub на підставі договору оренди з ТОВ Свіжі продукти, при цьому у вказаному приміщенні за договором оренди з ТОВ Свіжі продукти здійснює діяльність і інший підприємець. Всі особи, що працюють на ФОП ОСОБА_1 , працевлаштовані у встановленому законом порядку. Інспектори пояснення ФОП ОСОБА_1 проігнорували, надали вимогу інспектора Зубенко Ю.С. від 28.07.2021 № СМУ1999/1109ПД про надання документів до 10:00 год 05.08.2021. 04.08.2021 вказана вимога була виконана ФОП ОСОБА_1 шляхом направлення за вказаною у вимозі адресою на ім`я інспектора ОСОБА_2 рекомендованого листа. 10.08.2021 за результатом інспекційного відвідування складено акт від 10.08.2021 №СМУ1999/1109/АВ, згідно з яким встановлено, що станом на 28.07.2021 на території літнього майданчику працювали 3 особи - молоді жінки, вони виконували роботу офіціанток, надавати пояснення відмовились. Згідно акту, виявлено порушення законодавства про працю (частини першої статті 21, частини четвертої статті 24 КЗпП України) в частині фактичного допуску 3 працівників до роботи без оформлення трудового договору, які виконували робочі функції офіціанток. Також, згідно з актом, виявлено порушення абзацу 1 постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України №413: повідомлення про прийняття на роботу направлено до територіального органу ДПС після початку робот
25.08.2021 інспектором праці Зубенко Ю.С. винесено припис №СМУ1999/1109/АВ про усунення порушень абзацу 1 постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України № 413 та статті 24 КЗпП України при оформленні трудових відносин, виявлених під час інспекційного відвідування. 08.09.2021 заступником начальника Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Мартинюк М.М. винесено постанову від 08.09.2021 № СМУ1999/1109/АВ/П/ТД-ФС про накладення на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про працю (допуск до роботи трьох осіб без будь-якого оформлення трудових відносин) в сумі 180000,00 грн.Із винесеною постановою та приписом позивач не погоджується.
Позивач вказує на те, що зазначені в акті інспекційного відвідування та постанові про накладення штрафу порушення відсутні. Зазначає, що відповідачем захід державного контролю здійснено під час дії мораторію на його проведення.
Ухвалою від 06 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 25 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі після усунення недоліків; справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 14 грудня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження по справі.
Ухвалою від 12 січня 2022 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, вказаних у відзиві на позов.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що 28.07.2021 Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України був розпочатий позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з питань перевірки додержання законодавства про працю в частині фактичного допуску працівника (ів) до роботи.
Відповідач зазначив, що адреса, за якою здійснено позаплановий захід, представляє собою приміщення з розташованими всередині барною стойкою та місцями для відвідувачів. Поруч із входом знаходиться огороджений літній майданчик із столами та стільцями для відвідувачів. На фасаді закусочної «The Puzo Pub» розміщена вивіска з назвою закладу. На території літнього майданчику закусочної «The Puzo Pub» працювали три особи молоді жінки. Вони виконували роботу офіціанток. На кожній були присутні бейджики. Всі особи, які були присутні на літньому майданчику відмовились надавати будь які пояснення стосовно їх працевлаштування. На прохання покликати керівника, одна з офіціанток покликала ФОП ОСОБА_1 . В ході бесіди з ФОП ОСОБА_1 він повідомив, що одна дівчина знаходиться на стажуванні. Документів щодо працевлаштування кожної особи, яка виконувала роботу офіціанта, надано не було. Таким чином, під час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 виявлено порушення законодавства про працю в частині фактичного допуску 3 працівниць до роботи без оформлення трудового договору, які виконували робочі функції офіціанток.
28.07.2021 інспектором праці складено вимогу про надання документів від №СМУ1999/1109/ПД, якою зобов`язано позивача надати Міжрегіональному управлінню відповідні документи у строк до 10 год. 00 хв. 05.08.2021.
Під час дослідження наданих документів з питань додержання законодавства про працю в частині фактичного допуску працівника/іві до роботи без оформлення трудового договору встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 станом на 28 липня 2021 року на умовах трудового договору працюють 2 особи, а саме: ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ) та ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7 ).
Відповідач зазначає, що ОСОБА_7 прийнятий на посаду бармена з 22 червня 2020 року наказом «Про прийняття на роботу» від 19 червня 2020 року № 20/06/01 на підставі власної заяви від 19 червня 2020 року. Трудовий договір укладено, запис до трудової книжки внесено. Повідомлення про прийняття на роботу до територіальних органів Державної податкової служби згідно наданих копій документів надане після початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, що не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17 червня 2015 року № 413.
10.08.2021 інспектором праці винесений акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осібз інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду № СМУ1999/1109/АВ від 10.08.2021, який було направлено позивачу рекомендованим листом. 25.08.2021 складено акт про відмову від підпису акту. 25.08.2021 до Східного міжрегіонального управління надійшли заперечення до акту. 28.08.2021 Міжрегіональним управлінням лист від 27.08.2021 № Л/1110 про розгляд заперечення направлено позивачу рекомендованим листом.
25.08.2021 відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень №СМУ1999/1109/АВ/П, який був направлений 25.08.2021 рекомендованим листом. 07.09.2021 складено акт про відмову від підпису припису. 08.09.2021 припис направлено позивачу рекомендованим листом.
Керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, Порядком № 509, та на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю, уповноваженою посадовою особою відповідача була прийнята постанова про накладення штрафу № СМУ1999/1109/АВ/П/ТД-ФС від 08.09.2021, згідно з якою на позивача був накладений штраф у розмірі 180000, 00 грн.
Відповідач зазначає, що відповідно до квитанції від 17.09.2021 позивач сплатив грошові кошти у сумі 90000,00 грн. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 погодився зі змістом постанови про накладення штрафу.
На підставі викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
Відповідно до пункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю», на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою КМУ від 21.08.2019 № 823 (із змінами), та за результатами аналізу інформації, отриманої листом Головного управління ДПС у Луганській області від19.07.2021 № 6817/6-12-32-07-05-07, Східним міжрегіональним управлінням Держпраці видано наказ від 07 липня 2021 року № 1168, згідно з яким призначено в термін з 28.07.2021 по 10.08.2021 здійснення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з питань перевірки додержання законодавства про працю в частині фактичного допуску працівника (ів) до роботи.
Східним міжрегіональним управлінням Держпраці видано направлення від 27.07.2021 на проведення інспекційного відвідування інспекторам Зубенко Ю.С., Чабарову А.В.
За результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства у сфері праці ФОП ОСОБА_1 складено акт від від 10.08.2021 № СМУ1999/1109/АВ, згідно з яким встановлено, що станом на 28.07.2021 на території літнього майданчику за адресою: АДРЕСА_1 , закусочна The Huzo Pub працювали 3 особи - молоді жінки, які виконували роботу офіціанток, надавати пояснення відмовились.
За висновком акту від від 10.08.2021 № СМУ1999/1109/АВ позивач порушив законодавство про працю (частина перша статті 21, частина четверта статті 24 КЗпП України) в частині фактичного допуску 3 працівників до роботи без оформлення трудового договору, які виконували робочі функції офіціанток. Також, в порушення абзацу 1 постановляючої частини Постанови Кабінету Міністрів Украіни №413 від 17 червня 2015 року повідомлення про прийняття на роботу направлено до територіального органу ДПС після початку роботи бармена ОСОБА_7
19.08.2021 ФОП ОСОБА_1 направлено в адресу відповідача заперечення на акт від 10.08.2021 № СМУ1999/1109/АВ.
25.08.2021 інспектором праці Зубенко Ю.С. складено припис №СМУ 1999/1109/АВ про усунення порушень абзацу 1 постановлюючої частини постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17 червня 2015 року № 413 та статті 24 КЗпП України при оформленні трудових відносин, виявлених під час інспекційного відвідування.
Заступником начальника Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Мартинюк М.М. за результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акта, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо додержання законодавства у сфері праці, від 10.08.2021 №СМУ1999/1109/АВ щодо порушень ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю, встановлено факт порушення законодавства в частині фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), зокрема допуск до роботи трьох осіб без будь-якого оформлення трудових відносин, керуючись статтею 265 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування», Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, винесено постанову від 08.09.2021 № СМУ1999/1109/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про працю в сумі 180000,00 грн.
Спірними питаннями цієї справи є правомірність прийняття відповідачем припису від 25.08.2021 №СМУ 1999/1109/АВ про усунення виявлених порушень та постанови про накладення штрафу від 08.09.2021 № СМУ1999/1109/АВ/П/ТД-ФС.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти задоволення таких вимог, суд виходить з такого.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено, крім Конституції України, Кодексом законів про працю України (далі КЗпП України).
Так, частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Частинами першою, третьою статті 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 265 КЗпП України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Відповідно до частини четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регламентовано Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877-V).
Частинами першою та п`ятою статті 2 Закону № 877-V (тут і надалі положення Закону наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі Положення № 96), визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
За приписами пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань:
здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 6);
здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування (підпункт 9).
Відповідно до підпунктів 1, 3 підпункту 5 пункту 4 Положення про Міжрегіональне управління, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 29.10.2020 № 140, Східне міжрегіональне управління Держпраці є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Міжрегіональне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, іншими актами законодавства України.
Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (далі Порядок № 823), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон).
Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку № 823 (тут і надалі посилання на норми Порядку № 823 наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 2 Порядку № 823).
Згідно з абзацами першим, другим пункту 3 Порядку № 823 інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження) та які пройшли перевірку знань у порядку, визначеному Мінекономіки. Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінекономіки форми, що видається Держпраці та її територіальними органами.
Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Згідно з абзацом одинадцятим підпункту 6 пункту 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є інформація Пенсійного фонду України та його територіальних органів про фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.
Пунктом 8 Порядку № 823 визначено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).
Відповідно до пункту 9 Порядку № 823 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів.
Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця, та наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.
Пунктом 11 Порядку № 823 встановлено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.
Згідно із пунктами 16, 17, 18 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Пунктами 20, 21 Порядку № 823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування (пункт 25 Порядку № 823).
Відповідно до пункту 1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі Порядок № 509) (тут і надалі посилання на норми Порядку № 509 наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі, зокрема акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.
Пунктом 3 Порядку № 509 визначено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Згідно з абзацами першим третім, п`ятим пункту 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
До затвердження Мінекономіки зазначеної у цьому пункті форми постанови про накладення штрафу застосовується форма постанови про накладення штрафу, затверджена Мінсоцполітики.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача, та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень. Інспекційне відвідування може здійснюватися без попереднього повідомлення об`єкта відвідування. Службове посвідчення інспектор праці пред`являє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі під час інспекційного відвідування.
Щодо доводів позивача про дію мораторію на проведення перевірок згідно із статтею 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд зазначає таке.
Відповідно до статті 3 Закону України від 02.09.2014 № 1669 - VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669) органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.
Повноваження, права та обов`язки державних інспекторів Держпраці та територіальних державних управлінь визначені, крім загальних законів, конвенціями Міжнародної організації праці (далі - МОП), ратифікованих Законами України «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» від 08.09.2004 № 1985-IV та «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві» від 8 вересня 2004 року № 1986- IV.
Зазначені Конвенції мають пріоритетне значення, оскільки статтею 15 Закону України «Про міжнародні договори України» визначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права; згідно частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства; статтею 8-1 КЗпП України визначено, якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.
Відповідно до статті 16 Конвенції № 81 інспекція на підприємствах проводиться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень.
Як було вже заначено, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовані Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Частинами першою, четвертою, п`ятою статті 2 Закону № 877-V визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності.
Зважаючи на вищевикладене, оскільки Конвенцію № 81, яка має вищу юридичну силу та пріоритет у правозастосуванні порівняно з національним законодавством, зокрема з Законом № 877-V та Законом № 1669-VII, наділено відповідача (інспекторів праці) вільним розсудом у визначенні періоду, коли має проводитися інспекція, суд відхиляє як необґрунтовані твердження позивача щодо законодавчо встановленої заборони (мораторію) на проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання на території проведення антитерористичної операції.
Щодо порушень ФОП ОСОБА_1 частини першої статті 21 КЗпП України, частини третьої статт 24 КЗпП України встановлених під час інспекційного відвідування, суд зазначає таке.
Визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є встановлення наявності чи відсутності трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та особами, які працювали у позивача.
Частина перша статті 24 КЗпП України містить перелік випадків, за яких трудовий договір з працівником укладається у письмовій формі.
Відповідно до частини третьої цієї статті працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМ України.
Частиною другою статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Зі змісту наведеного слідує, що підставою для застосування вказаних санкцій є факт допуску без укладення трудового договору до роботи особи, яка за характером виконуваних робіт виконує на підприємстві або у фізичної особи, яка використовує найману працю, певну трудову функцію, що у сукупності з іншими ознаками надає їй статус працівника юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, а вказані особи щодо неї є суб`єктами, які використовують саме її найману працю у розумінні КЗпП України.
Такі відносини регулюються законодавством про працю, при цьому сторони розуміють та усвідомлюють таку обставину, але жодним чином не оформляють таких відносин.
Проведеною перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог частини першої статті 21 та частин першої, третьої статті 24 КЗпП України, які полягають в допуску трьох працівників до роботи без оформлення трудового договору.
Суд не погоджується з такими висновками відповідача, зважаючи на те, що відповідачем не доведено та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виявлених під час перевірки порушень в частині фактичного допуску трьох працівників до роботи без будь-якого оформлення трудових відносин.
Як свідчать матеріали справи, особи, вказані в акті як працівники, які були допущені позивачем без оформлення трудових відносин, відповідачем не встановлені, та не опитані як під час перевірки і розгляду справи про накладення штрафу, так і на час судового розгляду, у звязку із чим суд обмежений у виклику та допиті вказаних осіб в якості свідків.
Надані відповідачем матеріали відеофіксації містять кілька хвилин відеозапису, який не містить інформації щодо дати та часу проведення відеозапису, осіб, які здійснюють відеофіксацію, не вказується про здійснення відеофіксації під час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 .
Дослідженням відеозапису встановлено, що на відеозаписі зафіксовано як чоловік і жінка за столиком на літньому майданчику запросили офіціанта. До них підійшла молода жінка, яка представилася офіціантом та прийняла замовлення. Дівчина після прийняття замовлення підійшла до барної стійки, і на цьому відеозапис закінчується.
Як слідує з пояснень представника відповідача у судовому засіданні на відеозаписі особи, які здійснили замовлення це інспектори, які проводили інспекційне відвідування, відезапис здійснювався інспектором, який не вказаний у направленні на перевірку. Офіціант, яка прийняла замовлення одна з осіб, виявлена під час інспекційного відвідування, як допущена до роботи позивачем без оформлення трудового договору, особа якої не встановлена.
Суд зазначає, що з відеозапису неможливо встановити, що особа, яка зафіксована на відео, працює офіціантом саме в кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також відеозапис взагалі не містить інформації щодо виявлення інших двох осіб, які вказані в акті інспекційного відвідування як такі, що були допущені позивачем до роботи без оформлення трудового договору.
Таким чином, зважаючи, що наданим відповідачем відеозаписом не підтверджується жодних обставин, на які посилається відповідач, та які входять в предмет доказування у справі, даний відеозапис визнається судом як неналежний доказ у справі.
Суд вважає також слушними доводи позивача, які також викладені у запереченнях позивача до акту про проведення позапланового заходу державного контролю щодо додержання законодавства у сфері праці від 10.08.2021 № СМУ1999/1109/АВ, про здійснення діяльності у приміщенні закусочної The Huzo Pub за договором оренди з ТОВ Свіжі продукти, крім ФОП ОСОБА_1 і іншою особою ФОП ОСОБА_8 , який здійснює діяльність в тому самому приміщенні.
Натомість відповідачем при вирішенні питання про накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю не перевірено вказані обставини, що також не заперечувалось представником відповідача під час судового розгляду.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9 ) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При прийнятті спірного рішення відповідачем не було враховано всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, чим порушено вимоги статті 2 КАС України.
Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували допуск позивачем трьох осіб до роботи без оформлення трудового договору.
Отже, висновки відповідача в частині порушення позивачем вимог частин 1, 3 статті 24, статті 21 КЗпП України, а саме - допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору, є необґрунтованими та безпідставними.
Щодо порушення постанови КМУ № 413 від 17.06.2015.
Відповідно до частини 3 статті 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 року №413 визначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_7 , прийнятий на посаду бармена згідно з наказом ФОП ОСОБА_1 «Про прийняття на роботу» від 19.07.2020 №20/06/2020 з 22.07.2020 за заявою ОСОБА_9 від 19.07.2020. На заяві ОСОБА_7 наявна резолюція: «До роботи 22.07.2020 о 15.00 год.».
Повідомлення про прийняття на роботу бармена ОСОБА_7 направлено до територіального органу ДПС 22.07.2020 о 12 год. 50 хв.
Зважаючи на ту обставину, що до роботи згідно наказу від 19.07.2020 №20/06/2020 ОСОБА_7 став о 15 год. 00 хв. 22.07.2020, тобто після направлення повідомлення до територіального органу ДПС 22.07.2020 о 12 год. 50 хв., що виключає наявність в діях ФОП ОСОБА_1 порушень абзацу 1 постановляючої частини постанови КМУ №413 від 17.06.2015.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про задоволення позову.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачений судовий збір у сумі в розмірі 4070,00 грн (чотири тисячі сімдесят грн 00 коп).
У зв`язку з задоволенням позову судові витрати слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов адвоката Рибаса Андрія Сергійовича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправною та скасування постанови, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати припис Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 25 серпня 2021 № СМУ1999/1109/АВ/П.
Визнати протиправною та скасувати постанову Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про накладення на штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в розмірі 180 000,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 4070,00 грн (чотири тисячі сімдесят грн 00 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 03 березня 2022 року.
Суддя О.В. Захарова
Судебное решение № 104972047, Луганський окружний адміністративний суд было принято 22.02.2022. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 360/5589/21. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: