Решение № 104835676, 13.06.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2022 року Справа № 480/8972/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Катрича А.К.,

представника позивача - Коваленка О.І.,

представника відповідача - Бардакової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 480/8972/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, і просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 23.07.2021 № 484 "Про застосування до працівників УПП в Сумській області ДПП дисциплінарних стягнень" в частині застосування до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 19.08.2021 № 872 о/с по особовому складу про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Сумській області та поновлення на службі.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що позивач проходив службу в поліції - інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області Департаменту патрульної поліції. 14.05.2021 Департаментом патрульної поліції видано наказ № 1059 від 14.05.2021 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції. За результатами службового розслідування видано наказ № 484 від 23.07.2021 «Про застосування до працівників Управління патрульної поліції в Сумській області ДПП дисциплінарних стягнень». У подальшому наказом відповідача від 19.08.2021 за № 873 о/с ОСОБА_1 , на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Сумській області.

Як зазначає позивач, підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення його зі служби є перебування в автомобілі з явними ознаками алкогольного сп`яніння, що супроводжувалося закриттям дверей з метою уникнення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння та зухвала поведінка, не дотримання норм ділового мовлення, не виявлення поваги до колег на місці зупинки транспортного засобу.

Щодо суті встановленого порушення, то позивач зазначає, що доводи, викладені в наказі № 484 від 23.07.2021, про те, що ОСОБА_1 вчинив умисні дії, з метою уникнення відповідальності за ст. 130 КУпАП, спростовуються тим, що Зарічним районним судом м.Суми розглянуто протокол про адміністративне правопорушення ААБ №205369 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КпАП України та за результатом розгляду справи, постановою від 01.07.2021 по справі № 591/3498/21, яка набрала законної сили 13.07.2021, справу закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Крім того, позивач наполягає на тому, що з його сторони зухвалих дій не вчинялося, нецензурної лексики не вживав, працівникам опору не вчиняв. Наказ про застосування дисциплінарного стягнення № 484 від 23.07.2021 взагалі не містить жодних обґрунтувань чи даних, в чому саме проявлялася зухвала поведінка та прояв неповаги, що стали підставою для застосування найсуворішого стягнення у вигляді звільнення.

Також позивач вказує, що у наказі № 484 від 23.07.2021, взагалі не йде мова про відомості, що характеризують поліцейського, чи під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Так, позивач зазначає, що нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»; грамотою міського голови за сумлінне виконання службових обов`язків, мужність, стійкість і принциповість.

Також акцентує увагу на тому, що відповідачем протиправно позбавлено позивача його прав, зокрема: подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою. Таким чином, позивач вважає, що відповідачем порушений порядок проведення відносно позивача службового розслідування, що призвело до порушення прав та інтересів позивача, зокрема, права подати пояснення, клопотання, право на захист, не ознайомлено позивача з наказом про призначення службового розслідування, з висновками службового розслідування позивача також не ознайомлено. що, на думку позивача, свідчить про недопустимість доказу, отриманого в результаті службового розслідування.

Ухвалою суду від 23.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву (а.с.33-46), в якому проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що 13.05.2021 позивачем допущено порушення службової дисципліни, що полягало в порушенні вимог пункту 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 6, 11, 13 частини 3 статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

Так, відповідач зазначає, що 13.05.2021 о 20 год. 45хв. надійшло повідомлення зі спеціальної телефонної лінії «102» про порушення правил дорожнього руху, зареєстроване в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (далі - СО) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області за № 26738 від 13.05.2021 про те, що 13.05.2021 о 20 год. 45 хв. за адресою: Зарічний район, м. Суми, вул. Харківська, буд. 58, біля магазину "АТБ", на стоянці, водій авто «Ореl Vivarо», державний номерний знак НОМЕР_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Заявник, тел.: НОМЕР_2. У ході реагування на повідомлення екіпажами «Руно-0201» та «РуноД-0222» по вул. Замостянській, 1/4, вищевказаний автомобіль було зупинено. Підійшовши до транспортного засобу, на місці водія та пасажира поліцейські нікого не виявили, проте на задньому сидінні знаходились двоє осіб, які мали явні ознаки сп`яніння.

У подальшому було встановлено, що в автомобілі перебувають працівники УПП в Сумській області ДПП, а саме позивач, (з 01.05.2021 по 18.05.2021 перебував у відпустці згідно наказу ДПП №353 о/с від 26.04.2021) та інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_2 (перебував на вихідному). Встановлено, що на момент зупинки вказані працівники знаходилися в автомобілі і на прохання вийти з авто не реагували та поводилися неадекватно.

Відносно лейтенанта поліції ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за частиною 1 статті 130 КУпАП серія ААБ № 205369 від 13.05.2021 за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки у присутності двох свідків.

Разом з тим, 14.05.2021 за вх. № 3440 до УПП в Сумській області ДПП Сумського управління ДВБ НПУ надійшов лист «Про організацію проведення службового розслідування» з приводу повідомлення зі спеціальної телефонної лінії «102», що надійшло до Сумського управління ДВБ НПУ 13.05.2021, про порушення правил дорожнього руху, зареєстроване в ЄО Сумського РУП ГУНП в Сумській області за № 26738 від 13.05.2021.

14.05.2021 наказом ДПП № 1059 було призначено службове розслідування з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки за фактом порушення службової дисципліни позивачем та лейтенантом поліції ОСОБА_2 , що мало місце 13.05.2021. У подальшому, за наслідками службового розслідування, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено зі служби в поліції.

Відповідач зазначає, що враховуючи описані події, які відбулися за участю опитаних в ході службового розслідування працівників УПП в Сумській області ДПП, виходячи з того, що зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й убезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством, має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Враховуючи те, що поведінка працівника Національної поліції України і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму, морально-етичним принципам, вчинок позивача, що мав місце 13.05.2021 є проявом негідної поведінки, підриває довіру до поліцейських, як до носіїв влади та унеможливлює подальше виконання ними своїх обов`язків, а, отже, є підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення.

Відповідач стверджує, що службове розслідування проведено у точній відповідності до Порядку ведення службових розслідувань у Національній поліції України. Факт порушення позивачем службової дисципліни підтверджується матеріалами службового розслідування, а дисциплінарне стягнення, накладене на позивача відповідає тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.

Крім того, відповідач вказує, що подання клопотань та ознайомлення з матеріалами службового розслідування є правом особи. Позивачем не надано доказів вчинення ним будь-яких дій, направлених на реалізацію відповідних прав, в тому числі, доказів подання ним у встановленому порядку відповідних клопотань та доказів відмови відповідача у прийнятті клопотань позивача або відмови у наданні йому для ознайомлення матеріалів службового розслідування. Звертає увагу суду на те, що ні Дисциплінарний статут, ні Порядок № 893 не встановлює обов`язку для дисциплінарної комісії ознайомлювати особу, відносно якої проводиться службове розслідування, з висновком службового розслідування. Ознайомлення з висновком службового розслідування також є правом особи, реалізація якого залежить від волевиявлення самої особи, а тому не ознайомлення в даному випадку позивача з висновком службового розслідування до винесення наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не свідчить про порушення відповідачем порядку проведення такого службового розслідування. Відповідач наголошує, що позивач був ознайомлений з наказом від 23.07.2021 № 484 о/с «Про застосування до працівників УПП в Сумській області ДПП дисциплінарних стягнень», що підтверджується його особистим підписом про ознайомлення. Зокрема, позивач особисто отримав наказ від 19.08.2021 № 872 о/с, що підтверджується копією наказу від 19.08.2021 № 872 о/с, який містить особистий підпис позивача. Отже, відповідач вважає безпідставними та необгрунтованими твердження позивача, оскільки відповідачем проведено службове розслідування відносно позивача згідно вимог чинного законодавства.

Крім того, відповідач зазначає, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із закриттям провадження в адміністративній справі відносно позивача за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а в наказі ДПП від 23.07.2021 № 484 «Про застосування до працівників УПІІ в Сумській області ДПП дисциплінарних стягнень» чітко зазначено, в чому саме проявлялася зухвала поведінка та прояв неповаги, що стали підставою застосування до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення.

У поданій до суду відповіді на відзив (а.с.155-159) позивач вказує, що підставою для проведення службового розслідування слугував факт, що нібито підтверджував факт керування працівниками поліції в позаслужбовий час транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Проте, позивач неодноразово стверджував, що за кермом транспортного засобу не перебував та вказав особу, яка була водієм. Такі дії позивача, позиція по справі та рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01.07.2021, на думку позивача, вказують на те, що в діях ОСОБА_1 , які мали місце 13.05.2021, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і тим самим спростовуються результати висновку службового розслідування. Також вказує, що «зухвала поведінка» та «вияв неповаги» є досить оціночними та суб`єктивними підставами, у жодному документі, що став підставою для прийняття оскаржуваного рішення чи висновку службового розслідування не вказано, у чому саме проявлялася неповага, які дії вчинив позивач, щоб можливо було стверджувати про неповагу до будь-якої особи, жодного опору під час виконання поліцейськими своїх обов`язків особисто позивач не вчиняв, а навпаки, як вбачається з відеозаписів, чемно та шанобливо спілкувався з опонентами.

Крім того, зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Отже, службове розслідування може бути розпочате лише після розгляду адміністративного правопорушення.

Отже, позивач вважає, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами обґрунтованості застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Ухвалою від 11.11.2021 задоволено клопотання представника позивача - адвоката Коваленка Олександра Івановича про розгляд справи з викликом сторін. Ухвалено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.11.2021.

14.12.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12.01.2022.

21.01.2022 відповідачем було подано додаткові пояснення до відзиву (а.с.191-195).

Судові засідання відкладались у зв`язку з необхідністю виклику свідків та неявкою сторін по справі.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, 24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон, яким затверджено Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні'' від 24.02.2022 № 64/22, відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У зв`язку з активними бойовими діями на території України, в тому числі в м. Суми та Сумській області, з метою недопущення загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду та суддів, засідання у справі 15.03.2022 не проводилося.

У судовому засіданні 13.06.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у поданих до суду заявах по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях до відзиву.

Суд, заслухавши сторін, свідка, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач з 25.11.2019 проходив службу на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області Департаменту патрульної поліції (а.с. 51-57).

Наказом Департаменту патрульної поліції від 23.07.2021 № 484 о/с «Про застосування до працівників УПП в Сумській області ДПП дисциплінарних стягнень» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 6, 11, 13 частини 3 статті 1 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», статті 64 Закону каїни «Про Національну поліцію», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Закону України «Про Дисциплінарний статут національної поліції України», до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 7-9).

Наказом Департаменту патрульної поліції від 19.08.2021 № 872 о/с позивача з 19.08.2021 було звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (а.с. 11).

Не погодившись із вказаними наказами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані: Конституцією України, Законом України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (надалі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (надалі - Дисциплінарний статут), Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2016 року № 1179 (надалі - Правила етичної поведінки поліцейських) та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною другою статті 19 Закону № 580-VIII закріплено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Частиною першою статті 7 Закону № 580-VIII визначено підстави звільнення поліцейських зі служби в поліції.

Зокрема, пункт 6 частини першої цієї статті визначає як підставу звільнення - реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Як зазначено у наказі відповідача від 19.08.2021 № 872 о/с, позивача звільнено за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII на підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 23.07.2021 № 484, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції, у преамбулі якого вказано, що цей статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Cлужбова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII , зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

За приписами статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

У той же час, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

З аналізу наведених вище положень Дисциплінарного статуту вбачається, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності, бездоганному та неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, та належному виконанні обов`язків поліцейського, визначених законом. Водночас порушення поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватися заходи дисциплінарного стягнення, зокрема звільнення зі служби в поліції.

У даному випадку, притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності є самостійним юридичним наслідком, який настає у разі скоєння ним дисциплінарного проступку. Обставини, що передували притягненню особи до цього виду відповідальності, можуть потягнути за собою настання інших наслідків у вигляді адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, але, це не може слугувати підставою для звільнення працівника поліції саме від дисциплінарної відповідальності.

Так, у силу вимог частини другої, третьої статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Отже, службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.

Адміністративний суд, керуючись положеннями частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Водночас, слід зауважити, що адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової чи адміністративно-правової кваліфікації діяння чи інших аспектів відповідного провадження. Суд, надаючи правову оцінку правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності має з`ясувати, чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

При цьому суд враховує, що звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов`язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування.

Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до п. 1, 3 розд. ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893) службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування не призначається в разі надходження до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції чи закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (далі - ЗВО), матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. У цьому разі рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування відносно позивача було призначено наказом № 1059 від 14.05.2021 за фактом складання відносно інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 205369 від 13.05.2021, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП (а.с. 89).

Отже, службове розслідування було призначено відповідачем не у зв`язку з надходженням до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення. Відтак, суд вважає безпідставними твердження представника позивача про те, що службове розслідування відносно ОСОБА_1 не мало проводитись.

Крім того, суд зазначає, що про початок відносно нього службового розслідування, про його проведення позивач був обізнаний (а.с.88 зворотній бік), будь-яких заперечень чи скарг в ході проведення службового розслідування позивач не висловлював, доказів оскарження рішення про проведення службового розслідування під час розгляду справи не надав.

При цьому суд акцентує увагу на тому, що відсутність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності, жодним чином не може ототожнюватися з відсутністю фактів порушення дисципліни, тобто дисциплінарною відповідальністю, до якої і притягнуто позивача.

Також суд зауважує, що в ході судового розгляду позивачем не доведено, а судом не встановлено обставини порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, що призвело б до порушення прав та інтересів позивача, про які позивач вказує у позовній заяві. Як зазначив у судовому засіданні позивач, пояснення під час проведення службового розслідування не надавалися ним виключно з тих підстав, що він чекав судового рішення Зарічного районного суду м.Суми, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення ААБ №205369 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КпАП України.

Щодо суті вчиненого позивачем проступку, за який його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено зі служби в поліції, то суд зазначає наступне.

З метою врегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил №1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.

Як вбачається з висновку службового розслідування та наказу про застосування дисциплінарного стягнення відносно позивача, в його діях встановлені порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII, пунктів 1, 2, 6, 11, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, статті 64 Закону № 580-VIII, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, а також вчинення дій, що підривають авторитет поліції, у зв`язку з тим, що 13.05.2021 позивач разом з іншим співробітником поліції ОСОБА_2 , перебуваючи поза службою, після зупинки автомобіля Opel Vivaro, номерний знак НОМЕР_1 працівниками поліції, перебуваючи в автомобілі з явними ознаками алкогольного сп`яніння навмисно зачинилися в ньому з метою уникнення відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, в подальшому, під час спілкування з працівниками поліції поводилися зухвало, не виявляли повагу, не дотримувались норм ділового мовлення, перешкоджали виконанню службових обов`язків працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, чим вчинено дисциплінарний проступок, що виразився у дискредитації діяльності поліції, вчиненні дій, що підривають довіру та авторитет до органів поліції в очах громадськості.

Так, у ході службового розслідування було встановлено, що 13.05.2021 о 20 год. 45хв. надійшло повідомлення зі спеціальної телефонної лінії «102» про порушення правил дорожнього руху, зареєстроване в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області за № 26738 про те, що 13.05.2021 о 20 год. 45 хв. за адресою: Зарічний район, м. Суми, вул. Харківська, буд. 58, біля магазину "АТБ", на стоянці, водій авто «Ореl Vivaro», державний номерний знак НОМЕР_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. У ході реагування на повідомлення екіпажами «Руно-0201» та «РуноД-0222» по вул. Замостянській, 1/4, вищевказаний автомобіль було зупинено. Підійшовши до транспортного засобу, на місці водія та пасажира поліцейські нікого не виявили, проте на задньому сидінні знаходились двоє осіб, які мали явні ознаки сп`яніння. У подальшому було встановлено, що в автомобілі перебувають працівники УПП в Сумській області ДПП, а саме позивач інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 , який у той час перебував у відпустці та інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_2 , який перебував на вихідному. Як вбачається з висновку службового розслідування, на момент зупинки позивач знаходився в автомобілі, тривалий час автомобіль було зачинено, на прохання вийти з авто ніхто не реагував. Пізніше працівниками поліції було розбито скло в дверях з пасажирської сторони. Після того, як позивач вийшов з автомобіля, працівниками поліції було запропоновано йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Позивач від проходження огляду на місці зупинки у присутності двох свідків відмовився як і відмовився пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, мотивуючи відмову тим, що не є водієм транспортного засобу.

Позивач щодо обставин, які відбувались 13.05.2021, заперечуючи той факт, що вони разом з іншим співробітником поліції навмисно зачинились у автомобілі з метою уникнути відповідальності, пояснював суду, що до магазину АТБ вони прийшли пішки, сіли до автомобіля після того, як вийшли з магазину. При цьому, хто був за кермом автомобіля він не знає, оскільки спав, побачив усію ситуацію та, що відбувалось, лише після того, як працівниками поліції було розбито скло автомобіля..

Однак, пояснення позивача про те, що він спав як на момент зупинки автомобіля, так і в подальшому, коли перебував у зачиненому автомобілі, а тому не виконував вимоги поліцейських відчинити двері та покинути транспортний засіб, спростовуються дослідженими в ході розгляду справи доказами.

Як вбачається з відеозапису з автомобільного реєстратора (диск 1, запис № 2021-05-14_06-54-57, а.с. 146) транспортний засіб «Ореl Vivaro» було зупинено одразу після виїзду зі стоянки супермаркету АТБ, до якого заходив, за його словами, позивач.

У судовому засіданнні представник відповідача пояснила, що транспортний засіб було зупинено після виїзду зі стоянки АТБ. Після того, як автомобіль «Ореl Vivaro» був зупинений поліцейськими і вони підходили до нього, автомобіль «Ореl Vivaro» почав котитися в бік пішохідного переходу. Оскільки на водійському сидінні нікого не було, а по пішохідному переходу йшов пішохід, з метою зупинки транспортного засобу один із поліцейських відкрив двері автомобіля та зупинив його шляхом постановки на передачу. Вказані обставини відображені у висновку службового розслідування та підтверджені поясненнями опитаними під час службового розслідування поліцейськими, які безпосередньо зупиняли транспортний засіб «Ореl Vivaro».

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , який є одним із учасників подій, що відбувалися 13.05.2021, і перебував у автомобілі разом з позивачем, пояснив суду, що до магазину АТБ він і ОСОБА_1 прийшли пішки, сіли до автомобіля після того, як вийшли з магазину. При цьому, хто був за кермом автомобіля він не знає, оскільки спав, побачив усію ситуацію та, що відбувалось, лише після того, як працівниками поліції було розбито скло автомобіля. У той час, поки він перебував у автомобілі йому ніхто не телефонував.

Однак суд критично ставиться до наданих ОСОБА_2 . cвідчень, оскільки з пояснень старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 (а.с. 64-65), яка прийшла на місце зупинки транспортного засобу приблизно через 15 хвилин, вбачається, що вона телефонувала ОСОБА_2 , він відповів на дзвінок та сказав, що перетелефонує, намагалась поспілкуватись через вікна, але ОСОБА_2 закрив штори у салоні автомобіля.

Також командир взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Сумській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_5 у своїх поясненнях ( а.с. 66) вказав, що прибув на місце зупинки автомобіля через 30 хвилин, зателефонувавши ОСОБА_2 , останній повідомив, що зайнятий і перетелефонує пізніше.

Як вбачається з відеозапису з нагрудного відеореєстратора (диск 2, запис № 20210514074951000506, а.с. 146) будь-яких запитань у позивача щодо підстав виходу з машини чи затримання співробітникам поліції не задавав, спокійно перебував в авто та не спав.

Суд звертає увагу, що позивачем, як і допитаним свідком ОСОБА_2 , не заперечується наявність у них на час подій 13.05.2021 ознак алкогольного сп`яніння.

Зважаючи на те, що, як вбачається з відеозапису з автомобільного реєстратора (диск 1, запис № 2021-05-14_06-54-57, а.с. 146) та наданих пояснень у ході службового розслідування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які безпосередньо здійснювали зупинку транспортного засобу «Ореl Vivaro», з автомобіля з моменту зупинки та до часу, коли було розбито скло та відчинено автомобіль, ніхто не виходив, у працівників поліції були наявні підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває в середині автомобіля. У зв`язку з чим співробітниками поліції неодноразово висловлювались пропозиції відкрити автомобіль та вийти з нього.

Проте такі вимоги поліцейських позивачем самостійно виконано не було. Будь-яких доказів того, що позивач намагався вийти з автомобіля матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, з урахуванням досліджених доказів та встановлених в ході розгляду справи обставин, суд вважає, що відповідач обгрунтовано дійшов висновку про те, що після зупинки автомобіля позивач навмисно зачинився в ньому з метою уникнення ним чи іншою особою, яка перебувала в автомобілі, відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Щодо питання дотримання позивачем норм ділового спілкування, а також враховуючи, що з відеодоказів також не вбачається щоб позивач з кимось спілкувався нецензурною лайкою, суд вважає, що обставина недотримання позивачем норм ділового спілкування не підтверджена належними доказами та не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду. Вказана обставина також не заперечувалася і представником відповідача у судовому засіданні.

Щодо зухвалої поведінки під час спілкування з поліцейськими, не виявлення поваги та перешкоджання позивачем виконанню службових обов`язків поліцейськими, суд надає оцінку таким діям з огляду на займану позивачем посаду, вимоги п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, згідно якого поліцейський має утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України та п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, відповідно до якого за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики; при зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

При цьому, доводи представника позивача про те, що відео містить «обрізану інформацію», що практично унеможливлює встановлення подій, які відбувались, суд вважає безпідставними, оскільки не зважаючи на те, що не всі відеозаписи містять повну інформацію про обставини, що відбувались після зупинки транспортного засобу, в якому перебував позивач, надані відповідачем відеозаписи в достатній мірі відображають події, учасником яких був позивач та обставини, встановлені в ході службового розслідування, будь-яких застережень щодо викривлення подій, відображених на відео, представник позивача не висловлював, не зазначив, що саме викривлено чи змінено або яка інформація відсутня.

Суд зазначає, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.

Порушення позивачем моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не допускати поведінки, яка підриває довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості.

Суд зазначає, що поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.

Отже, оскільки матеріалами службового розслідування доведено факт порушення позивачем службової дисципліни, тому при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.

Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до працівників поліції, установлені у статті 13 Дисциплінарного статуту.

Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарного проступку, яким визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації, тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, разом з тим, як було зазначено вище, встановлені у висновку службового розслідування обставини були достатніми для його застосування.

Посилання позивача на ту обставину, що відповідачем при обранні виду дисциплінарного стягнення не враховано відомості, що позитивно характеризують позивача, суд вважає необгрунтованими, оскільки матеріали службового розслідування містять службову характеристику ОСОБА_1 (а.с. 119), відповідно до якої позивач в займаній посаді, при вирішенні службових питань та у стройовому відношенні характеризується позитивно, та у висновку службового розслідування зазначено, що позивач діючих дисциплінарних стягнень не має та характеризується з позитивної сторони (а.с. 69).

При цьому, відповідно до Рекомендації Rec (2001) №10 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Про Європейський кодекс поліцейської етики» працівники поліції, на усіх рівнях службової кар`єри, повинні відбиратися на посади на основі особистої кваліфікації та досвіду, що відповідає цілям поліції. Працівників поліції мають характеризувати такі якості: логічність суджень, відкритість, зрілість, доброчесність, комунікативність і, де це необхідно, наявність лідерських та управлінських навичок <…> (пункти 22,23).

Один із основних принципів поведінки представників правоохоронних органів, закріплених у Кодексі поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку, що був затверджений Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН №34/169 від 17 грудня 1979 року, полягає у тому, що службовці органів правопорядку повинні завжди виконувати обов`язки, покладені на них законом, служачи суспільству та захищаючи всіх людей від протиправних діянь, відповідно до високого рівня відповідальності, якої вимагає їхня професія.

У пунктах 33, 59 зазначеної Рекомендації вказано, що поліція повинна бути відповідальною перед державою, громадянами та їх представниками, а також підлягати ефективному зовнішньому контролю. Застосування дисциплінарних стягнень щодо співробітників поліції повинно здійснюватися під наглядом незалежного органу або суду.

Зважаючи на встановлені судом на підставі зібраних і проаналізованих у їх взаємозв`язку доказів фактичні обставини цієї справи, суд доходить висновку про доведеність у даному випадку в діянні позивача недотримання службової дисципліни та, відповідно, складу дисциплінарного проступку, а також із обраним видом дисциплінарного стягнення.

Таким чином, враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд дійшов висновку щодо правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд доходить висновку, що обставини, що передували притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення в подальшому з лав національної поліції знайшли своє повне обґрунтування та підтвердження в судовому засіданні, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в даному випадку є прямо пропорційним та виправданим по відношенню до вчиненого ним проступку, а, відтак, оскаржувані накази відповідають критеріям правомірності, встановленим в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 20.06.2022.

Суддя Н.В. Савицька