Решение № 104840067, 25.04.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2636/20

Провадження № 2/202/246/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2022 року місто Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Мироняк Т.С., представника позивача ОСОБА_1 , представників відповідача Журова Є.Є., ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3 , судового експерта Телятнікова С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «КРАЇНА», третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року позивач в особі свого представника звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Страхова компанія «КРАЇНА» про стягнення страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.12.2019 року у м. Дніпрі на перехресті просп. Слобожанського та вул. Богдана Хмельницького сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного йому автомобіля «Hyundai Gets» номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу «Богдан А-092» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в Акціонерному товаристві «Страхова компанія «КРАЇНА» згідно з полісом АО/4542211.

В результаті цієї пригоди був пошкоджений належний йому автомобіль - «Hyundai Gets» номерний знак НОМЕР_1 .

Вина ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.01.2020 року по справі № 202/8436/19.

17.01.2020 року відповідач виплатив страхове відшкодування в розмірі 33617,31 грн., з яким він не згодний.

Так, згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 2612/19/19 від 18.12.2019 року, складеного судовим експертом Дроздовим Ю.В., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai Gets» номерний знак НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження, складає 44143,81 грн.

Позивач вважає, що звіт ФОП ОСОБА_5 за № 427/12-19 від 24.12.2019 року, на підставі якого Акціонерним товариством «Страхова компанія «КРАЇНА» було виплачено страхове відшкодування, виконаний з суттєвими порушеннями Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а саме без особистого огляду транспортного засобу, який фактично проводився представником страховика ОСОБА_6 .

Експертом не враховано повний перелік необхідних запасних частин та ремонтних робіт. Зокрема, експертом не враховано запасні частини: замикаюча панель з. вартістю 4494 грн., емблема дверей задка вартістю 324 грн., кріплення ліхтаря з. л. вартістю 2250 грн., облицювання вантаж. відс. вартістю 4660 грн.

Крім того, експертом не враховані ремонтні роботи: агрегати з. в зборі зняти/встановити - 888 грн., ТЗ повністю замірити перед ремонтом - 259 грн., перевірити пристрій абс. з контр. приладом - 148 грн., жолоб водост. бічн. частини з.л. замінити - 740 грн., замикаючу панель з.в. зб замінити - 1443 грн., облицювання багажника зняти/встановити - 74 грн., приймальну кишеню зняти/встановити - 74 грн., заднє сидіння в зб зняти/встановити - 148 грн., акб зняти/встановити - 74 грн., сист. випуску вг. роз?єднати/з?єднати - 74 грн.

Також позивач вважає, що оцінювачем ОСОБА_5 було допущено втручання в роботу системи «Аудатекс», через що занижено вартість запасних частин. Зокрема, оцінювачем ОСОБА_5 вручну введено вартість таких деталей: бампер з. - 1963,07 грн., двері задка - 9939,60 грн., заднє скло - 3900,76 грн.

У той час як у висновку судового експерта Дроздова Ю.В. калькуляція запасних частин зроблена в системі «Аудатекс» без будь-якого коригування та складає: бампер з. - 5400 грн., двері задка 11556 грн., заднє скло - 4800 грн.

Отже, оцінювачем ОСОБА_5 було суттєво занижено вартість деяких запасних частин, що вплинуло на розмір страхового відшкодування.

На думку позивача, відповідач не доплатив йому страхове відшкодування в розмірі 10526,50 грн. (44143,81 грн. - 33617,31 грн.).

За цих підстав позивач просив стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «КРАЇНА» на свою користь недоплачене страхове відшкодування в розмірі 10526,50 грн., витрати на оплату послуг експерта-автотоварознавця в розмірі 1600 грн. та сплачений судовий збір у сумі 840,80 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 05.05.2020 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

На позов ОСОБА_4 представником відповідача - АТ «СК «КРАЇНА» був поданий відзив, в якому відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що 12.12.2019 року представником компанії було здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу «Hyundai Gets» номерний знак НОМЕР_1 та складено акт огляду.

24.12.2019 року ФОП ОСОБА_5 було виготовлено звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу № 427/12-19, згідно з яким вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Hyundai Gets» номерний знак НОМЕР_1 з урахуванням зносу становить 33617,31 грн.

Звертає увагу, що 12.12.2019 року пошкоджений автомобіль оглядався не лише представником відповідача, а й судовим експертом Дроздовим Ю.В.

Згідно з п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов?язкове страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди якщо представник страховика не з?явився у визначений строк. У такому разі страховик зобов?язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Таким чином, законодавець визначив можливість проведення експертного дослідження для стягнення страхового відшкодування на замовлення потерпілої особи виключно у випадку, коли пошкоджений автомобіль не було вчасно оглянуто представником страхової компанії, тобто на протязі 10 днів з моменту подання повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки, на його думку, страховою компанією не було порушено вимог п. 34.2 ст. 34 Закону та у визначений законом строк проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, то вважає, що позивач не мав правових підстав самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди при поданні позову про стягнення страхового відшкодування та на відшкодування відповідних витрат. Наданий позивачем висновок експертного авто-товарознавчого дослідження є недопустимим доказом та не може братися судом до уваги.

Крім того, оскільки висновок експертного авто-товарознавчого дослідження було замовлено з порушенням вимог закону, то вимога позивача про стягнення витрат на оплату послуг експерта є безпідставною.

Щодо зазначених позивачем порушень при складанні звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу, то вважає, що вони не відповідають дійсності та не ґрунтуються на положенням Методики.

Акт огляду від 12.12.2019 року складено представником відповідача та підписано представником позивача без жодних зауважень до переліку зафіксованих пошкоджень.

Твердження позивача про втручання в роботу системи «Аудатекс», що нібито призвело до зниження вартості запасних частин, вважає неправдивими.

Також представник відповідача у своєму відзиві звертає увагу, що відповідно до заяви про виплату страхового відшкодування від 06.12.2019 року позивач указав отримувачем страхового відшкодування ФОП ОСОБА_7 , отже ремонт пошкодженого транспортного засобу було проведено не на сертифікованій СТО та можливо з використанням бувших в експлуатації запасних частин.

Виходячи з наведеного, відповідач просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 .

У свою чергу, представником позивача була надана відповідь на відзив відповідача, в якій він наполягає на тому, що звіт ФОП ОСОБА_8 № 427/12-19 від 24.12.2019 року складено з порушенням Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Крім того, зазначив, що ФОП ОСОБА_8 не є експертом, а тому не мав права визначати розмір матеріального збитку.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 21 квітня 2021 року за клопотанням представника відповідача постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та судове засідання для розгляду справи по суті замінено підготовчим засіданням.

Крім того, цією ж ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 .

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 01 червня 2022 року у справі за клопотанням представника позивача була призначена судова авто-товарознавча експертиза, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

30 вересня 2021 року судом був отриманий висновок судового експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи, складений судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Телятніковим С.М., у зв`язку з чим провадження у справі поновлено.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17 листопада 2021 року у справі було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

При цьому представником відповідача ОСОБА_9 були надані письмові пояснення по справі, в яких він звертає увагу, що судову авто-товарознавчу експертизу проведено судовим експертом Телятніковим С.М. за вихідними даними, які зазначені у висновку авто-товарознавчої експертизи № 2612/19/19 по визначенню вартості матеріального збитку, спричиненого власнику колісного транспортного засобу, що складений експертом Дроздовим Ю.В. Однак висновок авто-товарознавчої експертизи виконаний експертом Дроздовим Ю.В. з недоліками, що унеможливлює прийняття як виконаного на замовлення позивача, так і за ухвалою суду висновку авто-товарознавчої експертизи. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу судовим експертом Телятніковим С.М. визначено з урахуванням податку на додану вартість. При цьому у висновку не міститься інформація про вартість відновлювального ремонту транспортного засобу без урахування податку на додану вартість.

Разом із тим, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, - п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов?язкове страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». При цьому відповідно до зазначеного Закону доплата страхового відшкодування в розмірі, що не перевищує суму податку на додану вартість, здійснюється за умови надання документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту транспортного засобу.

Відповідно до ремонтної калькуляції № 3349-21 від 03.12.2019 року, яка є додатком № 2 до висновку експерта, вартість ремонту КТЗ складає 70885,42 грн. На стор. 11 висновку авто-товарознавчої експертизи зазначається, що досліджуваний КТЗ має пошкодження, для усунення яких необхідний відновлювальний ремонт в обсязі, наведеному згідно ремонтної калькуляції № 3349-21 від 03.12.2019, а саме 73315,17 грн. (з яких 21993,00 грн. - вартість ремонтних робіт; 6597,17 грн. - вартість матеріалів; 44725,00 грн. - вартість деталей).

Вважає, що судовим експертом Телятніковим С.М. допущені помилки при визначенні розміру вартості відновлювального ремонту, адже згідно з ремонтною калькуляцією така склала 70885,42 грн., а при розрахунку матеріального збитку судовий експерт приймає іншу вартість відновлювального ремонту 73315,17 грн.

Тому наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 .

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 позов підтримав та наполягав на його задоволенні згідно з висновком судової експертизи.

Представник відповідача ОСОБА_9 , а у подальшому ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнали з підстав, наведених у відзиві та письмових поясненнях по суті справи.

Також представником відповідача ОСОБА_9 були надані письмові пояснення, в яких відзначено, що як огляд транспортного засобу, так і звіт про оцінку транспортного засобу виконані оцінювачами, які мають кваліфікаційні свідоцтва та включені до Державного реєстру оцінювачів. Відтак, акт огляду транспортного засобу та звіт про оцінку є належними та допустимими доказами, а рішення АТ СК «КРАЇНА» про здійснення страхового відшкодування в розмірі 33617,31 грн. відповідає вимогам Закону України «Про обов?язкове страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 у судовому засіданні 31.03.2022 року позов ОСОБА_4 просив задовольнити.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:

Судом установлено, що позивачу ОСОБА_4 належить на праві власності автомобіль «Hyundai Gets» номерний знак НОМЕР_1 .

03.12.2019 року у м. Дніпрі на перехресті просп. Слобожанського та вул. Богдана Хмельницького відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю належного позивачу автомобіля «Hyundai Gets» номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу «Богдан А-092» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 .

В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав пошкодження.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 січня 2020 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

В силу частини 6 статті 82 ЦПК України вказана постанова суду має преюдиційне значення для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «КРАЇНА».

З матеріалів справи вбачається, що 06 грудня 2019 року представник позивача звернувся до ПАТ «Страхова компанія «КРАЇНА» з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідачем було виплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 33617,31 грн.

Визначаючи та виплачуючи позивачу страхове відшкодування у зазначеному розмірі, страховик керувався звітом № 427/12-19 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, згідно з яким вартість (розмір) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу«Hyundai Gets» номерний знак НОМЕР_1 , складає 33617 грн. 31 коп. (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали окраски) та 30602 грн. 59 коп. (виключаючи ПДВ на запасні частини, матеріали окраски).

Заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача недоплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 10526,50 грн., позивач посилається на те, що визначена страховиком сума страхового відшкодування не відповідає дійсному розміру завданої йому шкоди, звіт про оцінку збитку складений із порушенням чинного законодавства.

При цьому на підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду висновок авто-товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку № 2612/19/19 від 18.12.2019 року, складений судовим експертом Дроздовим Ю.В., згідно з яким розмір матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля «Hyundai Gets» номерний знак НОМЕР_1 , складає 44143 грн. 81 коп.

Вирішуючи спір між сторонами, суд ураховує, що відповідно до п. 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 даного Закону передбачено, що страховою компанією відшкодовуються витрати, понесені у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу, у тому числі пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 34.4 статті 34 цього ж Закону визначено, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

Відповідно до п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Отже, в разі пошкодження транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди потерпілому відшкодовуються витрати, пов`язані з його відновлювальним ремонтом з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Визначення розміру матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу внаслідок його пошкодження, здійснюється з урахуванням оціночних процедур, установлених чинним законодавством, у тому числі Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, за наслідками яких визначається вартість відновлювального ремонту (вартість ремонтно-відновлювальних робіт, вартість необхідних для ремонту матеріалів, вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту) з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Суд бере до уваги, що згідно з висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи № 3349 від 16.09.2021 року, яка була проведена на підставі ухвали суду за клопотанням представника позивача, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai Gets» номерний знак НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.12.2019 року, станом на 03.12.2019 року складає 42007,67 грн.

У даному випадку вартість матеріального збитку визначена експертом як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Як було роз`яснено судовим експертом Телятніковим С.М. у судовому засіданні, ремонтна калькуляція ним була виконана як на час дослідження, так і станом на дату ДТП - 03.12.2019 року. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai Gets» номерний знак НОМЕР_1 , станом на дату ДТП - 03.12.2019 року складає 42007,67 грн.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Між тим, відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів на спростування висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи № 3349 від 16.09.2021 року, проведеної за клопотанням представника позивача на підставі ухвали суду.

Суд не приймає до уваги звіт ФОП ОСОБА_5 № 427/12-19 від 24.12.2019 року про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, яким керувався відповідач при визначенні суми страхового відшкодування позивачу, оскільки такий звіт оцінювача складений не на дату дорожньо-транспортної пригоди (03.12.2019), а на 12.12.2019, крім того спростовується висновком судового експерта Дроздова Ю.В. та висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи, яка була проведена в суді за клопотанням представника позивача.

Доводи представника відповідача про те, що позивач при поданні позову не мав права самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди є безпідставним, оскільки висновок експертом Дроздовим Ю.В. був складений за зверненням позивача саме у зв`язку з незгодою зі звітом оцінювача ФОП ОСОБА_5 , який складався на замовлення страховика.

Крім того, доводи представника відповідача щодо невірного визначення розміру матеріального збитку судовим експертом Телятніковим С.М., а саме вартості відновлювального ремонту, суд не може прийняти до уваги, оскільки належних доказів цього суду не надано.

Суд звертає увагу, що оскільки визначення розміру матеріального збитку у спірних правовідносинах потребує спеціальних знань, то в разі якщо висновок експерта є неповним або неясним чи за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованості, суперечності з іншими матеріалами справи тощо) відповідач мав право заявити клопотання про призначення по справі додаткової чи повторної судової авто-товарознавчої експертизи. Однак з боку відповідача клопотань про призначення по справі повторної чи додаткової експертизи не надходило.

Натомість судовий експерт Телятніков С.М. у судовому засіданні підтвердив свій висновок та наполягав на тому, що розмір матеріального збитку, розрахованого згідно чинного законодавства, станом на дату ДТП складає 42007,67 грн.

Доводи представника відповідача про те, що розмір відновлювального ремонту визначено експертом з урахуванням податку на додану вартість об`єктивно не підтверджені.

Посилання представника відповідача у своєму відзиві на те, що ремонт автомобіля позивача міг бути проведений ФОП ОСОБА_7 із використанням запасних частин, що раніше були в експлуатації, та, як наслідок, розмір реальних збитків, завданих позивачу, є меншим, суд вважає необґрунтованими.

При цьому суд звертає увагу, що як у своїй позовній заяві, так і в судовому засіданні сторона позивача наполягала на відшкодуванні матеріального збитку в розмірі, визначеному судовим експертом, що не перевищує фактично понесені позивачем витрати на відновлення належного йому автомобіля в розмірі 45012,43 грн.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_4 необхідно задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі різниці між вартістю матеріального збитку згідно судової транспортно-товарознавчої експертизи (42007,67 грн.) та раніше виплаченою позивачу сумою страхового відшкодування (33617,31 грн.), а саме в розмірі 8390 грн. 36 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із положень статті 133 ЦПК України, відповідно до якої судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Враховуючи, що позов задоволено частково (79,71 %), з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 670 грн. 20 коп. - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, у зв`язку з розглядом справи позивачем були понесені витрати по оплаті вартості товарознавчих експертиз по визначенню матеріального збитку в розмірі 1600 грн. та 6589,82 грн. відповідно.

Оскільки позов задоволено частково (79,71%), то суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача вказані витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 6528,11 грн. (1275,36 + 5252,75).

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «КРАЇНА» на користь ОСОБА_4 суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 8390 (вісім тисяч триста дев`яносто) грн. 36 коп., витрати по оплаті вартості експертиз в розмірі 6528 (шість тисяч п`ятсот двадцять вісім) грн. 11 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 670 (шістсот сімдесят) грн. 20 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Страхова компанія «КРАЇНА»,ЄДРПОУ 20842474, юридична адреса: м. Київ, Кудрявський узвіз, 7.

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , проживає: АДРЕСА_3 .

Суддя Н.Ю. Марченко