Решение № 104768657, 08.06.2022, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

08 червня 2022 року Справа № 926/842/22

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В.,

за участю секретаря судового засідання Максимюк В.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз збут» про ухвалення додаткового рішення в справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз збут» (58018, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Воробкевича Сидора, 1-А, код 39584988),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (58009, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-А, код 03336166),

до фізичної особи-підприємця Городенського Сергія Дориновича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу в сумі 6193,06 грн,

представники:

від позивача Попов В.Д.;

від відповідача Городенський С.Д.;

від третьої особи не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз збут» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Городенського Сергія Дориновича про стягнення заборгованості за договором №11417О5КJJAP016 на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими, від 01.01.2016, з грудня 2020 по травень 2022 в сумі 6193,06 грн, у тому числі 5233,55 грн основного боргу, 581,75 грн пені, 109,31 грн 3% річних та 269,05 грн інфляційних втрат.

У позовній заяві зазначено, що у зв`язку з несплатою відповідачем вартості спожитого природного газу позивач звернувся до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу. 29.12.2021 господарський суд видав судовий наказ про стягнення з ФОП Городенського С.Д. на користь ТОВ «Чернівцігаз Збут» заборгованості в сумі 5233,55 грн, пені в сумі 377,08 грн., 3 % річних в сумі 75,77 грн., інфляційних в сумі 145,24 грн та витрат по сплаті судового збору в сумі 227,00 грн.

У січні 2022 року судовий наказ було скасовано за заявою ФОП Городенського С.Д., обґрунтованою відсутністю заборгованості перед заявником.

Дослідивши матеріали справи, суд установив, що понесення позивачем витрат по сплаті судового збору в сумі 2481 грн підтверджуються платіжним дорученням №137 від 16.02.2022 та №181 від 20.12.2021 в сумі 227,00 грн (за заяву про видачу судового наказу).

Крім того, у позовній заяві міститься попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу адвоката, які позивач поніс і очікує понести, в сумі 9000 грн.

В судових дебатах представником позивача заявлено, що з огляду на неможливість з поважних причин надати повний перелік доказів, які підтверджують несення ним витрат на правову допомогу, звернеться до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення протягом 5 днів з моменту прийняття рішення.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24 травня 2022 року по справі №926/842/22 вирішено:

« 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Городенського Сергія Дориновича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз збут» (58018, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Воробкевича Сидора, 1-А, код ЄДРПУО 39584988) заборгованість за договором №11417О5КJJAP016 на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими, від 01.01.2016 в сумі 3731,84 грн, 298,80 грн пені, 78,27 грн 3% річних, 192,41 грн інфляційних втрат.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 11:00 год 08 червня 2022. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, зал судових засідань № 2 (другий поверх).

5. З набранням рішенням законної сили видати наказ».

27 травня 2022 року представником позивачем подано до суду (здано на пошту) заяву від 25.05.2022 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ФОП Городенського С.Д. витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що підтверджується штемпелем на конверті. До заяви додано документи, що підтверджують такі витрати в сумі 9000 грн.

01 червня 2022 року від відповідача до суду надійшли заперечення щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких він просить відмовити у стягненні зазначених витрат, з огляду на таке:

1) до заяви представником позивача додано Договір про надання правової допомоги від 30.11.2017, укладений між АО «ГАРАНТ ГРУП» та ТОВ «Чернівцігаз збут», та наказ АО «ГАРАНТ ГРУП» від 18.09.2018 року про прийняття Попова В.Д. начальником управління в Чернівецькій області. Разом з тим, Попов В.Д. отримав право на здійснення адвокатської діяльності лише 26.10.2018, що підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та витягом з Реєстру адвокатів України. Вважає, що дана обставина є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу;

2) представником позивача адвокатом Поповим В.Д. до заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу додано довіреність від 09.12.2021 року, в якій не зазначено про те, що ТОВ «Чернівцігаз збут» сплачує адвокату Попову В.Д. грошові кошти. Відтак, адвокат Попов В.Д. уповноважений позивачем на підставі довіреності на безоплатній основі. Разом з тим, адвокат Попов В.Д. додає Договір про надання правової допомоги від 30.11.2017 року укладеного між АО «ГАРАНТ ГРУП» та ТОВ «Чернівцігаз збут» та додаткові угоди, де зазначено, що послуги з представництва інтересів у суді, підготовка документів...і т.п. здійснюється за окрему плату у розмірі 45 000 грн щомісяця.

Таким чином, на думку відповідача, є незрозумілим на підставі яких саме документів адвокат Попов В.Д. представляє інтереси та надає послуги. Так, якщо на підставі довіреності - то ці послуги безоплатні, а якщо на підставі договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 року, то обов`язково має додаватись ордер на надання правової (правничої) допомоги відповідної форми, із серією, номером. Такого ордеру адвокат Попов В.Д. не надав;

3) за неперевіреними даними Попов В.Д. працює юрисконсультом на ТОВ «Чернівцігаз збут», а, отже, він виконує свою роботу юриста, отримує заробітну плату та ще й додатково за ту ж зроблену і оплачену роботу вимагає додаткових гонорарів;

4) адвокатом не надано доказів оплати його послуг позивачем;

5) згідно пункту 3.1. договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 вартість послуг Виконавця складає 45 000 грн. щомісяця. У додаткових угодах до 2020 року зміни вносяться лише щодо продовження строку дії договору. У додатковій угоді від 31.12.2020 року вартість послуг, які надається протягом календарного місця, складає 159 166 грн. У додатковій угоді від 27.01.2022 року уже зазначається, що «вартість послуг становить 3 000 гр. за годину витраченого часу» При цьому, додаткова угода від 27.01.2022 не викладає пункт 3.1. Договору в «наступній або новій редакції», а визначає його лише як додаток до договору. Згідно ж цієї додаткової угоди, а саме пункту 8, ця угода є невід`ємною частиною договору від 30.11.2017 року, укладеного між АО «ГАРАНТ ГРУП» та ТОВ «Чернівцігаз збут». Таким чином, існує три документи, які визначають різні способи і вартості оплати правової допомоги;

6) вважає, що обсяг указаних робіт і час, витрачений адвокатом на вивчення судової практики, збір доказів, вивчення правової позиції та підготовка позовної заяви є неспівмірними із складністю справи.

Присутні в судовому засіданні 08.06.2022 представник позивача заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу підтримав та просив задовольнити, натомість відповідач проти задоволення заяви заперечив з підстав, зазначених у запереченнях.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши заяву позивача від 25.05.2022, матеріали справи, суд встановив таке.

Як зазначалося, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.05.2022 у справі № 926/842/22 задоволено частково позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз збут» до фізичної особи-підприємця Городенського Сергія Дориновича про стягнення заборгованість в сумі 3731,84 грн, 298,80 грн пені, 78,27 грн 3% річних, 192,41 грн інфляційних втрат.

Питання розподілу судових витрат (судового збору та витрат на правничу допомогу адвоката у рішенні від 24.05.2022 суд не вирішував, оскільки адвокат позивача Попов В.Д. заявив про подання доказів щодо витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі на підставі частини 8 статті 129 ГПК України, відтак судом призначено засідання для вирішення питання про судові витрати на 08.06.2022.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

27.05.2022 представником позивача адвокатом Поповим В.Д. до суду подано (здано на пошту, що підтверджується штемпелем на конверті) заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу з детальним описом таких витрат та відповідними доказами. Вказана заява подана до суду з дотриманням п`ятиденного строку з дня ухвалення рішення суду.

Статтею 221 ГПК України унормовано, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» зазначено орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи, в сумі 9000 грн.

Інтереси позивача в суді представляв адвокат Попов Віталій Дмитрович згідно з довіреністю № 007.2Др-12-1221 від 09.12.2021 та на підставі договору про надання правової допомоги № 38AChrZ491-17 від 30.11.2017, укладеного між ТОВ «Чернівцігаз збут» (Замовник) і Адвокатським об`єднанням "ГАРАНТ ГРУП" (Виконавець).

Предметом зазначеного договору визначено надання Адвокатським об`єднанням "ГАРАНТ ГРУП" комплексу послуг правової допомоги та зобов`язання ТОВ «Чернівцігаз Збут» з прийняття цих послуг та їх оплати (п. 1.1 договору про надання правової допомоги № 38AChrZ491-17 від 30.11.2017).

Пунктом 3.1 договору про надання правової допомоги № 38AChrZ491-17 від 30.11.2017 передбачено, що вартість послуг Виконавця складається з:

3.1.1. щомісячної плати за отримання правової допомоги у розмірі 45000,00 грн. щомісяця,

3.1.2 плати за ведення складних справ - у розмірі, визначеному в окремих додаткових угодах до договору.

Згідно з пунктом 3.3.3 плата, передбачена пунктом 3.1.2 цього договору, перераховується Замовником у порядку та строк, визначеному в окремих додаткових угодах до Договору.

Строк дії договору встановлений сторонами до 28.02.2018 (пункт 5.1), у подальшому продовжений до 31.12.2018 (додаткова угода № 3 від 29.01.2018), до 31.12.2019 (додаткова угода № 5 від 27.12.2018), до 31.12.2020 (додаткова угода № 7 від 27.12.2019), до 31.12.2021 (додаткова угода № 11 від 31.12.2020), та до 31.12.2022 (додаткова угода № 18 від 31.12.2021).

Відповідно до п.3.1.1. додаткової угоди № 11 від 31.12.2020 до договору про надання правової допомоги № 38AChrZ491-17 від 30.11.2017 вартість наданих послуг (винагорода), які надаються протягом календарного місяця, починаючи з 01 січня 2021 року, визначається в гривнях та складає 191 000,00 грн за календарний місяць. Оплата наданих послуг здійснюється на підставі рахунку. Замовник зобов`язаний оплатити рахунок Виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з дня одержання.

Також сторони уклали окрему додаткову угоду № 23 від 27.01.2022 до договору про надання правової допомоги № 38AChrZ491-17 від 30.11.2017 про надання Виконавцем професійної правничої допомоги, що полягає у захисті прав та законних інтересів Замовника адвокатами Виконавця, пов`язаних із стягненням з Фізичної особи-підприємця Городенського Сергія Дориновича (код ЄДП 2762007038, надалі - Боржник) заборгованості за спожитий природний газ, а також штрафних та фінансових санкцій.

Згідно з додатковою угодою № 23 від 27.01.2022 сторони домовилися про те, що:

- професійна правнича допомога адвокатами Виконавця надається Замовнику під час підготовки та розгляду судової справи, пов`язаної Із стягненням заборгованості з Боржника, у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції (пункт 2);

- Виконавець, надаючи професійну правничу допомогу у справі, пов`язаної із стягненням заборгованості з Боржника, зобов`язується, але не обмежуючись, вчинити наступні дії: здійснювати захист прав та законних інтересів Замовника адвокатами Виконавця; проводити узагальнення, аналіз судової практики, що пов`язана із розглядом судової справи; провести юридичний аналіз та розробити загальну стратегію ведення справи; надавати консультації, висновки з правових питань, що виникають у Замовника при вирішенні справи; здійснити підготовку та подання до суду заяви про видачу судового наказу, позовної заяви, відповіді на відзив, заперечення, письмові пояснення, клопотання, заяви, скарги, подання інших процесуальних документів при розгляді справи судом, у тому числі у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції; здійснювати збирання та подання доказів у справі та брати участь у дослідженні доказів; представляти інтереси Замовника та брати участь у судових засіданнях; здійснювати ознайомлення з протоколами судових засідань, записами фіксування судового засідання технічними засобами; підготувати та направити до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат, пов`язаних із розглядом справи; виконувати інші процесуальні дії, визначені процесуальним законодавством та випливають зі змісту Договору і цієї Додаткової угоди (пункт 3).

Відповідно до пункту 4 додаткової угоди № 23 від 27.01.2022 загальна вартість послуг, що надаються Виконавцем за умовами даної додаткової угоди, розраховується на підставі погодинної ставки вартості роботи адвоката, працевлаштованого у Виконавця, і становить 3000,00 грн за годину та виходячи із фактичного обсягу наданих послуг. Фактичний обсяг наданих послуг визначається Сторонами в актах приймання-передачі наданих послуг.

Оплата вартості наданих послуг здійснюється Замовником за фактом їх надання відповідно до наданого Виконавцем рахунку-фактури протягом 10 календарних днів з дня вступу в законну силу рішення суду у справі, визначеної п. 1 даної додаткової угоди (пункт 6 додаткової угоди № 23 від 27.01.2022). Також на Замовника покладається компенсація витрат, понесених Виконавцем для виконання договору та цієї додаткової угоди за умови надання документального підтвердження таких витрат (квитки, фіскальні чеки, квитанції тощо) (пункт 7).

Наказом Адвокатського об`єднання «ГРАНТ ГРУП» № 66-ОС від 18.09.2018 Попова Віталія Дмитровича прийнято на роботу на посаду начальника управління в Чернівецькій області, з 19 вересня 2018 року, з визначенням відділеного місця роботи: ТОВ «Чернівцігаз збут».

На підтвердження обсягу і видів правової допомоги адвоката Попова В.Д. суду подані копії звіту АО «ГАРАНТ ГРУП» про фактично надані послуги за додатковою угодою № 23 від 27.01.2022 до договору про надання правової допомоги № 38AChrZ491-17 від 30.11.2017 за період (18.02.2022 24.05.2022) від 24.05.2022 та акту надання послуг №9 від 24.05.2022, підписаного виконавцем АО «ГАРАНТ ГРУП» і замовником ТОВ «Чернівцігаз Збут».

Згідно зазначених документів позивачеві надано правову допомогу на загальну суму 9000,00 грн за 3 годин роботи адвоката, виходячи з погодинної ставки 3000,00 грн. у таких обсягах:

- вивчення судової практики, збір доказів, визначення правової позиції, підготовка позовної заяви (1 година, 3000,00 грн.);

- збір додаткових доказів, підготовка в Господарський суд Чернівецької області клопотання про долучення доказів по справі № 926/842/22 (1 година, 3000,00 грн);

- представництво інтересів Товариства в судових засіданнях 10.05.2022 та 24.05.2022 (1 година, 3000,00 грн).

Згідно з протоколами судових засідань адвокат Попов В.Д. приймав участь у справі у судових засіданнях 10.05.2022 та 24.05.2022 загальною тривалістю близько 1 год 40 хв.

Про інші складові участі адвоката в судовому засіданні, як-от час очікування, час, необхідний для прибуття до суду тощо звіт про надання правової допомоги даних не містить.

Документів про проведення позивачем оплати адвокатському об`єднанню за надану правничу допомогу до заяви ТОВ «Чернівцігаз Збут» не додано.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник, при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об`єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.

Статтею 126 ГПК України урегульовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до частин 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача,

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позвних вимог.

Частиною 5 цієї статті ГПК передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони, при цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (чч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Суд погоджується з доводами відповідача, що сума витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката є неспівмірною із складністю справи.

Зокрема, дана справа є малозначною, для розгляду якої призначено спрощене позовне провадження (ч. 3 статті 12 ГПК України). При цьому, як зазначалося, ГПК України не передбачає обов`язкової участі адвоката у справах, які розглядаються за правилами спрощеного провадження, отже, звернення позивача за правовою допомогою до адвоката, у справах, де така допомога не є обов`язковою і не зумовлюється складністю справи, є вибором самого позивача і його витрати на таку допомогу не можуть покладатися на відповідача в повному обсязі, якщо останній проти цього заперечує.

Суд зазначає, що ціна позову - 6193,06 грн., також є незначною, справа не обтяжена великою кількістю доказів, нарахування пені і компенсаційних платежів за прострочку платежу, на думку суду, не викликають особливих труднощів у адвоката з огляду на можливість використання електронних калькуляторів у інформаційно-пошукових системах в мережі Інтернет, дана справа не має якихось особливостей предмета спору, оскільки позовні вимоги полягають у стягненні вартості поставленного за договором постачання природного газу, пені і компенсаційних платежів на суму боргу за період заборгованості.

З урахуванням наведеного суд погоджується з доводами відповідача, що за таких обставин сума гонорару, який значно перевищує ціну позову, фактично є збагаченням адвоката і не відповідає принципу розумності і співмірності судових витрат.

Разом з тим, доводи відповідача про неспівмірну кількість витраченого часу на вивчення судової практики, збирання доказів, підготовку та подання позовної заяви є безпідставними та відповідачем не доведені.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладена правова позиція про те, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна та інші проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, з урахуванням заперечень відповідачки, вище обґрунтував, що справа є нескладною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, судової практики, значних затрат часу та зусиль, розрахунки заявлених до стягнення сум не є складними і не потребують значного часу, звернення позивача за правничою допомогою у малозначній справі до адвоката є його особистим вибором, не зумовлений обов`язковим приписом процесуального законодавства.

Разом з тим, у даній справі рішення прийнято на користь позивача (частково), отже, він має право на відшкодування судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, а позбавлення його такого права буде порушенням положень статей 16, 126, 129 ГПК України.

Доводи відповідача, що на момент укладення Договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 та прийняття Попова В.Д. начальником управління в Чернівецькій області останній не був адвокатом (отримав право на здійснення адвокатської діяльності лише 26.10.2018), суд вважає неспроможними, оскільки на момент подання позовної заяви та розгляду справи адвокат Попов В.Д. надав докази на підтвердження його повноважень як представника позивача. Той факт, що на момент укладення договору про надання правової допомоги він не був адвокатом, не має правового значення для вирішення питання щодо витрат на правничу допомогу. Також суд зауважує, що між адвокатським об`єднанням та позивачем було укладено ряд додаткових угод, які є невід`ємною частиною основного договору, в тому числі й додаткову угоду № 23 від 27.01.2022, якою сторони узгодили надання професійної правничої допомоги адвокатами виконавця (яким є Попов В.Д.), пов`язаних із стягненням заборгованості з відповідача.

Також суд зазначає, що в наказі АО «ГАРАНТ ГРУП» від 18.09.2018 року про прийняття Попова В.Д. начальником управління в Чернівецькій області не зазначено, що його прийнято на роботу в статусі адвоката.

Щодо доводів відповідача про те, що є незрозумілим, на підставі яких саме документів адвокат Попов В.Д. представляє інтереси та надає послуги: на підставі довіреності (на безоплатній основі) чи договору про надання правової допомоги, до якого обов`язково має додаватись ордер відповідної форми, із серією, номером, то вказані доводи відповідача гуртуються на неправильному тлумачення норм права.

Так, частиною четвертою статті 60 ГПК України, яка є спеціальною статтею процесуального закону щодо належного підтвердження повноважень представника в суді, передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Визначення довіреності міститься у частині 3 статті 244 Цивільного кодексу України, за якою довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 ГПК України допустимим доказом повноважень адвоката для участі в судовому процесі, підписання заяв, скарг, клопотань та здійснення інших процесуально значимих дій є лише довіреність або ордер.

Однак правова природа довіреності чи ордеру не надає можливості сторонам узгодити певні питання умов надання правової допомоги, зокрема й щодо її оплати, що може бути узгоджено сторонами в договорі про надання правової допомоги, укладення якого поряд із довіреністю чи ордером є правом сторін та не заборонено законом.

Суд зазначає, що представництво адвокатом на підставі довіреності не свідчить про його безоплатний характер.

Відповідач у своїх заперечення щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що за його даними Попов В.Д. працює юрисконсультом на ТОВ «Чернівцігаз збут», отримує заробітну плату. Адвокат позивача Попов В.Д. заперечив даний факт, натомість будь-яких доказів на підтвердження даних доводів відповідач не надав.

Доводи відповідача, що відсутні докази понесення позивачем фактичних витрат на оплату послуг адвоката суд відхиляє з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.06.2021 у справі № 159/5837/19, згідно якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Також відповідач в запереченнях щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу звертає увагу, що трьома документами, а саме: договором про надання правової допомоги, додатковою угодою від 31.12.2020 року та додатковою угодою від 27.01.2022 визначаються різні способи і вартості оплати правової допомоги.

З приводу цього суд зазначає, що свобода договору є одним з основоположних принципів сучасного цивільного права. У ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що сторони, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, під час укладення договору сторони є вільними у виборі умов договору, на власний розсуд та за взаємною згодою визначають умови, порядок розрахунків і платежів.

Поряд з цим, суд констатує, що позивачем здійснено розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката на відповідно до укладеної з Адвокатським об`єднанням "ГАРАНТ ГРУП" додаткової угоди № 23 від 27.01.2022 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 № 38АСhrZ491-17.

З наведених вище підстав суд не погоджується з позицією ФОП Городенського С.Д. про повну відмову позивачеві у стягненні витрат на правничу допомогу адвоката.

У відповідності до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частинами 1-2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, за результатами дослідження поданих позивачем доказів, оцінки вимог і заперечень сторін, з огляду на положення статей 123, 129 ГПК України, дослідивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та присудження до стягнення з відповідача на користь позивача ТОВ "Чернівцігаз Збут" витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі, еквівалентній сумі позову - 6193,06 грн., і, на переконання суду, є співмірно із складністю справи та реально витраченим адвокатом часу на надання правничої допомоги, в той же час не є надмірним тягарем для відповідачки.

Таким чином, суд констатує, що позивач у зв`язку з розглядом цієї справи дійсно поніс витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6193,06 грн. У решті вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2806,94 слід відмовити.

За таких обставин, у відповідності до статті 129 ГПК України зазначені витрати слід покласти на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог. Відповідно пропорційно підлягає стягненню з відповідача на користі позивача 4301,08 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1723,05 грн судового збору.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 126, 129, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз збут» про ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Городенського Сергія Дориновича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз збут» (58018, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Воробкевича Сидора, 1-А, код 39584988) 4301,08 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У решті вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Городенського Сергія Дориновича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз збут» (58018, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Воробкевича Сидора, 1-А, код 39584988) 1723,05 грн судового збору на банківський рахунок НОМЕР_2 в АБ «Кліринговий дім», МФО 300647.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення (пункт 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 14 червня 2022 року.

Суддя І.В. Марущак