Решение № 104753419, 14.06.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2022 року Справа№200/208/22

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

до відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про: скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії № 057050009070 від 25.11.2021 року, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу періодів роботи з 07.1983 року по грудень 1993, з 01.01.1984 року по 31.10.1984 року, з 01.02.1987 року по 31.12.1998 року, з 01.03.2000 року по 30.11.2006 року, з 01.12.2006 року по 05.10.2015 року на підставі наданих пільгових довідок № 314 від 06.09.2021 року, № 33 від 06.09.2021 року, № 315 від 06.09.2021 року, № 34 від 06.09.2021 року, № 1202/4368 від 20.08.2021 року, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням наданих пільгових довідок, з моменту звернення.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії № 057050009070 від 25.11.2021 року, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу періодів роботи з 07.1983 року по грудень 1993, з 01.01.1984 року по 31.10.1984 року, з 01.02.1987 року по 31.12.1998 року, з 01.03.2000 року по 30.11.2006 року, з 01.12.2006 року по 05.10.2015 року на підставі наданих пільгових довідок № 314 від 06.09.2021 року, № 33 від 06.09.2021 року, № 315 від 06.09.2021 року, № 34 від 06.09.2021 року, № 1202/4368 від 20.08.2021 року, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням наданих пільгових довідок, з моменту звернення, яка зазначена у рішенні про відмову 22.11.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30.09.2021 року він звернувся через портал Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак, за результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийнято рішення № 057050009070 від 07.10.2021 року про відмову в призначенні пенсії. Позивач наголошував, що до його пільгового стажу не були зараховані періоди роботи з 01.01.1984 року по 31.10.1984 року, з 01.02.1987 року по 31.12.1998 року, з 01.03.2000 року по 30.11.2006 року, з 01.12.2006 року по 05.10.2015 року, оскільки не були надані уточнюючі довідки, які підтверджують факт роботи на виробництві. Позивач зазначає, що отримавши додаткові відомості з підприємства він 22.11.2021 року знов звернувся за призначенням пенсії. За результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 25.11.2021 року прийнято рішення № 057050009070 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Згідно рішення до пільгового стажу позивача не зараховані періоди роботи з 01.01.1984 року по 31.10.1984 року, з 01.02.1987 року по 31.12.1998 року, оскільки зазначена в довідці посада «тракторист» не співпадає з посадами, зазначеними в трудовій книжці «механізатор», «тракторист МТФ», з 01.12.2006 року по 05.10.2015 року не враховано через те, що пільгова довідка містить кутовий штамп та печатку організації ДП «Ілліча Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», однак, з 25.04.2016 року Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» перейменоване в Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча». Позивач не погоджується з рішенням про відмову в призначенні пенсії та просить його скасувати. Позивач наголошує, що відповідно до вимог пенсійного законодавства основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. При цьому позивач вказує, що він не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу належним порядком ведення та заповнення трудових книжок та іншої документації, та вказані неточні при оформлення відповідних документів не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах. Також позивач зазначає, що при прийнятті спірного рішення про відмову в призначенні пенсії, відповідачами не було враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. З огляду на вказані обставини позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач 1 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням № 057150009070 від 07.10.2021 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу визначеного п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058. Відповідач зазначає, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи відповідно до пільгових довідок: з 01.01.1984 року по 31.10.1984 року, з 01.02.1987 року по 31.12.1998 року, з 01.03.2000 року по 30.11.2006 року, з 01.12.2006 року по 05.10.2015 року, оскільки відсутні підстави видачі пільгових довідок на підставі тракториста машиніста зайнятого на виробництві сільськогосподарської продукції в ПрАТ «ММК ім. Ілліча». З огляду на вказані обставини відповідач 1 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач 2 не погодившись з доводами позивача викладеними у позовній заяві, надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву, відповідач посилається на те, що 22.11.2021 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії через вебпортал Пенсійного фонду України. За результатами розгляду заяви рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач вказує, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу не зараховано період роботи тракториста машиністом: з 01.01.1984 року по 31.10.1984 року, з 01.02.1987 року по 31.12.1998 року, оскільки зазначена в пільговій довідці № 33 від 06.09.2021 року, виданій ПрАТ «ММК ім. Ілліча», посада (професія) «тракториста, що виконує роботи у сільському господарстві у виробництві сільськогосподарської продукції» не співпадає з посадами, зазначеними в трудовій книжці НОМЕР_1 , з 25.047.1983 року по 31.12.1986 року - «механізатор», з 01.01.1987 року по 29.02.2000 року «тракторист МТФ». Також не враховані періоди з 01.12.2006 року по 05.10.2015 року, оскільки пільгова довідка № 1202/4368 від 20.08.2021 року містить кутовий штамп та печатку організації ДП «Ілліч Агро Донбас» Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», в свою чергу з 25.04.2016 року Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» перейменовано в Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча». Відповідач зазначав, що для підтвердження періодів роботи трактористом машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції, з 01.01.1984 року по 31.10.1984 року, з 01.02.1987 року по 31.12.1998 року та з 01.12.2006 року по 05.10.2015 року необхідно провести зустрічну перевірку довідок, уточнюючих пільговий характер робіт. З огляду на зазначене, ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону України № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого п. 3 ст. 114 Закону № 114. Відповідач вважає, що спірне рішення прийнято управлінням у межах та у спосіб визначений чинним законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (а.с. 8-13).

ОСОБА_1 був взятий на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а саме: з с. Хрещатицьке Донецька область до АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 30.09.2021 року № 1411-5000401363 (а.с. 14).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 30.09.2021 року через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на підставі ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.10.2021 року № 057050009070 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 26-27).

22.11.2021 ро ОСОБА_1 звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 057050009070 від 25.11.2021 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії (а.с. 30-31).

Згідно рішення про відмову у призначенні пенсії зазначено, що вік заявника 55 років, страховий стаж особи становить 30 років 2 місяця 17 днів, пільговий стаж (тракторист - машиніст) становить 6 років 9 місяців 0 днів.

Також зі змісту рішення випливає, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи трактористом машиністом: з 01.01.1984 року по 31.10.1984 року, з 01.02.1987 року по 31.12.1998 року, оскільки зазначена в пільговій довідці № 33 від 06.09.2021 року, виданій ПрАТ «ММК ім. Ілліча», посада (професія) «тракторист, що виконує у сільському господарстві у виробництві сільськогосподарської продукції» не співпадає з посадами зазначеними в трудовій книжці НОМЕР_4 : з 25.07.1983 року по 31.12.1986 року «механізатор», з 01.01.1987 року по 29.02.2000 року «тракторист МТФ»; з 01.12.2006 року по 05.10.2015 року, оскільки пільгова довідка № 1202/4368 від 20.08.2021 року містить кутовий штамп та печатку організації ДП «Ілліч Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (з 25.04.2016 року Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» перейменоване в Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»). Для підтвердження періодів роботи трактористом машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції, з 01.01.1984 року по 31.10.1984 року, з 01.02.1987 року по 31.12.1998 року та з 01.12.2006 року по 05.10.2015 року необхідно здійснити зустрічну перевірку довідок, уточнюючих пільговий характер робіт.

Враховуючи зазначене: вирішено відмовити в призначенні пільгової пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач не погодившись з рішення Головного управління пенсійного фонду України в Харьківській області № 057050009070 від 25.11.2021 року про відмову у призначенні пенсії, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1.8, 1.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначеніПорядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно здодатком 4до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3,4до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться, зокрема, відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 та 6 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.

У трудову книжку колгоспника вносяться, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання.

Всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Згідно із зразком трудової книжки колгоспника, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310, у трудовій книжці колгоспника зазначається в розділі V відомості про трудову участь в загальному господарстві, зокрема прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві та причини невиконання такого річного мінімуму.

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що трудова книжка, в якій містяться всі необхідні та точні записи про періоди роботи, є основним документом, що підтверджує стаж роботи. За наявності такої трудової книжки підтверджувати трудовий стаж іншими документами законодавством не вимагається.

Так, з дослідженої копії трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , судом встановлено, що позивач: 25.07.1983 року прийнятий членом колгоспу «Зоря Комунізм» та направлений на роботу механізатором в житноводство; 01.01.1987 року переведений трактористом МТФ; 29.02.2000 року звільнений за переведенням з КСП «Зоря» у ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»; 01.03.2000 року прийнятий до ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» на посаду тракториста машиніста сільськогосподарського підприємства; 30.11.2006 року звільнений за переведенням у Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро-Донбас» ВАТ «Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча»; 01.12.2006 року прийнятий в Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро-Донбас» ВАТ «Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча» на посаду тракториста машиніста сільськогосподарського виробництва; 15.07.2010 року Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро-Донбас» ВАТ «Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча» перейменовано в Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро-Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», згідно рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «ММК ім. Ілліча» протокол № 13 від 01.07.2010 року; 23.12.2015 року звільнений за власним бажанням (а.с. 17-19).

Зі спірно рішення встановлено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи трактористом машиністом: з 01.01.1984 року по 31.10.1984 року, з 01.02.1987 року по 31.12.1998 року, оскільки зазначена в пільговій довідці № 33 від 06.09.2021 року, виданій ПрАТ «ММК ім. Ілліча», посада (професія) «тракторист, що виконує у сільському господарстві у виробництві сільськогосподарської продукції» не співпадає з посадами зазначеними в трудовій книжці НОМЕР_4 : з 25.07.1983 року по 31.12.1986 року «механізатор», з 01.01.1987 року по 29.02.2000 року «тракторист МТФ».

З цього приводу суд зазначає.

Відповідно до абзацу 2 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

В трудовій книжці колгоспника містяться записи щодо трудової участі в суспільному господарстві, а саме щодо виконання його річного мінімуму з 1983 по 1998 роки включно.

Наведені вище положення свідчать про те, що єдиною підставою для врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.

Згідно Порядку призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7.

Так до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо.

Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Трактористи-машиністи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених наведених вище умов. Трактористам-машиністам, постійно зайнятим на причіпних і стаціонарних установках і агрегатах, пенсії призначаються на загальних підставах.

Згідно із Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016, затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 № 016, введеного в дію з 01.01.1987 та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, чинного на теперішній час, професії механізатор, підвозчик, будівельна бригада відсутні, а міститься професійна назва роботи тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.

Єдина назва професії тракторист - машиніст, запроваджена в 1961 році, яка охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Отже, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 681/813/17 та від 10.05.2018 у справі № 196/1004/14-а.

Дослідивши трудову книжку колгоспника ОСОБА_1 встановлено, що позивач у період з 25.07.1983 року по 31.12.1986 року працював механізатором, з 01.01.1987 року по 29.02.2000 року трактористом МТФ (а.с. 17-19).

Згідно довідки № 33 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06 вересня 2021 року, виданої ПрАТ «ММК ім. Ілліча» встановлено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в Колгоспі «Зоря Комунізму», КСГ «Зоря» Новоазовського району Донецької області ПрАТ «ММК ім. Ілліча» з 01.01.1984 року по 31.10.1984 року, з 01.02.1987 року по 31 грудня 1998 року та виконував роботи у сільському господарстві у виробництві сільськогосподарської продукції на посаді тракториста, яка дає право на пенсію згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 21).

З довідки № 34 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06 вересня 2021 року, виданої ПрАТ «ММК ім. Ілліча» встановлено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в агроцеху № 6 ПрАТ «ММК ім. Ілліча» виконував роботи у сільському господарстві у виробництві сільськогосподарської продукції на посаді тракториста машиніста з 01.03.2000 року по 30.11.2006 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано необхідні документи, які підтверджують період його роботи у Колгоспі «Зоря Комунізма» з 25.07.1983 року по 31.12.1986 року на посаді механізатора, з 01.01.1987 року по 29.02.2000 року на посаді тракториста МТФ.

Доводи відповідачів про те, що спірний період неможливо зарахувати до пільгового стажу позивача, оскільки в трудовій книжці та архівних довідках містяться розбіжності щодо періодів роботи та посад за якими позивач працював, суд вважає необґрунтованим, та наголошує, що трудова книжка колгоспника є основним документом, що підтверджує стаж роботи, не містить будь-яких відміток про те, що позивач, будучи членом колгоспу, не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві. При цьому ці записи не містять перекреслень, виправлень чи дописок, які б змінювали їх суть чи перекручували їх зміст, а тому факт безпосередньої участі позивача у виробництві сільськогосподарської продукції не потребує підтвердження уточнюючими довідками.

Крім того суд вказує, що періоди роботи з 25.07.1983 року по 31.12.1986 року на посаді механізатора повинні зараховувати до пільгового стажу позивача, оскільки термін «механізатор» є загальновживаним й більш широким родовим поняттям професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, а тому має бути врахований при обчисленні стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Суд наголошує, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що реалізовуючи обов`язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний орган пенсійного фонду, в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства, повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності - роз`яснити такій особі її права, а також надати строк для усунення виявлених недоліків.

Також у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів, відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності, а також зобов`язаний письмово повідомляти заявника про надання додаткових документів.

Проте, відповідач цього не зробив, а при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком, дав оцінку поданим до заяви документам та прийняв рішення про відмову в призначенні такої пенсії.

Також орган Пенсійного фонду не скористався правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності. Будь-яких повідомлень щодо недостатності документів долучених до заяви про призначення пенсії позивач не отримував.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що пільгового стажу позивача відповідач 2 протиправно не зарахував періоди роботи з 25.07.1983 року по 29.02.2000 року на підставі записів наявних у трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 .

В свою чергу суд зазначає, що до пільгового стажу позивача зараховано періоди роботи з 01.03.2000 року по 30.11.2006 року (6 років 9 місяців), вказані обставини підтверджуються рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 057050009070 від 25.11.2021 року.

Отже позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимоги позивача зарахувати до пільгового стажу період роботи з 01.12.2006 року по 05.10.2015 року, суд зазначає наступне.

Зі змісту рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.11.2021 року вбачається, що вищезазначені періоди не зараховані до пільгового стажу позивача, оскільки пільгова довідка № 1202/4368 від 20.08.2021 року містить кутовий штамп на печатку організації ДП «Ілліч - Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», а з 25.04.2016 року Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат» перейменовано в Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча».

Проте суд вважає зазначені доводи відповідача 2 безпідставними та зазначає наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань встановлено, що Дочірнє підприємство «Ілліч Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» зареєстровано в якості юридичного підприємства 06.09.2006 року та включено до реєстру за № 34550446, основний вид діяльності якої вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Отже, Дочірнє підприємство «Ілліч Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» є самостійною юридичною особою, та не є відокремленим підрозділом ПрАТ «ММК ім. Ілліча», та відповідно має власний статут, та свою печатку.

Матеріалами справи підтверджено, що Дочірнім підприємством «Ілліч Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» 20.08.2021 року видано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1202/4368, згідно до якої встановлено, що позивач у період з 01.12.2006 року по 05.10.2015 року працював на посаді тракториста машиніста сільськогосподарського виробництва

Крім того, суд наголошує, що відповідач 2 зобов`язаний був зарахувати період роботи з 01.12.2006 року по 05.10.2015 року на підставі записів у трудовій книжці позивача, оскільки остання містить усі необхідні відомості, що підтверджують право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

На підставі викладеного, суд приходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не зарахувало до пільгового стажу період роботи позивача з 01.12.2006 року по 05.10.2015 року.

Таким чином, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 057050009070 від 25.11.2021 року, прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, у зв`язку з чим рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити позивачу пенсію з 22.11.2021 року, суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням владних дискреційних повноважень є закон і справедливість.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Ради 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховує положення Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, а саме суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві з застосуванням слова може.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що правовідносини щодо призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.

При цьому суд вказує, що відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію, за місцем проживання заявника.

Пунктом 4.2 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З огляду на зазначені положення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії та прийнято рішення № 057050009070 про відмову у призначенні пенсії від 25.11.2021 року.

При цьому, пунктом 4.10 Порядку № 22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Отже, виплата пенсії буде проведена органом Пенсійного фонду України за місцем проживання особи, яка звернулась за призначенням пенсії, після вирішення питання про призначення пенсії та передання відповідних документів до органу, що призначає пенсію за місцем проживання такої особи., а саме у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Таким чином, позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню у спосіб зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 22.11.2021 року зарахувавши до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи з 25.07.1983 року по 29.02.2000 року, з 01.12.2006 року по 05.10.2015 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 057050009070 про відмову у призначенні пенсії від 25.11.2021 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 22.11.2021 року зарахувавши до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи з 25.07.1983 року по 29.02.2000 року, з 01.12.2006 року по 05.10.2015 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що підставою звернення до суду стало протиправне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, суд дійшов висновку про стягнення з викладене, суд приходить висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судового збору в розмірі 605,32 грн., тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії № 057050009070 від 25.11.2021 року, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу періодів роботи з 07.1983 року по грудень 1993, з 01.01.1984 року по 31.10.1984 року, з 01.02.1987 року по 31.12.1998 року, з 01.03.2000 року по 30.11.2006 року, з 01.12.2006 року по 05.10.2015 року на підставі наданих пільгових довідок № 314 від 06.09.2021 року, № 33 від 06.09.2021 року, № 315 від 06.09.2021 року, № 34 від 06.09.2021 року, № 1202/4368 від 20.08.2021 року, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням наданих пільгових довідок, з моменту звернення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 057050009070 про відмову у призначенні пенсії від 25.11.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком від 22.11.2021 року зарахувавши до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи з 25.07.1983 року по 29.02.2000 року, з 01.12.2006 року по 05.10.2015 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, місце знаходження: м-н Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харікв, 61022) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривні 32 копійки.

Рішення складено 14 червня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Олішевська