Решение № 104860229, 21.06.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2022 Справа №607/6036/22

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Бублінської О. Ю.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу м.Тернополі заправилами спрощеногопозовного провадженняадміністративну справуза позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 пред`явив до суду позов до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серії ЕАО № 5372023 від 05 травня 2022 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., та закриття провадження у справі. Аргументуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що спірну постанову вважає такою, що винесена з порушеннями норм законодавства та підлягає скасуванню, оскільки жодного правопорушення він не вчиняв, ніяких доказів на підтвердження зворотнього та вчинення ним правопорушення не надано. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції йому не було надано жодного доказу на підтвердження порушення ним вимог п. 8.7.3 (г) Правил дорожнього руху України, відтак і вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 травня 2022 року в адміністративні справі було відкрито провадження та призначено її до судового розгляду за правилами спощеного позовного провадження із повідомленням сторін

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву у якому зазначає, що наведені позивачем доводи є необґрунтованими, не відповідають реальним обставинам справи, оскільки позивач ОСОБА_1 05 травня 2022 року близько 10 год. керуючи транспортним засобом марки Вольксваген номерний знак НОМЕР_1 перехрестям вулиць Степана Бандери - Татарська у м. Тернополі, проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора (жовтий ), чим порушив вимоги 8.7.3 (г) Правил дорожнього руху, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Позивачу після зупинки було роз`яснено причину зупинки та суть вчиненого ним правопорушення. За вказане порушення працівником поліції 05 травня 2022 року на події було складено постанову про притягнення позивача до адмінвідповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. До відзиву представник відповідача долучила рапорт працівника поліції інспектора взводу 2 роти № 2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП лейтенанта поліції Маховик Ю. В. від 06 червня 2022 року, з якого вбачається, що «05 травня 2022 року приблизно о 10 год. під час несення служби в складі екіпажу Юпітер 202 ним було виявлено тз Вольксваген днз НОМЕР_1 , який здійснив поворот із вул. Ст. Бандери на вул. Татарська на перехресті на жовтий забороняючий сигнал світлофора. Після зупинки тз водію ОСОБА_1 було роз`яснено причину зупинки, його права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Після розгляду справи було винесено постанову ЕАО 5372023 за ч. 2 ст. 122».

Позивач ОСОБА_1 , будучи належно повідомленим до суду не прибув, подав до суду письмову заяву від 21 червня 2022 року про проведення судового розгляду за його відсутності. Вказав, що заявлені позовні вимоги підтримує та просив задоволити їх у повному обсязі.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, будучи належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явився.

За даних обставин суд вважає, що розгляд справи слід провести у письмовому провадженні, відповідно до частини 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Суд, дослідивши докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне:

згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5372023 від 05 травня 2022 року - ОСОБА_1 05 травня 2022 року о 10:00:36 год. керуючи транспортним засобом марки Вольксваген номерний знак НОМЕР_1 перехрестям вулиць Степана Бандери - Татарська у м. Тернополі, проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора (жовтий), чим порушив вимоги 8.7.3 (г) Правил дорожнього руху.

Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 122 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальним правилом частини 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма частина 2 ст. 77 КАС України,а томусаме вонапідлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Ця норма права про своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений статтею 63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов`язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Цим принципом повинен керуватись працівник поліції, коли розглядає справу про адміністративне правопорушення за результатами якої приходить до переконання про винуватість особи.

На думку суду, цілком логічно та ґрунтується на нормах права, те, що у випадку якщо рішення поліцейського буде оскаржено, то обов`язок довести його правомірність лежить саме на останньому, оскільки в протилежному випадку на особу котру визнано винним у вчиненні правопорушення фактично буде покладено обов`язок доводи свою невинуватість, що суперечить вказаній вище статті Конституції України.

На виконання цієї вимоги закону представник відповідача надаланаведений вище рапорт працівника поліції інспектора взводу 2 роти № 2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП лейтенанта поліції Маховик Ю. В. від 06 червня 2022 року, який суд вважає недопустим доказом в силу вимог ст. 74 КАС України, з огляду на дату складення рапорту 06 червня 2022 року та дату прийняття оскаржуваної постанови 05 травня 2022 року.

Інших доказів, які б підтверджували те, що 05 травня 2022 року о 10:00:36 год. позивач керуючи транспортним засобом марки Вольксваген номерний знак НОМЕР_1 перехрестям вулиць Степана Бандери - Татарська у м. Тернополі, проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора (жовтий), відповідачем не надано, а тому правомірності спірної постанови не доведено.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У даній справі позивач заперечує факт порушення нимвимог п.п.8.7.3(г)Правил дорожньогоруху,відтак йвчинення адміністративногоправопорушенняпередбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

З огляду на відступіть доказів, які спростовували б такі твердження позивача, суд бере їх до уваги.

За даних обставин суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно із вимогами частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 132,139, 143, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (місце знаходження - вул. Котляревського, 24 м. Тернопіль, 46003, код ЄДРОПОУ 40108646) про скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5372023 від 05 травня 2022 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень скасувати.

Адміністративну справувідносно ОСОБА_2 за частиною2ст.122Кодексу Українипро адміністративніправопорушення провадженням закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду складено та підписано 21 червня 2022 року.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка