Решение № 104923808, 24.06.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2022 Справа №607/1394/21 м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Бублінської О.Ю.,

позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Строценя Тараса Олеговича, представника відповідача Климчук Олесі Іванівни,

розглянувши у відкритомусудовому засіданнів залісуду ум.Тернополі заправилами спрощеногопозовного провадженняадміністративну справуза позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаментупатрульної поліції уякому заявляєвимогу проскасування постановипро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення серіїГАБ №448762від 17січня 2021року,згідно якоїйого притягнутодо адміністративноївідповідальності зазавідомо неправдивийвиклик поліції,за ст.183Кодексу Українипро адміністративніправопорушення танакладено адміністративнестягнення увиді штрафув розмірі51грн.,скасування постановита закриттяпровадження посправі.Аргументуючи заявленіпозовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив,що спірнупостанову вважаєтакою,що винесеназ порушенняминорм законодавствата підлягаєскасуванню,оскільки жодногоправопорушення він не вчиняв, 17 січня 2021 року він дійсно дзвонив на лінію 102 та викликав поліцейських, оскільки напередодні 16 січня 2021 року його мати ОСОБА_2 порушила вимоги Термінового заборонного припису стосовно кривдика винесеного щодо неї 16 січня 2021 року, яким їй було заборонено у будь-який спосіб контактувати із ним, як із потерпілою особою. Напередодні 16 січня 2021 року він також викликав поліцію, оскільки його мати Т. Проданик разом із двома спільниками сусідкою ОСОБА_3 та її співмешканцем на ім`я ОСОБА_4 , побили його. За даним фактом за його заявою внесені відомості до ЄРДР за 12021216040000015, за ч. 1 ст. 125 КК України. За таких обставин вважає, що оскаржувана постанова від 17 січня 2021 року є незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи та є такою, що підлягає скасуванню З цих підстав просив позов задоволити, оскаржувану постанову скасувати.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду від 30 березня 2021 року в адміністративній справ відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаментупатрульної поліції 14 квітня 2021 року подала до суду відзив на позов у якому зазначає, що наведені позивачем доводи є необґрунтованими, не відповідають реальним обставинам справи. 17січня 2021року близько11год.23х. ОСОБА_1 здійснив завідомоправдивий викликна спецлінію 102 таповідомив,що йогоматір ОСОБА_2 порушила вимогиТермінового заборонногоприпису,проте,такого фактуне було.Прибувши замісцем виклику,екіпаж ускладі поліцейськоговзводу №2роти №1батальйону УППв Тернопільськійобласті старшогосержанту поліції ОСОБА_5 та заступникакомандира роти№ 1батальйону УППв Тернопільськійобласті лейтенантаполіції ОСОБА_6 виявили заявника,який назвався ОСОБА_1 ,котрий пояснив,що йогомати ОСОБА_2 16січня 2021року порушилавимоги Терміновогозаборонного приписустосовно кривдника,згідно якогоїй булозаборонено вбудь-якийспосіб контактуватиз ним.З метоювстановлення всіхобставин справи,працівниками поліціїбуло заслуханопояснення матеріта братапозивача,які булиприсутні намісці.Вони пояснили,що ОСОБА_7 жодним чиномне порушуєтерміновий забороннийприпис,що стосуєтьсябудь-якогоконтакту зпозивачем.Навпаки,саме позивачемнапередодні булопорушено терміновийзаборонний приписстосовно йогоматері,вказаного сампозивач фактичной незаперечував.Із пояснень ОСОБА_1 було встановлено,що вдень викликупатрульної поліції17.01.2021року зпідстав порушеннятермінового заборонногоприпису стосовнонього,такого порушенняне було,а булонапередодні,тобто 16.01.2021року.Позивач стверджував,що 16.01.2021року,коли,на йогодумку,саме івідбулось порушенняматір`ютермінового заборонногоприпису вінвже викликавпрацівників поліції.Вищевказане підтверджуєтьсявідеозаписами знагрудних камер поліцейських,які долучаютьсядо матеріалівсправи.Таким чином,на місціподії буловстановлено,що інформація,викладена заявникому зверненніна лінію102не знайшласвого підтвердження,оскільки згіднопояснень самого ОСОБА_1 ,його матив деньвиклику працівниківполіції непорушувала вимогтимчасового заборонногоприпису.У зв`язкуіз наведенимбуло прийнятерішення про притягненнязаявника до адміністративної відповідальності заст.183КУпАП.У відповідностідо вимогст.183КУпАП завідомонеправдивий викликпожежної охорони,поліції,швидкої медичноїдопомоги абоаварійних служб-тягне засобою накладенняштрафу відтрьох до семинеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.В результатіна ОСОБА_1 була винесенапостанова усправі адміністративнеправопорушення ГАБ№ 448762від 17січня 2021року заст.183КУпАП,та накладеноадміністративне стягненняу виглядіштрафу врозмірі 51грн.При цьомупід час винесенняоскаржуваної постанови ОСОБА_1 не оспорювавдопущеного правопорушеннявідтак підставдля попередньогоскладання протоколупро адміністративнеправопорушення небуло.Згідно ч.1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справиадміністративні правопорушення,в томучислі передбаченіст.183КУпАП.У відповідностідо ч.2ст.222КУпАП відімені органівНаціональної поліціїрозглядати справипро адміністративніправопорушення інакладати адміністративністягнення маютьправо працівникиорганів іпідрозділів Національноїполіції,які маютьспеціальні звання,відповідно допокладена нихповноважень.Враховуючи викладене,поліцейський взводу№ 2роти №1батальйону УППв Тернопільськійобласті старшийсержант поліціїБогуцький С.П.діяв вмежах,наданих йомузаконом повноваженьта порушеньпроцедури розглядусправи недопустив.Тож,обов`язокдоказування вадміністративному судочинствівизначений статтею71КАС України розподіляєтьсятаким чином,що позивач повинендовести обставини,якими вінобгрунтовує позовнівимоги,тобто підставупозову, а відповідачповинен довестиобставини,якими він обґрунтовуєзаперечення протипозову.Аналогічна правовапозиція викладенау постановіВерховного Суду,прийнятій усправі №546/17.У позовнійзаяві позивач ОСОБА_1 не наводитьжодних мотивівта підставдля оскарженняпостанови серіїГАБ №448762від 17січня 2021року,а також,ним ненадано жоднихдоказів дляобгрунтування позовнихвимог.Інспектором прирозгляді справита винесенніоскаржуваної постановидотримано вимогст.179,280,285КУпАП.Проведено своєчасне,всебічне,повне іоб`єктивнез`ясуванняобставин справи,з`ясовановсі обставини,які маютьзначення дляправильного вирішеннясправи. Усі вказані обставини підтверджені матеріалами відеофіксації з місця вчинення правопорушення. Враховуючи вищевикладене,оскільки позивачне надавжодних підставдля скасуванняоскаржуваної постанови, натомість докази, які надані відповідачем, є беззаперечними та допустимими, просили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Позивач ОСОБА_1 02 червня 2021 року подав відповідь (заперечення) на відзив на позов, вказав, що 16 січня 2021 року він викликав працівників поліції, щоб врятуватись від двох сп`янілих жінок та їх спільника, які нецензурно висловлювались в його адресу та наносили йому побої. Саме тому він не міг ще й вказати поліцейським про порушення щодо нього вимог термінового заборонного припису. На другий день ,17 січня 2021 року він згадав про це, саме й тому викликав працівників поліції.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав та просив задоволити їх у повному обсязі, зсилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві, додатках до неї та відповіді (запереченнях) на відзив відповідача. Вказав, що 16 січня 2021 року працівниками поліції були винесені термінові заборонні приписи, на строк три доби, як щодо його матері ОСОБА_7 , так само й щодо його, обом було заборонено контактувати один з одним у будь-який спосіб. Порушення його матір`ю вимог заборонного припису полягало у тому, що вона стояла та дивилася на нього, тому він сказав, щоб вона не дивилася на нього, потім між ними сталася суперечка. У провадженні Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області наявне кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 КК України, за його заявою від 16 січня 2021 року про його побиття матір`ю ОСОБА_2 , сусідкою ОСОБА_3 та її співмешканцем на ім`я Вєталь, у якому підозру нікому не пред`явлено. На даний час відносини між ним та матір`ю ОСОБА_2 нормалізувались. Однак просить спірну постанову скасувати, оскільки він релігійна людина, буддист, а те, що працівники поліції звинуватили його у неправдивому виклику, фактично брехні, для його релігії є неприпустимим.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Строцень Т. О. позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав та просив задоволити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити як необґрунтованому та недоведеному, покликаючись на підстави, що викладені у відзиві на позо та додатках до нього.

Суд, заслухавши позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши докази, дійшов висновку, що позов задовльненю не підлягає з огляду на наступне:

16 січня 2021 року працівниками поліції було винесено Терміновий заборонний припис серії АА №137102 стосовно кривдника позивача ОСОБА_1 , згідно із яким впродовж трьох діб з 11 год. 00 хв. 16 січня по11 год. 00 хв. 19 січня 2021 року йому було заборонено у будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою його матір`ю ОСОБА_7 .

Також, 16 січня 2021 року працівниками поліції було винесено Терміновий заборонний припис серії АА № 137101 стосовно кривдника ОСОБА_2 , згідно із яким впродовж трьох діб з 11 год. 00 хв. 16 січня по 11 год. 00 хв. 19 січня 2021 року їй було заборонено у будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою її сином ОСОБА_1 .

Позивач разом із матір`ю ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_1 .

16 січня 2021 року позивачем було здійснено виклик працівників поліції та написано заяву в органи поліції щодо побиття матір`ю ОСОБА_2 та двома особами.

17 січня 2021 року близько 11 год. 23 хв. позивач здійснив дзвінок на лінію 102 та повідомив, що його мати ОСОБА_2 порушила вимоги Термінового заборонного припису стосовно кривдника.

Вказані факти сторонами не заперечувались.

Як убачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 448762 від 17 січня 2021 року - позивач ОСОБА_7 17 січня 2021 року близько 11 год. 23 хв., а саме, зателефонував на спеціальну лінію 102 та повідомив про те, що його матір ОСОБА_2 порушила вимоги Термінового заборонного припису, хоча такого факту не було.

Вказаною постановою позивач притягнутий доадміністративної відповідальностіза частиноюст.183КУпАП, нанього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 51 гривня.

Як убачається з оскаржуваної постанови вона датована 17.02. 2021р, однак як сторона позивача так само й сторона відповідача у судовому засіданні не заперечили того, що дата ухвалення оскаржуваної постанови саме 17 січня 2021 року та обставини,що викладені в ній мали місце саме 17 січня 2021 року, а вказана дата 17.02. 2021 р. є технічною опискою.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС Україникожна сторонаповинна довеститі обставини,на якихґрунтуються їївимоги тазаперечення,крім випадків,встановлених статтею78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Посилаючись на незаконність винесення спірної постанови інспектором поліції, позивач вказує на те, що, причиною виклику працівників поліції 17 січня 2021 року було те, що його мати ОСОБА_7 16 січня 2021 року вчинила порушення винесеного стосовно неї Термінового заборонного припису від 16 січня 2021 року, згідно із яким їй було заборонено у будь-який спосіб впродовж трьох днів контактувати із ним.

Однак, ці обставини не знайшли свого підтвердження в результаті судового розгляду, оскільки як уже зазначено вище, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення належним чином зафіксовано матеріалами відеофіксації з місця вчинення правопорушення, долученими представником відповідача до відзиву на позов.

Зі вказаних записів вбачається, що на місці події ОСОБА_1 пояснив поліцейським, що його мати ОСОБА_2 16 січня 2021 року порушила вимоги термінового заборонного припису стосовно кривдника, згідно якого їй було заборонено в будь-який спосіб контактувати з позивачем. З метою встановлення всіх обставин справи, працівниками поліції було вислухано пояснення матері та брата позивача, які були присутні на місці. Вони пояснили, що ОСОБА_7 жодним чином не порушує терміновий заборонний припис, що стосується будь-якого контакту з позивачем. Навпаки, саме позивачем напередодні було порушено терміновий заборонний припис стосовно його матері, вказаного сам позивач фактично й не заперечував. Згідно пояснень ОСОБА_1 було встановлено, що в день виклику патрульної поліції 17.01.2021 року з підстав порушення термінового заборонного припису стосовно нього, такого порушення не було, а було напередодні, тобто 16.01.2021 року. При цьому ОСОБА_1 стверджував, що 16.01.2021 року, коли, на його думку, саме і відбулось порушення матір`ю термінового заборонного припису він вже викликав працівників поліції, якими зафіксованв його заява.

Також, як зафіксовано на відеозаписах поліцейським повідомлено ОСОБА_1 про те, що буде винесено постанову за ст. 183 КУпАП, роз`яснено ОСОБА_1 вимоги статтей 63 Конституції України та 268 КУпАП.

Усі вказані вище обставини чітко зафіксовані на відеозаписах із наданих стороною відповідача, натомість доводи позивача про зворотнє не відповідають дійсності.

Ба більше, як чітко видно на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського (11:43:21, DSJX300063_000063), сам позивач стверджує, що саме він 16 січня 2021 року порушив вимоги Термінового заборонного припису винесеного стосовно нього 16 січня 2021 року в частині заборони контактувати у будь-який спосіб із матір`ю ОСОБА_2 , оскільки, через те, що вона стояла та дивилась на нього зі своєї кімнати, він перебуваючи в коридорі квартири вступив з нею у розмову вказав їй не дивитись на нього, всупереч вимогам згадуваного Термінового заборонного припису серії АА № 137102 від 16 січня 2021 року.

З врахуванням наведених обставин стосовно всіх інших доводів ОСОБА_1 суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до пункту 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

З огляду на викладене, спірна постанова винесена з дотриманням вимог закону, підстави для її скасування відсутні, а тому рішення суб`єкта владних повноважень, щодо винесення останньої слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відповідно до вимог ч. ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судом при відкритті провадження було відстрочено сплату позивачем судового збору в дохід держави в розмірі 454 гривні до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 133 КАС України судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ухваленого судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат було відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

З врахуванням наведеного вище із ОСОБА_1 в дохід держави підлягає до стягнення 454 гривні судового збору.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 132,133, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління патрульноїполіції вТернопільській областіДепартаменту патрульноїполіції (місцезнаходження:вулиця І.Котляревського,34,м.Тернопіль,46003,код ЄДРОПОУ40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №448762 від 17 січня 2021 року, згідно із якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 гривня.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 454 гривні судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Дата складення судового рішення 24 червня 2022 року.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка