Решение № 104815560, 06.06.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 червня 2022 року м. Ужгород№ 260/7282/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.,

за участю сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

представники сторін у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Болгарська, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88006, код ЄДРПОУ 38629032) про визнання незаконним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 червня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 16 червня 2022 року.

30 листопада 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника - Стегури Наталії Романівни (далі - представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі - відповідач) та просить:

1) позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити;

2) визнати протиправним та скасувати пункт 10 наказу від 12.10.2021р. №272 (по особовому складу) про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника караулу державного пожежно-рятувального поста (смт. Вишково) 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Закарпатській області;

3) стягнути з відповідача Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати (а.с.1-9).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 жовтня 2021 року відповідачем винесено наказ за № 272 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», зокрема і позивача. Позивач не згідні із наказом про накладення на нього дисциплінарного стягнення з тих підстав, що позивач, службову дисципліну не порушував, а відповідач не встановив вини в діях позивача, чим порушив пункти 75, 76 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту. Відповідачем не встановлено ступінь тяжкості вчиненого позивачем правопорушення, завдану шкоду. В оскаржуваному наказі відповідач не навів положення посадової інструкції позивача, які передбачають контроль за повнотою ведення фінансово-господарської діяльності, у чому саме полягала відсутність контролю, неправильність ведення документації. В порушення пункту 83 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту відповідач не встановив причини та умови, що призвели до дисциплінарного правопорушення. Таким чином позивач вважає, що відповідач не встановив у чому саме полягає невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків позивачем. Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся з даним позовом до суду.

06 грудня 2021 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження в даній адміністративній справі в порядку загального позовного провадження (а.с.42, 43).

29 квітня 2022 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вбачається, що відповідач не погоджується з мотивами викладеними в позовної заяві, вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення (а.с.60-63).

09 травня 2022 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.74, 75).

Представники сторін у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду.

Зокрема від представник позивача та представника відповідача на адресу суду надійшли письмові клопотання про розгляд справи у їх відсутності за наявним в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта

Згідно вимог ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 - капітан служби цивільного захисту перебуває у трудових відносинах із 2 державно пожежно-рятувальним загоном Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Закарпатській області на посаді заступника начальника 17 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону управління ДСНС у Закарпатській області з 13 травня 2019 року (а.с.14).

Відповідно до наказу від 06 липня 2021 року за№136 (по особовому складу) про кадрові питання позивача було призначено начальником караулу державного пожежно-рятувального поста (смт. Вишково) з державного пожежно-рятувального загону головного управління ДСНС України в Закарпатській обл. з 07 липня 2021 року (а.с.15).

Позивач є студентом заочної форми здобуття освіти 2-го курсу освітнього ступеня магістра навчально-наукового інституту пожежної та техногенної безпеки Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, що підтверджується довідкою-викликом університету від 01 жовтня 2021 року за № 32 (а.с.16).

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся із рапортом до т.в.о. начальника Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Закарпатській області Володимиру Ціцей про надання додаткової оплачуваної відпустки на підготовки дипломного проекту у період із 08 жовтня 2021 року по 30 січня 2022 року, як такого що виконує навчальний план (а.с.17).

12 жовтня 2021 року відповідачем винесено наказ за № 272 (по особовому складу) про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яким накладено на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани за незадовільну організацію внутрішнього контролю при організації обліку, витрачання, списання товарно-матеріальних цінностей, виявлені недоліки під час перевірки працівниками ДСНС України (а.с.23, 24).

Як стверджував позивач, із вищезазначеним наказом він був ознайомлений 12 жовтня 2021 року, про що ним зроблено відповідну відмітку на аркуші ознайомлення з наказом. Із актом перевірки позивача не ознайомлено.

Даний наказ аргументовано тим, що з 29 серпня 2021 року по 10 вересня 2021 року посадовими особами ДСНС України проведена перевірка окремих питань щодо ведення фінансово- господарської діяльності в апараті, структурних та підпорядкованих підрозділах ГУ ДСНС України у Закарпатській області за період з 2019 року по 2021 рік. Зазначено, що перевіркою встановлено недотримання вимог наказу ДСНС України №112 від 20.02.2019р. «Про затвердження Порядку з організації внутрішнього контролю в системі ДСНС», та ряд інших недоліків.

Відповідно до пункту 1 Розділу І. Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженому Законом України від 05.03.2009 № 1068-У1 (Далі- Дисциплінарний статут), службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту. Порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням. Порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема, на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

Відповідно до ч.1 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов`язані з перебуванням громадян України у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту визначається Кодексом цивільного захисту України (Далі - КЦС України) та Положенням про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 28 Положення особи рядового і начальницького складу користуються правами і виконують службові обов`язки відповідно до законодавства та цього Положення.

Особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту (пункт 29 Положення).

Пунктом 31 Положення визначено, що особи рядового і начальницького складу зобов`язані зокрема:

- чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України;

- добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки;

- звертатись із службових питань до свого безпосереднього керівника (начальника) і з його дозволу - до старшого прямого керівника (начальника), з особистих питань - до свого безпосереднього керівника (начальника), а у разі, коли він нездатний їх вирішити, - до старшого прямого керівника (начальника);

- доповідати своєму безпосередньому керівникові (начальникові) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов`язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження.

Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі - Статут), затверджений Законом України від 05.03.2009 № 1068-VL визначає сутність службової дисципліни, права та обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.

Згідно з пунктом 1 розділу 1 Статуту службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).

Порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту (пункт 8 розділу 1 Статуту).

Відповідно до п. 57 розділу III Статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

Пунктом 58 розділу III Статуту визначено, що грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, зокрема: невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров`ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам.

До діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать: порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту; брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов`язків; приховування або недостовірне надання відомостей про себе, що мають значення для проходження служби (зміна місця проживання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності); інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом (п. 59 розділу III Статуту).

Відповідно до п. 60 розділу III Статуту у разі вчинення незначного порушення службової дисципліни особою рядового або начальницького складу начальник може обмежитись усним попередженням її щодо необхідності дотримання службової дисципліни, вказати на відповідні недоліки, а в разі неналежного виконання після цього особою рядового або начальницького складу своїх службових обов`язків - накласти на неї дисциплінарне стягнення.

Згідно з п. 68 розділу III Статуту на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

Згідно з п. 75 розділу III Статуту на осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо (п. 77 розділу III Статуту).

Відповідно до п. 81 розділу III Статуту накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.

Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди (п. 83 розділу III Статуту).

Пунктом 85 розділу III Статуту визначено, що порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Згідно з п. 86 розділу III Статуту дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше ніж протягом 30 днів від дня, коли про правопорушення стало відомо начальнику, а у разі проведення за фактом вчинення правопорушення службового розслідування - від дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці порушника дисципліни.

Пунктом 87 розділу III Статуту визначено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладено у період тимчасової непрацездатності або перебування особи рядового чи начальницького складу у відпустці, або якщо з дня вчинення правопорушення минуло більше року.

Порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій. за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі - особи рядового і начальницького складу), права й обов`язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.05.2015 № 515, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20.05.2015 за № 582/27027.

Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції метою проведення службового розслідування є встановлення:

- обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни;

- осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення;

- наявності причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками;

- причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли;

- вимог чинного законодавства, які було порушено;

- ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.

Підставами для призначення службового розслідування є інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників ДСНС України, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об`єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з`ясування обставин, за яких вони сталися (п. 2 розділу II Інструкції).

Згідно з п. 5 розділу II Інструкції підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Пунктом 1 розділу VII Інструкції визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Згідно з пунктом 3 розділу VII Інструкції в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про:

- обставини, за яких особа (особи) рядового або начальницького складу скоїла(и) порушення службової дисципліни або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі;

- час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення порушення службової дисципліни, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;

- посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, інші дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах та підрозділах цивільного захисту і на займаній посаді - з дотриманням вимог чинного законодавства України), характеристику рядового або начальницького складу (зокрема про наявність або відсутність в особи, винної в учиненні порушення службової дисципліни, діючих дисциплінарних стягнень та про осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам);

- заходи, здійснені під час службового розслідування, й одержані при ньому результати, які підтверджують чи спростовують факт порушення службової дисципліни;

- наявність причинного зв`язку між порушенням(и) службової дисципліни особи (осіб) рядового або начальницького складу та його (їх) наслідками;

- умови, що передували скоєнню порушення службової дисципліни або спонукали до цього;

- вимоги нормативно-правових та інших актів, які було порушено;

- заперечення, заяви та клопотання особи рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення;

- обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою рядового чи начальницького складу порушення службової дисципліни, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу, наявність вини особи (осіб) рядового або начальницького складу, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Також в описовій частині зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати.

У резолютивній частині висновку службового розслідування особою (членами комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, зазначаються, зокрема: підтвердилися чи спростувалися відомості, які слали підставою для його призначення (п. 4 розділу VII Інструкції).

Якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення (п. 2 розділу VIII Інструкції).

До подання позовної заяви вживалися заходи щодо забезпечення доказів (відповідь на

У своєму адміністративному позові позивач зазначає, що звернувся із рапортом на ім`я ТВО начальника ГУ ДСНС України у Закарпатській області В.Ціцей про надання додаткової оплачуваної відпустки та підготовки дипломного проекту у період з 08 жовтня 2021 року по 30 січня 2022 року.

Судом встановлено, що додатково оплачувану відпустку на період підготовки та захисту дипломного проекту капітану служби цивільного захисту ОСОБА_1 надано з 31 жовтня 2021 року по 30 січня 2022 року, що підтверджується наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області від 29 жовтня 2021 року №155.

Натомість, оскаржуваний наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області від 12 жовтня 2021 року за № 272 про притягнення до дисциплінарної відповідальності виданий під час перебування ОСОБА_1 на службі, а відтак, відповідачем не порушено вимоги пункту 86 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України №1068-VI від 5.03.2009 (далі - Дисциплінарний статут).

В адміністративному позові позивач робить акцент на необхідності проведення службового розслідування перед притягненням порушника до дисциплінарної відповідальності. На спростування даного твердження суд зазначає, що пунктом 83 Дисциплінарного статуту передбачено: «прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди».

Згідно вимог пункту 1 розділу III Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затвердженої Наказом МВС України від 05.05.2015 №515, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2015 за №582/27027 на яку неодноразово посилається позивач у своєму позові «рішення про проведення службового розслідування приймається начальником, який має право видавати письмові накази та накладати дисциплінарні стягнення» тобто у діючому законодавстві не має вимоги необхідності проведення службового розслідування перед накладенням дисциплінарного стягнення. Передбачено право керівника на прийняття рішення щодо необхідності проведення такого розслідування. У даному випадку таке рішення відповідачем не приймалося, оскільки не вбачалося необхідності в цьому.

Позивач стверджує, що не згідний з оскаржуваним наказом з тих підстав, що службову дисципліну не порушував, а відповідач не встановив вини в його діях.

Однак, в ході судового розгляду встановлено, що дане твердження також не відповідає дійсності, оскільки на виконання вимог наказу Державної служби з надзвичайних ситуацій України від 28 серпня 2021 року за №57-В робочою групою відділу внутрішнього аудиту Державної служби з надзвичайних ситуацій України проводилася перевірка щодо ведення фінансово-господарської діяльності в апараті, структурних та підпорядкованих підрозділах Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Закарпатській області за період з 2019 року по 2021 рік.

Під час перевірки було виявлено ряд суттєвих недоліків в організації та веденні фінансово-господарської діяльності Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Закарпатській області та його структурних підрозділів, зокрема і в 2 державному пожежно-рятувальному загоні, де саме проходив службу позивач. Враховуючи недоліки, які викладені в Довідці про перевірку окремих питань щодо ведення фінансово-господарської діяльності з метою недопущення подібних випадків у подальшому Наказом начальника Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Закарпатській області за № 272 від 12 жовтня 2021 року за незадовільну організацію внутрішнього контролю при організації обліку, витрачання, списання товарно-матеріальних цінностей, виявлені недоліки під час перевірки працівниками Державної служби з надзвичайних ситуацій України та відповідно до статті 68 Дисциплінарного статусу служби цивільного захисту накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани на капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника караулу державного пожежно-рятувального поста (смт. Вишково) 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Закарпатській області.

Правомірність та об`єктивність притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 пояснюється також тим, що наказом Управління ДСНС України у Закарпатській області за №305 від 23 листопада 2020 року «Про кадрові питання» визначено, що капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 , заступника начальника 17 ДПРЧ 2 ДПРЗ вважати таким, що прийняв справи начальника 19 ДПРЧ цього ж загону та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Таким чином, позивач виконував службові обов`язки начальника 19 ДПРЧ у період з 23 листопада 2020 року (наказ Управління ДСНС України у Закарпатській області №305 від 23.11.2020) до 04 лютого 2021 року (підстава: наказ Управління ДСНС України у №34 від 04.02.2021).

Перевіркою встановлено недотримання вимог наказу Державної служби з надзвичайних ситуацій України за №112 від 20 лютого 2019 року «Про затвердження Порядку з організації внутрішнього контролю в системі ДСНС», що призвело до порушень при здійсненні фінансово-господарської діяльності. Крім того, виявлено наступні недоліки:

- експлуатація транспортних засобів організована з порушенням вимог з «Настанови з експлуатації транспортних засобів в органах і підрозділах ДСНС України», затвердженої наказом ДСНС України від 27.06.2013 №432;

- неналежна організація обліку, забезпечення та списання паливно- мастильних матеріалів;

- неналежна організація договірної роботи (відсутність укладених договорів при відносинах з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, визначення умов договору, порядок визначення ціни та строку дії договору); виявлено випадки виїздів транспортних засобів для надання платних послуг на більші строки, ніж зазначені в актах здачі- приймання виконаних робіт;

- неналежне оформлення та зберігання дорожніх листів на пожежні спеціальні транспортні засоби.

Суд наголошує, що оскаржуваний позивачем наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності не порушує трудові права позивача, оскільки відповідно до наказу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Закарпатській області за № 107 від 30 березня 2022 року «Про кадрові питання» ОСОБА_1 звільнено зі служби за пунктом 176 підпунктом 12 у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік).

Отже, неналежне виконання позивачем вимог нормативно-правових актів у сфері організації діяльності та функціонування служби цивільного захисту в системі Державної служби з надзвичайних ситуацій України могло призвести до неналежної організації, негайного реагування на надзвичайні ситуації та події, ліквідацію їх наслідків.

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного, суд приходить висновку про наявність підстав для відмови в задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Оскільки позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог в силу вимог статті 139 КАС України судові витрати не стягнуються.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Болгарська, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88006, код ЄДРПОУ 38629032) про визнання незаконним та скасування наказу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець