Решение № 104892664, 23.06.2022, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи 336/213/22

Провадження № 2/336/2375/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2022 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., розглянувши в письмовому, спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та повернення стягнутої за виконавчим документом суми,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що 19 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №46293, яким стягнуто з неї на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором № 670996349 від 08 липня 2018 року, а також витрати за вчинення виконавчого напису на загальну суму 8 202,84 грн. Зазначений виконавчий напис нотаріуса перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлова К. К. (ВП №67175753).

Позивач вважаєзазначений виконавчийнапис таким,що непідлягає виконанню,оскільки останнійвчинений зістотними порушеннямивимог чинногозаконодавства,а саме Закону України "Про нотаріат", Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999року № 1172, крім того, відповідачем не доведено безспірність заборгованості за кредитним договором.

У зв`язку з чим, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 19 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М., зареєстрований в реєстрі за №46293 про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованості в розмірі 8202,84грн., зобов`язавши останнього повернути їй раніше стягнуті за цим виконавчим документом грошові кошти в розмірі 2 634,92 грн. і вирішити питання стосовно судових витрат.

Ухвалою судді від 11 січня 2022року було відкрито провадження по справі з її розглядом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. Цією ж ухвалою сторонам було установлено строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечень. Ухвалою суду від 11 січня 2022року було задоволено клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення виконання оскаржуваного виконавчого напису до ухвалення рішення у цій справі.

Відповідач був повідомлений про розгляд справи, 18 травня 2022 року через систему "Електронний суд" останній подав відзив на позовну заяву, в якому просить з задоволенні позову відмовити.

Дослідивши наявні письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно дост. 509 ЦК України,зобов`язаннямє правовідношення,в якомуодна сторона(боржник)зобов`язанавчинити накористь другоїсторони (кредитора)певну дію(передатимайно,виконати роботу,надати послугу,сплатити грошітощо)або утриматисявід вчиненняпевної дії(негативнезобов`язання),а кредитормає правовимагати відборжника виконанняйого обов`язку. Зобов`язаннявиникають зпідстав,встановленихстаттею 11цьогоКодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків є договори.

Відповідно дост. 1054 ЦК України,за кредитнимдоговором банкабо іншафінансова установа(кредитодавець)зобов`язуєтьсянадати грошовікошти (кредит)позичальникові урозмірі тана умовах,встановлених договором,а позичальникзобов`язуєтьсяповернути кредитта сплатитипроценти. Довідносин закредитним договоромзастосовуються положенняпараграфа1цієїглави,якщо іншене встановленоцим параграфомі невипливає ізсуті кредитногодоговору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договірукладається уписьмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Слід зауважити,що відповіднодо ст.512ЦК Україникредитор узобов`язанніможе бутизамінений іншоюособою внаслідок: 1)передання нимсвоїх правіншій особіза правочином(відступленняправа вимоги); 2)правонаступництва; 3)виконання обов`язкуборжника поручителемабо заставодавцем(майновимпоручителем); 4)виконанняобов`язкуборжника третьоюособою. Кредитору зобов`язанніможе бутизамінений такожв іншихвипадках,встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Судом установлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" і ОСОБА_1 існували кредитні правовідносини, що оформлено укладанням відповідного кредитного договору №670996346 від 08 липня 2018 року, зазначені обставини визнаються позивачем, крім того останньою подано суду його засвідчену нею копію.

19 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М. вчинений виконавчий напис (реєстровий номер №46293), яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів", як правонаступника ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" заборгованість за кредитним договором №670996346 від 08 липня 2018 року в розмірі 8 152,84 грн., яка утворилась за період з 20 лютого 2019 року по 30 квітня 2021року та складається з: заборгованості за основним боргом у розмірі 5 780,96 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 2 371,88 грн., а також витрати за вчинення виконавчого напису в розмірі 50,00 грн., а всього 8 202,96 грн.

Зазначений виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлова К. К. (ВП №67175753), приватним виконавцем здійснюються заходи з примусового виконання зазначеного виконавчого документа.

Відповідно дост. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Можливість вчинення виконавчого напису прямо передбачена, зокрема,ст.18ЦК України,главою 14 Закону України "Про нотаріат", ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу", ч. 3ст.33 Закону України "Про іпотеку", постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат"визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно дост. 88 Закону України "Про нотаріат"та п. 3.1. Глави16Розділу II Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" від 22 лютого 2012 р. № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо: подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів "Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно", для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", у тому числі в частині доповнення переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості". Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскільки відповідачем іншого не доведено, суд вважає, що укладений між фінансовою установою (банком) та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про повернення стягнутої за виконавчим документом суми коштів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають при наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але в подальшому відпала.

При цьому, відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Згідно із частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Майном як особливим об`єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, враховуючи, що виконавчий напис за реєстровим номером №46293 від 19 травня 2021 року визнаний таким, що не підлягає виконанню, а отже, відпала підстава, на якій відповідач набув кошти від позивача внаслідок вчинення виконавчих дій, пов`язаних з виконанням виконавчого напису нотаріуса, у зв`язку з чим суд вважає за можливе застосувати до вказаних відносин положення законодавства щодо повернення безпідставно набутого майна.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 28 січня 2020 року в справі № 910/16664/18, від 06 березня 2019 року в справі № 910/1531/18.

Поряд із цим, частиною сьомою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Так, відповідно до статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно доч.1,ч.5,ч.6ст.81ЦПК Україникожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Докази подаютьсясторонами таіншими учасникамисправи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст.79ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно дост.80ЦПКУкраїни достатніми єдокази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Вирішення цієї цивільної справи та ухвалення у ній відповідного законного й обґрунтованого рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Усі ці складові могли бути з`ясовані лише у процесі доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК України, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Стаття 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено, як право на участь у доказуванні (ст.43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем суду було надано звіт про здійснені відрахування та виплати КНП "Обласний перинатальний центр", відповідно до якого із заробітної плати ОСОБА_1 за період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року було утримано 2089,92 грн. на підставі постанови від 23 жовтня 2021 року у ВП № 67175753 з виконання виконавчого напису №46293 від 19 травня 2021 року.

Між тим, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в загальній сумі 2 089,92 грн, які були утримані із заробітної плати позивача, оскільки суду не подано належних доказів на підтвердження цільового надходження такої суми, а саме чи вона була утримана на погашення основної заборгованості, чи на погашення витрат на проведення виконавчих дій та винагороди приватного виконавця у виконавчому провадженні ВП № 67175753, крім того позивачем суду не надано доказів того, що сума коштів утримана з неї є більшою за 2 089,92 грн., а саме 2 634,92 грн. про яку нею зазначено в прохальній частині позовної заяви.

Разом з тим, на підставі ч.ч. 1, 6 ст. 142 ЦПК України, враховуючи, що позивач має пільги щодо сплати судового збору, установлені ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати у розмірі 1488,60грн.

Також, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує: чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Разом зтим,відповідно доч.1,ч.7,ч.8ст.158ЦПК України судможе скасуватизаходи забезпеченняпозову звласної ініціативиабо завмотивованим клопотаннямучасника справи. У разіухвалення судомрішення прозадоволення позовузаходи забезпеченняпозову продовжуютьдіяти протягомдев`яноста днівз днянабрання вказанимрішенням законноїсили абоможуть бутискасовані завмотивованим клопотаннямучасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

З урахуванням зазначених вище норм, підстав для скасування заходів забезпечення позову цим судовим рішенням, суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 158, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та повернення стягнутої за виконавчим документом суми задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 19травня 2021року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №46293, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014), заборгованість за кредитним договором №670996346 від 08 липня 2018 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" в розмірі в розмірі 8 152,84 грн., яка утворилась за період з 20 лютого 2019 року по 30 квітня 2021року та складається з: заборгованості за основним боргом у розмірі 5 780,96 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 2 371,88 грн., а також витрати за вчинення виконавчого напису в розмірі 50,00 грн., а всього 8 202,96 грн.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" на користь держави судові витрати в розмірі 1488,60грн.

Інформація про учасників справи:

-позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

-відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх 4;

-третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська,6, офіс 5.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено та підписано 23 червня 2022 року.

Суддя: О. А. Савеленко

23.06.22