Решение № 104826666, 15.06.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.06.2022Справа № 910/21995/21

За позовомПершого заступника керівника Київської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської радидоПриватного акціонерного товариства «АК-Транс»простягнення 12 632 041,20 грн.Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Тхорик С.М.від відповідача:Боліщук Р.А.прокурор:Винник О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник керівника Київської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «АК-Транс» (надалі - «Товариство») про стягнення 12 632 041,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11.11.2009, у зв`язку з чим прокурором заявлені вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 3 773 697,98 грн. та інфляційних у розмірі 8 858 343,22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання.

26.01.2022 представником Київської міської ради подані до суду письмові пояснення, в яких позивач позов прокурора підтримав та вказував на правомірність нарахованих до стягнення у даній справі сум.

Протокольною ухвалою суду від 18.05.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.06.2022.

Прокурор та представник позивача в судове засідання з`явилися, надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та подати відзив на позовну заяву. Судом в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено з огляду на наступне.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 про відкриття провадження у справі відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення такої ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.01.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 1.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Більш того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2022 сторони були повідомлені про призначення у справі підготовчого засідання на 18.05.2022. Вказана ухвала отримана представником відповідача 10.05.2022, що підтверджується підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №0105491911685.

Таким чином, навіть за обставин не отримання ухвали про відкриття провадження у справі, відповідач з 10.05.2022 був обізнаний про існування даного спору та мав достатньо часу для реалізації свого права на ознайомлення з матеріалами справи та поданні відзиву на позовну заяву.

Також суд враховує, що договір про надання правової допомоги був укладений між відповідачем та адвокатом Боліщуком Р.А. 13.06.2022 (що вбачається із ордера про надання правничої допомоги серія АІ №1240515), проте адвокат завчасно до проведення судового засідання з розгляду справи по суті до Господарського суду міста Києва не звертався з метою ознайомлення з матеріалами справи.

Твердження адвоката Боліщука Р.А. про те, що йому не відомі обставини даної справи, судом сприйняті критично з огляду на те, що вказана особа представляла інтереси Товариства під час розгляду справи Господарського суду міста Києва №910/4292/13, предметом якої було стягнення з Товариства заборгованості за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11.11.2009.

В судовому засіданні 15.06.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 11.12.2008 № 777/777 «Про передачу земельної ділянки та продаж цієї земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству «АК-Транс» для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових будівель під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшими експлуатацією та обслуговуванням на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано ВАТ «АК-Транс» у короткострокову оренду на один рік земельну ділянку площею 2, 50 га для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових будівель під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшими експлуатацією та обслуговуванням на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва у зв`язку з переходом права власності на майновий комплекс, у тому числі - площею 1, 97 га за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 12.01.1960 № 43 "Про відвід земельної ділянки Київському міськавтоуправлінню для збудування автобази"; площею 0, 53 га за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення Київської міської ради депутатів трудящих від 21.05.1968 № 772 "Про відвід земельної ділянки Проектно-конструкторсько-технологічному інституту по вул. Микитенко, 9 (Кагатний провулок) під будівництво інженерно-лабораторного корпусу"; погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва; затверджено вартість земельної ділянки у розмірі 50 389 571, 00 грн.

Відповідно до п. 5 вказаного рішення ВАТ «АК-Транс» продано ділянку площею 2,50 га за 50 389 571, 00 грн. для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових будівель під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшими експлуатацією та обслуговуванням на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва.

Відповідно до умов продажу ВАТ «АК-Транс» земельної ділянки на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва, що є додатком до рішення Київської міської ради №777/777 від 11.12.2008, ВАТ «АК-Транс» має використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, забезпечити вільний доступ до проданої земельної ділянки для контролю за дотриманням власником умов продажу земельної ділянки; зараховано до сум, які позивач за первісним позовом має сплатити за земельну ділянку, аванс у сумі 4 689 512, 52 грн., сплачений відповідно до угоди від 01.07.2008 № 50, що підтверджено платіжним дорученням. Решта вартості земельної ділянки у сумі 45 700 058, 48 грн може сплачуватись у розстрочку протягом трьох років рівними частками до 25-го числа кожного місяця від дня нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки. За кожний день прострочення платежу сплачується пеня у розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2009 у справі № 5/46 за позовом ВАТ «АК-Транс» до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання укладеним договору купівлі-продажу позов задоволено повністю; зобов`язано Київську міську раду протягом одного місяця з моменту набрання рішенням законної сили укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових будівель під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшими експлуатацією та обслуговуванням на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва.

11.11.2009 між ВАТ «АК-Транс» та Київською міською радою укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (надалі - «Договір»), відповідно до якого Київська міська рада на підставі рішення від 11.12.2008 №777/777 продала, а ВАТ «АК-Транс» придбало земельну ділянку площею 2, 4915 га для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових будівель під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшими експлуатацією та обслуговуванням на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва за ціною 50 389 571, 00 грн.

За умовами п.п. 2.1, 2.2 Договору в рахунок ціни договору відповідно до угоди № 50 від 01.07.2008 Товариством сплачено аванс у сумі 4 689 512, 52 грн. Решта вартості земельної ділянки у сумі 45 700 058, 48 грн. мала сплачуватись у розстрочку протягом трьох років рівними частками до 25-го числа кожного місяця від дня нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідачем було сплачено вартість земельної ділянки на загальну суму 8 497 850,73 грн., у зв`язку з чим заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради про стягнення з Товариства заборгованості за Договором у розмірі 41 891 720,27 грн. та пені у розмірі 19 898 567,10 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі №910/4292/13, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 та постановою Верховного Суду від 20.07.2021, позовні вимоги були задоволені повністю.

Відповідачем заборгованість за Договором у розмірі 41 891 720,27 грн. була сплачена на підставі платіжного доручення №1 від 21.10.2021.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю, на думку прокурора, підстав для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних за період прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором з 21.10.2018 по 21.10.2021.

Як вбачається з автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» Господарським судом міста Києва розглянута справа №910/15241/19 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про стягнення з Товариства заборгованості за Договором у розмірі 41 891 720,27 грн. та пені у розмірі 19 898 567,10 грн.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі №910/4292/13, яке набрало законної сили, встановлено наявність заборгованості у відповідача у розмірі 41 891 720,27 грн., що виникла у зв`язку з неналежним виконанням Товариством грошового зобов`язання із оплати вартості земельної ділянки за Договором.

Вказане рішення було залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 та постановою Верховного Суду від 20.07.2021.

Тобто, вказаним рішенням встановлена наявність заборгованості відповідача на яку прокурор у даній справі нараховує 3% річних та інфляційні.

При цьому, кінцевою датою нарахування заявлених до стягнення з відповідача сум прокурор визначає 21.10.2021, тобто день повного виконання грошового зобов`язання за Договором.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт наявності у відповідача заборгованості у розмірі 41 891 720,27 грн. має преюдиційне значення та не підлягає доказуванню в силу положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, чинне законодавство не пов`язує припинення грошового зобов`язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку пені, сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Поряд із цим, обов`язок зі сплати відповідачем суми боргу виник у нього не на підставі судових рішень, а з договору, що був укладений між сторонами і умови якого відповідачем виконувалися неналежно.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, де зазначено, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий прокурором розрахунок заявлених до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 773 697,98 грн. та інфляційних у розмірі 8 858 343,22 грн. та вважає його правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Із матеріалів справи вбачається, що про порушення прав територіальної громади у зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання за Договором Київська міська рада, як сторона договору, була обізнана з 11.11.2012, тобто з моменту настання строку перерахування грошових коштів.

При цьому, з вказаного моменту позивач жодних дій щодо стягнення з відповідача грошових сум, право на які передбачено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, не вчиняв, що призвело до матеріальних втрат місцевого бюджету у зв`язку зі знеціненням грошових коштів.

Київська міська прокуратура звернулася до Київської міської ради з листом від 11.11.2021, в якому повідомляла про підстави для вжиття заходів на захист інтересів держави, однак належних заходів позивачем вчинено не було.

Таким чином, оскільки Київська міська рада після отримання листа від прокуратури самостійно не звернулась до суду з позовом в інтересах територіальної громади міста Києва, то це є достатнім аргументом для підтвердження наявності у першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури повноважень та підстав для представництва інтересів держави в особі Київської міської ради у спорі в межах справи №910/21995/21.

За таких обставин, позовні вимоги першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради про стягнення з Товариства 3% річних та інфляційних задовольняються судом повністю.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АК-Транс» (04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 1; ідентифікаційний код 05475162) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) інфляційні у розмірі 8 858 343 (вісім мільйонів вісімсот п`ятдесят вісім тисяч триста сорок три) грн. 22 коп. та 3% річних у розмірі 3 773 697 (три мільйони сімсот сімдесят три тисячі шістсот дев`яності сім) грн. 98 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АК-Транс» (04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 1; ідентифікаційний код 05475162) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; ідентифікаційний код 02910019) судовий збір у розмірі 189 480 (сто вісімдесят дев`ять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 62 коп. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.06.2022.

Суддя В.П. Босий