Решение № 104888077, 14.06.2022, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/7245/22

Провадження № 2/686/3590/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Мазурок О. В.

при секретарі Колісник Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, в порядку

ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, представник - Кабінет Міністрів України про відшкодування моральної шкоди завданої невиконанням рішення суду у справі №2270/14181/11 за 27 березня 2022 року про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна, представник - Кабінет Міністрів України про відшкодування моральної шкоди завданої невиконанням рішення суду у справі №2270/14181/11 за 27 березня 2022 року про відшкодування моральної шкоди та просить стягнути з Держави Україна на його користь 754000000000,00 гривень моральної шкоди.

На обґрунтування свого позову вказав, що моральна шкода, завдана йому полягає у моральних стражданнях та переживаннях, які він переніс під час тривалого очікування на виконання рішення суду. Внаслідок невиконання рішення судів порушено його право на судовий захист. Неминучим наслідком порушених його прав є обов`язок правопорушника відшкодувати йому моральну шкоду в порядку ч.1 ст. 23 ЦК України. Право на відшкодування шкоди і стягнення шкоди з правопорушника є абсолютним. Заявлена моральна шкода за порушене його право на судовий захист розрахована ним за його вільним волевиявленням з врахуванням рішень ЄСПЛ без будь-якої методики, оскільки така відсутня як в державі Україна, так і в інших тимчасових державах, та буде справедливою сатисфакцією за порушене право на судовий захист і ефективним юридичним захистом.

Позивач направив до суду заяву про слухання справи у його відсутність та підтримання позову.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Направив до суду відзив, в якому вказав, що позов задоволенню не підлягає. Позивачем пред`явлено позов до неналежного відповідача -Держави України, представник Кабінет Міністрів України. У справі, що розглядається, позивач просить відшкодувати моральну шкоду, що завдана тривалим невиконанням рішення суду №2270/14181/11 і відповідачем вказує Державу Україна, представник Кабінет Міністрів України, проте у цих правовідносинах Державу Україна повинен представляти орган до компетенції якого належить примусове виконання рішення суду та у провадженні якого, знаходиться виконавче провадження з виконання рішення суду №2270/14181/11. Якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні (постанова Верховного Суду від 21.12.2018 року №803/1252/17).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна, представник - Кабінет Міністрів України про відшкодування моральної шкоди завданої невиконанням рішення суду у справі №2270/14181/11 за 27 березня 2022 року про відшкодування моральної шкоди та просить стягнути з Держави Україна на його користь 754000000000,00 гривень моральної шкоди.

Статтями 167, 170 ЦК України визначено, що Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно ч.2 ст. 30 ЦПК України - позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника (частина четверта статті 38 ЦПК України у вказаній редакції).

У цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (пункт 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі

№5023/10655/11 від 20 листопада 2018 року).

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди передбачено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправні діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому суд з`ясовує факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрати немайнового характеру.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки, що призвела до заподіяння шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів тому, що діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна, представник - Кабінет Міністрів України про відшкодування моральної шкоди завданої невиконанням рішення суду у справі №2270/14181/11 за 27 березня 2022 року про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 16, 23 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ,ст.ст. 4, 12, 81, 258, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна, представник - Кабінет Міністрів України про відшкодування моральної шкоди завданої невиконанням рішення суду у справі №2270/14181/11 за 27 березня 2022 року про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги .

Позивач: ОСОБА_1 , проживає в АДРЕСА_1

Відповідач: Держава Україна, представник - Кабінет Міністрів України, 01008

м. Київ вул. М.Грушевського, 12/2.

Повний текст рішення складено 17.06.2022 року.

Суддя: