Постановление суда № 104768630, 15.06.2022, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" червня 2022 р. м. Черкаси Справа № 925/517/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянувши заяву від 10.06.2022 про забезпечення позову,

по справі № 925/517/22

за позовом ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Жужоми 3", ідентифікаційний код 44636681, вул. Жужоми сержанта, буд. 3, Придніпровський р-н, м. Черкаси, 18021

ВСТАНОВИВ:

13.06.2022 до господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява від 10.06.2022 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Жужоми 3" (далі - ОСББ "Жужоми 3") з вимогою визнати недійсними рішення установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Жужоми 3" (ідентифікаційний код - 44636681), проведених 19.08.2021, за адресою місцезнаходження багатоквартирного будинку: АДРЕСА_2 , оформлені протоколом 19.08.2021.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем процедури скликання і проведення установчих зборів об`єднання, передбаченої ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та порушенням під час прийняття рішення на установчих зборах, визначених в ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а також відсутністю повноважень установчих зборів на вирішення питання про обрання правління та ревізора (ревізійної комісії).

Разом із поданням позову надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову із вимогою: заборонити ТОВ "КЕУ ЖНБ "Нова Митниця" (код ЄДРПОУ - 39301410, місцезнаходження: 18021, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Сержанта Жужоми, буд. 5) та ОСББ "Жужоми 3" (код ЄДРПОУ - 44636681, місцезнаходження: 18021, м. Черкаси, Придніпровський р-н, вул. Жужоми сержанта, буд. 3) вчиняти будь-які дії щодо передачі (отримання) технічної документації на багатоквартирний будинок № 3 по вул. Жужоми сержанта у м. Черкаси.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилається на Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій", якими встановлено, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Вказаними Правилами, як зазначає заявник, встановлено, що до складу технічної документації постійного зберігання включаються:

- технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок;

- проектно-кошторисна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло-, газо-, електропостачання тощо;

- акти державної комісії про приймання жилого будинку в експлуатацію;

- паспорти котельного господарства, котлові книги (у разі наявності вбудованих та прибудованих котелень);

- паспорти ліфтового господарства;

- акти приймання-передачі жилого будинку у разі зміни його власника чи балансоутримувача.

Вищезазначена технічна документація на багатоквартирний будинок є підставою для укладення договорів з надавачами (виконавцями) комунальних послуг (надання зокрема, щодо водовідведення та водопостачання, забезпечення електричною енергією, надання послуг газопостачання, постачання гарячої води, утримання ліфтів, вивезення сміття, тощо) для забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку та безперебійного та сталого функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

ОСОБА_1 вказує, що за відсутності такої документації ТОВ "КЕУ ЖНБ "Нова Митниця" буде позбавлена можливості надавати і забезпечувати якість послуг з управління багатоквартирним будинком.

На думку заявника, на час розгляду справи до моменту ухвалення остаточного судового рішення по справі, слід встановити заборону на передачу технічної документації на багатоквартирний будинок з огляду на те, що це може утруднити виконання судового рішення, за умови задоволення позовних вимог, оскільки:

- в разі передачі документації ОСББ "Жужоми 3" будуть укладені нові договори з надавачами (виконавцями) комунальних послуг, які можуть змінені на інших і рівень, за своїми якісними та ціновими показниками, яких може суттєво відрізнятися від нинішніх умов;

- в разі передачі документації ОСББ "Жужоми 3", ТОВ "КЕУ ЖНБ "Нова Митниця" доведеться розірвати існуючі договори з надавачами (виконавцями) комунальних послуг;

- у разі задоволення позову, нові договори з надавачами (виконавцями) комунальних послуг ОСББ "Жужоми 3" доведеться розривати, а ТОВ "КЕУ ЖНБ "Нова Митниця" повторно укладати договори з надавачами (виконавцями) комунальних послуг;

- документацію на будинок доведеться ТОВ "КЕУ ЖНБ "Нова Митниця" повертати назад, а ймовірність її добровільної передачі ОСББ "Жужоми 3" є малоймовірною, не зважаючи на наявність судового рішення про визнання недійсними рішень, прийнятих на установчих зборах ОСББ "Жужоми 3" 19.08.2021.

Отже, зазначені обставини, на думку заявника, утруднять виконання судового рішення, в разі задоволення позову.

При розгляді заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову господарський суд виходить з такого.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. 136, 137 ГПК України викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Виходячи з положень ст. 136, 137 ГПК України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Водночас, оскільки у даній справі позивач звернувся до суду з позовною вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

При цьому, суд звертає увагу на те, що спір між співвласником багатоквартирного будинку та ОСББ з приводу визнання недійсним рішень установчих зборів об`єднання є найбільш наближеним до корпоративного спору, оскільки є таким, що пов`язаний з діяльністю юридичної особи.

Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору (ч. 5 ст. 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору (ч. 10 ст. 137 ГПК України).

Отже, при вирішенні питання про забезпечення немайнового позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги та їх співмірності;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом обраного позивачем способу забезпечення позову;

- заборони забезпечення позову таким способом, який суперечить ч. 5 ст. 137 ГПК України та порушує права інших акціонерів (учасників) господарського товариства, що суперечить ч. 10 ст. 137 ГПК України.

Позивач просить заборонити ТОВ "КЕУ ЖНБ "Нова Митниця" та ОСББ "Жужоми 3" вчиняти будь-які дії щодо передачі (отримання) технічної документації на багатоквартирний будинок № 3 по вул. Жужоми сержанта у м. Черкаси.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що позивач вважає, що в разі передачі документації у випадку задоволення позову у даній справі, утруднене буде повернення документації до ТОВ "КЕУ ЖНБ "Нова Митниця". Тобто предметом забезпечення позивач зазначає не відновлення своїх прав, а відновлення прав ТОВ "КЕУ ЖНБ "Нова Митниця", яке не є позивачем у даній справі і на даний час не пред`являє жодних вимог щодо предмету спору, також не є предметом спору передання/непередання технічної документації на будинок.

Згідно з ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Отже, враховуючи, що на момент розгляду даної заяви про забезпечення позову ОСББ "Жужоми 3" є зареєстроване, як юридична особа та щодо такої юридичної особи внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, управління будинком здійснює ОСББ "Жужоми 3" і передача функцій з управління управителю, в тому числі Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з експлуатації та утримання житлових та нежитлових будинків "Нова митниця", можлива лише за рішенням загальних зборів. Відтак спосіб забезпечення позову, визначений позивачем, матиме наслідком невиправдане втручання у діяльність ОСББ "Жужоми 3", яке є на теперішній час юридичною особою з повною цивільною правоздатністю.

Враховуючи дату створення ОСББ "Жужоми 3", останнє вже функціонує майже рік і заборона передачі технічної документації ОСББ буде втручанням у його діяльність та порушить права інших співвласників. Вказане призведе до порушення балансу між інтересами одного співвласника ОСОБА_1 та всіх інших співвласників, які є членами ОСББ. Таке забезпечення позову призведе до порушення прав всіх співвласників ОСББ "Жужоми 3", окрім позивача, що є неприпустимим в силу прямої вказівки норми ч. 10 ст. 137 ГПК України.

Доводи позивача щодо утруднення виконання рішення у справі у зв`язку із необхідністю, у разі задоволення позову, повторного повернення технічної документації до ТОВ "Компанія з експлуатації та утримання житлових та нежитлових будинків "Нова митниця" взагалі не стосуються предмету спору, адже позов немайнового характеру і судове рішення, у разі задоволення, не вимагатиме примусового виконання. Як вказано вище, така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, взагалі не підлягає дослідженню.

Отже, наведені доводи позивача не можуть бути визнані судом як такі, що доводять наявність реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом обраного ним способу забезпечення позову.

Суд наголошує, що при вирішенні питання забезпечення позову слід також враховувати забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, адже заборона вчинення відповідачу дій, що випливають з повноважень, наданих в силу прямої вказівки Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в результаті виконання рішення установчих зборів ОСББ "Жужоми 3", яке на час вирішення відповідного питання про забезпечення позову у встановленому законом порядку не скасовано, є втручанням в діяльність такої юридичної особи та може порушувати права, інтереси інших мешканців багатоквартирного будинку.

З огляду на наведене, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Господарський суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст. 136-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 10.06.2022 про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.

Копії ухвали направити ОСОБА_1 та Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Жужоми 3".

Суддя З.В. Зарічанська