Постановление суда № 104822248, 16.06.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3783/22

Провадження №1-кп/522/1121/22

УХВАЛА

16 червня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді Єршової Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Тончевої П.В.,

прокурора Пояцики С.М.,

захисника Бабкової Т.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у Приморському районному суді м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42021160000000484 від 05.10.2021 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина РФ, уродженця м. Уштобе Республіки Казахтан, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Приморського районного суду м. Одеси передано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42021160000000484 від 05.10.2021 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.03.2022 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42021160000000484 від 05.10.2021 року було призначено у підготовче судове засідання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив повернути обвинувальний акт для усунення недоліків.

Захисник та обвинувачений у підготовчому судовому засіданні зазначили, що ОСОБА_1 взагалі не розуміє українську мову, є громадянином РФ, обвинувальний акт він не отримував. Враховуючи викладене, захисник та обвинувачений вважали, що обвинувальний акт не може бути призначений до судового розгляду, а має бути повернутий прокурору.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, зокрема, вимогам ст. 291 КПК України.

Частиною 6 ст.9КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

До загальних засад кримінального провадження, згідно з ст.7КПК України віднесено законність, який встановлює обов`язок слідчого, прокурора та суд неухильно додержуватись вимог Конституції України, КПК України, інших актів законодавства.

Аналіз вищевказаних норм законодавства свідчить про те, що п. 3 ч. 3 ст.314КПК України поширюється не лише на випадки коли обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а й на інші випадки очевидного порушення вимог КПК України під час досудового слідства.

Той факт, що повернення обвинувального акту має здійснюватися не лише в разі невідповідності його вимогам ст. 291 КПК України, а й в інших випадках передбачених КПК України, підтверджується і висновком викладеним у постанові Верховного Суду України № 5-111кс15 від 25.06.2015 р.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст.291КПК України до обвинувального акта додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстр матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 КПК України).

Як встановлено в підготовчому судовому засіданні обвинувачений на досудовому розслідувані заявляв слідчому, що не розуміє українську мову, є громадянином іншої держави, досудове розслідування проводилось з залученням перекладача, про що свідчить реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, проте обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування надані до суду лише на українській мові, без перекладу та підпису обвинуваченого про ознайомлення з ними.

У відповідності з положеннями ст.29КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.

Прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Переклад процесуальних документів кримінального провадження, надання копій яких передбачено цим Кодексом, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб. Переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження засвідчується підписом перекладача.

Пунктом 18 ч. 3 ст.42КПК України передбачено, що підозрюваний/обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують; користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

У відповідності до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно з п.п «а», «е» ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчинені кримінального правопорушення має щонайменше такі права: бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержати безоплатну допомогу перекладача.

Право підозрюваного або обвинуваченого користуватися послугами перекладача є обов`язковим та невід`ємним елементом права останнього на справедливий суд.

Європейський Суд у рішенні від 28.11.78 по справі «Лудіке, Белкасем і Коч проти ФРН» зазначив, що право на допомогу перекладача стосується, як усних виступів, так і документальних матеріалів кримінального провадження. Ці гарантії надані з метою реалізації права на справедливий суд. Перекладу підлягають не всі документи кримінального провадження, а тільки основні, що надають можливість обвинуваченому бути ознайомленим з порушеною проти нього справою та мати можливість викласти суду свою версію подій.

Однак, в підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому не було вручено обвинувальний акт та реєстр матеріалів до нього в перекладі на мову, якою він володіє.

Розписка про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування підписана тільки захисником обвинуваченого ОСОБА_2 .

За змістом закону сторона обвинувачення зобов`язана була вручити обвинуваченому належним чином засвідчені копії всіх процесуальних документів у перекладі на рідну мову або іншу мову, якою володіє обвинувачений, з метою забезпечення його права на захист.

Відсутність у обвинуваченого належним чином засвідчених підписом перекладача копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, на переконання суду, позбавляє їх повноцінного права відстоювати свою позицію в суді, оспорювати фактичні обставини справи, висловлюватись щодо оцінки доказів та інше.

Також, жодних документів, які б давали підстави вважати, що обвинувачений на достатньому рівні володіє українською мовою, матеріали кримінального провадження не містять.

Невручення обвинуваченому обвинувального акту на мові, якою він володіє та яку він розуміє, призвело до порушення права на захист обвинуваченого, яке не може бути усунуто під час підготовчого судового засідання та судового розгляду, оскільки саме на стадії досудового слідства, через розуміння суті обвинувачення, сторона захисту має можливість реалізувати свої права зі збирання та подання доказів.

Те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, який відповідно до ч. 4 ст.110КПК України є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, складений українською мовою, і до нього не долучено переклад на мову, якою володіє обвинувачений, на переконання суду, свідчить про недотриманням слідчим та прокурором загальних засад кримінального провадження і порушує право обвинуваченого на захист та справедливий суд, зазначені недоліки можуть бути усунуті лише у результаті виконання прокурором приписів ст. 29, п. 18 ч. 1 ст. 42, ст. 68 КПК України, а не діями суду.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ст. 22 КПК України).

Частина 6 ст.22КПК України покладає на суд обов`язок, згідно з яким він, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, має створити умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків.

Проте створенням лише умов для реалізації сторонами своїх функцій (обвинувачення і захисту) функція суду не вичерпується. У кримінальному провадженні суд виконує свою функцію, яку інші суб`єкти провадження і будь-хто інший виконувати не уповноважені, а саме: функцію розгляду і вирішення справи про кримінальне правопорушення. Для її виконання, суд не може залишатися пасивним спостерігачем за процесуальним змаганням сторін, забезпечуючи реалізацію їхніх прав та виконання процесуальних обов`язків.

Стаття 6 Конвенції в цілому гарантує право обвинуваченого брати активну участь під час розгляду кримінальної справи у суді. Фундаментальним аспектом права на справедливий судовий розгляд є те, що розгляд кримінальної справи, включаючи процедурні елементи, має бути змагальним і в цьому процесі повинний бути забезпечений принцип рівності сторін, тобто обвинувачення та захисту. При вирішенні питання, чи мало місце порушення статті 6, Суд має розглянути, чи був процес справедливим в цілому, включаючи апеляційне провадження та спосіб отримання доказів (Справа "Салов проти України").

Стаття 10КПК України гарантує рівність перед законом і судом. Рівність перед судом означає рівність перед ним учасників провадження, процесуальна рівність - це відсутність будь-яких обмежень (дискримінації) у процесуальних правах, наданих кримінальним процесуальним законодавством.

У справі "Надточій проти України" Європейський Суд нагадав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

За наведених обставин, та з метою недопущення порушення принципу рівності сторін та права на захист, суд вважає, що обвинувальний акт по кримінальному провадженню необхідно повернути прокурору з підстав, які свідчать про наявність суттєвих порушень, що перешкоджають проведенню підготовчого судового засідання та призначенню судового розгляду і з якими діючий закон пов`язує таку можливість.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 372, 376 КПК України,

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №42021160000000484 від 05.10.2021 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, повернути прокурору Одеської обласної прокуратури.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

СуддяЛ.С. Єршова