Решение № 104833549, 20.06.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2022 р. № 400/4603/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув упорядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1,Миколаїв,54003,

до відповідача:Приватного сільськогосподарського підприємство "КУМАРИ" Первомайського району Миколаївської області, вул. Молодіжна, 3,Кумарі,Первомайський район, Миколаївська область,55423,

про:застосування заходу реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Держпраці у Миколаївській області, звернулося до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «КУМАРИ», Миколаївської області , Первомайського району, с. Кумарі про застосування заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом повної заборони виконання робіт та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме:

-Заборонити виконання робіт підвищеної небезпеки інженеру з охорони праці ОСОБА_1 та агроному ОСОБА_2 , які не пройшли навчання і перевірку знань «Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві», «Правил охорони праці для працівників, зайнятих на роботах зі зберігання та переробки зерна»,

-Заборонити виконання робіт підвищеної безпеки бригадиру тракторної бригади ОСОБА_3 , завідувачу зернотоком ОСОБА_2 , завідувачу фірмою ОСОБА_4 , які не пройшли навчання та перевірку знань, за нормативно-правовими актами з охорони праці, додержання яких входить до функціональних обов`язків,

-Заборонити виконання робят підвищенної небезпеки операторам машинного доїння: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , тваринника ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які не пройшли перевірку знань з питань охорони праці,

-Виконання робіт підвищеної небезпеки інженер з охорони праці ОСОБА_1 та бригадиру тракторної бригади ОСОБА_3 , які не пройшли навчання і перевірку знань «Правил охорони праці на автомобільному транспорті»,

-Експлуатацію зерноочисного комплексу БЦС-50(тік(,який експлуатується з порушенням вимог безпеки;

-Експлуатація обладнання призначеного для експлуатації(застосування) в потенційно вибуховопожежонебезпечному середовищі, а саме прилади освітлення,

-Виконання робіт в охоронних зонах повітряних ліній електропередач,

-Роботи з обслуговування верстатів з обробки металів,

-Експлуатацію власного електрообладнання,

-Газонебезпечні роботи та роботи у вибуховопожежонебезпечних зонах,

-Роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, замкнутому просторі(ємностях, боксах, топках, трубопроводах),

-Роботи по зливу, очистки, нейтралізації резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів,

-Експлуатацію резервуара сталевого горизонтального для зберігання дизельного пального V=60м.куб-1од. та паливо-роздавальної колонки,

-Експлуатацію устаткування, пов`язаного використанням, зберіганням, застосуванням вибуховопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки,

-Роботи з використання, зберігання, транспортування, застосування вибуховопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що під час перевірки відповідача виявлено порушення нормативно-правових актів з охорони праці, що унеможливлює експлуатацію обладнання та виконання робіт, оскільки створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач відзив суду не надав, але надав листи, в яких він повідомляв позивача про виконання деяких пунктів припису.

17.01.2022 позивач надав суду заяву про зміну позовних вимоги та просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом повної заборони виконання робіт та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме:

-Експлуатація обладнання призначеного для експлуатації(застосування) в потенційно вибохопожежонебезпечному середовищі,а саме прилади освітлення,

-Виконання робіт в охоронних зонах повітряних ліній електропередач,

-Експлуатацію власного електрообладнання.

Відповідно до ст.44,47 КАС України, суд приймає до розгляду заяву поз зміну позовних вимог та розглядає її в межа змінених позовних вимог.

Відповідно до ст. 262 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

У період з 02.03.2021 по 16.03.2021 посадовими особами позивача була проведена планова перевірка відповідача на предмет дотримання відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

За наслідками перевірки складено акт від 16.03.2021 , яким зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що стало підставо для звернення до суду.

22.11.2021 по 24.11.2021 посадовими особами позивача проведена позапланова перевірка виконання раніше виданого припису, під час якої було встановлено, що суб`єктом господарювання усунута частина порушень виявлених під час планової перевірки., що зафіксовано в акті від 24.11.2021.

Не виконаними залишаються відповідачем:

П.1 акта -на час перевірки відсутня дозвільна документація на обладнання призначене для експлуатації(застосування) в потенційно вибуховопожежонебезпечному середовищі, а саме прилади освітлення, чим порушено п.10.група А Переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки затвердженого постановою КМУ № 77 від 03.02.2021,

П.2 акта- на час перевірки відсутня дозвільна документація на виконання робіт в охороннизонах повітряних діній електропередач, чим порушено п.25,групи А,дод.2 Переліку видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підстав дозволу Постанови №77,

П.4 акта-на час перевірки відсутній акт опосвідчення стану безпеки електрообладнання, чим порушено п.п.8.2,8.4 ПБЕЕС.

При вирішенні питання про застосування заходів реагування суд виходив із такого.

На всіх працюючих та на відповідача поширюється дія Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (далі Закон № 2694-XII), оскільки останній є юридичною особою, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці; забезпечити належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (частина 1 статті 13, частина 3 статті 21 Закону № 2694-XII).

Відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 6 вересня 2005 року N 2806-IV документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

За змістом п. 7, 9 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. за N 1107 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки видається територіальним органом Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

Для одержання дозволу роботодавець, виробник або постачальник подає особисто, через уповноважену ним особу або надсилає поштою до територіального органу Держпраці чи адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці, заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додається:

на виконання робіт підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час виконання робіт підвищеної небезпеки;

на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо відповідності машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

П. 21 Порядку 1107 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачав, що виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 7, здійснюються роботодавцем, виробником або постачальником на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Декларація за формою згідно з додатком 8 подається роботодавцем, виробником або постачальником не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Декларація подається роботодавцем, виробником або постачальником, уповноваженою ним особою або надсилається поштою до територіального органу Держпраці або адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці.

Постановою КМУ № 77 від 03.02.2021 внесено зміни до Порядку № 1107.

П. 6 Порядку № 1107 (в редакції постанови КМУ № 77 від 03.02.2021) встановлено, що дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається:

роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А додатка 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77;

Постановою КМУ № 77 від 03.02.2021 встановлено перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, яким передбачено в групі А п.10 Обладнання та захисні системи, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, зазначені у додатку 1 до Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1055.

Додатокм 2 групи А п.25 постанови КМУ №77 від 03.02.2021 передбачено, що перелік видів робіт підвищеної небезпеки, які , які виконуються на підставі дозволу:

роботи в охоронних зонах діючих магістральних трубопроводів та ліній електропередачі.

Відповідних дозволів відповідач суду не надав.Відповідно до п.п.8.2,8.4 ПБЕЕС акт опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів , оформлюється комісією підприємства (організації) у складі:

- керівника (головного інженера) - голова комісії);

- начальника енергетичної служби (особи, відповідальної за

електрогосподарство);

- начальника відділу охорони праці.

Акт затверджується керівником підприємства (організації), власником.

В разі відсутності на підприємстві (організації), у власника кваліфікованих спеціалістів, вищевказані регламентні роботи виконуються залученими спеціалістами інших підприємств (організацій).

Акти опосвідчення стану безпеки електроустановок реєструються та зберігаються на підприємстві (організації), у власника.

Копії актів, по закінченні звітного періоду, направляються в територіальні органи Держнаглядохоронпраці, Держенергоспоживнагляду та в відділи охорони праці Держадміністрацій.

Акта опосвідчення стану безпеки електрообладнання відповідач суду не надав.

Відтак, відповідач не надав суду докази виконання п.13,14,18 припису від 16.03.2021.

Суд зазначає, що при усуненні порушень відповідач не позбавлений права звернутися до позивача щодо проведення позапланової перевірки, за наслідками якої і буде встановлено відсутність порушень вимог законодавства у сфері охорони праці.

Згідно ст. 39 Закону України Про охорону праці № 2694 від 14.10.1992, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право: забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю працюючих.

Порушення, встановлені актом перевірки, залишилися неусунутими, та є такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Одним із основних завдань позивача є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного нагляду з питань контролю за додержанням законодавства про працю.

Суд також звертає увагу, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань охорони праці, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю працівників.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 року по справі № 420/3577/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки відповідач доказів усунення порушень, встановлених актом перевірки, суду не подав, до зазначених порушень слід застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Тому позов слід задовольнити.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) до Приватного сільськогосподарського підприємства «КУМАРИ» ( Миколаївська область , Первомайський район, с. Кумарі ,вул.Молодіжна,3, ідентифікаційний код 31929335) задовольнити.

2. Застосувати до Приватного сільськогосподарського підприємства «КУМАРИ» ( Миколаївська область ,Первомайський район, с.Кумарі , вул. Молодіжна,3, ідентифікаційний код 31929335), яка знаходиться за адресою: Миколаївська область ,Первомайський район, с.Кумарі , вул. Молодіжна,3, заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом повної заборони виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме:

-експлуатація обладнання призначеного для експлуатації(застосування) в потенційно вибохопожежонебезпечному середовищі, а саме прилади освітлення,

-виконання робіт в охоронних зонах повітряних ліній електропередач,

-експлуатацію власного електрообладнання.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т. О. Гордієнко